Продаємо зимові шини різних розмірів в м.Андрушівка.
Тел.: 098-19-19-500.
Заслуженим авторитетом і повагою серед колег по роботі та керівників СТОВ "Хлібороб” с. Степок користується Любов Петрівна Біла. Понад 15 років вона працює оператором машинного доїння. Робота не з легких, часто болять натруджені руки, бо ж надоюють ріки молока. Нині на молочно-товарній фермі працює шість доярок. Це молоді жіночки віком до 40 років. Їх старання приносять непогані результати. На даний час щоденний надій молока по господарству складає 1320 кг, а Любов Петрівна від 25 своїх корівок надоює 310 кг. Варто зазначити, що Степок - одне з тих сіл, яке може похвалитись працьовитими хліборобами й тваринниками. Люди тут поважають один одного, змалечку привчають своїх дітей до праці, прищеплюють їм порядність, працелюбність, доброту, повагу до старших. Адже чим би людина не займалася, а їсти всерівно хочеться - і хліба з салом, і м’яса, і молока. А в нас на Андрушівщині, і, зокрема, в Степку, всі ці продукти виробляються. Л. П. Біла разом з чоловіком виховують троє дітей, мають чимале господарство. Про цю родину гарно відгукуються сусіди, колеги по роботі. Нехай же ніколи не болять натруджені руки у Любові Петрівни та її подруг, а в домі кожного степківчанина будуть мир і достаток.
Марія Олексюк
До загального фонду районного бюджету впродовж 2011 року надійшло 10108,5 тис. грн., що на 384,3 тис. грн. більше надходжень за 2010 рік, тобто плановий показник Міністерства фінансів України за цей період виконано на 107%.
Провідне місце в структурі надходжень доходів до районного бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) за 2011 рік належало податку з доходів фізичних осіб, питома вага якого становить 106 відсотків від загальної суми надходжень. При плані 9405,6 тис. грн. до бюджету отримано 10010,7 тис. грн. податку. До бюджету додатково надійшло 605,10 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2010 року надходження збільшилися на 955,3 тис. грн. На збільшення надходжень цього податку вплинуло поетапне зростання мінімальної заробітної плати (у грудні 2010 року - 922 грн., січні-березні 2011 року - 941 грн., квітень-вересень 2011 року - 960 грн., у грудні 2011 року - 1004 грн.) та зростання середньомісячної заробітної плати в галузях економіки. Надходження податку на прибуток підприємств за 2011 рік становить 55,6 тис. грн., тобто 111% від планових призначень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився на 1,8 тис. грн. Питома вага власних надходжень бюджетних установ у структурі доходів районного бюджету становить 157,6%. У 2011 році надходження склали 980,5 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2010 року вони збільшилися на 177,6 тис. грн. Видатки загального фонду районного бюджету за 9 місяців 2011 року склали 94673,9 тис. грн., що перевищує відповідний показник 2010 року на 8490,5 тис. грн. Наявні ресурси районного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей бюджету відповідно до статті 55 Бюджетного Кодексу України. На утримання закладів соціально-культурного призначення спрямовано 56 відсотків обсягу видатків загального фонду районного бюджету або 54422,6 тис. грн. Найбільшу питому вагу, тобто 66%, становлять видатки на утримання установ та проведення заходів у галузі освіти, на що спрямовано кошти у сумі 33142,9 тис. грн., що на 921,4 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2010 року. На галузь «Охорона здоров’я» спрямовано кошти в сумі 17295,2 тис. грн., що також більше до відповідного показника 2010 року на 6601,9 тис. грн. На соціальний захист та соціальне забезпечення спрямовано 32808,8 тис. грн. або на 4856,3 тис. грн. більше, ніж у 2010 році. По установах культури проведені видатки становлять 2473 тис. грн., що на 153 тис. грн. менше, ніж у 2010 році. На проведення заходів з фізичної культури і спорту спрямовано 418,1 тис. грн., що на 110,9 тис. грн. більше, ніж у попередньому році. Для забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування (районної ради) спрямовані кошти у загальній сумі 898 тис. грн. Аналізуючи виконання районного бюджету в розрізі напрямків використання коштів, необхідно, перш за все, відзначити пріоритетне їх спрямування на виплату заробітної плати з нарахуваннями, на що витрачено 44011,4 тис. грн., або на 7379,7 тис. грн. більше, ніж у 2010 р. На придбання продуктів харчування для потреб бюджетних установ та на забезпечення їх медикаментами спрямовано відповідно 1348,4 та 544,3 тис. грн. Крім того, на придбання предметів і матеріалів та на надання послуг використано 2632,1 тис. грн. На розрахунки за спожиті бюджетними установами енергоносії та оплату комунальних послуг спрямовано 5391,6 тис. грн., що на 666,1 тис. грн. більше відповідного показника 2010 року. По спеціальному фонду районного бюджету проведено видатків на загальну суму 3174,2 тис. грн. На проведення капітальних видатків із загального фонду бюджету спрямовано до спеціального фонду 1924,3 тис. грн. За 2011 рік до районного бюджету надійшло з Державного бюджету 49461,2 тис. грн. дотації вирівнювання, що в повному обсязі відповідає запланованому показнику. До районного бюджету надійшло субвенції з Державного бюджету на загальну суму 33717,5 тис. грн., в тому числі: - на виплату допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям - 26432,7 тис. грн.; - надання пільг і субсидій населенню - 5364,1 тис, грн.; - на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «Гроші ходять за дитиною» - 497,8 тис. грн.; - на збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування посадових осіб місцевого самоврядування з числа депутатів відповідних рад, що потребують працевлаштування в зв’язку із закінченням строку повноважень -77,2 тис. грн.; - інша субвенція - 352,8 тис. грн.; - субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах - 958,1 тис. грн.; - субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів - 34,8 тис. грн.
Ніна СУБОТЕНКО,
начальник фінансового
управління райдержадміністрації
Із хвилюванням читаю в нашій районці історичний нарис Й. В. Лоханського «Красна Гірка - остання висота полководця». Дякую йому за такі публікації. Добре, що така небайдужа і творча людина живе в Андрушівці і може, спираючись на історичні факти, розповісти молодим про те, що діялося на теренах району в роки минулої війни. Добре було б такі матеріали збирати в районному музеї. Отож районній держадміністрації, районній та міській радам варто було б подумати над його створенням, поки ще є матеріали, є люди, котрі можуть розповісти багато цінного.
Я також часто згадую про війну, бо якраз на ті вогненні роки випало моє дитинство. Йшов грудень 1943 року. Люди подейкували, що німці знову наступають. Мати хворіла, тому віддала мене старшій сестрі в Радомишль, а сама залишилась в селі Ситняки берегти хату. Сестрин чоловік був на фронті, їй страшнувато було залишатися з двома малолітніми дітьми та й мені йшов лише дев’ятий рік. Вона вирішила їхати в село Заболоть, що за 8 км від Радомишля, до чоловікового брата Якова. Весь день ми збиралися, а на вечір знайшли підводу і повантажили речі. Виїхали за Радомишль. А як їхали колгоспним садком, я придрімав на возі. Коли ж по ньому затарабанили гілки, злякався, думав, що то кулі б’ють по мені. Сплигнув і почав бігти. Добре, що сестра наздогнала і «повиховувала» трохи, аби тримався гурту. Приїхали в Заболоть вночі, а на другий день пішов гамір по селу: чоловіків проводжають на фронт. Ті нашвидку прощалися із сім’ями. Яків теж обняв дружину Оксану, дітей. Вже й колона вишикувалась, а дружина й діти повисли на дужих його плечах, ніби відчували, що прощаються назавжди. Не повернувся Яків з війни. Згадую: бій наближався до села, снаряди розривалися зовсім поряд. А коли наставала тиша і виглядало сонечко, то здавалося, що і війни немає. Налякані люди виходили з бліндажів. Неподалік жив чоловік, що пішов служити німцям, а вдома залишилася дружина з двома дітьми - 13-річним сином Миколою і 15-річною донькою. Стоять вони під хатою, милуються грудневим сонечком. Коли як не рвоне снаряд - мене відкинуло аж в бліндаж. А коли все стихло і розвіявся дим, то побачили, що під хатою стоїть Микола - білий, як стіна, а поруч мертві мати й сестра. Зійшлися жінки, бо чоловіки були на фронті, взяли підводу, замотали тіла в німецьку палатку і завезли на кладовище, аби поховати. Наступного дня з’явилася колона німецьких танків з чорними хрестами. Село зайняли фашисти. В нас була гарна хата, тому в ній розмістився німецький офіцер з денщиком. Вони поселилися у світлиці, а ми тіснилися в прихожій. З харчами було скупо, то, бувало, щось тихцем потягну в денщика, коли той обідає, бо ж їсти хочеться. Не знаю, чи помічав він, але не проганяв. Одного разу, коли всі ми тільки повлягалися на підлозі, встеленій соломою, до хати увірвався власовець, почав кричати, що постріляє всіх більшовиків. Денщик вихопив у нього гвинтівку, потім і пістолет, а самого зі злістю випхав з хати. До ранку вже було не до сну. Якось чую, звучить музика з німецького радіоприймача і б’ють Кремлівські куранти. Це мене навіть здивувало. Не знаю, чи був денщик комуністом, чи просто доброю людиною, але до нас він ставився по-людськи. Не всі і серед них були фашистами. Ми, діти, і у війну були багаті на витівки. Одного дня вирішили податися за село, щоб побачити, що там робиться. Коли добралися до ліска, що ріс недалеко від села, аж жахнулися - там лежало багато побитих коней і тіла наших бійців, своїх німці забрали. Хоч і страшно було, але назбирали патронів, кинули їх в окоп, туди зіпхнули солом’яні кулі. Один із хлопців дістав кресало і запалив солому. Відбігли за метрів сто і чекаємо, коли гахне. Як раптом біля ліска на дорозі з’явилися озброєні німці. Вони залягли і почали стріляти. Кулі свистять, а ми повземо канавою, що є сили, доповзли до хати і мерщій в окопи. Сидимо, як миші. Всі замурзані, але задоволені, що налякали фріців. Бої наближалися до села. Одного разу всіх розбудив страшенний гул. Здавалося, земля розкололася навпіл. І хоч надворі була ніч, але стало видно, як удень. Дорослі казали, що то б’ють катюші. Вранці побачили на полі багато наших солдатів, одягнених в білі кожухи, озброєних автоматами, в село увійшли танки з червоними зірками. Всі повибігали з хат, радо вітали визволителів. Коли ми підводою добиралися до Радомишля і їхали біля ліска, то побачили кілька підвід та жінок, які звозили тіла вбитих бійців. В жіночих очах стояли сльози, бо і їх чоловіки, батьки, сини теж були на фронтах. Скільки життів забрала проклята війна, скільки доль людських скалічила. Вчився я в Радомишльській школі № 2. Ми, учні, доглядали в скверику 6 могил, де були захоронені офіцери, котрі загинули в боях за Радомишль, який 4 рази переходив з рук в руки. Серед них був і Герой Радянського Союзу капітан Батурін. Відтоді минуло кілька десятиліть, роки стерли з пам’яті чимало дат, подій, але ті, що були пов’язані з війною, живуть в ній і досі.
Василь Гребенюк,
с. Малі Мошківці
Закупляємо свині в м.Андрушівка.
Тел.: 097-441-36-65.
Андрушевский маслосырзавод, является одним из лидеров среди производителей молочной продукции Украины. Предприятие имеет более чем тридцатилетнюю историю. Основанное в 1971г. было лучшим на Житомирщине и производило широкий ассортимент цельномолочной продукции, твердые сыры, масло, лактозу, сухое молоко.
Андрушевский маслосырзавод находится в г. Андрушевка, Житомирской области. Кроме ТМ «Золотава», выпускает спрэды под ТМ «Лагидка» и «Попельнянское», а также твердые сорта сыра. Масло и спрэды представлены на рынке в виде фасованной продукции по 200гр. и в монолите по 10 ? 20кг.
Андрушевский маслосырзавод уже более 30 лет известен как один из крупнейших на трерритории СНГ производителей высококачественного сыра и традиционного украинского сливочного масла и спредов.
Postal address: 13425, Житомирская область, г. Андрушевка, ул. Лысенко, 10
Phones: +380 (4136) 2-17-96, 2-18-96
+380 (44) 490-72-01
Web-site: zolotava.ua
Під час Новорічних та Різдвяних свят діти з Андрушівки та Гальчина побували на новорічній цирковій виставі в м. Києві, а діти з Червоного та Великих Мошківець - на новорічній виставі Житомирського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги. Незабутні враження залишаться надовго в пам’яті школярів, адже не так часто для них організовуються такі свята. Батьки і діти вдячні за подарунки та організацію поїздок народному депутату П. І. Жебрівському - голові політичної партії «Українська платформа «Собор». Нехай доброта, щедрість та людяність, котрі Ви віддаєте людям, повертаються до Вас сторицею!
Майя Воронюк,
смт. Червоне