Андрушівка фото

Це було потім, а на початку - атестат про закінчення із золотою медаллю Червоненської середньої школи, в 1976-му - диплом про закінчення з відзнакою Житомирського педінституту. Ще студентом Володя взяв високий старт і досі не здає позицій. Заради цього він одночасно вчився, служив військову службу, співав і творив. Але віддаймо данину правді: перші впевнені кроки у великий творчий світ він зробив з андрушівської сцени… Володимиру Федоровичу - за п’ятдесят, але, як він пише, «ще горить в нашім серці вогонь, ще далеко до темної ночі». Він у розквіті творчих сил, тільки здоров’я спіткнулось об підводний риф. Але рідні, друзі, кожен з нас, хто прийшов на благодійний вечір-зустріч із творчістю В. Ф. Шинкарука, підтримують митця і бажають йому якнайшвидшого одужання. Це відчувалося в щирих, доброзичливих словах виступаючих про життєвий і творчий шлях поета, композитора, співака. Говорили про це його сестра Л. Ф. Шинкарук, директор Червоненської ЗОШ І-ІІІ ступенів З. Г. Пацало, інститутський товариш С. А. Михайловський, шанувальниця творчості поета-пісняра Р. Ф. Ковтун. А вірний друг Володимира Федоровича в житті і на сцені Заслужений артист України Юрій Градовський, розповідаючи про творчу дружбу з митцем, назвав Володимира Федоровича музикантом від Бога, співав його пісень, сказав, що поезія його - це висока філософія життя. Художнім словом В. Ф. Шинкарук кохає і сміється добрим гумором, шукає сенс життя і знаходить його в любові до всього живого на землі, що випромінює добро…
Серед присутніх на вечорі було багато колишніх студентів Володимира Федоровича, які досі обожнюють його як незрівняного викладача, життєлюба, оптиміста, доброзичливу і щиру людину. Для них і для всіх учасників вечора співали наші обдаровані самодіяльні митці Сергій Шваб, Юрій Палій, вокальна група з Червоного, а також Лілія Самплавська, Вадим Гонзецький, Вероніка Ісмаїлова, Олександр Євтушок. А коли Ірина Сюзьова прочитала вірш Володимира Шинкарука про материнську долю, кожен з присутніх серцем відчув, що поезія автора щира і прозора, як сльоза, чиста і бездонна, як криниця. Досить вдалим було художнє кільце сценарію: на початку і наприкінці вечора звучали у запису пісні Володимира Шинкарука в авторському виконанні. М’яким баритоном як давнім друзям, щирим землякам посилав автор підбадьорливі слова на зразок: «Привіт, сумувать не слід», «ще не скоро закриє над головою небо холодний люк». Творчість В. Ф. Шинкарука, як і самого автора, не можна не любити - настільки там багато любові, щирості, простоти і таланту. За це побажаймо автору душевних і фізичних сил, щоб йому підкорилась ще не одна творча вершина. Учасники вечора вдячні його організатору - відділу культутри і туризму РДА, особисто Г. І. Білецькій.

На знімках:

Л. Ф. Шинкарук дарує червоненським педагогам дев’яту збірку свого брата «На два життя одразу»;
книжкова виставка творів Володимира Федоровича.

Лідія Наконечна
Новини Андрушівщини