Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
Показ дописів із міткою Населені пункти Андрушівського району. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Населені пункти Андрушівського району. Показати всі дописи
пʼятницю, 26 травня 2017 р.

Географічне положення Андрушівського району

Андрушівський район розташований в південно-східній частині Житомирської області в зоні лісостепу. Територія району займає 95,6 тисяч га, межує з п’ятьма районами області. На півдні – з Козятинським районом Вінницької області.
Переважну частину території району складають високородючі грунти. В південно - західній частині переважають чорноземні, а в північно-східній – сірі лісостепові грунти.
З корисних копалин зареєстровані поклади піску, глини, вапняку, торфу, гранітів, бурого вугілля.
Площа лісів 8,5 тисяч га. Основні породи дерев: дуб, граб, сосна, вільха.
Площа водяного дзеркала річок, озер, ставків 1,9 тисяч га. Територією району протікають річки: Гуйва, Пустоха, Ірпінь, Руда, Лебединець, Ів’янка, Кам’янка, Горбатка, Унава, Білуга, Боярка.
Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом та м’якою хмарною зимою. Пересічна температура січня - 5,6 С, липня + 18,7 С. Період з температурою понад + 10 С становить 156 днів. Опадів 527 мм на рік, з них 60% випадає в теплий період року. Висота снігового покриву 20-25 см.
В лісах району росте багато чагарників та багаторічних трав’янистих рослин, які дають їстівні плоди та ягоди : ліщина, калина, малина, глід, суниця, чорниця та інші. Зелена аптека району - близько 400 видів лікарських рослин. Ліси району багаті на гриби. Серед їстівних грибів найбільш поширені білий гриб, підберезовик, маслюк, опеньок, моховик.
Головне багатство лісів району становлять копитні ссавці : лось, благородний олень, козуля, дикий кабан.
Найбільші з гризунів - бобер, білка.
Хижі ссавці представлені лисицею. Досить поширені борсук , мала куниця, чорний тхір, ласка, горностай.
Орнітофауна представлена білим лелекою, сірою чаплею, чайками, сірими куріпками, крижнями, лебедями і т.д.
Водоймища району придатні для риборозведення. Вирощують коропа, білого амура, товстолобика.

четвер, 25 травня 2017 р.

Адміністративно-територіальний устрій Андрушівського району

Андрушівський район утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи з 18 сільськими радами: Андрушівської (Андрушівська, Гальчинська, Гардишівська, Котівська, Крилівська, Міньківська, Нехворощанська, Павелківська) та Котельнянської (Антопіль-Боярська, Волосівська, Іванківська, Івницька, Ліщинська, Ново-Котельнянська, Руднє-Грабівська, Старо-Котельнянська, Тулинська, Туровецька) волості Житомирського повіту.
17 червня 1925 року район підпорядкований Бердичівській окрузі. При цьому частину сільських рад (Руднє-Грабівська, Туровецька, Івницька, Тулинська, Ліщинська, Волосівська, Ново-Котельнянська, Старо-Котельнянська, Антопіль-Боярська та Іванківська) залишено в складі Левківського району Волинської округи.
Одночасно, від розформованих Коднянського району Волинської округи, Ходорківського та Вчорайшенського районів Бердичівської округи до району приєднано Велико-Мошківецьку, Ляховецьку (без села Розкопана Могила), Мало-Мошківецьку, Волицьку, Зарубинецьку, Корчмищенську, Степківську, Яроповицьку, Війтовецьку і Городищенську сільські ради. Протягом 1925-1926 років створено Гарапівську, Забарську, Лісівську сільські ради. 15 вересня 1930 року зі складу розформованого Іванківського району передано Котельнянську селищну раду, Антопільську, Волосівську, Іванківську, Івницьку, Ново-Котельнянську, Старо-Котельнянську, Старосільську сільські ради. Протягом 30-60-х років району підпорядковано Лебединецьку, Бровківську сільські ради Ружинського району, Городківську, Каменівську та Малоп'ятигірську сільські ради Вчорайшенського району. В цей же час відбувалися зміни у внутрішній мережі низових адміністративних одиниць.
20 жовтня 1938 року села Андрушівка та Червоне віднесено до категорії селищ міського типу. В період тимчасової окупації району було створено дві сільські управи. В ході укрупнення сільських рад ліквідовано Гарапівську, Корчмищенську, Котівську, Старосільську, Гардишівську, Городищенську (11.08.1954 р.), Лісівську, Малоп'ятигірську, Новокотельнянську (05.03.1959р.) сільські ради.
Постановою Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 року Андрушівський район ліквідовано, сільські ради передано до Бердичівського та Попільнянського районів.
4 січня 1965 року відновлено у колишніх межах. З другої половини 60-х років відбулися незначні внутрішні зміни у складі району: селище міського типу Андрушівка віднесено до категорії міст районного підпорядкування, утворено Малоп'ятигірську (03.04.1967 р.) та Новоівницьку (29.07.2004 р.) сільські ради.

середу, 24 травня 2017 р.

Смт.Червоне, Андрушівський район

Історична довідка

Червоне – селище міського типу, центр селищної ради.

Розташоване за 15 км. на південний захід від районного центру м. Андрушівки, за 19 км. від залізничної станції Чорнорудка, на річці Пустоха (притока Гуйви).

Площа населеного пункту – 813.7 га.

Населення – 2866 осіб.

Кількість дворів – 1179.

Село відоме з 1737 р. Зі слів старожила, 98-річного С.Р. Рябого, записано таку версію походження назви населеного пункту: під час набігів татар на цій території відбувалися великі бої, внаслідок чого земля була просякнута кров’ю. Тому місцевість назвали «червона земля». А пізніше – містечко Червоне. Зі слів інших старожилів відомо, що на території сучасного Червоного стояли великі базари, на яких продавали «красние товары» - звідси й назва. За третьою версією, селище назвали так тому, що хати тут мастили червоною глиною.

Раніше Червоне відносилось до Солотвинської волості Житомирського уїзду, Волинської губернії.

До реформи 1861 р. жителі Червоного були кріпаками, а з появою заводів з’явились і робітники.

Власником цих земель в 40-х роках XIX ст. був польський граф Грохольський.

В період російсько-турецької війни завбачливий міщанин м. Глухова Чернігівської губернії М. А. Терещенко купив на пільгових умовах маєтки графа Грохольського для свого онука.

У 1917 р. в селі були відкриті семирічна і чотирирічна єврейські школи.

У 1960 р. у лікарні були відкриті відділення: хірургічне – 15 ліжок, терапевтичне – 15 ліжок, акушерсько-гінекологічне – 5 ліжок.

На території Червоного розташований цукровий завод ПАТ «Червонський цукровик». Він був збудований відомим цукрозаводчиком М. А. Терещенком. У 1902-1904 рр. Терещенко збудував на місці старого заводу новий. Сировину завод отримував від радгоспів, фермерів, була своя сировинна база. Також у Червоному працював спиртовий завод, нині ДП «Червоненський завод продовольчих товарів». Під час війни спирт в основному виготовлявся для потреб армії. Взимку 1945 р. завод працював на дровах і торфу. У 1964 р. відбудована безперервна схема одержання спирту із крохмалистої сировини і завод переведено на переробку зерна. У 1964 р. збудовано електростанцію, а весь завод реконструйовано. Значно зросла виробничо-технічна потужність заводу.

У 2005 р. відзначено 130-річчя Червоненської ЗОШ. У школі працює 45 вчителів. Відомі династії педагогів – Бачинських, Пискунів, Сторожук, Ящук, Атаманюк.

В селищі діють два музеї – у цукровому заводі та у школі. У музеях представлені експозиції за такими напрямками:

найдавніший період в історії селища;
предмети побуту наших предків;
історія місцевих підприємств (цукрового, спиртового заводів);
історія школи;
Велика Вітчизняна війна.
При музеї дії група «Слідопит», яка проводить пошукову роботу та підтримує зв’язки з ветеранами.

На території Червоного працюють 2 ДНЗ, 2 спортивних майданчика, селищна бібліотека, яка обслуговує читачів. Є центр дозвілля.

На даний час працює центр первинного надання медичної допомоги, в якому знаходиться 20 ліжок денного стаціонару та працює 37 спеціалістів медичного персоналу.

В селищі розташовано 7 продовольчих магазинів, дві аптеки, 2 кафе, їдальня від цукрового заводу, пожежна частина, поштове відділення зв’язку, ковбасний цех, надають послуги три перукарні.

Працює селищний ринок.

На даний час діє ПАТ «Червонський цукровик».

понеділок, 22 травня 2017 р.

Андрушівський район, Житомирська область

Площа району — 955,9 кв. км, населення — 56,7 тис. чоловік, з них сільського — 41,9 тис. Середня густота населення — 59 чоловік на кв. кілометр. 2 селищним і 25 сільським Радам депутатів трудящих підпорядковано 41 населений пункт. На території району 70 партійних, 81 комсомольська, 121 профспілкова організації. В економіці провідне місце належить сільському господарству. Тут — 24 колгоспи, 2 радгоспи, 7 промислових підприємств, 3 залізничні станції, З будівельні організації. Населення обслуговують 50 медичних закладів. Мережа народної освіти налічує 36 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 14 середніх, 16 восьмирічних, вечірню школу робітничої молоді, заочну середню школу. Працюють сільське профтехучилище, школа фабрично-заводського учнівства, музична школа, будинок піонерів, 42 дитячі садки і ясла. Культурно-освітню роботу проводять 23 будинки культури, 17 клубів, 77 бібліотек, у т. ч. 36 шкільних. Є 47 стаціонарних кіноустановок, з них 27 широкоекранних. У районі — 6 пам'ятників В. І. Леніну, 63 пам'ятники та обеліски вічної Слави воїнам-визволителям і односельцям, які загинули в боях проти німецько-фашистських загарбників під час Великої Вітчизняної війни.

На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний уст

Архів блогу