У чотирьох дитсадках міста діти в підготовчих групах вивчають початковий курс англійської мови. Це завдяки тому, що на добру справу, яка є складовою нинішнього процесу реформування галузі освіти, знайшлися кошти у міському бюджеті. Заняття в ДОЗ «Сонечко» веде вчителька Ольга Олегівна Лапченко. Я побувала на одному з них і була приємно вражена побаченим і почутим. По-перше, малюки привіталися чотирирядковим віршованим текстом, звісно, на англійській. Для початку це вже дуже добре. Далі кожен з майбутніх дошкільнят по черзі відповідав на запитання: де живе, скільки років, перераховував членів своєї сім’ї. Згідно навчального плану заняття триває 25 хвилин. Дітки не встигають втомитися, бо вчителька спілкується з ними у формі гри, яка переривається фізичними розминками. Цей процес так захоплює малюків, що вони не відчувають навантаження, охоче відповідають на запитання. Під час занять, як на уроці, вихованці уважні і стримані. Щоб правильно відповісти на поставлене запитання, треба швидко напружити пам’ять, бо підглянути, як у школі, не виходить: діти ще не вміють на англійській ні писати, ні читати. Вони мають словниковий запас, реченнями відповідають на запитання. А перед цим вчаться правильно вимовляти звуки - в той день вони з учителькою засвоювали розвиток лексичних одиниць за темою "Кольори”. Після цього закріплювали пройдену тему "Сім’я”. Кожен приніс з дому сімейні фото і всі показували пальчиком на знімку своїх мам, татусів, братиків, сестричок, бабусь, дідусів, перераховуючи їх англійською. А вміють вони так рахувати вже до десяти. Вчителька не лише молодий, здібний педагог, а й тонкий психолог. Вона так зацікавлює маленьких слухачів, що вони навіть не хочуть пустувати. Серед навчальних посібників і м’які іграшки - назви всіх діти теж знають англійською. - Наука легше дається дівчаткам, - каже Ольга Олегівна, - Аня Веровчук і Таня Насєка вже хочуть самі навчати своїх друзів. Не відстають від них Богданчик Ульянинський, Олексій Єременко. Більш успішні ті хлопчики і дівчатка, яких заохочують до вивчення іноземної мови батьки. - А взагалі набуті навики англійської у дитсадку - це надійна основа для вивчення мови міжнародного спілкування у школі, далі у вишах, ділиться думкою О. О. Лапченко. - Звичайно, не всім наука дається однаково, тому-то я влаштовую по черзі додаткові заняття для сильніших і слабших, щоб у підсумку програму знали всі. До розмови долучається вихователька Людмила Михайлівна Ульянинська: - У мене хороша група. Веду її від ясельної. Дітки кмітливі, допитливі, справжні всезнайки - всіх у групі 27. Бачили б ви, які свята влаштовуємо для батьків і на Новий рік, і на 8 Березня… Діти люблять перевтілюватися у героїв, співати, танцювати. З розмови я дізналася, що в «Сонечку» торік дітей побільшало на третину і зараз їх вже понад 80. Проживає в мікрорайоні спиртового заводу і на прилеглих територіях чимало молодих сімей, але через безробіття окремим родинам накладно оплачувати утримання дитини в дитсадку, хоча й суми там не такі великі - в межах восьмидесяти гривень. З багатодітних родин плата удвічі менша. Виховання дітей в дитсадку - це перший освітній етап навчально-виховного процесу, який продовжиться у школі, гімназії з обов’язковим вивченням англійської мови. Добрий початок цієї справи я побачила у «Сонечку», яке по-англійськи значить «The sun». Будемо, як вчив великий поет, і чужому навчатися, і свого не цуратися.
Найвизначніша подія в житті кожної сім’ї, родини - це народження дитини. У світ приходить маленька крихітка, за долю якої, її щасливе дитинство мають дбати батьки, рідні. Про те, яким і ким стане маленький громадянин, турбується також держава. Аналізуючи демографічну ситуацію нашого району за 2010 рік, варто сказати, що вона далеко не втішна. У нас народилося 336 дітей, а померло 691 чол. Лише в селищі Новоівницьке та в селі Мостове народилося більше людей, ніж померло (9 і 8 та 16 і 11 відповідно). А от у Новій Котельні минулого року не народилася жодна дитина, по одному новонародженому у Волосові та Любимівці, а померло там 18 та 15 чол. відповідно. Викликає тривогу і той факт, що у таких великих селах, як Бровки Перші та Городківка народилося у три рази менше людей, ніж померло. А в Івниці та Нехворощі ці показники ще більш невтішні - 8 і 33 та 4 і 20 чол. відповідно. Цю статистику надали нам у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Але хочеться вірити, що у поточному році стан справ поліпшиться. Адже той факт, що у 2011 році при народженні дитини збільшено суму виплати матеріальної допомоги, має сприяти росту народжуваності. Нехай же добрий лелека принесе маленьку крихітку у кожну родину, яка про це мріє.
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. А в розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. З нагоди Дня Соборності голова районної ради О. В. Мельник, зав. сектором по зв’язках з громадськістю райдержадміністрації В. І. Горкун, керівник СФГ ім. Шевченка П. М. Рудюк поклали квіти до погруддя Тараса Шевченка - великого сина українського народу, чиї життя і творчість були віддані справі боротьби за незалежність матінки України. Територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. І ми повинні оберігати все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятати про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності. Кожен з нас має зробити все, щоб день прийдешній приніс світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до розбудови наших сіл, міста, району, області та усієї України.
18 січня о 00:05 год. до Андрушівського райвідділу міліції надійшло повідомлення від 18-річного жителя смт Червоного про те, що щойно на вулиці троє невідомих його пограбували, відібравши мобільний телефон «Нокіа 1800» вартістю 400 гривень.
Працівники карного розшуку за підозрою у скоєнні злочину оперативно затримали двох жителів с. Кукільні Бердичівського району та односельця потерпілого, в яких викрадений телефон вилучено.
Гардишівка розміщена на 50 градусів північної широти і 29 градусів східної довготи, на правій стороні течії річки Гуйви, притоки Тетерева. Походження села Гардишівка, за переказами, зв’язане з прізвищем першого поселенця – лісника Гардаша. На місці, де розташоване село, був ліс. Хоч селище виросло, в основному, за роки Радянської влади, воно має свою багатовікову історію. Ще в сиву давнину на березі річки Гуйви ( Гунви) жили люди. Росли в лісі великі дуби віком понад 200 років. Із розповідей старожилів на початку ХХ ст.. в лісі було знайдено молотки та сокири з каменю. В лісі водились бурі ведмеді, вовки, кабани, козулі та інші звірі. Тут же була велика ловча яма, яку називали «вовчою ямою», з часом вона осунулась і залишилась невелика улоговина, яку засипали сміттям. В 1941 році дуби були зрізані німецькими військами і вивезені в Німеччину. Під час нападу татарів на поселенців міст, який проходив через річку Гуйву обсмолили смолою в суміші із клоччям, і коли татари рушили на міст поселенці навпроти пустили коня з підпаленою смолою. Міст загорівся – татари потонули. По сьогоднішній день це місце називається «Татарський брод». Коли будували новий міст, було знайдено кольчуги. В селі в 1861 році на підвищенні були побудовані цегельні будівлі, криті жестю, конюшня, корівник, вагова, довге дерев»яне зерносховище, продуктова комора. З приходу на господарство були побудовані жилі приміщення, одне з них збереглося до 1960 року і використовувалось, як клуб. Землями села Гардишівка володів граф Йосип Святославович Бержинський, який жорстоко експлуатував селян. В 1851 році було збудовано гуральню, яка належала Бержинським, а після 1869 року – Терещенку. Управлячим Терещенка був пан, якого всі називали «Синій», тому що він ходив у синьому костюмі. Влітку 1905 року селяни дізналися про революцію в Петербурзі. Коли управляючий поміщика заборонив селянам випасати на олоці худобу і засіяв її зерновими рослинами, то селяни заганяли худобу на панські посіви. В селі відбувалися часті протести селян проти поміщиків, які точилися до Жовтневої революції. До господарської садиби була грунтова дорога, обкопана канавою і обсаджена липами. Стояло два колодязя: один до водопою тварин, другий – біля жилих приміщень. В 1911 році, під час жнив, в селі сталася велика пожежа, половина населення потерпіла від пожежі. На той період в Гардишівці нараховувалось до 80 дворів із населенням 420-450 осіб. Після 1911 року село почало відбудовуватись, щороку з»являлися нові будівлі, кількість населення збільшувалась. В 1917 році діяла трьохкласна церковно-приходська школа, в якій був вчитель-батюшка з освітою, вимогливий і строгий. За навчання потрібно було платити 3 крб. на місяць, або одробляти на відповідних роботах. До 1930 року на полі з межами полів села Стара Котельня на горбу був Гриньків хутір, в якому мешкала сім»я Яремчуків. На границі з Волицею –урочище Шкурупійка, був хутір Кирилюків. Пізніше ці хуторяни переселились в село. Голодомор 1932-1933 років не обійшов і Гардишівку. Багато людей рятував спиртзавод та торфорозробка, яка була розміщена на берегах річки Гуйви. Торфодобуванню потрібна була робоча сила. Біля торфо-машини працювали люди з лопатами, які на дошках приймали торфові брикети, котрі на вагонках відправляли для сушки, потім складали в п»яшки, із п»яшки – в кагати, аж потім грузили на підводи і відправляли до спиртзаводу. Люди одержували по 400 – 500 грамів хліба і «баланду», а працюючим на спиртзаводі вдавалось брати меляс додому , змішуючи з висівками і бур»янами, пекли «мелясовники». В 1924 році в селі була створена комсомольська організація. Активними членами її були Прищепа мАрко Николимович, Римар Петро Степанович, Вінцеславський Володимир Йосипович та інші. 1929 року було створено колгосп «Серп і молот», головою було обрано Римара Степана Семеновича. В 1959 році пройшло укрупнення колгоспу з селом Андрушівкою і названо іменем Шевченка. Під час Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники зруйнували колгосп, по-звірячому розправлялися з населенням. Весною 1942 року гітлерівці розстріляли в лісі чотирьох комуністів. Багато молоді було вивезено на каторжні роботи в Німеччину. Після війни зруйноване господарство було повністю відбудовано. В колгоспі було збудовано новий свинарник. Побудовано два приміщення для школи та багато житлових будинків. В післявоєнні роки в колгоспі був запроваджений стахановський рух, активними учасниками якого були Климчук Настя, Шиманська Устина, Березова Тетяна, Крижанівська Ольга, Климчук Ганна та інші. Все село було електрифіковано та проведено радіо. 1958 рік. В колгоспі вирощуються такі основні культури: пшениця, цукрові буряки, картопля, овочі, кукурудза. Основним видом продуктивної худоби є рогата худоба – 50 голів і коні – 6 голів. Колгосп має: тракторів фізичних – 9 шт. зернових комбайнів – 1 шт. силосозбиральних комбайнів – 2 шт. кукурудзозбиральних комбайнів – 1 шт. В селі є восьмирічна загальноосвітня школа, в якій навчається 214 учнів; фельдшерський пункт, де працює один робітник; є клуб, бібліотека сільська і шкільна. В сільській бібліотеці нараховується 5 тисяч книг, 600 читачів. При школі є профспілкова організація вчителів та техпрацівників в кількості – 18 членів. В селі є сільмаг та обмінний пункт (хлібний). Гардишівка розташована у вигідному географічному положенні. За роки Радянської влади прокладено шосейну дорогу, біля села проходить залізнична магістраль, є грунтові дороги, протікає річка Гуйва. В березні 1975 року Гардишівка входить до складу Андрушівки. Населення – 1000 чоловік. Є Андрушівська загальноосвітня школа І – ІІ ступенів, де навчається 110 дітей, три продовольчих магазини, бібліотека з фондом 8 тисяч книг, читачів – 520.
В Андрушівській центральній районній лікарні відбулося урочисте відкриття газової котельні після реконструкції та реанімаційного відділення. На ці заходи витрачено понад два мільйони гривень. До реконструкції котельні і придбання нового газового обладнання тепло районна лікарня отримувала від роботи старих білоруських газових котлів, яким по 20 років. Щороку котельню доводилося зупиняти, навіть під час опалювального сезону й ремонтувати котли, які не витримуючи тиску тріскалися й виходили з ладу.
16 листопада поточного року відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно постанови районної виборчої комісії була скликана перша сесія районної ради шостого скликання, на яку запрошувалися депутати районної ради, голови та секретарі місцевих рад, голова та заступники голови районної державної адміністрації, начальники управлінь та відділів райдержадміністрації, керівники підприємств, установ та організацій, керівники районних організацій політичних партій, представники засобів масової інформації. Перше пленарне засідання першої сесії райради шостого скликання, як і передбачали народні обранці та й уся громадськість, очікувалося бути досить цікавим: кому байдуже, який розклад політичних сил буде в районній раді, хто очолить її. Отож відкрила зібрання голова районної виборчої комісії Т. В. Пашинська, яка проінформувала присутніх про підсумки виборів депутатів до районної ради. Вона наголосила, що, згідно вимог чинного законодавства, було створено 29 виборчих округів, межі яких співпадали з межами територіальних громад, визначено їх єдину нумерацію і місцезнаходження та 46 виборчих дільниць. Андрушівською районною виборчою комісією було зареєстровано 138 кандидатів у депутати Андрушівської районної ради від 12 місцевих осередків партій. Доповідач зауважила, що вибори, котрі відбулися 31 жовтня, пройшли демократично, в рамках чинного законодавства. До Андрушівської районної виборчої комісії не надійшло жодної скарги чи зауваження щодо самого виборчого процесу чи ходу голосування. Т. В. Пашинська оголосила присутнім підсумки волевиявлення громадян. Ось вони: загальна кількість виборців, включених до списків, - 27431 чол.; кількість виборців, які отримали бюлетені - 16596 чол.; взяли участь у голосуванні 16595 чол.; кількість бюлетенів, визнаних недісними,- 995; кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата, - 2513 чол. За результатами виборів право на участь у розподілі депутатських мандатів райради набули кандидати у депутати, включені до списків місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків, а саме: Андрушівська районна організація політичної партії «ВО «Батьківщина» - 4361 чол. (26,3%); районна організація Партії регіонів - 3208 чол. (19,3%); районна організація Народної Партії - 1631 чол. (9,8%); районна організація політичної партії «Сильна Україна» - 1223 чол. (7,4%); районна організація Політичної партії «Фронт Змін» - 1069 чол. (6,4%); районна організація політичної партії «Наша Україна» - 902 чол. (5,4%); районна організація Комуністичної партії України - 750 чол. (4,5%). Всі інші осередки політичних партій не пройшли трьохвідсотковий бар’єр. Кількість депутатських мандатів, отриманих за списками місцевих організацій політичних партій, становить: районна організація політичної партії «ВО «Батьківщина» - 10; районна організація Партії регіонів - 7; районна організація Народної Партії - 3; районна організація політичної партії «Сильна Україна» - 3; районна організація Політичної партії «Фронт Змін» - 2; районна організація Комуністичної партії України - 2; районна організація політичної партії «Наша Україна» - 2. У зв’язку з тим, що закінчився виборчий список районної організації політичної партії «Наша Україна», один мандат з виборів у багатомандатному виборчому окрузі залишився вакантним. Отже, кількість депутатів, що пройшли по виборчих списках місцевих організацій політичних партій становить 28 чол. По одномандатних мажоритарних виборчих округах до райради обрано 29 депутатів. Виступаюча зачитала прізвища 57 депутатів районної ради, обраних на виборах 31 жовтня, 17 з яких - жінки, 40 - чоловіки. Із загальної кількості 42 мають вищу освіту, 10 - базову вищу, 3- середню спеціальну, 2 - середню. За віком: від 20 до 30 років - 2 депутати; від 30 до 40 - 9; від 40 до 50 - 26; від 50 до 60 -17; понад 60 - 3 депутати. Наймолодшим народним обранцем є І. Л. Круківська, а найдосвідченішим - Б. Р. Срібний. Голова районної виборчої комісії Т. В. Пашинська привітала всіх новообраних депутатів, побажала плідної праці на благо району, а також висловила подяку за сумління всім, хто забезпечував роботу районної виборчої комісії, вручила їм грамоти. Далі для продовження ведення роботи сесії районної ради було обрано тимчасову президію з п’яти депутатів - представників партій, які набрали найбільшу кількість голосів. До її складу увійшли В. В. Костик, В. Б. Шпаківський, Б. В. Мазур, Л. В. Ковальчук, І. В. Лисюк. Після невеликої конфронтації щодо того, хто вестиме сесію, яку намагалися внести представники районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина», цю місію за рішенням тимчасової президії ради доручили виконувати депутату райради, голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру. Потім депутати затвердили регламент роботи першої сесії ради, обрали лічильну комісію та секретаріат і після перерви, яка була надана для створення фракцій у районній раді, продовжили роботу. Найчисельнішою виявилася фракція районної організації політичної партії »ВО «Батьківщина» - 22 депутати, на другому місці - районної організації Партії регіонів - 10. До першої приєдналися, подавши заяву до секретаріату, два депутати від районної організації Політичної партії «Фронт Змін». Головуючий оголосив порядок денний зібрання, а саме: вибори голови районної ради, його заступника, створення постійних депутатських комісій, затвердження їх складу, обрання голів комісій та ряд інших. І ось приступили до обрання голови районної ради. Видалося дивним те, що під час висунення кандидатур на цю посаду досить тривалий час зал мовчав, завмер в очікуванні, поки не втрутився головуючий і не запропонував визначитися з часом, протягом якого мають надходити пропозиції. Зійшлися одноголосно на 5 хвилинах, в іншому випадку робота сесії мала бути припинена. Першою на посаду голови районної ради було внесено кандидатуру депутата В. О. Лівінського, який відразу взяв самовідвід. Після тривалих роздумів народні обранці запропонували кандидатури Ю. О. Іщука та В. С. Півня. Результат таємного голосування був таким: за першого кандидата із 56 депутатів, які брали участь у голосуванні, віддали свої голоси 23, за другого - 25, 7 депутатів не підтримали ніякого кандидата. Жоден з претендентів не набрав потрібної кількості голосів - понад 50%, тобто 30. В третьому турі була висунута кандидатура О. В. Мельника. Результат - 26 голосів. В наступному турі були запропоновані кандидатури В. А. Хоменка, Є. П. Святюка. Перший зняв свою кандидатуру, а за другого проголосувало тільки 23 депутати. І знову наступний тур - п’ятий. Тепер на посаду голови висунули кандидатури А. І. Авраменка, В. О. Лівінського та В. О. Захаркевича. Голоси розділилися відповідно: 17, 28 і 8. Останній кандидат вибув з боротьби. Стосовно двох інших, після повторного голосування, результат був таким: А. І. Авраменко набрав 25 голосів, В. О. Лівінський - 28. Таким чином ніхто не переступив бар’єр в 30 голосів. На цьому уже за 16 год. дня депутати вирішили завершити роботу першого пленарного засідання першої сесії райради шостого скликання і зібратися через тиждень. Часу для консолідації всіх політичних сил буде вдосталь, а також для того, аби вони були поміркованіші і одностайні у виборі кандидатур на посаду голови райради, який би зумів об’єднати їх для плідної роботи.