1. Авраменко Анатолій Іванович
2. Арцюх Катерина Василівна
3. Бажан Тетяна Анатоліївна
4. Баранівська Інна Вікторівна
5. Білополець Надія Кирилівна
6. Бойко Дмитро Тимофійович
7. Войтович Ніла Миколаївна
8. Гайдай Володимир Аврамович
9. Гарастівський Сергій Анатолійович
10.Гвоздь Валентин Володимирович
11.Даманський Анатолій Іванович
12.Данилюк Петро Віталійович
13.Дубіцька Зінаїда Василівна
14. Захаркевич Володимир Олександрович
15. Зеленський Микола Бернардович
16. Ільніцкий Леонід Володимирович
17. Іщук Юрій Олександрович
18. Казмірчук Віктор Андрійович
19. Кирилюк Олег Васильович
20. Климчук Микола Андрійович
21. Кобилинський Микола Вікторович
22. Ковальчук Людмила Вадимівна
23. Костик Віктор Васильович
24. Круківська Ірина Леонідівна
25. Лисюк Ірина Віталіївна
26. Лівінський Василь Олександрович
27. Мазур Борис Валентинович
28. Марищенко Володимир Аркадійович
29. Мельник Олександр Вадимович
30. Михайловська Алла Леонідівна
31. Михайловський Святослав Анатолійович
32. Новіков Іван Іванович
33. Олексюк Юрій Антонович
34. Онищук Василь Михайлович
35. Осадчук Олександр Володимирович
36. Паламар Степан Іванович
37. Палій Олександр Іванович
38. Пально Наталія Василівна
39. Півень Володимир Семенович
40. Побережний Петро Сергійович
41. Поліщук Сергій Петрович
42. Пташник Володимир Іванович
43. Рудюк Петро Миколайович
44. Рудюк Микола Іванович
45. Святюк Євген Петрович
46. Семенюк Василь Іванович
47. Сілецька Лариса Павлівна
48. Степаненко Людмила Анатоліївна
49. Хоменко Володимир Андрійович
50. Цап Микола Васильович
51. Цвік Оксана Петрівна
52. Чуйко Марія Володимирівна
53. Шпаківський Валерій Броніславович
54. Щербакова Галина Андріївна
55. Ющинський Юрій Віталійович
56. Юянець Петро Володимирович
57. Яцюк Людмила Дем'янівна
Хліборобам, як і землі, спочинку немає. Тільки вийшли із загінки комбайни і господарі заховали в комори просушене й очищене зерно та поспішають за погоди зібрати кукурудзу, сою, соняшник, цукрові буряки, як поле знову покликало до себе тих, хто присвятив життя своє роботі біля годувальниці землі.
Отож тепер на порядку денному - турбота про майбутній урожай: розпочалася сівба озимих культур. Саме це питання і стояло в центрі уваги учасників семінару - керівників та головних агрономів господарств, котрий відбувся у вівторок, 14 листопада, на базі СТОВ "Старокотельнянське”. Проходив він з участю керівників та спеціалістів районного управління агропромислового розвитку, а також голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який і відкрив зібрання. Він наголосив на тому, що аграріїв зібрали для того, аби зосередити їх увагу на підготовці грунту до посіву озимих, нагадати про оптимальні строки, в які насіння має лягти в землю, вів мову про осінній догляд за посівами та особливості сортової агротехніки. Потім на своїх ланах вітав учасників семінару директор СТОВ «Старокотельнянське», керівник з багатющим досвідом Б. Р. Срібний. Він розповів про те, як організований у них в господарстві комплекс осінньо-польових робіт. Продемонстрував роботу нової сівалки «Партнер-7» вартістю 295 тис. грн., яку господарство придбало минулої осені. Агрегат якраз працював на полі площею 45 гектарів - заробляв в грунт насіння протруєної озимої пшениці, до якої добавлені стимулятор росту та добрива. Попередником під посів був горох. Звісно, нова техніка викликала неабиякий інтерес у спеціалістів сільського господарства. Тому Борис Романович запропонував усім ознайомитися з нею ближче, зупинивши на якийсь час роботу агрегату, відповідав на запитання, дав повну характеристику новій техніці, наголосивши на тому, що сівалка сіє не рядком, як ті, що є в користуванні, а стрічкою. Сказав і про те, що вона працює на швидкості 12 км на годину. Н. Л. Лисюк, головний агроном районного управління агропромислового розвитку, у своєму виступі зробила акцент на особливостях посіву озимої пшениці, наголосила на ролі попередників, використанні сидератів, біостимуляторів та добрив, гербіцидів для одержання щедрих урожаїв зернових. Виступив на семінарі і директор Андрушівської державної сортодослідної станції В. П. Алексійчук. Він говорив про те, що йому найближче - насіння, бо ж з нього починається урожай. Дав характеристику найновішим і найефективнішим сортам озимих пшениців, наголосив, які з них є найбільш зимостійкими. Це, насамперед, сорти Либідь, Лісова пісня, Царівна. Звернув увагу й на те, що великим попитом нині користується жито, особливо сорти Первісток, Дозор, Юріївець, Інтенсивне-99, Ірина та ін. Володимир Павлович назвав нові, високоврожайні сорти ячменю, особливе місце серед яких займають Селена Стар, Достойний. Про нове в захисті рослин вів мову регіональний представник фірми "Дюпон” О. І. Сергійчук. Він розповів, зокрема, про фунгіцид "Таліус”, який дає відчутне підвищення врожайності зернових. Рекламував різноманітні добрива, які може доставити і за потреби внести в грунт ТОВ «Шакур», його регіональний представник А. Д. Яковчук. Він переконував присутніх в ефективності внесення карбамідно-аміачної суміші для підвищення врожайності, пропонував керівникам господарств послуги своєї фірми. З приводу питань, піднятих на семінарі, своїми думками поділився і начальник управління АПР О. О. Гайдабас, який зупинився на розвитку тваринницької галузі району, стані заготівлі кормів та підготовки до зимово-стійлового утримання тварин. Він проінформував учасників семінару про те, що, на жаль, поголів’я ВРХ за останній місяць зменшилося по району на 140 голів. Що стосується кормів, то сіна господарствами району припасено 83% від потреби, заготовлено 5,1 тис. тонн сінажу, 4,7 тис. тонн силосу. Зупинився також на таких важливих проблемах, як заборгованість сільгосппідприємств до Пенсійного фонду, вів мову і про розрахунки господарств за орендовані земельні та майнові паї, рівень середньої заробітної плати в сільськогосподарській галузі, яка ще залишається досить низькою. Про дотримання всіх агротехнічних заходів при проведенні осінньої посівної кампанії говорив і заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Підсумував роботу семінару голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, який закликав усіх спеціалістів працювати на кінцевий результат, обмінюватися досвідом, не боятися впроваджувати нове, що пропонують аграріям науковці, робити все від них залежне, аби в майбутньому бути з щедрим урожаєм.
Валентина Василюк
Не так часто в Степківському будинку культури буває так людно, як першого вересня. Цього дня сюди зібралося майже все село - святкували не лише початок нового навчального року, а й 80-річний ювілей школи. Хто міг, завітав на її іменини, бо скільком поколінням степківчан вона дала путівку в життя, в широкий світ. І гостей високопоставлених з району та області прибуло теж немало. Їх зустрічали, як і годиться, з хлібом-сіллю, яскравими осінніми квітами, якими аж розцвів зал. Кожне слово ведучих хвилювало серця, зачіпало найтонші і найпотаємніші його струни. Що не кажіть, а зі школою, з юністю, чарівним світом дитинства пов’язані найтепліші, найпрекрасніші спогади, які ми бережемо все життя. Свої надії на майбутнє це гарне село пов’язує з юною зміною, з маленькими першокласниками, яких випускники під оплески залу за руки ведуть на урочисту лінійку під аркою, яку з вишитих рушників зробили їх батьки. Кращі учні школи піднімають Державний прапор, звучить Гімн України. Господарі свята щиро вітають гостей, їм вручають золоті, як сонце, короваї. В залі звучать величальні пісні Україні, школі, землі рідній, слова подяки тим, хто вісім десятиріч своє серце віддавав дітям - директорам школи, педагогам, вчительським династіям. Зі щирими вітаннями до всіх присутніх звернулася директор місцевої школи Л. А. Степаненко, яка надала слово першому заступнику голови обласної державної адміністрації М. М. Олещенку. Він привітав вчителів та учнів з Днем знань, ювілеєм школи, побажав успіхів дітворі і їх наставникам, а селу - процвітання, обіцяв сельчанам допомогти не лише в ремонті навчального закладу, а й у вирішенні найболючіших для степківчан проблем. І ті сподіваються, що нинішня влада буде вболівати за село не на словах, а на ділі, сприятиме його відродженню. Гість подарував школі меблі, аби вона була ще затишнішою. Теплі поздоровлення і найщиріші побажання прозвучали і з вуст голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який зичив школярам, їх наставникам успішного навчального року і вручив директору навчального закладу сертифікат на комплект меблів. Багато було бажаючих поздоровити зі святом винуватців торжества і серед них, насамперед, С. І. Сословська - начальник відділу освіти райдержадміністрації. Вона побажала дітям і вчителям успіхів та нових творчих висот, нагородила грамотами кращих вчителів. Завітали з подарунками на урочистості і голова районної ради В. Б. Шпаківський, директор місцевого СТОВ «Хлібороб» П. В. Юянець, сільський голова Н. П. Войцехівська та інші. А скільки теплих посмішок викликали виступи маленьких школяриків, які в цей день зробили перший, ще несміливий крок в чудову і незвідану Країну знань, випускників, шкільних артистів. Усіх їх покликав за парти шкільний дзвоник.
Валентина Василюк
Як ви здогадалися, йдеться про назву дошкільного закладу. А розташований він у Старій Котельні і має непросту історію. В період розквіту села, який припав на другу половину минулого століття, в соціально-культурний комплекс вписалося і добротне типове приміщення дитсадка.У роки перебудови й реорганізації селяни були стурбовані головним - зберегти господарство, об’єднавши більшість майнових наділів. Таким чином колись орденоносний «Більшовик» став СТОВ «Старокотельнянське». Виживати в нових умовах стало дуже важко, поменшало робочих місць, молодь почала виїжджати в місто в пошуках роботи. На якийсь час спорожнів і дитсадок. Так тривав рік, другий, третій… Хтось із депутатів місцевої ради на одній із сесій запропонував перепрофілювати приміщення дошкільного закладу, з чим більшість народних обранців і сам сільський голова В. М. Бондарчук не погодилися. Радою і громадою взялися за роботу. Підтримав тодішній голова райдержадміністрації М. М. Олещенко. І нарешті «Колосок» ожив - відкрилося після ремонту приміщення для однієї групи. А життя то продовжується. Ті, хто колись відвідували дитсадок, самі стали батьками. Кожного року в селі хоч на одну дитину, але народжується більше, ніж у попередньому. Є й приїжджі. Всього на сьогодні у Старій Котельні 117 дітей дошкільного віку. Заради того, щоб зростали вони у колективі, оволодіваючи дошкільною програмою, розвивались, загартовувалися фізично, не залишили розпочатої справи завідуюча Г. М. Сокольчук, яка віддала дошкільному вихованню малечі 30 років самовідданої праці, сільський голова В.М.Бондарчук при підтримці місцевих меценатів і вихідців із села, що займаються підприємницькою діяльністю за його межами, при допомозі батьків вирішили відремонтувати і ввести в дію приміщення ще для однієї групи. Пішли назустріч старокотельнянцям і обласна та районна адміністрації, районна рада - виділили дві третини потрібних на реконструкцію коштів. Дружно відгукнулися місцеві спонсори. І ось результат: 9 вересня у селі урочисто відривали приміщення для другої групи (тепер у садочку вже 45 дітей - майбутнє школи). Було все дуже урочисто: і вітання гостям, і вшанування тих, хто не поскупився грішми на ремонт і на свято прийшов з подарунками, виступи спонсорів і літературний монтаж у виконанні вихованців, і пісні, що співали дорослі. А після того, як голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, голова районної ради В. Б. Шпаківський і сільський голова В. М. Бондарчук виступили на святі і перерізали символічну червону стрічку, гостей запросили до приміщення, де красиво, ошатно, затишно, все зроблене зі смаком і любов’ю. Треба було бачити, якою неприхованою радістю світилися очі завідуючої Галини Миколаївни. Це був підсумок тривалої спільної роботи заради майбутнього села, яке зростило, благословило у світ сьогоднішніх меценатів, прізвища яких прозвучали у виступах. Це Марценюк С. М., Руденький О. А., подружжя Валерія і Тетяни Ковальчуків, Срібний Б. Р., Язиков О. В., Дорош М. В., Дегтяр Є. А., Іванченко В. А. Їм та керівництву району і слова подяки, і квіти, і щасливі посмішки вихователів, батьків, бабусь, дітей. У своєму виступі Г. М. Сокольчук висловила вдячність не тільки райдержадміністрації, районній раді, спонсорам, сільському голові, а й батькам вихованців - Павловським, Гебричам, Ткачукам, Куземченкам, Ганзюкам, Гайструкам, Шубенкам і багатьом іншим, які доклали чимало праці для облаштування закладу, побажала молодим сім’ям достатку, любові, впевненості. Щоб зростали їх родини, бо вже на черзі ремонт приміщення для ясельної групи та спортзалу. При такій заповзятливості й взаєморозумінні старокотельнянцям це вдасться. Їх старання оцінила у своєму виступі і начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська: - Старокотельнянський «Колосок» буде одним з кращих дошкільних закладів району, де вже зараз дотримуються внесених до Закону «Про освіту» змін, за якими дошкільна освіта є обов’язковою і про її здобуття видаватиметься відповідний документ. Тут є вся необхідна матеріально-технічна база, є бажання колективу гарно працювати в нових умовах. Треба зробити ще одне: запровадити в дитсадку вивчення англійської мови. Тоді ми зможемо вважати цей заклад базовим, - сказала на закінчення Світлана Іванівна.
Лідія Наконечна
Поняття сім’ї асоціюється в нашій свідомості з безпечною територією, де можна почувати себе комфортно і затишно, де панує любов і злагода, де можна знайти захист від небезпек навколишнього світу. Але реальна ситуація в сім’ї може бути далекою від цього. На жаль, в Україні спостерігається зростання кількості проявів насилля серед дітей, а це підштовхує їх до скоєння правопорушень. Негативні прояви в поведінці дітей краще попередити, ніж боротися з їх наслідками. 15 вересня було проведено бесіду з учнями 7-9 класів Андрушівської ЗОШ І-ІІ ступенів на тему: «Захист дітей від насильства та жорстокого поводження» та роздані їм буклети і листівки, які містять інформацію про попередження насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми, а також браслети «Я проти насильства». Для учнів 7 класу проведено лекцію та ряд вправ, щоб з’ясувати, як діти розуміють термін "насильство” і що воно, на їх думку, означає. Діти самі давали аналіз проявам насильства, висловлювали своє бачення його попередження.
Світлана Шпаківська, головний спеціаліст РЦСССДМ
Відцвіло усіма барвами веселки літо, швидко минули канікули. Ось і перший день осені - незабутній і неповторний. З нетерпінням чекала його дітвора Старої Котельні, а також зустрічі з друзями і вчителями, зі школою, яка відтепер матиме статус сільської гімназії. І ось всі вони знову на шкільному подвір’ї, яке так скучило за дзвінким різноголоссям. Школа гостинно відчинила двері перед дітворою, закликаючи за парти, а вчительство - до нелегкої творчої роботи. А скільки квітів! А радісних обіймів і посмішок. Тільки малесенькі такі смішні і серйозні першокласники трохи боязко поглядали на мам, стоячи біля своєї вчительки. Ніщо не могло зіпсувати отієї атмосфери свята, яка панувала навколо, навіть дрібний дощик, якому не вдалося розігнати ні дітвору, ні дорослих. І ось кращі учні навчального закладу піднімають Державний прапор, звучить Гімн України. З хлібом-сіллю (фото 1) зустрічають господарі гостей, котрі прибули до них на День знань і відкриття сільської гімназії. До слова запросили голову райдержадміністрації Б. В. Мазура, який щиро привітав учителів і школярів із святом початку нового навчального року, побажав здоров’я і успіхів, щасливої мандрівки в цікаву і захоплюючу Країну знань. Він подарував гімназії інтерактивну дошку. Начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська поздоровила всіх присутніх зі святом, з присвоєнням їх навчальному закладу статусу сільської гімназії, наголосивши на тому, що це накладає на педагогічний і учнівський колективи надзвичайно високу відповідальність, зичила усім щасливого навчального року. Розділили з дітворою, вчителями та батьками святковий настрій директор навчального закладу І. А. Сокольчук, сільський голова В. М. Бондарчук та представники адміністрації СТОВ «Старокотельнянське». Останні вручили грамоти та грошові премії школярам, котрі під час літніх канікул трудилися в місцевому господарстві. Кожна мить свята дарувала присутнім цікаву несподіванку. Ось перед усіма з’явився Новий навчальний рік і поклав на сходинки гімназії здоровенну підкову - на щастя! Першими ступили на неї маленькі першокласники, яких за руку під оберегом - вишитим рушником, вивела на святкове подвір’я вчителька К. Б. Комар. Всі погляди, звісно, були прикуті до них - гарних, кумедних і поки що невпевнених… А навпроти з квітами стояли випускники і по-своєму заздрили першачкам, що у тих ще все попереду. І слова мами першокласника А. В. Ткачук глибоко схвилювали всіх, бо вона просила Бога, аби благословив їх дітей в щасливу путь. Щиро аплодували всі присутні, коли С. І. Сословська вручила грамоти районного відділу освіти кращим педагогам - Л. П. Рибалко та С. Г. Кошовому, а школярі подарували учителям квіти. А ось і казкові персонажі - Буратіно і Мальвіна, з’явилися на шкільному подвір’ї і вручили першокласникам чарівний ключ від знань. Всі чекали найголовнішої миті - Першого дзвінка (фото 2). І він пролунав. Через чарівну підкову переступили у світ знань діти. Нехай щастить їм в новому навчальному році!
Валентина Василюк
Дорога до Новоівницького вистукувала під колесами авто, відраховуючи чи то прожиті роки, чи то добрі справи, яких немало зроблено невтомними і натрудженими руками Федори Григорівни Скиби.я ця добра і щира душею жінка, росіянка за національністю, берегиня - мати, бабуся і прабабуся. Привітати ювілярку зібралися найближчі друзі синової родини, де проживає Федора Григорівна, селищні активісти. А голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур та голова районної ради В. Б. Шпаківський, поздоровляючи іменинницю, вручили їй Привітальний лист Президента України В. Ф. Януковича, грошову винагороду та букети яскравих осінніх квітів. Зазвичай у такий день у пам’яті спливають найрізноманітніші події. У Федори Григорівни є теж що згадати. …Народилася в Курській області Росії в багатодітній сільській родині. Мала трьох сестер і брата. Жили бідно, але дружно, не цуралися ніякої роботи. Так і повиростали. А потім зустріла дівчина Тимофія, і в серці ніби вогник спалахнув, а його невидимий промінчик постійно осявав щасливу посмішку на обличчі тендітної красуні. Одружилися. Народила Федора Григорівна трьох синів-соколят. Але коротким було їх сімейне щастя - чорним смерчем увірвалась війна. Тимофій пішов на фронт, а їй залишилися сімейні турботи. Щоб не померти голодною смертю, обмінювала одяг на їжу. Часто згадує ювілярка німецьку окупацію, коли до хати зайшли фашисти і один з них, взявши малюків за ніжки, швиргонув одного на лаву, другого - на поріг. Почав збирати пожитки, але втрутився його товариш і, показуючи на малюків, щось голосно почав казати, часто повторюючи слово «кіндер». Вони пішли з двору, нічого з речей не взявши. А ще Федора Григорівна допомагала партизанам - пекла для них хліб, прала одяг. Коли ж то було?!.. Притуливши до грудей подаровані квіти, перед нами сидить бабуся. Хвилюється. Євгеній Тимофійович розповідає, що матуся допомагала няньчити внуків, а їх у неї шестеро, любить спостерігати, як граються правнуки. - Немало сліз пролила наша мама, - продовжує Євгеній, - похоронила чоловіка, мого батька, потім помер брат Борис. А нині щодня чекає вісточки від В’ячеслава, який разом із сім’єю мешкає в Росії. …Швидко пролетіли роки, кожен з яких позначений щоденною працею, тривогою, гордістю за дітей і внуків. Вже понад три десятиліття живе Федора Григорівна в Новоівницькому, але спогади все частіше повертають в рідні серцю місця, хочеться зустрітися із сестрами Ганною та Катериною, яким уже далеко за дев’яносто. Проте шлях до них неблизький, тож спілкуються по телефону, листуються. Отак і живе серед українських лісів росіянка Федора Григорівна Скиба, оточена турботою сина й невістки, любов’ю внуків та правнуків.
Марія Олексюк