Андрушівка фото

Яка у вас швидкість роботи в інтернет? Тільки не кажіть, що вам її вистачає. Рано, чи пізно, але запити будь-якої людини, а тим більше, організації, починають рости. А без швидкого інтернету сьогодні нікуди. Поки що для робочих груп оптимальний вибір - це виділена лінія до провайдера, але вигідно таке рішення лише до пори - до часу. ISDN, DSL і будь-які інші провідні лінії - не вихід із ситуації. Ви ж будете прив'язані до провайдера товстенної ланцюгом. А провайдер, це така істота, яка і трафік вважає, і швидкість обрізає.
Перший радянський супутник зв'язку "Блискавка" був виведений на орбіту в квітні 1965 Супутник мав високоеліптичного орбіту з апогеєм 40000 км, перигею - 500 км, нахилену по відношенню до екваторіальній площині на кут близько 64 град. Основне призначення супутників цієї серії було у віданні телевізійних передач і здійсненні далекого телефонного і телеграфного зв'язку. Саме з цього супутника почалося регулярне та широке використання супутників для телевізійного мовлення. І почалося воно 23 квітня вражаючим експериментом - передачею телевізійного сигналу з Москви до Владивостока. У СРСР протягом двох років після запуску цього супутника зв'язку протягом двох років була створена перша в світі супутникова ТБ розподільна мережа. До 1967 р. були введені в дію 20 наземних станцій.

Ви ніколи не дивилися за статистикою вашого трафіку? Якщо на вашому комп'ютері не встановлений веб-сервер, а ви просто працюєте в інтернеті, то вихідний трафік з вашого комп'ютера буде в десятки разів менше входить. Все тому, що працюючи в мережі, ми передаємо менше, ніж отримуємо. Та й взагалі наше життя побудована таким чином, що людина завжди віддає менше, ніж отримує. Ми вимовляємо на вулиці одне слово, а чуємо шум і ревіння навколишнього міста. Ми постійно слухаємо радіо, дивимось телевізор, читаємо газети, не вкладаючи у виробництво нічого. Так чому б не скористатися цим принципом і не почати використовувати вже існуючі для нас станції на нашу користь? Можна було б організувати інтернет по радіоканалах, по телетексту, по ЛЕП, якби все це вели мовлення у цифровому форматі. А так як у цифровому форматі телебачення у нас найближчим часом (та й не тільки найближчим) не передбачається, то з існуючих передавальних станцій використовувати нам нічого. Треба б повертатися назад до проводів, але вже ні. Адже в цифровому форматі ведеться трансляція із супутників, які забезпечують весь світ сотнями теле-та радіо-каналів. Супутник - це ідеальний пристрій для наших цілей. На супутник постійно з високою швидкістю передаються цифрові потоки, а сам він постійно посилає їх на всю область свого покриття - на десятки країн і сотні міст. Разом з цифровим відеопотоків супутник може передати для нас зашифрований, зрозумілий тільки для нас пакет інформації, який комп'ютер прийме, розшифрує і в результаті видасть нам той самий, необхідний нам гігабайтний файл. Чи варто говорити, що ресурси у супутників величезні, і такі сателіти можуть передавати гігабайти інформації, сотням клієнтів, навіть не відчуваючи завантаження. В ідеальному випадку, звичайно ж.
Час стояння супутників на геостаціонарній орбіті і радіочастотних каналів відноситься до обмежених ресурсів, якими володіє людство і відповідно до міжнародних угод є його власністю. Органом, який регулює ці проблеми, включаючи розподіл частот, є Всесвітня адміністративна конференція з радіо (ВАКР). Ну, а вся поточна робота ведеться через Міжнародний електротехнічний союз (МСЕ).

Зокрема, для введення тієї чи іншої космічної системи зв'язку та мовлення слід зареєструвати її в МСЕ за 6-2 роки до введення в експлуатацію. У цей процес входить попередня публікація даних про плановану системі. Потім необхідно скоординувати ці плани з намірами інших сторін і зареєструвати частотні присвоєння. Процес координації починається з листування, а завершується переговорами за участю делегацій від адміністрацій зацікавлених сторін. Словом, ця досить складна робота, яка проводиться в рамках процедур і правил МСЕ, гарантує дотримання інтересів усіх країн і, головне, досить справедливий порядок.