Андрушівка фото

Продам травоїдні поросята покращеної селекції.
с. Лісівка, вул. Промислова, 17. Тел.: 097-877-93-54.

Спогади ветерана.
В січні 1945 року наш полк зайняв рубежі за Віслою, на південь від Варшави. Мене, молодого бійця, викликали в штаб батальйону і вручили комсомольський квиток. Після урочистої частини начальник політвідділу розповів про ті завдання, які стоять перед нами, радянськими бійцями, по визволенню польської землі.
Через день наші війська розпочали наступ по всьому фронту. При підтримці артилерії пішли на штурм дуже укріпленого переднього краю оборони ворога. Це був мій перший бій, в який я пішов комсомольцем. Битва була запеклою. Багато наших бійців-кулеметників загинуло. Друга ворожа траншея декілька разів переходила з рук в руки. Загинув командир батальйону. Настав критичний момент. Тоді помічник командира взводу, старшина Абакаров, взяв командування батальйоном на себе. Він підвівся з укриття і повів бійців в атаку. Ми одразу ж оволоділи не лише другою, а й третьою траншеєю противника. Увірвались в польське село, назви якого, на жаль, не пам’ятаю. Залякані фашистами люди, дізнавшись, що прийшли їх визволителі - радянські воїни - почали виходити нам назустріч, залишаючи свої сховища. Вони радо вітали нас. Вперше за довгі роки страждань на їх обличчях з’явилися посмішки. За три тижні, ведучи постійні бої, ми звільнили майже всю територію Польщі. І скрізь: в містах Сохачев, Кутно, Гнєзно, Лович, Коло та інших - нас зустрічали як братів-визволителів, допомагали, хто чим міг. Це була справжня інтернаціональна дружба двох народів. Досі пам’ятаю теплі потиски рук вдячних поляків. Адже ми їм несли сонце нового дня. В кінці січня наша частина форсувала Одер. Шлях тепер лежав на Берлін. Та якими кровопролитними були останні бої перед Перемогою. У складі 1054 полку 5-ї Ударної армії 1-го Білоруського фронту з 16 квітня по 2 травня 1945-го ми подолали з боями 70-кілометрову відстань від Кюстрінського плацдарму до Берліна. Кожен метр давався з великими втратами товаришів по зброї. Із 57 бійців і командирів нашої роти Перемогу зустріли тільки четверо. 2 травня нашій радості не було меж - над імперською канцелярією, гестапо, Брандербурзькими ворітьми, рейхстагом переможно майоріли наші червоні прапори. На стінах останнього ми з товаришами залишили і свій підпис: "Ми - з Житомира!”.

Станіслав ГРЕЧКІВСЬКИЙ,
м. Андрушівка

В приміщенні Андрушівського поштового відділення № 2 тепло і затишно, погляд зупиняється на красуні ялинці, яка у всі святкові дні радувала відвідувачів та гостей. Минулої п’ятниці зустрічала тут шанованих гостей господиня - Валентина Іванівна Грановська, її чоловік Петро Семенович та син Сергій Петрович.
Щирі посмішки, теплі потиски рук. А привітати Валентину Іванівну та вручити їй нагороди й подарунки за 52 роки бездонанної роботи у сфері поштового зв’язку прибули депутат Житомирської обласної ради, голова фракції комуністів в облраді Тимошенко М. М., директор Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Нечипорук О. С., голова районної державної адміністрації Мазур Б. В., начальник Андрушівського ЦОС № 5 Буряк Л. М. Звертаючись до Грановської В. І., директор Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Нечипорук О. С. відзначив її чесний і самовідданий труд, вміння працювати з клієнтами, дякував за те, що свій досвід роботи передає молодшим колегам. Він вручив їй нагрудний знак «Почесна відзнака УДППЗ «Укрпошта», Почесну грамоту, Привітальний лист та букет квітів. Депутат обласної ради Тимошенко М. М. дякував Валентині Іванівні за те, що разом з чоловіком Петром Семеновичем виростили й виховали двох синів - Сергія і Юрія. Відзначив, що батьки по праву можуть гордитися дітьми, які, завдяки наполегливій праці, стали знаними людьми. Він адресував Грановській В. І. найтепліші слова вдячності за невтомну працю, за вміння вислухати клієнтів, допомогти всім, хто щодня приходить у відділення зв’язку, та подарував букет троянд. Голова райдержадміністрації Мазур Б. В. сказав, що давно знає Валентину Іванівну як добру і чуйну людину, відповідального працівника. Наголосив, що вона завжди повинна відчувати гордість за те, що має стільки послідовників своєї нелегкої, але такої потрібної людям праці, та вручив їй цінний подарунок. Привітала Грановську В. І. і начальник Андрушівського ЦОС № 5 Буряк Л. М. Спілкуючись з Валентиною Іванівною, вдивляюся в кожну рисочку її обличчя, яке випромінює любов, людяність, готовність прийти на допомогу. Її щира посмішка залишилася такою ж теплою і ніжною, як в молодості, а погляд готовий обігріти увесь світ. Розповідає, що, відповідно до своїх обов’язків, доводиться спілкуватися з поважними людьми, які приїздять в гості до рідних, із сивочолими андрушівчанами, молоддю й дітьми. - Я дуже люблю свою роботу, прагну все робити вчасно, не допускати помилок. І листонош прошу шанувати клієнтів, бути з ними ввічливими, чесними, - говорить вона. Валентина Іванівна Грановська має 52 роки трудового стажу. На її очах поштовий зв’язок виріс від кінного, коли возами у відділення з різних сіл району приїздили за газетами, листами та посилками, до сучасного автомобільного сполучення, коли в 10 годин ранку газети та журнали вже потрапляють до передплатників. Відзначила, що нелегкі часи переживає поштовий зв’язок, нині населенню надається досить багато різноманітних послуг - від доставки додому товарів повсякденного попиту до придбання квитків на автобуси та поїзди міжнародного сполучення. Через пошту можна замовити книги й одяг, насіння, інші товари. - Зрозуміло, начальник поштового відділення повинен постійно вдосконалювати свої професійні навички, - продовжує моя співрозмовниця. - Ми вчимося на семінарах, ділимося досвідом з колегами з інших районів. А яким теплом і непідробною материнською ніжність засяяли очі Валентини Іванівни, коли я запитала про синів та внуків. - Сини в мене найкращі. Щодня телефонують, цікавляться здоров’ям, домашніми справами, проблемами на роботі. У мене ж, - продовжує вона, - два сини і четверо внуків. Ніхто з них ніколи не ділив роботу на чоловічу й жіночу. Та й з чоловіком ми ніколи не сварилися. Він працював лісничим, а це робота з раннього ранку до пізньої ночі, то вести домашнє господарство й виховувати синів доводилось мені. Спогади переносять співрозмовницю в молодість, на очах з’являється тепла сльоза. Сергій Петрович підійшов до матері, пригорнув її: - Мамо, ви з батьком у нас найкращі. Все, чого ми з братом досягли в житті - це завдяки вам. Ви навчили нас любити людей, вірити в них, не цуратися ніякої роботи. Ми й синів своїх так вчимо. Поважні гості, що завітали до родини Валентини Іванівни, щиро раділи, що в Андрушівці живуть і працюють такі гарні люди - з чистою совістю і щирим серцем, які ніколи не покривили душею.

Марія ОЛЕКСЮК

Як тільки людина переступає поріг храму під час богослужіння - одне із перших, що її зустрічає, разом із молитвами та проповіддю, святими іконами, полум’яніючими вогниками свічок - це спів церковного хору, що лунає, розливаючись по всьому храму, заповнюючи собою кожний його куточок і кожне серце.
16 січня церковні хори співали колядки та щедрівки, величальні пісні в районному будинку культури, де з благословення єпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима проходив святковий концерт. Перед початком урочистостей з привітальним словом та найкращими побажаннями до присутніх у залі звернулися секретар Житомирської єпархії архімандрит Олексій (Овсянников), благочинний Андрушівського округу протоієрей отець Миколай Гаврилів, голова районної ради Мельник О. В. Колядками та щедрівками у виконанні хору районного будинку культури розпочався святковий концерт, у якому взяли участь церковні хори Свято-Різдва-Богородичного храму с. Іванків (настоятель священик Владислав Чижевський); Свято-Покровського храму с. Городківка (настоятель священик Димитрій Ільчук); Свято-Архістратига Михаїла с. Глинівці (настоятель священик Максим Баборикін); Свято-Покровського храму с. Гарапівка та Свято-Іоанно-Богословського храму (настоятель священик Павло Гуцалюк); Свято-Архістратига Михаїла храму с. Крилівка (настостель протоієрей Андрій Герасимович), Свято-Пантелеімоновського храму с. Бровки Перші (настоятель священик Назарій Палашовський); Свято-Казанського храму с. Нехворощ (настоятель священик Сергій Саванчук); Свято-Покровського храму с. Зарубинці (настоятель протоієрей Андрій Фатич); Свято-Різдва-Богородичного храму м. Андрушівка (настоятель протоієрей Миколай Климчук); Свято-Різдва-Богородичного-Трьохсвятительського храму м. Андрушівка (настоятель священик Іоанн Гнатюк); Свято-Покровського храму с. Гальчин (настоятель протоієрей Миколай Гаврилів). Всі були зачаровані співом зразкового дитячого фольклорного ансамблю «Зернятко» з Андрушівки (керівник Костюк І. В.), дитячого фольклорного ансамблю «Веретенце» з Червоного (керівник Виставкіна Н. І.). Присутні на святковому концерті долучилися до доброчинної діяльності - збору коштів для організації літнього оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на Шацьких озерах. Всього зібрали 1374,5 грн. Серед присутніх у залі були голова районної державної адміністрації Мазур Б. В., голова районної ради Мельник О. В., працівники райдержадміністрації, районної бібліотеки та інших установ. На закінчення святкового дійства весь зал виконав українську народну колядку.

Марія Олексюк

Районний конкурс юних вокалістів «Крок до зірок» збирає щороку чимало своїх шанувальників. Учасниками останнього, котрий відбувся минулої п’ятниці в районному будинку культури, було двадцять дев’ять обдарованих дітей з різних населених пунктів району. Всі найсерйознішим чином готувалися до цього випробування. Але кожна мить, що наближала час виходу на сцену, була переповнена хвилюванням - вперше вони виступатимуть перед такою аудиторією та й конкурентів он скільки. А так хочеться перемогти.
І ось запальним танком налаштовують на гарний настрій і конкурсантів, і глядачів вихованці районної школи мистецтв. Вітають усіх з Новим роком Снігурочка і Дід Мороз, бажають хлопчикам і дівчаткам успіхів, наполегливості у досягненні поставленої мети. А Дід Мороз запропонував учасникам конкурсу витягнути з його торби зірочки, де зазначений номер, під яким кожен з них виступатиме на районній сцені. А поки всі учасники заходу налаштовувалися на ліричний лад, зал аж дзвенів щедрівками, в усі його кінці линуло: "Сійся, родися, усяка пашниця... На щастя, на здоров’я, на рік новий!». І ось довгоочікувана мить настала: про початок першого відділеня конкурсу оголосили юні ведучі Настуся Колодницька та Максим Гладун. Елегантно зодягнуті, вони так майстерно представляли кожного учасника, що здавалося: сцена - їх стихія і на ній вони не вперше. На суд компетентного журі, яке очолила начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації, Заслужений працівник культури Г. І. Білецька, свій талант, уміння виставляли юні обдарування, на які багата наша андрушівська земля. В першому відділенні конкурсу вони виконували акапельні пісні - без супроводу. В основному звучали щедрівки, колядки, веснянки - твори календарно-обрядового циклу. Гріло душу те, що діти знали багато народних пісень, горнулися до істинно національних традицій. Їх костюми були один красивіший іншого. Це було природно, гарно й щиро. Гаряче аплодували глядачі маленьким зірочкам, які намагалися світитися одна яскравіше іншої, - Марійці Мельник зі Старої Котельні, Любі Кособуцькій з Червоного, Анатолію Степаненку зі Степка. Коли останній ніжним, проникливим голосом виконував пісню про лелек - зал притих. Здавалося, кожен уявив цих чудових птахів біля рідної батьківської хати і навіть те, як заколихують вони сонечко на своїх крилах... Найніжніші струни душі зачіпали своїми голосочками Максим Дрозд з Антополя, Аня Лук’янчук з Гальчина, Наташа Кулик з Міньківець, Людмила Дмитренко з Івниці, Тетяна Андрійчук із Забари, Вікторія Приходько з Яропович, Діана Постійчук з Малої П’ятигірки, Максим Пархоменко з Мостового. Навіть дорослі дивувалися, як впевнено трималась на сцені найменшенька учасниця конкурсу Анжеліка Огородник з Новоівницького. І в першому, і в другому відділенні вона отримала в нагороду гучні оплески глядачів і найвищі оцінки, а коли співала «Мамин вальс», журі поставило їй єдиній аж вісімки! У другому відділенні юні виконавці співали під музичний супровід пісні, які їм подобаються. Це були твори про маму, найщиріші, найніжніші почуття і чи не найбільше - про нашу рідну Україну. Що не виконавець на сцені, то своєрідна манера співу, гарна, щира пісня і чудове вбрання. Дівчатка були схожі на юних принцес в легких бальних платтях. Статечно вели себе і хлопчики. Довго тривав конкурс, але час летів непомітно, бо кожен учасник, кожна пісня - це був спалах більшої чи меншої зірочки, які гріли серця тих, хто сидів в залі. Чимало приємних хвилин відпочинку подарували глядачам і виступи переможців минулорічного конкурсу, танцюристів районної школи мистецтв. Перед тим, як мали оголосити результати конкурсу, всім його учасникам щиро дякували голова районної ради О. В. Мельник, начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська, начальник відділу в справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації Ю. А. Олексюк. Нарешті - кульмінація заходу: Г. І. Білецька озвучує рішення журі, згідно якого дипломами нагороджуються всі учасники конкурсу. Приз глядацьких симпатій одержала Анжеліка Огородник. Третє місце розділили Анатолій Степаненко і Максим Дрозд, друге зайняла Люба Кособуцька, перше - Людмила Дмитренко. А найяскравішою зірочкою конкурсу, як вирішили і журі, і глядачі, стала Марійка Мельник - їй присуджена найвища нагорода - гран-прі . Пісенне змагання завершилося. Хтось плакав на сцені від щастя, бо виборов найвищу нагороду, хтось був розчарований, а глядачі були вдячні дітям за чудовий концерт.

Валентина Василюк

Куплю нутрії, кролі або їх шкури в м.Андрушівка.
Тел.: 097-90-700-68.

Здоров’я неможливо купити чи взяти в кредит, відібрати чи подарувати. Це - найголовніша цінність для кожної людини.Мешканці нашої області мають більше переваг, ніж жителі інших регіонів, адже вони, сплачуючи лише 25 гривень до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», (що складає менше 3% від мінімальної заробітної плати) лікуються чи обстежуються не тільки на Житомирщині, але і за її межами. Наразі в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» перебуває майже 200 тисяч жителів нашого краю (15% від загальної кількості населення), у нашому районі - 4881 (13,9%). Щомісяця ряди ЛК збільшуються, бо нині всі розуміють, що саме ця організація може допомогти у важкі хвилини хвороби. За минулий рік в районі наші ряди поповнили 162 жителі Андрушівщини. БО «Лікарняна каса Житомирської області» - потужне джерело позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я, велике досягнення та допомога всій громаді краю. У грудні за рахунок ЛК надано медичну допомогу у 28410 випадках на суму 2240 240 грн. Проліковано 10618 пацієнтів на суму 1894342 грн., у нашому районі - 383 на суму 31510 грн. З метою підвищення якості лікувально-діагностичного процесу Лікарняна каса постійно вдосконалює форми та методи своєї роботи. Закуповуються медичні препарати, котрі відповідають міжнародним стандартам ОМР. Покращився контроль за якістю та повнотою медичної допомоги, яку отримують члени ЛК. Для зручнішої сплати добровільних пожертвувань без комісії у філії БО лікувального закладу встановлено термінал. Розширилися можливості відновлення в БО «Лікарняна каса Житомирської області». До виконавчої дирекції постійно звертаються люди, котрі раніше з певних причин припинили членство в організації, а зараз бажають його відновити, телефонують на «Гарячу лінію» (55-49-50), пишуть на сайті ЛК і на форумах Інтернет-видань. Тому нагадуємо, що є можливість це зробити, бо діє «Тимчасове положення про відновлення в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», що було прийняте на правлінні через численні прохання про повернення до ЛК. Існує декілька варіантів відновлення в Лікарняній касі: - якщо ви були в ЛК, платили внески та ні разу не скористалися її послугами, то потрібно сплатити внески за три місяці; - за умови, що рідко лікувалися, для відновлення треба заплатити три щомісячні та суму внесків за рік; - коли ж витрати на лікування за рахунок ЛК більші, ніж сума внесків, то потрібно сплатити різницю між витратами на лікування та внесками, а також три щомісячних і річну суму внесків. Членство після відновлення наступає через 3 календарних місяці. На пільгових умовах мають змогу це зробити і колективи підприємств та організацій. Нехай же і надалі члени ЛК матимуть упевненість у здоровому майбутньому.

Віктор ЗАХАРЧЕНКО,
лікар-експерт БО ЛК в Андрушівському районі