26 квітня 1986 року в Україні на Чорнобильській атомній станції імені Леніна сталася катастрофа планетарного масштабу. Ця чорна дата, що позначає одну з найтяжчих трагедій в історії українського народу, провела в людській свідомості болісну межу, що розділяє наше буття на до- і післячорнобильське. На долю українського народу, що, здавалося, пройшов усіма колами пекла, випало ще одне жорстоке випробування. Нечуване, небачене, невідоме і самій матінці-історії. Так ведеться у цьому світі: в годину великого лиха, у час смертельної небезпеки на передній край боротьби стають найвідважніші. До першої шеренги сміливців вогонь Чорнобиля покликав пожежників, які безстрашно вступили в самісінький епіцентр вибуху. Вони зійшли на висоту з позначкою "ПОДВИГ”, щоб урятувати світ. І вони його врятували. Чорнобильська трагедія залишилася не лише в серцях пожежних, вона увійшла в гени нашого народу. Схилімо голови перед лицарями, котрі у відсвітах вогню Чорнобиля назавжди увійшли у безсмертя. Цей день є пам’ятною датою для тих, хто, жертвуючи власним життям і здоров’ям, гасив пожежу на 4-му енергоблоці, зводив над ним укриття. Особовий склад пожежних частин та ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС поклали квіти до пам’ятного знаку біля професійної пожежної частини № 41 та на могили померлих ліквідаторів з Андрушівського району - Довгого П. І., Лєщенка М. Г., Рудюка Д. Я.
Віктор Штукований,
голова районної організації Всеукраїнської спілки ветеранів та пенсіонерів МНС,
начальник професійної пожежної частини № 41
пʼятницю, 27 квітня 2012 р.
0 коментарі:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.