Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
понеділок, 16 липня 2012 р.

Все життя присвятив дітям

В цьому році минає 50 років, як був призначений директором Червоненської середньої школи молодий і енергійний вчитель О. В. Сторожук. Розпочалось будівництво нового приміщення школи. Олександр Васильович з головою поринув у щоденні клопоти. Був він і педагогом, і інженером-будівельником. Потім зводили їдальню, гуртожиток, обладнували стадіон. З його ініціативи в навчальному закладі ввели автосправу, було також зразкове підсобне господарство, гарні ділянки, теплиця. Життя в школі вирувало. Вона одна з перших в області перейшла на кабінетну систему навчання. Цьому передувала колосальна робота по обладнанню сучасних предметних кабінетів, в яких навчалося 1300 учнів. Ґрунтовні і міцні знання з основ наук давав дітям великий педагогічний колектив. Вчителі пишалися тим, що багато їх випускників одержували золоті та срібні медалі. Душею шкільної родини був талановитий організатор, новатор О. В. Сторожук. Він встигав вести велике підсобне господарство, керувати навчально-виховним процесом. Жив школою, віддаючи роботі весь свій талант, був справжнім інженером дитячих душ. Йому цілком заслужено було присвоєно звання Заслужений вчитель України. Сорок років пропрацював Олександр Васильович директором Червоненської школи. На жаль, рано пішов з життя. Вже 10 років його немає серед нас. Але пам’ять про нього живе в серцях вдячних випускників, тих, хто працював з ним. В червні поточного року в Червоненській дільничній лікарні встановлено меморіальну дошку в пам’ять про колишнього головного лікаря М. В. Мриглода, який 26 років завідував лікарнею і багато зробив і для медичного закладу, і для людей. За це варто вклонитися колективу лікарні. Хотілося б, аби такий крок зробив і педагогічний колектив Червоненської ЗОШ І-ІІІ ст., уже не кажу, щоб навчальному закладу присвоїти його ім’я. Ця людина варта того, аби належним чином вшанувати пам’ять про неї.

Василь Гребенюк,
с. Малі Мошківці

0 коментарі:

Архів блогу