Андрушівка фото

Завершивши минулий сільськогосподарський рік, трудівники нашого СТОВу без перепочинку дружним колективом орендодавців вступили у новий 2010-ий. Хто ще не влився із своїми земельними наділами (паями) у товариство, той оформляє договори, щоб гуртом вирощувати врожаї, вести тваринницьку галузь. Добитися сьогодні високих показників такому підприємству, як наше, дуже непросто. Ми розширюємо тваринницьку галузь, виробляючи до столу трудящих високоякісну вітчизняну продукцію. Інша справа, що собівартість її дуже відчутна для економіки господарства і без підтримки держави селу не обійтись. З надією на таке розуміння і розпочали ми нинішній рік, маючи 485 голів ВРХ, з них 275 корів, є коні та 300 свиней. Протягом 2009 року ми продали 43 тонни яловичини, 8 тонн свинини, 3 тонни конини. Свіжі гроші щодня маємо від молока. Тому постійно займаємося поновленням дійної череди нетелями чорно-рябої породи з власного господарства. Для цього ретельно проводимо відбір новонародженого молодняка високопродуктивної селекції, теличок м’ясної породи ставимо на відгодівлю разом з бичками. При належному догляді кожна з 30 первісток, які в минулому році ввели в стадо, дають по 18-20 кілограмів молока на добу. На них ми одержали дотацію від держави. З роками продуктивність тварин зросте. Завдяки повноцінній годівлі корів, старанному догляду за минулий рік ми виробили 595 тонн молока. Я вважаю, що в нас не відрегульований механізм заохочення сільгоспвиробника, який аж занадто залежний від переробника. Наприклад, за здане молоко, навіть якщо підвищилась його закупівельна ціна, селянин одержить доплату від заводу. А чому одразу не від держави? Не так просто продати і м’ясо. Скажімо, конину м’ясокомбінати беруть без проблем, а ось свинину, яловичину шукають якнайдешевшу, вони готові брати її за кордоном нижчої якості, аби не в свого виробника. Простіше із свиньми. Їх невеликими партіями вагою 90-130 кг кожна закупляють у нас замовники із супермаркетів, ринків, малих переробних підприємств. Ціна влаштовує обидві сторони. Уряд на підтримку сільськогосподарського виробництва із стабілізаційного фонду на безповоротній основі виділив майже 1,2 мільярда гривень. Хочеться, щоб і ми у Степку та Корчмищах відчули це і змогли придбати хоч якусь одиницю нової техніки. А то що заробляємо, те й "проїдаємо”. Селяни - довірливі і терплячі. У неділю, 17 січня, вони зробили ще один крок назустріч майбутньому - віддали свої голоси за того кандидата в Президенти, який житиме проблемами села і працюватиме так, щоб воно стало заможним. Дай, Боже, щоб ми не помилилися.

Петро Юянець,
директор СТОВ "Хлібороб"
Новини Андрушівщини