З 26 по 29 травня в м. Генічеськ Херсонської області відбулася першість ВФСТ “Колос” АПК України з футболу серед ветеранів. Участь у фінальних змаганнях взяли команди Запорізької, Черкаської, Херсонської, Вінницької, Полтавської та Житомирської областей.
Житомирську область представляла команда ветеранів футболу “Аміко” (Андрушівка). У важкій і напруженій боротьбі команда наших земляків виборола перше місце, нагороджена кубком і грамотою, а гравці - медалями.
Бути сільським головою означає перейматися турботами кожної людини, знати і гуртувати громаду, захищати інтереси односельців, сприяти поліпшенню умов життя. Саме таким є Опанасюк Олександр Миколайович - сільський голова з Павелок. Щира і порядна людина, принциповий, вимогливий до себе і колег по роботі, вміє вислухати і допомогти кожному, хто звертається до нього. Постійно турбується про пенсіонерів та одиноких людей. Тому і обрали односельці вдруге Олександра Миколайовича лідером своєї громади, бо за період головування було зроблено і робиться багато корисних справ. Лише за півтора року проведено капітальний ремонт пам’ятника Невідомому солдату, сцени в клубі села Гарапівка, замінено вікна та вхідні двері в приміщеннях сільської ради та дитячого садка, замінено огорожу на громадському кладовищі, придбано телевізор, електроплити, оргтехніку для дитячого садка та сільської ради. Ведуться роботи по ремонту каналізаційної системи дитячого садка, буде проведено заміну підлоги в клубі села Гарапівка. На перспективу сільський голова планує обладнати місце переходу через річку між селами Гарапівка та Павелки, завершити будівництво огорожі навколо сільської ради, вирішити питання освітлення центральних вулиць в селах Павелки, Гарапівка, ремонту, висипання та грейдерування вулиць Польова, Набережна, Лісова в Павелках та Північна в Гарапівці. Запорукою вагомих результатів роботи ради є однодумці - працівники сільської ради: Берладин О. Г., Шеремет В. Д. та Рокитенець Є. П. Добрих слів заслуговують і керівники установ соціально-культурної сфери села: Присяжнюк Т. В., Калінчук С. Д., Трохимчук О. В., Чорнобиль О. С., Скомарівська В. І. Члени виконкому сільської ради та депутати завжди пам’ятають, що жодна людина не повинна залишатися поза увагою. А тому працюють творчо і злагоджено.
Святослав Михайловський,
керуючий справами районної ради
У п’ятому скликанні наймолодшим обранцем громади стала секретар Бровківської сільської ради Наталія Геннадіївна Манзебур. Здібну, порядну, принципову, справедливу односельчанку, яка завжди готова прийти на допомогу, поважають і в Бровках Перших, і в Ярешках. З нею легко працювати, їй притаманні високий професіоналізм, добросовісність. Врівноважена, поміркована, Наталія Геннадіївна завжди поринута в справи, яких у секретаря ради дуже багато. На ній і планування роботи ради та її постійних комісій, і підготовка та оформлення пленарних засідань ради, організація роботи постійних комісій, громадських організацій. Крім того, приймає відвідувачів, видає довідки, вчиняє нотаріальні дії. З односельцями розділяє секретар і урочисті, найзначиміші миті: реєструє шлюби, новонароджених, і найскорботніші, коли хтось із сельчан відходить у вічність. У неї, зразкової дружини і матері двох дочок, на все знаходиться час. А ще вона учасник вокальної жіночої групи «Вербиченька». Довіру людей заслужити просто, якщо ти їм віддаєш своє серце, вірно слугуєш територіальній громаді, вболіваєш за кожну родину, патріот свого маленького куточка Поліського краю. Саме такою і є Наталія Геннадіївна.
Тетяна Ломберг,
начальник відділу організаційної роботи районної ради
№ 558/2011
Про присвоєння почесного звання «Мати-героїня»
За материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку постановляю: Присвоїти почесне звання «Мати-героїня»:
ГРИШАНОВИЧ Єві Гнатівні - матері шести дітей, с. Бровки Перші
ДАНІЛЕВСЬКІЙ Любові Іванівні - матері шести дітей, с. Великі Мошківці
САМАТОЄВІЙ Марії Іванівні - матері п’яти дітей, с. Великі Мошківці
ШАРОВІЙ Ніні Павлівні - матері п’яти дітей, с. Малі Мошківці.
Президент України
Віктор Янукович
7 травня 2011 року
Правду, мабуть, кажуть, що долі наші пишуться на небесах і ведуть нас дорогами життя. А людині потрібно докласти сил, аби були ті дороги світлі і чесні, встелені добром, милосердям.
В. О. Ковбаса з Ярешок свою пов’язав із селом і землею-годувальницею. Після закінчення школи без вагань пішов здобувати професію в сільськогосподарський вуз. Ще тоді, в студентські роки, так кортіло випробувати себе, впевнитися в тому, чи зробив вірний вибір: попросив у батька із шести соток присадибної ділянки, яка знаходилася біля їх дому в Андрушівці, виділити йому 4 - під капусту. Той надав синові таку можливість. Володимиру довелося добряче потрудитися, аби виростити її. Реалізував на ринку і був гордий з того, що тримав у руках перші 700 грн., зароблені власноруч. А коли став вченим агрономом, вирішив фермерувати, хоч і страшнувато було братися за таку відповідальну справу і в такий непевний час, коли зникали колгосп за колгоспом і земля, свята земля, заростала бур’янами. Непросто було, а все ж у 2002 році взяв в обробіток в Ярешках 5 га землі і відкрив селянське (фермерське) господарство «Геліос». Зараз у Володимира Олександровича понад 160 гектарів землі: у Ярешках - 50 га, Павелках - 110, Гарапівці - 5. Звісно, така розпорошеність земельних ділянок створює певні труднощі і в їх обробітку, і в збиранні врожаю, а також додаткові фінансові витрати. І ось ми в Ярешках. Підкорюємо знайомі фермеру вибоїсті польові дороги. Він наче вибачається за незручність, але мені зовсім байдуже - хто родом із села, при вигляді смарагдово-зеленого поля, скупаного в щедрих променях весняного сонця, не звертає на таке жодної уваги, бо велич і краса землі просто заворожує. Посвітлілий і урочистий Володимир Олександрович стоїть на своєму полі, а йому до ніг котить нескінченні зелені хвилі гарна озима пшениця, що починає уже вибивати колос. Наче вклоняється господарю і щось шепоче, тільки йому зрозуміле. А молодий чоловік зачудовано дивиться на цю красу і стільки тепла, доброти світиться в його погляді. - Це озима пшениця - еліта, сорт Золотоколоса, сподіваюся, що в цьому році порадує мене - дасть по 45-50 цнт. з гектара, - ділиться своїми прогнозами фермер, - бо в минулому зібрав лише по 40 цнт. - згоріла у спеку, як і весь ячмінь. А оце поруч, трохи менша, - продовжує мій співрозмовник, - на площі в 20 га росте яра пшениця. Звернула увагу на те, що посіви зернових чисті, незабур’янені і кинула погляд на ті, що через дорогу навпроти, сусідні - різниця відчутна. - Як обробиш посіви, те й матимеш - дав відповідь на моє мовчазне запитання В. О. Ковбаса. - В плані догляду за посівами я працюю за польською або німецькою технологіями. Дивно, що у нас всі засоби захисту рослин чужі. А де ж наші уми, наше виробництво? Його чи то докір, чи запитання так і зависли без відповіді… А далі Володимир Олександрович показав ділянку з шпинатом, якого посіяв на площі 0,5 га. Вирощує він його не перший рік. Сіє небагато, бо цю культуру, як і спаржеву квасолю, якої має 2 гектари, збирають вручну. На той час фермер вже мав вирізувати цю багату на цінні мікроелементи зелень і відправляти замовнику. Ось рівненькими рядочками на семигектарній площі підростає пізня капуста Агресор, Сінгента, а також цвітна Амеріго та Брокколі. Для обробітку цих культур використовує окрім техніки і працю найманих працівників, яких, до речі, останнім часом так важко знайти, хоча платить непогано - 1 тис. грн. за просапування гектара капусти. З останньою культурою має фермер теж чимало мороки, бо дуже вимоглива. А вирощує, бо є на неї попит, як і на цукрову кукурудзу чи спаржеву квасолю. До речі, з приводу технології вирощування останньої - в минулому році на базі його фермерського господарства фірма «Сінгента» проводила День поля, на якому були присутні й іноземні її представники, які давали на апробацію 8 сортів цієї культури. Вирощує В. О. Ковбаса і картоплю. В цьому році посадив її 8 га, в майбутньому планує збільшити площі цієї культури до 30 гектарів. Є у нього і столовий буряк, морква. - Як встигаєте все це вчасно доглянути? - запитую фермера. - Яка технічна база у Вас? - Маю два трактори, є весь ґрунтообробний інвентар, картоплесаджалка, планую придбати зернозбиральний комбайн, правда не новий, бо й на такий потрібно зібрати тисяч 100 грн. А за кредити - годі й думати - то справжня кабала. Шкода, що держава краще дбає за іноземних інвесторів, ніж за фермерів. Створили б сприятливіші умови для своїх господарів, які хочуть працювати на землі. А то дрібним господарствам навіть кабальні кредити важко взяти, а ціни на пальне, добрива під час важливих сільгоспкампаній завжди піднімаються до астрономічних позначок. Наприклад, аміачну селітру восени купував по 2100 грн. за тонну, а весною вона вже коштувала 3800. Єдине, що мають фермери від держави, - це лояльне оподаткування - ПДВ залишається у їх розпорядженні. А от ринок не піддається ніяким прогнозам. - Не шкодуєте, що залишилися в селі? На мої слова він посміхнувся: - Я люблю село, землю. Тут, у полі, я знаходжу душевну рівновагу, сюди йду, коли проблеми і життя заганяють в глухий кут… Тільки сніг розтає, я поспішаю в поле, аби просто побути тут, відчути ні з чим незрівнянний запах землі… Отак і господарює молодий чоловік на землі, сподівається, що за любов до неї і синівську турботу та щедро йому віддячить. У фермера немає вільного часу. Коли заростають морква чи капуста, вони з дружиною вдосвіта вже на полі з сапками. Коли ж настає час вручну збирати квасолю, вирізати капусту - допомагає вся родина. Часом виникають ситуації, що потрібна розумна порада, іноді допомога. В такому разі може розраховувати на С. В. Маліновського, родину Ткаченків, яким вдячний за підтримку, а ще - голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру. Він перший з керівників району, хто побував у фермера, цікавився, як той господарює. І це в якійсь мірі додає йому сили. Виростають крила у В. О. Ковбаси, коли після напруженого дня повертається додому, де чекає на нього тепло рідного гнізда, яке він ще облаштовує, а в ньому - кохана дружина Юля і маленька донечка Настуся. Побувши з цим цікавим чоловіком мало не весь день, я зрозуміла значення нашвидку мовленої ним фрази, що фермер - це не професія, це спосіб життя. І це справді так.
Валентина Василюк
26 травня на базі Андрушівської райдержадміністрації відбулося виїзне практичне заняття для начальників організаційних відділів райдержадміністрацій та міськвиконкомів Житомирської області. Голова районної ради Мельник О. В. розповів про район, про його людей, досягнення і проблеми, які щоденно доводиться вирішувати. Після цього начальник організаційного відділу райдержадміністрації Козловець А. А. поділився з колегами досвідом організації планування роботи управлінь та відділів, адміністрації в цілому, визначенням питань, що виносяться на засідання колегії, їх підготовкою. Учасники семінару побували на Алеї Слави, де поклали корзину квітів до могили воїнів-визволителів Андрушівки, відвідали музей рушників, ознайомилися з умовами відпочинку та оздоровлення дітей в ДОЗ "Чайка”. В Гальчинській сільській раді вивчали питання виконання делегованих повноважень. В роботі семінару-навчання взяли участь директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Глушко І. М. та заступник начальника організаційного відділу апарату обласноїдержавної адміністрації Базилюк В. М. Залишаючи наше місто, гості дякували за гостинність і сфотографувалися на пам’ять.
Марія Олексюк