В пятнадцать ушла от родителей
– Наташа, чем вас Москва привлекла?
– Я влюбилась в этот город просто до безумия. И раньше приезжала сюда, у меня здесь много друзей, но одно дело, если ты проводишь здесь два-три дня, другое – когда начинаешь жить постоянно. Мне повезло: меня окружили удивительно теплые, открытые люди. В первую очередь имею в виду съемочную группу сериала «Кармелита». Здесь мы все как одна семья. Продюсеры сняли мне квартиру недалеко от места, где проходят съемки. Я там очень весело живу. Вообще не ощущаю, что нахожусь в другой стране. Мы одна нация – россияне и украинцы, просто политики пытаются нас поссорить. Кстати, мои друзья, когда приезжаю на Украину, уже подметили во мне перемены. Говорят, я начала по-московски акать.
– Уже внедряетесь в гламурную столичную тусовку?
– Успела побывать в нескольких московских ночных клубах. Плюс подружка, она у меня за здоровый образ жизни, вытаскивает и меня в фитнес-центр.
– В клубах вам понравилось?
– Я вообще люблю музыку. Первое, что делаю утром, – включаю все, что только можно: телевизор, радио, компьютер. Все одновременно. Сама при этом летаю по квартире, танцую, собираюсь на работу… Мне было 15 лет, когда я переехала из своего маленького городка Андрушовка в Киев. Поступила в институт, стала жить на съемной квартире. Вот тогда почувствовала, что моя громкая музыка теперь никому не мешает (смеется).
– Соседи не ругались из-за шума?
– Я после одиннадцати вечера громкость уменьшала. Все-таки я воспитанный человек.
Жизнь еще не закручивала
– Что такое для вас неразделенная любовь?
– Это чувство, которое переживает моя героиня в «Кармелите». Многие считают Дину стервой, а она лишь настоящая женщина. Любая женщина – она как кошечка: то белая, пушистая, то выпустит коготки, и тогда – держитесь все! Она любит, и этим чувством можно оправдать все.
– На что лично вы готовы ради любви?
– Ой, не знаю. Я никогда не попадала в сложные любовные ситуации. Может быть, из-за возраста? Жизнь не закручивала еще. У меня обычно все происходит так, что молодой человек первым проявляет чувства, а я уже иду к нему с ответом. Как поступила бы я, если бы влюбилась первой? Не знаю. Может, добивалась бы взаимности. Я ситуативный человек, как угодно могу поступить. Давайте поговорим на эту тему лет через пять, когда у меня будет побольше опыта в любовных делах (смеется).
– Как за вами ухаживают поклонники?
– По-разному, но всегда очень трогательно. Я приходила домой и обнаруживала, например, в ручке входной двери букет. Никакой записки не было. Поди догадайся, от кого цветы. (Улыбается.)
Отец сам предложил мне сигарету
– Парни наверняка ревновали вас…
– С яркими проявлениями этого чувства больше сталкиваюсь на съемочной площадке. Хотя, конечно, как и любую актрису, меня ревнуют к моей профессии. Не каждый мужчина способен принять график жизни актрисы. Это и командировки, и съемочный день по 12 часов. Да и вообще, жизни с творческим человеком нужно отдельно учиться (улыбается). У артистов свои тараканы в голове.
– Как вас воспитывали родители?
– Мне кажется, очень правильно. Строго, но в то же время демократично. Мама с пеленок говорила: не хочешь учиться – не учись. А хочешь чего-то добиться – бери книжку и читай. И я читала, и в школу ходила с удовольствием. А, например, покурила в первый и последний раз в своей жизни в присутствии папы. Папа, когда мне было лет четырнадцать, сказал: «Я понимаю, ты в таком возрасте, когда подростки начинают курить. Лучше при мне пробуй, чем за углом». Я сделала затяжку, закашлялась, не понравилось жутко. И больше никогда не курила.
У понеділок, 6 квітня, 25-річний Сергій, що живе у селі Івниця Андрушівського району, став жертвою шахраїв. Двоє невідомих, "зловживаючи довірою" юнака, видурили у нього більше п’яти тисяч гривень.
"Вистава" розігралася у Житомирі на вулиці Крошенській о десятій ранку. Двоє чоловіків зустріли Сергія. Вони певно знали, що з хлопцем за годину до цього розрахувався роботодавець.
Який підхід знайшли шахраї до Сергія і чому він віддав їм гроші, міліціонери поки не кажуть. Наразі вони «вживають заходів щодо встановлення осіб зловмисників та безпосереднього їх затримання».
Скандальный Житомир
Хочу розповісти про чудову жінку, добру людину, довгожительку села Лісівка Аврамець Ганну Калениківну.
Народилася вона в далекому 1911 році у великій родині Берладинів. Ще змалечку, чотирирічною дитиною, залишилась сиротою.
Злидні тяжких років громадянської війни, чорне крило голодомору 1932-1933 років - все це пережили люди нашого села. Ганні Калениківні пощастило найнятися няньчити дітей директора цукрового заводу. Завдяки цьому і вижила та не дала загинути своїм рідним.
Тяжкі повоєнні роки. З фронту повернувся чоловік, але в 1949 році помер від тяжких ран, залишивши тендітну жінку з чотирма малолітніми дітьми. Сама ростила їх, тяжко працюючи в місцевому колгоспі, та і в своєму господарстві вистачало клопоту.
З роками її родина побільшала: має бабуся Ганна семеро онуків та десять правнуків. А проживає із старшою дочкою Валентиною.
Бог наділив Ганну Калениківну даром лікувати людей. Вона зовсім неграмотна (не було можливості вчитися), але вміє вправляти вивихи, лікувати багато інших хвороб. Скільком людям допомогла - важко порахувати. Навіть тепер, незважаючи на поважний вік - 98 років, продовжує свою благородну справу.
І нашій сім’ї не раз допомагала шановна баба Ганя. Коли моєму синові минув рік, він вивихнув руку. Ми, звісно, негайно звернулися до райлікарні, і дипломований лікар-травматолог запевнив, що це забій, зафіксував ручку і відправив нас додому. Але щось було не так: дитина плакала і плакала. Тоді на допомогу прийшла баба Ганя. Вона вміло вправила вивих, і маленький хлопчик засміявся, сам (ніхто його не просив) поцілував руки своїй спасительці. Мені на очі навернулися сльози: і від того, що прийшла допомога, і від вдячності нашій славній цілительці.
Низький уклін Вам, шановна Ганна Калениківна, многії літа, міцного здоров’я, добра від дітей та радості від онуків та правнуків.
Ольга Яблонська, сільський бібліотекар
Андрушівська районна державна адміністрація
Про чергове застосування фінансових санкцій повідомляють з регіонального відділення Антимонопольного комітету України. Цього разу покарано на 8 тисяч гривень Андрушівський кооперативний ринок за зловживання монопольним становищем на ринку послуг з надання торгівельних місць.
Підприємство встановило економічно необґрунтовані тарифи: на послуги за в’їзд легкових та вантажних автомобілів на ринок, на запис на торгове місце для продажу м’ясопродуктів, для торгівлі з вантажних автомобілів, на бронювання торгового місця, на розруб м’яса та на прокат терезів.
Окрім сплати штрафу в місті Андрушівка тариф на запис на торгівлю м’ясопродуктами зменшений з трьох до однієї гривні, а в’їзд на ринок легкового транспорту - з 1 гривні до 85 копійок.
Про чергове застосування фінансових санкцій повідомляють з регіонального відділення Антимонопольного комітету України. Цього разу покарано на 8 тисяч гривень Андрушівський кооперативний ринок за зловживання монопольним становищем на ринку послуг з надання торгівельних місць.
Підприємство встановило економічно необґрунтовані тарифи: на послуги за в'їзд легкових та вантажних автомобілів на ринок, на запис на торгове місце для продажу м'ясопродуктів, для торгівлі з вантажних автомобілів, на бронювання торгового місця, на розруб м'яса та на прокат терезів.
Окрім сплати штрафу в місті Андрушівка тариф на запис на торгівлю м'ясопродуктами зменшений з трьох до однієї гривні, а в'їзд на ринок легкового транспорту - з 1 гривні до 85 копійок.
Zhitomir.biz.ua
1. Завідувач юридичного сектору апарату адміністрації - з 03.11.08 р.
2. Заступник начальника фінансового управління - з 01.05.06 р.
3. Начальник відділу економіки та розвитку інфраструктури - з 22.01.09 р.
4. Начальник відділу – головний бухгалтер відділу економічного аналізу, фінансово-кредитного забезпечення і соціально-трудових відносин управління агропромислового розвитку - з 16.01.09 р.
5. Начальник загального відділу апарату адміністрації - з 02.04.09 р.
Андрушівський районний суд, що на Житомирщині переїхав до нового приміщення. Незважаючи на недостатнє фінансування, на всі перешкоди та труднощі, храм Феміди урочисто відкрили вчора після ремонту, адже попереднє приміщення районного суду не відповідало навіть елементарним умовам праці.
Відтепер приміщення суду укомплектоване сучасними меблями та комп'ютерною технікою, телефонною мережею, а також забезпечене охоронно-пожежною сигналізацією. Тут є чотири зали судових засідань, окремі кабінети суддів, канцелярії та секретарів. Необхідність переїзду районного суду в інше приміщення виникла вже давно. Адже працівники та відвідувачі потерпали від нестачі місця та некомфортних умов.
Василь Морей, начальник територіального управління державної судової служби адміністрації України в Житомирській області: - ”Державою поставлене завдання, щоб суди знаходилися в добрих, нормальних умовах, тому завдяки державній судовій адміністрації територіальним управлінням було Андрушівці виділено кошти для ремонту приміщення, яке передано в аренду головним управлінням державної статистики в Житомирській області. В Андрушівці в суді були умови, де один зал судових засідань на 4 суддів.”
Відкриття відбувалося за участі заступника голови ради суддів України Станіслава Міщенка, заступника голови Державної судової адміністрації України Олександра Лощихіна, керівників області, міста та правоохоронних структур. Промовці у своїх виступах вітали керівників суду з цією подією й бажали якісної роботи та справедливих рішень.
Микола Черненко, заступник голови Житомирської ОДА: - ”На кінець то працівники суду отримають комфортне, зручне приміщення, де можуть повноцінно працювати. Хочеться вам побажати добра, миру, злагоди, продуктивної роботи, щоб всі рішення в цьому приміщенні приймалися відповідно до діючого законодавства і ним були задоволенні люди відчуваючи захист держави і законy.”
За словами заступника голови Державної судової адміністрації України Олександра Лощихіна, відкриття нового приміщення районного суду в Андрушівці є важливою подією, адже проблема забезпечення судів України приміщеннями є надзвичайно гострою. Відтак з 25 судів Житомирської області майже всі вони не відповідають елементарним умовам праці.
Олександр Лощихін, заступник голови Державної судової адміністрації України: - ”Питання забезпечення судів належними приміщеннями на сьогодні це сама гостра проблема, яка на сьогодні є. В Україні десь 11% тільки судів забезпечено належними приміщеннями, які відповідали і по метражу і по якості.”
Суд є однією з найважливіших складових державної влади, а тому створення дієвої системи правосуддя, яка гарантуватиме захист прав та свобод людини є одним з пріоритетів держави. Саме на досягнення цієї мети спрямовано проведення судово-правової реформи, яку не на словах, а на ділі втілюють представники судової адміністрації України в Житомирській області.