Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
пʼятницю, 30 листопада 2012 р.

За народних месників - доземний уклін

Днями в приміщенні районної ради відбулося розширене засідання президії районної ветеранської організації, на яке, крім членів президії, були запрошені ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники партизанського руху, воїни-інтернаціоналісти, представники громадськості. На ньому презентували книгу місцевого історика-краєзнавця Й. В. Лоханського «Патріоти» - про партизанів та підпільників Андрушівщини, які боролися за визволення України в 1941-1944 рр. Перед присутніми виступив сам автор, який розповів про багаторічну дослідницьку роботу, про зустрічі і листування з народними месниками, їх рідними, згадав імена партизанів, з якими спілкувався і чиї спогади увійшли до книги. Йосип Володимирович подякував районній раді, її депутатам за фінансову підтримку. Завдяки їй книга вийшла масовим тиражем і стане посібником для вчителів-істориків, учнів, студентів, краєзнавців. Нижче наводимо перший відгук про видання.
За своє життя я знав багатьох істориків: вчителів, викладачів вищих навчальних закладів, вчених. Та серед них я особливо ціную Миколу Кордона, кандидата історичних наук, колишнього лектора обкому компартії, нині завідуючого кафедрою історії України Житомирського Державного педагогічного університету імені Івана Франка. З такою ж повагою ставлюся до вчителя історії, колишнього директора Андрушівської ЗОШ № 1, Почесного громадянина Андрушівки Йосипа Лоханського. Я вважаю його педагогом з великої літери, істориком від Бога. По-перше, він надзвичайно глибоко і всебічно знає свій предмет і вміло, з належною зацікавленістю і натхненням передавав свої знання учням. До речі, саме його вихованець Михайло Самойлов, закоханий в історію і свого вчителя, в далекому Миколаєві видав книгу, про яку йдеться в цій замітці.
Й. В. Лоханський - історик акумулятивний, який зі скрупульозністю споглядає, збирає, аналізує і об’єктивно трактує історичні події та факти сучасності. Можна дивуватися і щиро заздрити тому, скільки він опублікував в засобах масової інформації статей з історичної тематики, написав довідку про Андрушівку в «Історії міст і сіл УРСР. Житомирська область». Цю людину вирізняють переповнені високі патріотичні почуття. Будучи щирим білорусом, він усією душею приріс до України, її героїчного народу, до своєї малої батьківщини - Андрушівщини.
Підсумок великої пошукової роботи - книга Й. В. Лоханського «ПАТРІОТИ. Партизани та підпільники Андрушівщини у боротьбі за визволення України (1941-1944 рр.). З Правдою про Минуле». З усією відповідальністю слід заявити, що своє видання Йосип Володимирович просто вистраждав. Разом зі своїми помічниками, учнями-слідопитами першої школи, він десятиріччями по крупині збирав інформацію про партизанів і підпільників краю у період німецької окупації, відобразив їхню героїчну боротьбу у створеному ним шкільному музеї бойової і трудової слави, що діяв при школі, підготував про них і опублікував у «Новинах Андрушівщини» майже три десятки заміток. Та низький уклін я посилаю йому не стільки за саму книгу, скільки за священну пам’ять про простих і скромних земляків, які в роки лихоліття стали справжніми патріотами, відважними героями, сміливими народними месниками, прикладом беззавітної любові до своєї рідної Вітчизни, свого народу, рідного краю.
Сьогодні читачам дуже важко уявити, як у смертельно страшні роки окупації країни фашистськими нелюдами, коли на кожному кроці чатували арешти, тортури і розстріли ні в чому не винних людей, молоді хлопці і дівчата за власним бажанням, за покликом серця ставали на шлях протесту і боротьби з окупантами, організовувалися в підпільні групи і партизанські загони, свідомо йшли на муки і страждання, а нерідко і на вірну смерть. Хіба це не мужність, не героїзм, не істинний патріотизм?! Й. В. Лоханський, дотримуючись історичної правди, описав подвиги цих здебільшого молодих героїв, їх вчинки, подвиги, почуття.
Мені особливо приємно читати про героїв книги, яких я особисто знав, з якими спілкувався і співпрацював. Це не тільки відважний месник, а й чудовий керівник районної міжколгоспної будівельної організації Ярослав Лялюшко. Це славнозвісний лікар Микола Скачинський, високопорядний, завжди шляхетний директор Крилівської школи Павло Дубровський. Це командир молодіжно-диверсійнї групи Іван Богорад та її комісар Антон Зелінський. Вони часто бували в районі на різноманітних заходах. А на 30-річчя Великої Перемоги разом з ними я відвідав їхню відому партизанську землянку в лісі на Галах, що збереглася з бойових часів. Вони були почесними гостями святкового обіду керівників підприємств і організацій райцентру, що проходив у Павелківському лісі (хоч такі зібрання на той час заборонялися).
На завершення відзначу, що книга Й. В. Лоханського є важливим і об’єктивним джерелом інформації про Велику Вітчизняну війну, партизанський рух та підпілля на нашій рідній Андрушівщині, про історію взагалі, яка нерідко паплюжиться недобросовісними авторами. Видання вкрай необхідне нашій молоді, вчителям. Доцільно, щоб воно було в кожній школі, бібліотеці міста і району.

За народних месників -доземний уклін

Днями в приміщенні районної ради відбулося розширене засідання президії районної ветеранської організації, на яке, крім членів президії, були запрошені ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники партизанського руху, воїни-інтернаціоналісти, представники громадськості. На ньому презентували книгу місцевого історика-краєзнавця Й. В. Лоханського «Патріоти» - про партизанів та підпільників Андрушівщини, які боролися за визволення України в 1941-1944 рр. Перед присутніми виступив сам автор, який розповів про багаторічну дослідницьку роботу, про зустрічі і листування з народними месниками, їх рідними, згадав імена партизанів, з якими спілкувався і чиї спогади увійшли до книги. Йосип Володимирович подякував районній раді, її депутатам за фінансову підтримку. Завдяки їй книга вийшла масовим тиражем і стане посібником для вчителів-істориків, учнів, студентів, краєзнавців. Нижче наводимо перший відгук про видання.
За своє життя я знав багатьох істориків: вчителів, викладачів вищих навчальних закладів, вчених. Та серед них я особливо ціную Миколу Кордона, кандидата історичних наук, колишнього лектора обкому компартії, нині завідуючого кафедрою історії України Житомирського Державного педагогічного університету імені Івана Франка. З такою ж повагою ставлюся до вчителя історії, колишнього директора Андрушівської ЗОШ № 1, Почесного громадянина Андрушівки Йосипа Лоханського. Я вважаю його педагогом з великої літери, істориком від Бога. По-перше, він надзвичайно глибоко і всебічно знає свій предмет і вміло, з належною зацікавленістю і натхненням передавав свої знання учням. До речі, саме його вихованець Михайло Самойлов, закоханий в історію і свого вчителя, в далекому Миколаєві видав книгу, про яку йдеться в цій замітці.
Й. В. Лоханський - історик акумулятивний, який зі скрупульозністю споглядає, збирає, аналізує і об’єктивно трактує історичні події та факти сучасності. Можна дивуватися і щиро заздрити тому, скільки він опублікував в засобах масової інформації статей з історичної тематики, написав довідку про Андрушівку в «Історії міст і сіл УРСР. Житомирська область». Цю людину вирізняють переповнені високі патріотичні почуття. Будучи щирим білорусом, він усією душею приріс до України, її героїчного народу, до своєї малої батьківщини - Андрушівщини.
Підсумок великої пошукової роботи - книга Й. В. Лоханського «ПАТРІОТИ. Партизани та підпільники Андрушівщини у боротьбі за визволення України (1941-1944 рр.). З Правдою про Минуле». З усією відповідальністю слід заявити, що своє видання Йосип Володимирович просто вистраждав. Разом зі своїми помічниками, учнями-слідопитами першої школи, він десятиріччями по крупині збирав інформацію про партизанів і підпільників краю у період німецької окупації, відобразив їхню героїчну боротьбу у створеному ним шкільному музеї бойової і трудової слави, що діяв при школі, підготував про них і опублікував у «Новинах Андрушівщини» майже три десятки заміток. Та низький уклін я посилаю йому не стільки за саму книгу, скільки за священну пам’ять про простих і скромних земляків, які в роки лихоліття стали справжніми патріотами, відважними героями, сміливими народними месниками, прикладом беззавітної любові до своєї рідної Вітчизни, свого народу, рідного краю.
Сьогодні читачам дуже важко уявити, як у смертельно страшні роки окупації країни фашистськими нелюдами, коли на кожному кроці чатували арешти, тортури і розстріли ні в чому не винних людей, молоді хлопці і дівчата за власним бажанням, за покликом серця ставали на шлях протесту і боротьби з окупантами, організовувалися в підпільні групи і партизанські загони, свідомо йшли на муки і страждання, а нерідко і на вірну смерть. Хіба це не мужність, не героїзм, не істинний патріотизм?! Й. В. Лоханський, дотримуючись історичної правди, описав подвиги цих здебільшого молодих героїв, їх вчинки, подвиги, почуття.
Мені особливо приємно читати про героїв книги, яких я особисто знав, з якими спілкувався і співпрацював. Це не тільки відважний месник, а й чудовий керівник районної міжколгоспної будівельної організації Ярослав Лялюшко. Це славнозвісний лікар Микола Скачинський, високопорядний, завжди шляхетний директор Крилівської школи Павло Дубровський. Це командир молодіжно-диверсійнї групи Іван Богорад та її комісар Антон Зелінський. Вони часто бували в районі на різноманітних заходах. А на 30-річчя Великої Перемоги разом з ними я відвідав їхню відому партизанську землянку в лісі на Галах, що збереглася з бойових часів. Вони були почесними гостями святкового обіду керівників підприємств і організацій райцентру, що проходив у Павелківському лісі (хоч такі зібрання на той час заборонялися).
На завершення відзначу, що книга Й. В. Лоханського є важливим і об’єктивним джерелом інформації про Велику Вітчизняну війну, партизанський рух та підпілля на нашій рідній Андрушівщині, про історію взагалі, яка нерідко паплюжиться недобросовісними авторами. Видання вкрай необхідне нашій молоді, вчителям. Доцільно, щоб воно було в кожній школі, бібліотеці міста і району.

Зцілюймося вірою і святою водою

Минулої неділі архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Владика Никодим освятив Святе Джерело в урочищі Загуйва, яке в народі досі називали просто Криничкою.
Про цю подію заздалегідь повідомили жителів міста і району. В призначений час люди від’їхали автобусами від Храму Різдва Пресвятої Богородиці, що в Андрушівці, багато прихожан добралися до Нехворощі власним транспортом - дорогою через ліс від Красної Гірки.
Перед початком урочистого дійства священик з с. Нехворощ о.Сергій провів богослужіння. Корінні жителі вже й не пам’ятають, хто й коли виявив його цілющу силу. З-під землі скраю лісу заструміла вода. Сільські косарі, всі, хто працював на прилеглих полях, після виснажливої роботи у спеку припадали до цього джерела, тамуючи спрагу. І на диво ставали дужчими - десь бралася сила і навіть відступали хвороби. Ось так з роками люди переконалися - то незвичайна вода тече - Божою силою наповнена. Зробили тут заглибину, потім викопали криничку. Сільський житель В. Барабанов наносив туди каміння і сам вимурував цямрину - щоб не обсипався грунт та не замулював джерело. І розійшлася добра слава про незвичайну воду у нехворощанській криничці - зараз по неї їдуть вже й з Андрушівки та прилеглих сіл. Люди самі сказали: це Святе Джерело, сила його до кінця непізнана.
З ініціативи Благочинного Андрушівського округу протоієрея Миколая Гавриліва, протоієрея Храму Різдва Пресвятої Богородиці Миколая Климчука, з участю спонсора - ТОВ «КАМІА ПЛЮС» Криничку і територію навколо неї за короткий час благоустроїли, проклали до неї дорогу через ліс. Біля Святого Джерела - новий дерев’яний хрест, скульптурне зображення Божої Матері - все в квітах.
В обідню пору священики Андрушівського округу, голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, голова районної ради О. В. Мельник, прихожани, діти короваєм зустріли архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Владику Никодима, який по приїзду привітав усіх, хто зібрався на священне дійство, провів проповідь у славу Всевишнього і заступниці нашої Божої Матері, пом’янув жертви Голодомору, закликав кожного виконувати Божі заповіді - оберігати найбільше своє духовне багатство - чисту і добру душу, любити ближнього свого, як самого себе, творити на землі добро. Владика Никодим подякував людям, спонсорам, які облагородили Святе Джерело, а також представникам влади, освятив його і першим напився води із цілющої Кринички. За ним це зробили священики і всі прихожани. Люди набрали води і для себе, і для своїх рідних та близьких. Кожен з віруючих запам’ятав напутні слова Владики Никодима: уся вода - свята і сильна, а із Святого Джерела вона особливо цілюща і допомагає найскоріш віруючим, які живуть з молитвою і вірою в Бога не лише в піст, який нині триває, а й кожної днини.

четвер, 29 листопада 2012 р.

Профорієнтація учнів випускних класів

Кажуть, що вибір професії – це друге народження людини. Від того, наскільки вірно ви оберете свій життєвий шлях, залежить, яке місце в суспільстві ви будете займати. Своє майбутнє ми визначаємо задовго до останнього шкільного дзвінка. Радимося з батьками, вчителями, знайомими, сперечаємося з друзями. Вивчаємо довідники, намагаємося все врахувати, дізнатися якомога більше про майбутню професію.
Але звідкіля беруться ті молоді люди, для яких обрана професія стає не цікавою і тимчасовою?
З метою допомогти учням випускних класів Зарубинецької ЗОШ І-ІІІ ст.. зорієнтуватися у світі професій та зробити свій вибір, фахівцем з соціальної роботи був проведений виховний захід на тему: «Орієнтир у світі професій».
Діти випускних класів мали змогу ознайомитися з типами професій, їх класифікацією,основними видами діяльності. Діти отримали поради, як їм уникнути типових помилок, що виникають під час вибору професії, дізналися про можливі шляхи професійного навчання.

Права дитини в Україні

З метою попередження порушення прав дітей в рамках проведення дня спільних дій в інтересах дітей, у с. Стара Котельня фахівцем з соціальної роботи Андрушівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Беккер Аліною Володимирівною проводився тренінг на тему: «Діти мають захищати свої права» в Старокотельнянській гімназії 8-9 класів та у Волосівській ЗОШ I-II ступенів у 9 класі.
Найменші громадяни мають права, які держава у своїй Конституції зобов’язалася виконувати. Оцінка ситуації у сфері захисту прав дитини в Україні постійно здійснюється державними структурами. Україна повинна також звітувати перед світовою спільнотою про те, як вона забезпечує права своїх громадян: 15 травня 2003 року наша країна підписала Конвенції ООН про права дитини. Цей міжнародний документ містить всеосяжний комплекс міжнародних правових стандартів щодо захисту і забезпечення належних умов для виховання дітей. Кожна держава, яка підписала цю Конвенцію, зобов’язана підготувати національний звіт щодо становища дітей у своїх країнах, використовуючи однакові індикатори. Крім того, відповідні дані надають недержавні організації національного та регіонального рівнів для того, щоб можна було об’єктивно оцінити виконання прав дитини у конкретній країні.
Основною метою тренінгу було допомогти учням з’ясувати, як діти мають захищати свої права. Під час тренінгу діти дізнались, які умови необхідні для захисту прав дитини та яке міжнародне й українське законодавство спрямоване на захист прав дитини.
Так, щоб захищати свої права – треба їх знати і вміти використовувати і відстоювати у повсякденному житті. Діти згадали, які існують права, розбираючи ситуації, показали шляхи вирішення проблем, коли права порушуються, і застосували свої знання, створюючи віртуальну цивілізацію. Сподіваюся, що отримані знання учням знадобляться, щоб вміти захистити свої права і права своїх друзів у різних життєвих ситуаціях.

вівторок, 27 листопада 2012 р.

День передплатника

Мільйони українців отримують газети та журнали за передплатою. І не секрет, що саме передплата — це той зв’язок між редакціями та багатьма читачами, який не можуть дати кіоски преси та газетні розкладки. Адже в каталозі передплат нараховується понад 3000 періодичних видань на будь-який смак. Та й отримувати улюблені видання за передплатою значно зручніше. У рамках проведення передплатної кампанії у м. Андрушівка проходив День передплатника. Для мешканців міста підготували вікторини, лотереї та пільгову передплату на обласні видання.
На зустріч з читачами прийшли журналісти і редактори видань.

Вшанували пам'ять жертв голодомору

Минулої п’ятниці керівники району і міста, представники трудових колективів і громадськості поклали квіти до Хреста пам’яті жертвам голодомору в Андрушівці. Голова районної державної адміністрації Б.В. Мазур, голова районної ради О.В. Мельник, міський голова В.І. Бойко, всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять померлих від голоду. Такі заходи відбулися у школах, трудових колективах району. 24 листопада о 16 годині жителі району в своїх оселях запалювали
Свічки пам’яті в знак жалоби за жертвами голоду.

неділю, 25 листопада 2012 р.

Святе Джерело

25 листопада 2012 року архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Владика Никодим освятив Святе Джерело в урочищі Загуйва, яке в народі називають просто Криничкою. На священе дійство прибули голова районної державної адміністрації Борис Валентинович Мазур та голова районної ради Олександр Вадимович Мельник. Владика Никодим подякував людям, представникам влади, спонсорам, які облагородили Святе Джерело, освятив його і першим напився води із цілющої Кринички. З під землі скраю лісу струмить вода. Уся вода – свята і сильна, а із Святого Джерела вона особливо цілюща.

Відкриття пам'ятного знаку

25 листопада 2011 року відбулося відкриття пам'ятного знаку на честь 80 –річчя заснування районної газети «Новини Андрушівщини». В урочистому мітингу взяли участь голова районної ради О.В. Мельник, перший заступник голови райдержадміністрації О.А. Борисов, міський голова В.І. Бойко, меценат та автор памятного знаку Є.Я. Гринишин.

Покладання квітів до пам'ятного знаку жертвам голодомору

25 листопада 2011 року голова районної ради О.В. Мельник та перший заступник голови районної державної адміністрації О.А. Борисов поклали квіти до пам’ятного знаку жертвам голодомору 1932 -1933 років та вшанували пам'ять загиблих.

суботу, 24 листопада 2012 р.

16 днів проти насильства

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проходить Всеукраїнська акція ”16 днів проти насильства”, яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Основними завданнями акції є:
Привернення громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.
В рамках проведення щорічної акції “16 днів проти насильства”, в районі розроблено план заходів. Під час акції будуть проводитись інформаційно - просвітницькі заходи: тренінги, бесіди, лекції серед учнів загальноосвітніх ЗОШ, виготовлення та розповсюдження соціальної реклами щодо запобігання насильства в сім'ї.

Відбувся турнір з міні-футболу

23 листопада 2012 року в м. Бердичеві відбувся турнір з міні-футболу серед збірних команд сільських, селищних, районних, міських голів та депутатів всіх рівнів, присвячений Дню місцевого самоврядування. Команда Андрушівського району виборола третє місце. Особливо хорошу майстерність продемонстрували депутати районної ради Мазур Б.В., Михайловський С.А., селищний голова Ящук Ю.В., сільський голова Гайдай В.А.

пʼятницю, 23 листопада 2012 р.

Відбулась тринадцята сесія шостого скликання Андрушівської районної ради

23 листопада 2012 року під головуванням голови районної ради Олександра Вадимовича Мельника відбулась тринадцята сесія Андрушівської районної ради шостого скликання. У роботі сесії взяв участь голова Андрушівської районної державної адміністрації Борис Валентинович Мазур. На черговій сесії депутати розглянули 19 питань із різних сфер життєдіяльності району та ухвалили відповідні рішення. Заслухали звіт голови постійної комісії з гуманітарних питань та соціального захисту населення. Розглянуто хід виконання та затвердження районних програм, зокрема: - Про районну Комплексну програму освіти Андрушівщини на 2012-2015 роки; -Про Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства району на 2012-2016 роки; - Про виконання Комплексної Програми охорони навколишнього середовища в Андрушівському районі на 2008-2012 роки та затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в Андрушівському районі на 2013-2017 роки; - Про хід виконання Програми забезпечення пожежної безпеки на 2011-2015 роки; - Про внесення змін до Програми підтримки громадської організації «Андрушівська районна організація ветеранів». Депутати районної ради заслухали звіт про виконання районного бюджету за 9 місяців 2012 року. Ухвалено рішення про внесення змін до районного бюджету. Розглянуто блок питань комунальної власності. Депутатами розглянуто ряд інших питань та прийняті відповідні рішення. У роботі сесії взяли участь міський, селищний,сільські голови, начальники управлінь та служб райдержадміністрації, керівники установ, підприємств району та представники ЗМІ.

четвер, 22 листопада 2012 р.

Діти із Андрушівки стали кращими художниками в конкурсі "Моє квітуче Полісся"

21 листопада в Житомирській музичній школі № 1 ім. Б. М. Лятошинського відбулося урочисте нагородження переможців обласного конкурсу юних художників «Моє мальовниче Полісся».

Із підбиттям підсумків творчих змагань учасників привітав відповідальний секретар Житомирської обласної організації Національної спілки художників України Валентин Войтенко. Нагороди переможцям конкурсів вручала головний спеціаліст управління культури і туризму облдержадміністрації Оксана Атаманчук.

Переможців обласного конкурсу «Моє мальовниче Полісся» журі визначало у молодшій та старшій вікових групах.

Переможцем старшої вікової групи стала учениця Андрушівської школи мистецтв Оксана Тимченко, другу сходинку розділили між собою учениця Андрушівської школи мистецтв Валерія Олізарівська та учениця 3-го класу Житомирської мистецької школи № 2 імені Святослава Ріхтера Клавдія Шатилович, а третє місце посіла учениця 2-го класу Коростишівської художньої школи Катерина Муратова.

У старшій віковій групі конкурсу перемогу здобув вихованець Андрушівської школи мистецтв Роман Пташник, друге місце розділили учень 3-А класу Коростишівської художньої школи Віктор Волинець та учениця 2-го класу Коростишівської художньої школи Наталія Іванова, а третє – учениці 1-го та 3-А класів Коростишівської художньої школи Уляна Шинкаренко та Світлана Волинець і учениця Андрушівської школи мистецтв Анастасія Роскопінська.

понеділок, 19 листопада 2012 р.

Андрушівка весілля Олеся і Андрій

Пропонуємо фото та відеозйомку весільних церемоній, Love Story, дитячі свята, день народження, ювілей, корпоратив, вінчання, хрестини, будь-які свята, події, заходи. Також сімейна, портретна, дитяча, шкільна, репортажна, предметна, рекламна фото та відеозйомка, фотосесії, випускні альбоми. Послуги відеомонтажу, пост-обробка, титри, музичне оформлення, спецефекти, виготовлення відеокліпів і відеороликів, рекламні відеоролики, презентаційні відеоролики, корпоративні фільми. При замовленні фотографа та відеооператора разом надається знижка. Гарантуємо високий професіоналізм і прийнятні ціни.

Працюємо по всій Україні.

Наш сайт: http://andrushivkastudio.pp.ua
E-mail: photovideostudia@gmail.com


Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій
Андрушівка весілля Олеся і Андрій


andrushivkastudio.pp.ua
суботу, 17 листопада 2012 р.

Веретенце

Українська народна пісня - це невичерпне джерело народної мудрості, краси. З неї дізнаємося про життя, побут, звичаї, почуття, настрої простої людини. Саме такі пісні звучать у виконанні фольклорного ансамблю «Веретенце», який був створений в 2008 році викладачем Виставкіною Нелею Ігорівною при філіалі Андрушівської школи мистецтв в смт. Червоне. То весело і жартівливо, то щиро і задушевно ллється багатоголоса українська пісня з уст учасників ансамблю Іванченко Каті, Савченко Лізи, Оксанюк Тані і Голубівської Інги. За час свого творчого існування колектив неодноразово займав переможні місця в обласних та всеукраїнських конкурсах, не став винятком і 2012 рік. Ансамбль пройшов відбіркові тури, а 9 листопада на фінальному концерті-конкурсі телевізійного проекту Першого національного каналу «Крок до зірок» в м. Києві посів перше місце в номінації «Вокальні ансамблі”. Журі у складі народних артистів України Алли Попової, Наталії Бучинської, заслуженого артиста України Андрія Князя, музичного продюсера Владислава Ьагінського, ректора Київського інституту культури і мистецтв Михайла Поплавського високо оцінило виступ ансамблю «Веретенце». Учасники колективу, викладачі, батьки щиро вдячні всім, хто організовував конкурсні поїздки та надавав фінансову підтримку, особливо Герою України Т. В. Засусі.

Ольга Яремчук,
директор школи мистецтв
пʼятницю, 16 листопада 2012 р.

Найкраще насіння - в ДП "Оранта"

В цьому переконалися аграрії не лише нашого району, а й багатьох областей України. Створивши на орендованих землях колишнього колгоспу «Перемога» насінницьке господарство, НВМП «Антарія» забезпечило його достатньою кількістю мінеральних добрив, які вносять з додаванням мікроелементів. Є в господарстві оновлений машино-тракторний парк. Всі механізатори досвідчені й відповідальні. Високий рівень агротехніки, дотримання сівозмін, обробіток посівів засобами захисту від хвороб та шкідників - і все своєчасно, добросовісно, бо колектив працює на спільний результат. А він В ДП «Оранта» завидний: в цьому році, незважаючи на посуху, майже на 700-гектарній площі добре вродили всі насінники. Найбільший урожай дала озима пшениця - по 56,4ц/га, яра - по 41,9, ц /га, ячмінь - по 40,9 ц/га, гречка - по 11 ц/га. Все насіння класу еліта і супер-еліта. Над його доочищенням, фасуванням працюють і підсобні робітники, і механізатори, які вже впоралися із польовими роботами та поставили техніку на зберігання. Анатолій і Олег Лонські, Леонід Пилявець, Володимир Аврамець вправно насипають, зашивають і відвантажують посівний матеріал, а Олег Трикуцев відвозить і розвантажує його у складському приміщенні. Господар, який прагне виростити на своїх чи орендованих землях гарний урожай, може без проблем купити тут потрібне насіння зернових та технічних культур. Понад 400 тонн озимих зернових вже реалізовано під посів аграріям району, області, інших регіонів України. Ще чекають свого покупця приблизно 700 тонн насіння ярих.

Наталія Лисюк,
начальник відділу управління
агропромислового розвитк
четвер, 15 листопада 2012 р.

В Андрушівці згоріло 20 тон кукурузи

14 листопада о 17:00 у місті Андрушівка виникло загоряння металевої сушки для зернових культур на одному із сільгосппідприємств міста.

Про сильне задимлення на виробництві рятувальників повідомив інженер, який заступив на цілодобове чергування.

На місце події відразу ж виїхав бойовий розрахунок еменесників на чолі із начальником служби цивільного захисту району.

З’ясувалося, що їдкий дим виходить із середини самої сушки, у якій знаходилося біля 60 тон зерна кукурудзи.

У процесі ліквідації загоряння декілька разів спалахував дрібний пил, але професійними діями вогнеборців поширення пожежі вдалося попередити.

Вогонь пошкодив біля 20 тон збіжжя. На даний час фахівцями встановлюється причина виникнення загорання та сума завданого збитку.

Низький уклін за невтомну працю

Шановні працівники сільського господарства, а також підприємств, що обслуговують сільськогосподарське виробництво, хлібороби-ветерани! Прийміть щирі вітання з нагоди відзначення професійного свята - Дня працівників сільського господарства.
Це свято всенародне, адже від результатів праці всіх, хто присвятив себе цій нелегкій, але важливій галузі, - механізаторів, тваринників, організаторів агропромислового виробництва - залежить здоров’я, добробут та достаток людей. В усі часи праця хліборобів була в пошані, а людей, доля яких пов’язана з почесним ремеслом - сіяти і вирощувати хліб, виробляти цінну і якісну продукцію тваринництва, по праву називають годувальниками. Завдяки Вашій хазяйновитості, працелюбності, знанням і наполегливості живе село, розвивається сільське господарство, яке є визначальною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання. Низький уклін всім Вам за хліб на столах, за самовіддану працю і вірність обраній справі! Для хліборобів кожен рік має свої особливості, без врахування яких домогтися належної врожайності вкрай важко. Нинішній рік для аграріїв району був непростим. І все ж урожай зернових без кукурудзи зібрали хороший - 58,0 тис. тонн при середній урожайності 30,7 цнт/га. Ще очікується отримати 80 тис. тонн кукурудзи на зерно. Проти минулого року зібрано більше на 2,5 тис. тонн соняшнику та 3 тис. тонн сої. Підбиваючи підсумки жнив, варто зауважити, що вагомий вклад в районний коровай зробили трудівники ТОВ „УкрАгро РТ” (керівник Якимчук С. А., головний агроном Маркевич В. М.) - 11,0 тис. тонн, ПП «Імпак» (керівник Маліновський С. В., головний агроном Колодніцький О. Ю.) - 6,8 тис. тонн, ТОВ СП «Спіка» (керівник Авдєєв Г. О.) - 5 тис. тонн. Серед фермерських господарств кращих результатів досягли СФГ «Демитра» та «Ткаченки». Високий урожай зібрано своєчасно, з найменшими втратами завдяки добросовісній праці комбайнерів, механізаторів, водіїв. Сумлінно працювали механізатори Ракович Ігор, Цимбрович Олександр, Петрук Дмитро з Волиці, Куценко Сергій, Коваленко Тарас, Мартинюк Анатолій із Зарубинець, Ващенко Віктор, Галінський Євген із Старої Котельні, Кравець Микола, Кравчук Георгій з Гальчина, Опанасюк Дмитро із сортодослідної станції, Зінькевич Сергій, Рудюк Віктор, Козачук Микола, Шиманський Іван з Бровок Перших, Захарко Василь з СФГ «Демитра», водії Колодюк Костянтин із ТОВ СП «Спіка», Діхтярьов Микола з ПАТ «Андрушівське». Важливе місце в аграрному виробництві належить бурякоцукровому комплексу. В поточному році площа під цукровими буряками зосереджувалася в ПСП «Агрофірма «Світанок» та ТОВ «Хортиця Нова», де з кожного гектара отримано понад 390 центнерів солодких коренів. З року в рік ритмічно працює ПАТ «Червінський цукровик», вже на сьогодні перероблено 172 тис. тонн цукросировини, вироблено 20 тис. тонн цукру. Восени необхідно не тільки зібрати та зберегти вирощений урожай, а й закласти основи врожаю наступного року, тому сьогодні всі працівники сільського господарства трудяться на майбутнє. Під урожай 2013 року господарствами району посіяно озимих культур на загальній площі 9,4 тис. га, що на 1,7 тис. га більше площ минулого року, в тому числі озимої пшениці - 8,1 тис. га, озимого ячменю - 924 га, жита - 320 га, 2360 га озимого ріпаку. Відомо, що без тваринництва не може бути повноцінного сільського господарства. На сьогоднішній день 10 господарств району утримують велику рогату худобу та свиней. З вагомими результатами підійшли до свята працівники тваринницької галузі. Зокрема, у сільськогосподарських підприємствах району стабілізовано чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин. Зростає виробництво тваринницької продукції. Збільшено проти цього періоду минулого року валове виробництво молока на 10766 центнерів (121%), виробництво м’яса тварин і птиці на 2302 центнери (144%). За останні роки помітно зросла продуктивність молочного стада. Якщо у 2009 році надій на корову становив 2440 кг, то вже за 10 місяців поточного року цей показник складає 3157 кг. Таких результатів досягаємо завдяки невтомній праці всіх працівників аграрного сектору. Особливо слід відмітити плідну роботу трудівників, керівників і спеціалістів ТОВ "Сервіс Агро”, СТОВ "Хлібороб”, "Добробут”, "Старокотельнянське”, ПОСП "Надія”. В цих підприємствах виробляється переважна частина всієї тваринницької продукції району. Високих темпів у розвитку тваринницької галузі набирають у ТОВ "Сервіс Агро” (керівник Дідківський А. В., головний зоотехнік Тимчак С. В.). Тут завезено високопродуктивне племінне молочне стадо, реконструйовано фермські приміщення, побудований і діє доїльний зал, застосовується повноцінна, збалансована годівля дійного стада, яка забезпечує його заплановану високу продуктивність. На сьогодні в господарстві нараховується 3000 голів великої рогатої худоби з них 700 корів. Середньодобовий надій на корову в цей період складає 16-18 кг. За попередніми підрахунками господарства району завершать рік з прибутками на суму 18 млн. гривень. Заробітна плата працівникам сільськогосподарських підприємств виплачується вчасно, заборгованість відсутня. З ініціативи Президента України та Уряду прийнято ряд постанов на підтримку сільгосптоваровиробників. Це, зокрема, часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів та корів молочного і м’ясного напряму продуктивності, вартості будівництва та реконструкції тваринницьких приміщень, витрат на закупівлю установок індивідуального доїння, дотація за вирощування і збереження телят до 15-місячного віку, за вирощений і проданий на забій молодняк ВРХ та свиней, для підтримки фермерів по частковому відшкодуванню затрат на закупівлю племінних нетелів, підтримка бджолярів. Селянська праця завжди вважалась однією з найважчих, тож і люди, які працюють у сільському господарстві, відзначаються витривалістю, відповідальністю, терпінням, відданістю землі та умінням на ній працювати. Ми всі усвідомлюємо, що тільки завдяки розвитку сільського господарства можливо підтримувати і розвивати соціальну сферу села, вирішувати нагальні проблеми сьогодення. В цей святковий день щиро зичимо всім Вам міцного здоров’я, щастя, добра та наснаги. Нехай Ваша праця заколоситься щедрою нивою успіху, а життєві шляхи будуть широкими і ясними, поля - просторими й урожайними, а люди, задля яких працюєте, - щасливими і вдячними.

Анатолій ГОРКУН,
начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації
середу, 14 листопада 2012 р.

Доля вирощеного зерна - у надійних руках

Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.

Валентина Василюк

Андрушівка: актуальні правові питання – для секретарів

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції 13 листопада провів семінар для секретарів сільських рад.

Начальник та спеціаліст відділу розглянули й обговорили з учасниками семінару питання проведення серед населення району правороз’яснювальної роботи з метою ознайомлення громадян з правами та обов’язками, визначеними Законом України «Про засади державної мовної політики», дотримання Інструкції з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв, а також Правил заповнення бланків актових записів цивільного стану та свідоцтв, що видаються на підставі вчинених актових записів у державних органах реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Його поезія, як зорі, світла

В читальному залі районної бібліотеки відбулася чергова зустріч членів клубу любителів поезії «Берізка». Цього разу засідання шанувальників поетичного слова було присвячене творчості Андрія Малишка, 100-річчя з дня народження якого відзначалося в літературних колах 14 листопада.
Сам інтер’єр залу, в якому проходило зібрання, налаштовував присутніх на ліричний лад, бо прикрашений був букетами осінніх квітів, на стіні яскравою веселкою кольорів, оригінальними візерунками цвіли вишиті рушники - невід’ємний атрибут української оселі, її споконвічний оберіг.
На видному місці стояв стіл, а на ньому - портрет ювіляра Андрія Самійловича Малишка, поряд - його поетичний доробок.
Відкрила засідання працівник районної бібліотеки Ф. В. Вишневська, а потім ведучі - її колеги Л. Д. Шуйська, О. Ю. Люх, А. М. Шишко, А. Б. Яковчук, О. В. Мігунова, учні 11-Б класу Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, які прийшли на зустріч з поезією А. С. Малишка разом зі своїм класним керівником Н. Б. Фещенко, вплітали свої розповіді у вінок життя і творчості творця неперевершеного поетичного слова. Художній світ, створений ним, - це великий і щедрий дар рідній Україні.
Слово за словом, вірш за віршем прихильники творчості А. С. Малишка входили в цей світ, доторкалися до нього своїми серцями, закоханими в поезію, і переконувалися, що це - свята правда. Людей старшого віку, котрі сиділи в залі, його творчий доробок тривожив душу по-особливому, бо їх дитинство, юність, час становлення супроводжувалися піснями, віршами поета, котрий вчив любити Вітчизну, отчий дім. В одному зі своїх віршів він проникливо каже:

Україно моя,
мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос твій чути
і ніжність твою берегти…

До висот поетичної творчості піднесло його й ще одне потужне джерело - материна пісня і материнська любов. До своєї неньки, яку так обожнював, чиї руки пестили з дитинства, а кроки і душа йшли з ним поруч по життю, підтримували в годину радості й печалі, А. С. Малишко проникливо промовляє:

Як синя птиця.
Мати моя, мати.
Стара голубка в сяйві сивини…
Пройшло тих літ не мало,
не багато.
І де вони, малі твої сини?
Подвір’я тихе і дідівську хату,
Казок Дніпрових
золоті мости.
Тебе маленьку,
рідну, сивувату
Дано навіки
в серці пронести.

Неньці, всім українським жінкам-матерям поет присвятив багато чудових поезій, на яких виховувалися і виховуються покоління.
В невеличкому і затишному залі, як спокійний потічок, текла розповідь про талановиту людину. До глибини душі хвилювали його вірші, які читали старшокласники Еміна Маркевич, Микола Опанасюк. Скільки ніжності, вдячності і доброти відчувалося в голосі і душі Анни Коксун, коли вона виконувала пісню на слова А. С. Малишка «Вчителько моя».
Не сподівалися, мабуть, юнаки і дівчата, що на цій поетичній зустрічі, що проходила в невимушеній атмосфері за чашкою чаю, вони відкриють для себе нового Малишка, який умів і пристрасно кохати, і берегти в душі оту єдину стежину, що веде до рідної хати.
Скільки хвилюючих, ніжних і трепетних пісень поета прозвучало в залі у виконанні працівників районного будинку культури. серед них - «Рідна мати моя», «Ми підем, де трави похилі», «Моя стежина».
Майже чотири десятиліття Андрій Малишко сипав зі свого поетичного неба на землю розмаїті зірки-поезії. І хоч пішов у вічність дочасно, він залишається для нас співцем життя, молодості і любові.

Андрушівка: ліцеїстам про поняття права та юридичну

13 листопада в рамках районного Тижня правових знань «Молодь і закон» начальник Андрушівського районного управління юстиції Валентина Сіра виступила перед учнями Андрушівського професійно-технічного ліцею на тему «Юридична відповідальність та її види». Ліцеїстам роз’яснювалися поняття права та юридичної відповідальності, цілі і види юридичної відповідальності, її відмінності від інших видів відповідальності, увага акцентувалася на важливому значенні правових обов’язків. Крім того, роз’яснювалася дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна та кримінальна відповідальності.

вівторок, 13 листопада 2012 р.

Їх успіх - це бажання, помножені на можливості

ТОВ «Сервіс-Агро», яке розташоване на орендованих землях у Івниці, член асоціації виробників молока в Україні, за день здає на переробні підприємства більше половини від загальної кількості надоєного в районі молока. Про напружені будні підприємства, сміливі і завидні плани на майбутнє напередодні професійного свята аграріїв наш кореспондент дізналася з розмови із директором А. В. Дідківським.
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.

Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
понеділок, 12 листопада 2012 р.

У Новій Котельні відбудували храм, у який вдарила блискавка

У селі Нова Котельня, Андрушівського району, освятили відновлений Свято-Покровського храм.

31 липня, коли під час грози у купол древнього храму попала блискавка. Дерев’яна церква загорілася. Але її вдалося врятувати, проте постраждали дерев’яні стіни та внутрішнє оздоблення, металевий каркас та залишки конструкції провалились всередину храму.

Першим, хто побачив пожежу та кинувся рятувати церкву був настоятель, протоієрей Миколай Драпак.

Пожежу гасили на протягом 4 годин. Храм вдалося врятувати, а от купол – ні.

Парафіяни, разом із своїм настоятелем приклали чимало зусиль по відновленню та реставрації головного куполу храму. І ось настав момент коли святиня знову засяяла у всій своїй красі як і раніше.

Святковий чин освячення та урочисту Божественну Літургію очолив керуючий єпархією — архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим.

По завершені Святої Євхаристії був відслужений подячний молебень, після чого Владика Никодим звернувся до вірян із настановчою проповіддю.

Цього ж дня Житомирський Архіпастир звершив чин освячення надкупольного Хреста для лікарняного храму на честь святого Агапіта Печерського, котрий будується на території Андрушівської районної лікарні.

Після урочистого освячення Владика привітав духовенство та присутніх вірян із торжественною подією та побажав скорішого завершення будівництва храму.

Виробничий сезон - в розпалі

Понад 50 діб триває 142-ий виробничий сезон на ПАТ «Червонський цукровик». Аби підприємство крокувало в ногу з часом, останні шість років значну увагу тут приділяють модернізації виробництва: встановлено вакуумапарати з циркулятором для утворення утфелю першого продукту та один додатковий корпус випарної станції; замінено вакуумапарати другого продукту та дифузійну установку більшої продуктивності; вдосконалено теплову схему заводу зі встановленням швидкісних підігрівачів; модернізовано мийне відділення; облаштовані сплавні майданчики.
Уже в поточному році збудували і ввели в експлуатацію жомопресосушильне відділення, турбозал, де встановлено дві парові турбіни, модернізували бурякорізки, збільшили продуктивність парового котла, замінили також центрифуги першого продукту та автоматичні системи управління станції фільтрації і дефекосатурації. Усе це дало можливість наростити потужність підприємства з 2200 тонн переробки буряків на добу в 2006 р. до 3200 тонн, продовжити тривалість виробничого сезону, додатково створити 38 нових робочих місць. На ПАТ «Червонський цукровик» нині трудиться 452 чоловіки, в минулому році їх було 414. Від єдиного постачальника - ПСП «Агрофірма «Світанок», на переробне підприємство надійшло 159 тис. тонн цукрових коренів в заліковій вазі з цукристістю 16,8%. Перероблено 151 тис. тонн, вироблено цукру 20,7 тис. тонн, вихід цукру складає 13,90% від початку, за останню декаду - 15,01%. Велику увагу приділяємо економії енергоресурсів: на 1 тонну перероблених буряків за добу витрачаємо 28 м. куб. промислового газу та 25 кВт електроенергії проти відповідно 34,26 в минулому році. Таких результатів досягнуто дякуючи зусиллям інженерно-технічного та робітничого потенціалу, зростанню професійного рівня кадрів, значним капіталовкладенням господарів підприємства. У вдосконаленні виробничого процесу, в здійсненні реконструкції підприємства є велика заслуга інженерної служби. Це люди творчі, мислячі, з високим почуттям обов’язку і відповідальності. Колектив підприємства пишається працівниками, які своєю сумлінною працею, значним особистим внеском у розвиток харчової промисловості заслужили вдячності і високих нагород. За період з 2007 р. Почесною грамотою Кабміну нагороджені Р. С. Коротка - головний технолог, Короткий О. В. - начальник ТЕЦ (нині майстер ТЕЦ). Подяка Прем’єр-міністра України оголошена Б. Я. Приверенді - машиністу парових турбін, В. Б. Шишкіну - старшому майстру механічної майстерні, В. М. Раку - слюсарю-ремонтнику. Трудової відзнаки «Знак пошани» удостоєні Л. В. Скобель - головний інженер, Л. Ф. Ковалюк - майстер зміни, П. Ю. Тарновський, В. В. Гринь - начальники змін, В. В. Скобель - начальник транспортно-заготівельного цеху, О. Д. Богайчук - слюсар, О. П. Ковалишин - головний механік, М. В. Мельник - електромонтер. Багато інших працівників нагороджені грамотами Міністерства аграрної політики і продовольства України, Національної асоціації цукровиків України. Попереду у працівників ПАТ «Червонський цукровик» ще багато напружених буднів, бо до закінчення сезону виробництва намітили заготовити 210 тис. тонн сировини, вирощеної на площі в 4990 га орендованих земель Ружинського, Бердичівського та Андрушівського районів. Варто відмітити, що завдяки впровадженню передових технологій і новітньої техніки середня врожайність цукрових буряків склала 420 центнерів з гектара у заліковій вазі. Отож заводчани поспішають вчасно й без втрат переробити цукросировину.

Тетяна Андрійчук,
голова профкому ПАТ "Червонський цукровик"
суботу, 10 листопада 2012 р.

Нова поетична збірка

Нещодавно побачила світ перша поетична збірка Юрія Шлапака «Святе джерело». Лікар за фахом роздумує над сутністю людського буття, його турбують непрості взаємовідносини між людьми, але червоною стрічкою через кожну поезію проходить бачення автором шляху, який веде до Бога. Юрій Володимирович переконаний, що подолати всі життєві проблеми допоможе віра: Коли біда в наш дім приходить, Не падай духом, - помолись, Стань на коліна перед Богом І бути вірним поклянись. Його лірична душа тонко відчуває зміни в природі, в людських взаєминах, споглядаючи все це з вершин духовності: Коли йде дощ - приходить сум, Й вітри зриваються в пориві, А я в полоні різних дум Всім тілом віддаюся зливі. …Бо то не дощ, а божі сльози, - За грішних нас той ревний плач! Юрій Шлапак переймається тим, щоб люди були матеріально й духовно багатими, його тривожать гіркі уроки історії, коли і дорослі, і діти мріяли про шматок хліба, завдяки якому можна було вижити: Не хлібом єдиним багата людина, Проте і без хліба - біда. …Просіть - і вам дасться, - примножаться зерна Любові, надії, земного добра. Частину своїх поезій автор написав російською мовою. В них вражає глибина думки, філософське бачення навколишнього світу: Все, что имеешь, - даровано Богом, Он есть источник всех твоих благ. Если же нужно - отдай без тривоги Тем, кто голодный, несчастен и наг. Поетичні рядки Юрія Шлапака змушують читача замислитися над сутністю людського буття, над тим, що кожен з нас залишить після себе: Все, что в мире, - не вечно, оно быстро проходит. Пролетают, как птицы, все земные года. …Ты не спи, не дремай, не живи вхолостую, Не растрачивай попусту жизни земной, Обрети для себя лишь надежду святую, - Вечно жить со Христом в Отчизне родной! Варто зазначити, що кожна з поезій виколисана багатою уявою автора. Однак йому слід приділити більше уваги редагуванню творів. В окремих віршах автор часто вживає займенники, а тому зміст поезії набуває неозначеної форми: Лише той, хто Бога знає Особисто, а не з слів, Лише той завжди чекає, Хто колись його зустрів. Насамкінець хочу висловити Юрію Володимировичу вдячність за те, що, надрукувавши збірку, відкрито показав своє філософське бачення ролі людини в суспільстві, її шлях до Бога. Таку духовну лірику може створити людина високоморальна, доброзичлива. Тож побажаймо автору подальших успіхів і Божого благословення на творчій ниві.

Марія ОЛЕКСЮК
пʼятницю, 9 листопада 2012 р.

Пісні тривожили душу

Вже три роки при Гарапівському клубі діє об’єднання любителів української пісні. Його члени знаходять і записують давні українські пісні, вивчають пісенні традиції Гарапівки. Саме народна пісня здружує і об’єднує людей різного віку, різних професій. Хтось із них записав від старожилів таку пісню, яку ще ніхто не чув і хоче заспівати її для інших, хтось приходить послухати. А то й просто збираються, щоб згадати молодість, пісні, які вони колись співали, а також старовинні народні звичаї та обряди, які побутували в їх селі. А нещодавно члени цього любительського об’єднання зібралися на чергове засідання «Заспівай мені, мамо», приурочене найніжнішій, найдорожчій пісні - маминій колисковій. Їх виспівували для усіх присутніх учасники любительського об’єднання «Пилипиха». Колискові тривожили душу, зачіпали найтонші струни серця. Інакше й бути не може, бо під їх незабутній мотив виростали поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, космонавти, вчені і просто мудрі люди. Мамина колискова навіки западає в душу, переповнює наші серця любов’ю і добром, проростає паростками ніжності і краси. Тому і збираємося ми разом, співаємо пісень, які передамо їх у спадок своїм дітям, внукам і правнукам.

Ольга Трохимчук,
завідуюча клубом с. Гарапівка

"Шахтар" втратив шанс стати чемпіоном України

3-го та 4-го листопада у Житомирі відбувся фінальний турнір 1-го чемпіонату України серед ветеранів віком від 50-ти років. У ньому прийняли участь 4 команди: «Аміко» Андрушівка, «Абориген» Луцьк, «Центромаш» Зугрес та «Шахтар» Червоноград. Саме вони стали переможцями змагань у Західній та Центральній зонах і розіграли між собою звання чемпіона.

Кожен матч проходив у запеклій боротьбі і визначити переможця заздалегідь було дуже складно. Але у підсумку футболісти з Андрушівки, вигравши 2 матчі з 3-х, стали чемпіонами. В останньому матчі, в якому вирішувалася доля титулу, «Аміко» здолав луцький «Абориген» з рахунком 3:1. Друге місце посів «Центромаш» з міста Зугрес, третіми стали футболісти луцького «Аборигена».

Капітан чемпіонів Микола Басюк здійняв над головою Кубок, який йому вручили неперевершені в минулому футболісти, а нині ветерани київського «Динамо», Володимир Мунтян та Володимир Трошкін.

«Аміко» - «Центромаш» 2:0

«Абориген» - «Шахтар» 1:0

«Аміко» - «Шахтар» 0:1

«Абориген» - «Центромаш» 1:1

«Центромаш» - «Шахтар» 4:1

«Аміко» - «Абориген» 3:1

четвер, 8 листопада 2012 р.

Виховуємо патріотів

В нашому районі вже стало доброю традицією з нагоди річниці утворення Збройних Сил України з 6 листопада по 6 грудня проводити місячник оборонно-масової роботи.
За сприяння відділів освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації, районного комітету Товариства сприяння обороні України та Андрушівсько-Попільнянського об’єднаного міського військового комісаріату 8 листопада біля Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ст. відбулася районна спартакіада допризовної молоді. Перед початком змагань учнів та вчителів привітали заступник голови райдержадміністрації Олексюк Ю. А., заступник начальника відділу освіти РДА Бобер В. А., директор СТК ТСОУ Кулик О. А. У своїх виступах вони наголосили, що виховання патріотизму, любові до рідної землі починається з шкільних років. Саме такі заходи сприяють утвердженню в свідомості підростаючого покоління впевненості в обороноздатності України, непохитності її рубежів. В змаганнях взяли участь юнаки із 16 навчальних закладів району. Боротьба була цікавою і напруженою. Перше місце посіла команда Гальчинської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Леонець М. О.), друге - Івницької ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Гебрич С. С.), третє - команда Зарубинецької ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Затилюк Г. П.). Організатори змагань вручили команді-переможцю перехідний кубок та пневматичну гвинтівку. За друге й третє місця команди були нагороджені грамотами. 24 листопада збірна команда району братиме участь в обласній спартакіаді допризовної молоді.

Наталія ПІНЧУКОВА,
в. о. начальника відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації
середу, 7 листопада 2012 р.

Здорова молодь творить майбутнє держави

Кожна свідома людина намагається зберегти своє здоров’я. А завдання держави - забезпечити пропаганду здорового способу життя та виховати фізично, духовно і соціально здорову націю. Одним із основних заходів, спрямованих на це, є щорічний фестиваль-конкурс під назвою «Молодь обирає здоров’я», районний етап якого відбувся нещодавно у Андрушівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 1.
«Здорова молодь творить майбутнє держави», - зазначила начальник відділу освіти райдержадміністрації Сословська С. І., яка відкрила фестиваль-конкурс тематичних літературно-музичних та художньо-спортивних композицій. Перед початком змагань почесними грамотами було відзначено найкращих педагогів-організаторів, які готували агітбригади до минулорічного конкурсу: Пех Л. О., Ляшевську В. К., Семенюк О. М., Арцюх К. В., Процюк Л. П., Пастух І. М., Тимченко Р. В. та інших.
У конкурсі брали участь дев’ять команд з шкіл району, які демонстрували свої спортивні, танцювальні, вокальні здібності а також аматорську майстерність. Підготувати виступ на високому рівні педагогам-організаторам було непросто, адже завдання полягало не лише в тому, щоб показати вплив негативних чинників на молодіжне середовище, а й переконати дітей у перевагах здорового способу життя.
Перше місце на молодіжному фестивалі виборола агітбригада «ГАРТ» Червоненської ЗОШ І-ІІІ ст (керівники - заступник директора школи Пально Н. В. та педагог-організатор Паламарчук В. В.). Друге місце розділили між собою агітбригади із Яропович та Городківки. Грамоти за почесне третє місце дісталися учням Старокотельнянської гімназії, Іванківської ЗОШ І-ІІІ ст. та Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. У конкурсі плакатів перемогла команда Старокотельнянської гімназії.

пʼятницю, 2 листопада 2012 р.

Рецидивіст перекваліфікувався на конокрада - викрав кобилу та її дитинча

Зловмисник викрав з господарства жительки Андрушівського району кобилу, лоша та інше майно. Крадій завдав 56-річній жінці 12 тис. грн. збитків.

Конокрадом виявився 21-річний раніше судимий місцевий житель, розшук якого триває, повідомляє прес-служба УМВС області.

четвер, 1 листопада 2012 р.

80 років виповнилося районній газеті «Новини Андрушівщини»

80 років виповнилося районній газеті «Новини Андрушівщини». З цієї нагоди відбулись ювілейні урочистості у районному будинку культури, на яких перегорнули сторінки історії цього періодичного видання та проаналізували здобутки.
Напередодні ювілею перед приміщенням редакції газети «Новини Андрушівщини» було встановлено пам’ятний знак на честь усіх тих, хто розумом і серцем творив історію районки.

Перший випуск цього періодичного видання вийшов у 1931 році і тоді воно мало назву «Соціалістичний комбінат». Потім газету перейменували в « Соціалістичний шлях», а затим в «Шлях до комунізму. З 1991 року газета має назву «Новини Андрушівщини»
Микола Мотузюк – редактор газети з 1976 по 1999 рік: «Наша газета завжди була в авторитеті…»
Віктор Махінчук – редактор газети (1999-2005): "Ми перші в області перейшли на комп.набор…»
Минали роки, змінювались назви, проте районна газета Андрушівщини і тоді і зараз об’єктивно і виважено висвітлює події, підтримуючи тісний зв'язок із владою, і з читачем.
Марія Олексюк – редактор газети «Новини Андрушівщини»: «Сьогодні колектив невеликий…»
«Новини Андрушівщини» є рідною газетою для першого заступника голови облдержадміністрації Миколи Олещенко, який працював певний час керівником району
Микола Олещенко вручив працівникам редакції подарунки і почесні грамоти облдержадміністрації та обласної ради нагородили ювілярів також представники районної влади, обласних галузевих управлінь та установ, з якими «Новини Андрушівщини» співпрацюють.

О.Ковальчук

Архів блогу