Уважна до всіх, вміє дати цінну пораду, навчає не тільки слухати, а й чути - саме такою є жінка щирої вдачі й душевної доброти Марія Володимирівна Масловська, старший викладач кафедри української літератури, заступник директора інституту філології і журналістики Житомирського Державного університету ім. І. Франка. Вона часто буває в загальноосвітніх навчальних закладах області, де зустрічається з колегами та їх учнями, веде мову про рідне слово, про українську культуру. Дитинство М. В. Масловської пройшло в селі Нехворощ, де вона босоніж бігала росяними берегами Пустохи, а на уроках літератури вбирала в себе поезію Шевченка й Рильського, тужила за пропащою долею Чіпки, зачитувалась романами Михайла Стельмаха й Олеся Гончара. А ще - мріяла стати вчителькою. І ця мрія здійснилася. Майже чверть століття Марія Володимирівна передає студентам свої знання, любов до українського слова й України. Вона по-справжньому окрилена наукою. Серед здобутків - навчальні підручники та посібники, етнографічні словники. Понад десятиліття тому М. В. Масловська організувала в університеті музей українського побуту, де завжди багато відвідувачів. А ще вона відроджує призабуті українські традиції - разом із студентами займається писанкарством. Я низько вклоняюся таланту своєї наставниці й землячки.
Тетяна Андрійчук,
студентка Житомирського Держуніверситету
середу, 15 лютого 2012 р.
0 коментарі:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.