Андрушівка фото

На даний час відомості про мережу закладів освіти Андрушівщини відомі з ХІХ століття. Перший етап характеризується тим, що на території сучасної Андрушівщини функціонували церковно-парафіяльні, церковно-приходські школи практично у всіх населених пунктах, двокласна земська школа у селі Стара Котельня та однокласні училища (м.Андрушівка, смт.Червоне).
Найстаршими школами (за відомими офіційними датами заснування) району є Волицька (1853), Крилівська (1853), Бровківська (1860), Івницька (1861) та Андрушівська №1 (1871) школи.
На другому етапі, з розпадом Російської імперії, церковні школи перепрофілюються у світські і набувають статусу початкових, а такі школи як Андрушівська №1 (1918), Червоненська (1917), Старокотельнянська (1922), Городківська (1922), Гальчинська (1918), Волосівська (1921) і Мостівська (1922) реорганізуються в трудові семирічки.
В 30-х роках ХХ століття виникає потреба у покращенні освітніх послуг. Тому практично у всіх селах школи стають 7-річними, а Андрушівська №1 (1934), Червоненська (1935), Степківська (1930), Городківська (1937), Яроповицька (1930), Бровківська (1934), Любимівська (1939) набувають статусу середніх.
Після закінчення Другої світової війни, із зростанням кількості дітей початкові школи реорганізують в 7-річні (Лебединецька, Крилівська, Міньковецька, Іванківська) а 7-річні в середні (Нехворощанська, Павелківська, Старокотельнянська, Андрушівська №2).
В другій половині ХХ століття ведеться інтенсивне будівництво нових приміщень для шкіл району (див. Таблицю). В 60-80 рр. вводяться в експлуатацію будівлі всіх шкіл І ступеня, Антопільської, Волосівської, Крилівської (див. фото), Малоп’ятигірської ЗОШ І-ІІ ст., всіх шкіл І-ІІІ ступенів (окрім Бровківської, Івницької, Нехворощанської, Степківської, Яроповицької, Андрушівської №1).
Проте з часом кількість дітей шкільного віку зменшується. У 80-х роках деякі середні школи були реорганізовані у неповні середні (Степківська, Малоп’ятигірська, Любимівська), неповні середні у початкові (Лебединецька, Забарська), а Волосівська і Каменівська школи були закриті.
В 90-х роках незважаючи на непрості перші роки незалежності були побудовані Мостівська та Івницька школи. Остання будувалася за кошти Чорнобильського фонду, так як до села Івниця було переселено багато людей із зони відчуження.
В кінці ХХ – на початку ХХІ століття відбуваються зворотні процеси – для надання кращих освітніх послуг на селі за ініціативи територіальних громад деякі школи знову реорганізуються:

- відновлює роботу Волосівська початкова школа у 1989 р., а в 1993 р. вона стає неповною середньою;
- Степківська школа у 1993 році знову стає середньою;
- у 1998 році Гальчинська школа набуває статусу середньої;
- в 2003 році Зарубинецька школа реорганізується в середню;
- в 2004 році Андрушівська ЗОШ №2 набуває статусу першої в районі гімназії (див. фото).

В 2004 році проводиться добудова 6 класних кімнат та спортивного залу Нехворощанської школи (Рис. 8), в 2005 році Міньковецька школа із приміщення колишньої церкви переходить в нове приміщення сільської ради, переобладнавши його до потреб освітнього закладу.
Найновішою, найсучаснішою школою району на даний момент є Яроповицька ЗОШ, яка введена в дію 7 жовтня 2008 року (див. фото), а найповажніший вік мають приміщення Волицької (1864 рік побудови) та Андрушівської №1 (1861 рік побудови) школи.