Незбалансовані раціони по основних і біологічно активних речовинах ведуть до порушення процесів обміну речовин (ацидоз, кетоз), зниження імунітету, захворювання системи відтворювання, народження фізіологічно недорозвиненого та маложиттєздатного молодняка, що в свою чергу негативно позначається на економічних показниках галузі. При заготівлі грубих та соковитих кормів часто порушуються технологіічні норми, відтак знижується їх якість (втрачаються білки, вітаміни, мінеральні речовини). Як виявили наші дослідження кормів на якість та поживність, лише 70% сіна, заготовленого в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності, відповідає вимогам І класу, силосу - 85%, сінажу - 65%. При проведенні диспансеризації ВРХ було встановлено, що незбалансованість раціонів призводить до порушення обміну речовин в організмах тварин. Це підтвердили біохімічні показники крові. Так, при дослідженні крові корів та нетелів контрольних груп встановлено, що каротин в 49%, загальний білок в 34%, резервна лужність в 35%, кальцій в 36%, фосфор в 50% нижчі фізіологічної норми. Порушено співвідношеня кальцію до фосфору. Недостатня кількість поживних речовин в крові матері негативно відбивається на здоров’ї новонароджених телят. Так, при дослідженні крові останніх на імуноглобуліни (захисні функції організму) в 54% показники нижчі норми. Для забезпечення тварин в повній мірі поживними речовинами необхідно збалансувати раціон білково-мінерально-вітамінною підгодівлею. На сьогодні лише в таких господарствах, як ТОВ «Аларіт Трейд» с. Івниця, СФГ«Шателюк» с. Волосів, СТОВ «Старокотельнянське» до основного раціону додають дані компоненти. В жодному з господарств не згодовують худобі хвою, яка є природним джерелом каротину, так необхідного організму тварин. ЇЇ використання не потребує значних фінансових затрат. Краще давати хвою сосни - вона добре поїдається тваринами. В господарствах, крім СТОВ "Старокотельнянське”, нехтують такими заходами, як прогулянка тварин, забуваючи, що вітамін Д в організмі тварин синтезується під впливом ультрафіолетового проміння. Не завжди тварини забезпечені в достатній кількості кухонною сіллю (80-120 г на дійну корову), а це ж вкрай необхідний мікроелемент. Прикладом ефективного господарювання з використанням повноцінної годівлі є птахогосподарство ПОСП «Надія» (керівник Семенюк В. І.), де виготовляють комбікорми у власному цеху. Кожна їх партія досліджується в Андрушівській районній лабораторії ветеринарної медицини. Результати досліджень підтверджують, що комбікорми мають високу якість. В цьому господарстві не допускають загибелі птиці, а яйця - багаті на вміст каротиноїдів. Керівникам господарств необхідно приділити особливу увагу належному утриманню тварин. У свинарниках забезпечити достатній тепловий режим. У приміщеннях має бути температура +16 0С, а у станках, де утримуються підсисні поросята, локальна температура повинна становити від +30 до 32 0С.
Микола Галяс,
директор Андрушівської районної державної лабораторії,
Заслужений лікар ветеринарної медицини України
Життя нас щоразу шокує новими проблемами. То тарифи зростають на комунальні послуги, енергоносії, голубе паливо, то пенсійна реформа сколихнула наше суспільство. Все це враз сфокусувалося на ціновій палітрі нашого сьогодення, яка стала надто строкатою. Це особливо стосується цін на продукти харчування. Тому почастішали дзвінки до нашої інспекції, люди цікавляться, чи може хтось вплинути на цю ситуацію і чи мають право підприємці встановлювати ціни на товари, хто які хоче?
Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області по Андрушівському району за минулий рік проведено 52 перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін. Порушення діючого порядку виявлено у 35 суб’єктів господарювання, що становить 67% від перевірених. Застосовано економічних санкцій на загальну суму 3962,9 тис. грн. Керівників п’яти суб’єктів притягнуто до адміністративної відповідальності, 12,4 тис. грн. повернуто споживачам. В зв’язку із ростом цін на основні продовольчі товари Житомирською обласною держадміністрацією прийнято розпорядження від 5 листопада 2007 р. № 379 «Про заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів та забезпечення продовольчої безпеки області» із змінами від 20.05.08 р. № 191. Відповідно до п. 1 цього розпорядження суб’єктам підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які займаються реалізацією продовольчих товарів, обмежити граничний рівень торговельних надбавок при їх реалізації, незалежно від кількості перепродажу, до оптово-відпускних цін виробників (митної вартості) без урахування витрат на транспортування у міжміському сполученні на: борошно вищого гатунку - не вище 15%; хліб з пшеничного, житнього борошна та їх суміші - не вище 10%; макаронні вироби - не вище 15%; крупи: гречану, манну, ячну, пшоно - 15%; рис - не вище 15%; цукор - 12%; яловичина, свинина - не вище 10%; м’ясо птиці - 13%; ковбасні вироби варені - 15%; молоко, сир, сметана - 15%; масло вершкове - 15%; олію соняшникову - 15%; яйця курячі - 15%. Крім того, запроваджено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне, житнє, яловичину, свинину м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни у головному управлінні економіки облдержадміністрації у випадку, якщо загальне зростання ціни перевищує 1 відсоток протягом місяця. Дотримання цього розпорядження є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, які працюють на ринках продовольства. У разі недотримання державної дисципліни цін, відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення”, вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки підлягає вилученню до державного бюджету. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
andrushivka.pp.ua
Життя людини - це найцінніший скарб. Наші закони суворо наказують тих, хто посягає на життя та здоров’я ближнього. Батьки зобов’язані турбуватися про виховання та здоров’я своїх дітей, а діти - доглянути батьків, коли ті хворі чи немічні.
Прикро, але трапляються й інші випадки. Нещодавно Андрушівський районний суд розглянув кримінальну справу про тяжкий злочин - вбивство. Державний обвинувач по справі, прокурор району, радник юстиції Ю. О. Козлов розповідає:
Трагедія сталася 7 березня 2010 року близько 18 години в с. Стара Котельня. Батько із сином, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті особистих неприязних відносин зчинили сварку, яка переросла у бійку та закінчилася трагічно. Згідно чинного законодавства були проведені досудове слідство, судово-наркологічна та судово-психіатрична експертизи, за результатами яких і було висунуто обвинувачення гр. І. Як пояснив підсудний І., повернувшись додому, він побачив п’яного батька, який обзивав його та матір нецензурними словами, погрожував зарубати. Мати стала розбороняти, але чоловік почав погрожувати дружині-матері. Для того, щоб злякати батька, гр. І. взяв кухонного ножа і сказав: «Якщо будеш розпускати руки, я тебе заріжу». Однак це не допомогло. Під час досудового слідства було спростовано деякі показання гр. І. За словами матері, ніякої сокири в руках сина не було - вона на власні очі бачила в його руках закривавлений ніж. Як підтвердили висновки відповідних експертиз, підсудний страждає алкоголізмом, потребує примусового лікування, але під час вчинення злочину у стані фізіологічного афекту не перебував. Обираючи вид та міру покарання підсудному І., я, як державний обвинувач у судових дебатах, просив суд врахувати, що підсудний повністю визнав свою вину, покаявся, має позитивні характеристики з місця проживання, не був раніше судимим. Суд врахував усе це й призначив покарання - необхідне й достатнє для усвідомлення скоєного та попередження нових злочинів у вигляді 7 років і 6 місяців позбавлення волі.
Так надмірне вживання алкоголю призвело до страшної трагедії - син убив батька, знівечив своє життя, завдав страждань матері. А розповідаю я все це для того, щоб подібні злочини ніде й ніколи не повторювалися.
Марія ОЛЕКСЮК
Щоразу, коли нам в різних життєвих ситуаціях потрібно відстояти свої права та законні інтереси, ми звертаємося до нотаріату, бо він є одним із органів, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з надання їм юридичної вірогідності.
В недалекому минулому ми в основному користувалися послугами державних нотаріусів, дотримуючись думки, що державне - те надійне. Нині ситуація змінилася: з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» від 1.10.2008 р., державний і приватний нотаріуси зрівнялися у правах. Щодо останніх, то вони одержали ширші повноваження, ніж мали до того. Аби з’ясувати, які саме та дізнатися про інші нюанси в роботі приватних нотаріусів, ми запросили до розмови приватного нотаріуса, що працює в райцентрі (поруч з районним відділенням НАСК «Оранта») Олега Миколайовича Вальчука - юриста з вищою освітою і 20-річним стажем, який уже 5-й рік надає нотаріальні послуги.
- Олег Миколайович, на які саме нотаріальні дії Ви одержали «зелене світло» згідно з вищеназваним Законом?
- Насамперед варто сказати про те, що ми, приватні нотаріуси, зрівнені у повноваженнях з державними - тепер одержали право вчиняти нотаріальні дії щодо оформлення спадкових прав громадян. Це в якійсь мірі зменшить навантаження на державні нотаріальні контори і зекономить час клієнтів, яким доводилося подовгу стояти в чималих чергах.
- Чи багато в нас, в Андрушівці, приватних нотаріусів?
- Ні, окрім державної нотаріальної контори в райцентрі такі послуги надають ще два приватні нотаріуси.
- Олег Миколайович, а хто взагалі може займатися такого роду діяльністю? За якими принципами має працювати нотаріус і якими рисами володіти?
- Нотаріусом може стати громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років і пройшов стажування протягом одного року у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Щодо принципів, то найважливішим є принцип законності - ми повинні діяти згідно інструкцій, положень, Законів. Не менш важливими в нашій роботі є принципи таємниці виконуваних нотаріальних дій, об’єктивної істини. Отож маємо вчиняти все за Законом, пам’ятаючи, що за кожною нашою дією стоять люди іноді зі складними ситуаціями і долями.
- Що стосується тарифів за вчинені нотаріальні дії, які вони у Вас?
- Приватні нотаріуси за свою роботу і надані послуги технічного характеру беруть плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом і клієнтом, але не менше розміру ставок, які справляють за аналогічні дії державні нотаріальні контори. Скажу, що ціни у нас помірні.
- Олег Миколайович, що варто знати тим, хто втратив близьких людей і претендує на їх спадщину?
- Такі громадяни мають пам’ятати, що для прийняття спадщини встановлений строк у 6 місяців, який починається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошена померлою. А також те, що спадщина відкривається за місцем проживання (реєстрації) спадкодавця. Скажу ще й про те, що ми, нотаріуси, надаємо послуги інформаційного характеру: даємо перелік документів, які потрібно зібрати та надати нам для вчинення відповідних дій. Але дуже часто через стан здоров’я чи з ряду інших причин люди не можуть це зробити самі. В такому разі ми можемо запропонувати їм співпрацю з людьми, які за дорученням клієнта оформлятимуть їм необхідні документи в різних організаціях та установах.
- Скажіть, будь ласка, чи однакову відповідальність за неправомірні дії несуть державні і приватні нотаріуси?
- Звісно, що однакову. Шкоду, яку заподіяв клієнту приватний нотаріус внаслідок незаконних дій або недбалості, відшкодовує він в повному розмірі. На такий випадок нотаріус зобов’язаний вкласти договір-страхування цивільно-правової відповідальності (мінімальний розмір страхової суми становить 150 розмірів мінімальної заробітної плати). Взагалі ж розмір відшкодування заподіяної приватним нотаріусом шкоди може визначатися за згодою сторін або ж в судовому порядку. Але краще все робити сто разів зваживши і, безперечно, за Законом, тоді й не буде непорозумінь.
- Дякую Вам за розмову і зичу успіхів в такій нелегкій, але потрібній для людей роботі.
Бесіду вела Валентина Василюк
Вічним супутником нашого життя є дерево. Ліси, сади, парки, озеленені дороги, садиби - це окраса Землі і нашого життя. Людина, посадивши дерево, сад чи парк, створює собі живий пам’ятник.
В пам’яті спливають шкільні роки, котрі проходили в другій міській школі м. Радомишля. Старенький вчитель біології С. К. Богуславський, фанатично закоханий в природу, посадив разом з нами, учнями, садки біля школи, на березі річки Тетерів. Минули роки, радують зір сади, дарують людям незрівнянну красу весною, а восени - запашні дозрілі фрукти. А головне, що живе серед людей добра згадка про старенького вчителя. Якщо й ви завітаєте до древнього Радомишля, то обов’язково побачите цей сад. Пройшли роки. В 1970-у мене обрали головою колгоспу в с. Малі Мошківці. Першого березня я прийняв господарство, а наприкінці цього місяця ми посадили лісосмуги по узбіччях колгоспних полів з молоденьких берізок, які виділило нам Андрушівське лісництво. Керував посадкою Микола Сергійович Копаниця, а допомагали йому Л. М. Василенко, В. І. Рак, Л. А. Щербатюк. Вже залишили світ ці добрі і мудрі чоловіки, а білокорі красуні тягнуться до сонця і неба, милують зір. Глянеш на них – і в пам’яті зринають ті, хто посадив ці дерева. А що діється тепер?! Дерева вирубуємо, а нових не садимо. Є в Малих Мошківцях 73 гектари лісу. Нині він державний. Вже три роки повністю вирізають сосну. Вже зовсім вирубана ділянка, посаджена в 1947 році. Але останнім часом жодного деревцяти не посаджено. Що ж ми залишимо для потомків? Є в селі невеликий парк, уже теж наполовину вирізаний, бо дерева там були старі. Але виконком сільської ради на чолі з новообраним сільським головою планують в поточному році озеленити село. Наближається весна. Хотілося б, щоб і на території всього нашого району працювали в цьому плані. Аби під час місячника по благоустрою населених пунктів обов’язково проводилися акції з їх озеленення. Адже, посадивши дерево, кожна людина залишає святу пам’ять про себе, передає одвічну красу новим поколінням.
Василь Гребенюк,
с. Малі Мошківці
Минулої п’ятниці в залі засідань районної ради відбувся семінар-навчання депутатів ради VІ скликання.
Метою заходу було насамперед детальне вивчення прав і обов’язків народних обранців районного рівня відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». По цьому питанню перед присутніми виступив заступник голови районної ради В. Б. Шпаківський. «Конституція і Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» - правова основа становлення і розвитку місцевого самоврядування в нашій державі» - так назвав свій виступ керуючий справами районної ради С. А. Михайловський. Присутнім було цікаво почути кваліфіковане роз’яснення начальника фінансового управління райдержадміністрації Н. О. Суботенко про планування, затвердження і виконання місцевих бюджетів у світлі вимог Бюджетного Кодексу України. З виступу начальника відділу організаційної роботи районної ради Т. В. Ломберг депутати дізналися про порядок внесення, розгляду та виконання депутатських запитів, а також про те, як продуктивно використати й провести єдиний день депутата. З особливою зацікавленістю слухали все це депутати, яких обрали вперше. Присутні після кожного виступу ставили запитання, які їх цікавили, і одержували вичерпні відповіді. Вів семінар і підсумував його роботу голова районної ради О. В. Мельник.
Лідія Наконечна
У чотирьох дитсадках міста діти в підготовчих групах вивчають початковий курс англійської мови. Це завдяки тому, що на добру справу, яка є складовою нинішнього процесу реформування галузі освіти, знайшлися кошти у міському бюджеті.
Заняття в ДОЗ «Сонечко» веде вчителька Ольга Олегівна Лапченко. Я побувала на одному з них і була приємно вражена побаченим і почутим. По-перше, малюки привіталися чотирирядковим віршованим текстом, звісно, на англійській. Для початку це вже дуже добре. Далі кожен з майбутніх дошкільнят по черзі відповідав на запитання: де живе, скільки років, перераховував членів своєї сім’ї. Згідно навчального плану заняття триває 25 хвилин. Дітки не встигають втомитися, бо вчителька спілкується з ними у формі гри, яка переривається фізичними розминками. Цей процес так захоплює малюків, що вони не відчувають навантаження, охоче відповідають на запитання. Під час занять, як на уроці, вихованці уважні і стримані. Щоб правильно відповісти на поставлене запитання, треба швидко напружити пам’ять, бо підглянути, як у школі, не виходить: діти ще не вміють на англійській ні писати, ні читати. Вони мають словниковий запас, реченнями відповідають на запитання. А перед цим вчаться правильно вимовляти звуки - в той день вони з учителькою засвоювали розвиток лексичних одиниць за темою "Кольори”. Після цього закріплювали пройдену тему "Сім’я”. Кожен приніс з дому сімейні фото і всі показували пальчиком на знімку своїх мам, татусів, братиків, сестричок, бабусь, дідусів, перераховуючи їх англійською. А вміють вони так рахувати вже до десяти. Вчителька не лише молодий, здібний педагог, а й тонкий психолог. Вона так зацікавлює маленьких слухачів, що вони навіть не хочуть пустувати. Серед навчальних посібників і м’які іграшки - назви всіх діти теж знають англійською. - Наука легше дається дівчаткам, - каже Ольга Олегівна, - Аня Веровчук і Таня Насєка вже хочуть самі навчати своїх друзів. Не відстають від них Богданчик Ульянинський, Олексій Єременко. Більш успішні ті хлопчики і дівчатка, яких заохочують до вивчення іноземної мови батьки. - А взагалі набуті навики англійської у дитсадку - це надійна основа для вивчення мови міжнародного спілкування у школі, далі у вишах, ділиться думкою О. О. Лапченко. - Звичайно, не всім наука дається однаково, тому-то я влаштовую по черзі додаткові заняття для сильніших і слабших, щоб у підсумку програму знали всі. До розмови долучається вихователька Людмила Михайлівна Ульянинська: - У мене хороша група. Веду її від ясельної. Дітки кмітливі, допитливі, справжні всезнайки - всіх у групі 27. Бачили б ви, які свята влаштовуємо для батьків і на Новий рік, і на 8 Березня… Діти люблять перевтілюватися у героїв, співати, танцювати. З розмови я дізналася, що в «Сонечку» торік дітей побільшало на третину і зараз їх вже понад 80. Проживає в мікрорайоні спиртового заводу і на прилеглих територіях чимало молодих сімей, але через безробіття окремим родинам накладно оплачувати утримання дитини в дитсадку, хоча й суми там не такі великі - в межах восьмидесяти гривень. З багатодітних родин плата удвічі менша. Виховання дітей в дитсадку - це перший освітній етап навчально-виховного процесу, який продовжиться у школі, гімназії з обов’язковим вивченням англійської мови. Добрий початок цієї справи я побачила у «Сонечку», яке по-англійськи значить «The sun». Будемо, як вчив великий поет, і чужому навчатися, і свого не цуратися.
Лідія Наконечна
Найвизначніша подія в житті кожної сім’ї, родини - це народження дитини. У світ приходить маленька крихітка, за долю якої, її щасливе дитинство мають дбати батьки, рідні. Про те, яким і ким стане маленький громадянин, турбується також держава.
Аналізуючи демографічну ситуацію нашого району за 2010 рік, варто сказати, що вона далеко не втішна. У нас народилося 336 дітей, а померло 691 чол. Лише в селищі Новоівницьке та в селі Мостове народилося більше людей, ніж померло (9 і 8 та 16 і 11 відповідно). А от у Новій Котельні минулого року не народилася жодна дитина, по одному новонародженому у Волосові та Любимівці, а померло там 18 та 15 чол. відповідно. Викликає тривогу і той факт, що у таких великих селах, як Бровки Перші та Городківка народилося у три рази менше людей, ніж померло. А в Івниці та Нехворощі ці показники ще більш невтішні - 8 і 33 та 4 і 20 чол. відповідно. Цю статистику надали нам у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Але хочеться вірити, що у поточному році стан справ поліпшиться. Адже той факт, що у 2011 році при народженні дитини збільшено суму виплати матеріальної допомоги, має сприяти росту народжуваності. Нехай же добрий лелека принесе маленьку крихітку у кожну родину, яка про це мріє.
Марія КОБИЛЯНСЬКА
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. А в розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. З нагоди Дня Соборності голова районної ради О. В. Мельник, зав. сектором по зв’язках з громадськістю райдержадміністрації В. І. Горкун, керівник СФГ ім. Шевченка П. М. Рудюк поклали квіти до погруддя Тараса Шевченка - великого сина українського народу, чиї життя і творчість були віддані справі боротьби за незалежність матінки України. Територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. І ми повинні оберігати все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятати про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності. Кожен з нас має зробити все, щоб день прийдешній приніс світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до розбудови наших сіл, міста, району, області та усієї України.
Марія ОЛЕКСЮК
18 січня о 00:05 год. до Андрушівського райвідділу міліції надійшло повідомлення від 18-річного жителя смт Червоного про те, що щойно на вулиці троє невідомих його пограбували, відібравши мобільний телефон «Нокіа 1800» вартістю 400 гривень.
Працівники карного розшуку за підозрою у скоєнні злочину оперативно затримали двох жителів с. Кукільні Бердичівського району та односельця потерпілого, в яких викрадений телефон вилучено.
ВЗГ УМВС України в Житомирській області
Гардишівка розміщена на 50 градусів північної широти і 29 градусів східної довготи, на правій стороні течії річки Гуйви, притоки Тетерева. Походження села Гардишівка, за переказами, зв’язане з прізвищем першого поселенця – лісника Гардаша. На місці, де розташоване село, був ліс. Хоч селище виросло, в основному, за роки Радянської влади, воно має свою багатовікову історію. Ще в сиву давнину на березі річки Гуйви ( Гунви) жили люди. Росли в лісі великі дуби віком понад 200 років. Із розповідей старожилів на початку ХХ ст.. в лісі було знайдено молотки та сокири з каменю. В лісі водились бурі ведмеді, вовки, кабани, козулі та інші звірі. Тут же була велика ловча яма, яку називали «вовчою ямою», з часом вона осунулась і залишилась невелика улоговина, яку засипали сміттям. В 1941 році дуби були зрізані німецькими військами і вивезені в Німеччину. Під час нападу татарів на поселенців міст, який проходив через річку Гуйву обсмолили смолою в суміші із клоччям, і коли татари рушили на міст поселенці навпроти пустили коня з підпаленою смолою. Міст загорівся – татари потонули. По сьогоднішній день це місце називається «Татарський брод». Коли будували новий міст, було знайдено кольчуги.
В селі в 1861 році на підвищенні були побудовані цегельні будівлі, криті жестю, конюшня, корівник, вагова, довге дерев»яне зерносховище, продуктова комора. З приходу на господарство були побудовані жилі приміщення, одне з них збереглося до 1960 року і використовувалось, як клуб. Землями села Гардишівка володів граф Йосип Святославович Бержинський, який жорстоко експлуатував селян. В 1851 році було збудовано гуральню, яка належала Бержинським, а після 1869 року – Терещенку. Управлячим Терещенка був пан, якого всі називали «Синій», тому що він ходив у синьому костюмі. Влітку 1905 року селяни дізналися про революцію в Петербурзі. Коли управляючий поміщика заборонив селянам випасати на олоці худобу і засіяв її зерновими рослинами, то селяни заганяли худобу на панські посіви. В селі відбувалися часті протести селян проти поміщиків, які точилися до Жовтневої революції. До господарської садиби була грунтова дорога, обкопана канавою і обсаджена липами. Стояло два колодязя: один до водопою тварин, другий – біля жилих приміщень. В 1911 році, під час жнив, в селі сталася велика пожежа, половина населення потерпіла від пожежі. На той період в Гардишівці нараховувалось до 80 дворів із населенням 420-450 осіб. Після 1911 року село почало відбудовуватись, щороку з»являлися нові будівлі, кількість населення збільшувалась. В 1917 році діяла трьохкласна церковно-приходська школа, в якій був вчитель-батюшка з освітою, вимогливий і строгий. За навчання потрібно було платити 3 крб. на місяць, або одробляти на відповідних роботах. До 1930 року на полі з межами полів села Стара Котельня на горбу був Гриньків хутір, в якому мешкала сім»я Яремчуків. На границі з Волицею –урочище Шкурупійка, був хутір Кирилюків. Пізніше ці хуторяни переселились в село. Голодомор 1932-1933 років не обійшов і Гардишівку. Багато людей рятував спиртзавод та торфорозробка, яка була розміщена на берегах річки Гуйви. Торфодобуванню потрібна була робоча сила. Біля торфо-машини працювали люди з лопатами, які на дошках приймали торфові брикети, котрі на вагонках відправляли для сушки, потім складали в п»яшки, із п»яшки – в кагати, аж потім грузили на підводи і відправляли до спиртзаводу. Люди одержували по 400 – 500 грамів хліба і «баланду», а працюючим на спиртзаводі вдавалось брати меляс додому , змішуючи з висівками і бур»янами, пекли «мелясовники». В 1924 році в селі була створена комсомольська організація. Активними членами її були Прищепа мАрко Николимович, Римар Петро Степанович, Вінцеславський Володимир Йосипович та інші. 1929 року було створено колгосп «Серп і молот», головою було обрано Римара Степана Семеновича. В 1959 році пройшло укрупнення колгоспу з селом Андрушівкою і названо іменем Шевченка. Під час Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники зруйнували колгосп, по-звірячому розправлялися з населенням. Весною 1942 року гітлерівці розстріляли в лісі чотирьох комуністів. Багато молоді було вивезено на каторжні роботи в Німеччину. Після війни зруйноване господарство було повністю відбудовано. В колгоспі було збудовано новий свинарник. Побудовано два приміщення для школи та багато житлових будинків. В післявоєнні роки в колгоспі був запроваджений стахановський рух, активними учасниками якого були Климчук Настя, Шиманська Устина, Березова Тетяна, Крижанівська Ольга, Климчук Ганна та інші. Все село було електрифіковано та проведено радіо. 1958 рік. В колгоспі вирощуються такі основні культури: пшениця, цукрові буряки, картопля, овочі, кукурудза. Основним видом продуктивної худоби є рогата худоба – 50 голів і коні – 6 голів. Колгосп має: тракторів фізичних – 9 шт. зернових комбайнів – 1 шт. силосозбиральних комбайнів – 2 шт. кукурудзозбиральних комбайнів – 1 шт. В селі є восьмирічна загальноосвітня школа, в якій навчається 214 учнів; фельдшерський пункт, де працює один робітник; є клуб, бібліотека сільська і шкільна. В сільській бібліотеці нараховується 5 тисяч книг, 600 читачів. При школі є профспілкова організація вчителів та техпрацівників в кількості – 18 членів. В селі є сільмаг та обмінний пункт (хлібний). Гардишівка розташована у вигідному географічному положенні. За роки Радянської влади прокладено шосейну дорогу, біля села проходить залізнична магістраль, є грунтові дороги, протікає річка Гуйва. В березні 1975 року Гардишівка входить до складу Андрушівки. Населення – 1000 чоловік. Є Андрушівська загальноосвітня школа І – ІІ ступенів, де навчається 110 дітей, три продовольчих магазини, бібліотека з фондом 8 тисяч книг, читачів – 520.