БРОВКИ ПЕРШІ — село, центр сільської Ради. Розташовані за 21 км на південний схід від районного центру. Залізнична станція. Дворів — 462. Населення — 1214 чоловік. Сільраді підпорядковано с. Ярешки. На території Бровок Перших розміщена центральна садиба колгоспу ім. С. М. Кірова, за яким закріплено 3508,5 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,127,3 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків; розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
В селі є хлібоприймальний пункт.
Працюють середня школа, де 22 педагоги навчають 285 учнів, будинок культури на 250 місць з широкоекранною кіноустановкою, бібліотека з фондом 6 тис. книг, дитячий садок, дільнична лікарня на 25 ліжок, відділення зв'язку, ощадна каса, майстерня побутового обслуговування, 4 магазини, їдальня.
Дві партійні організації об'єднують 54 комуністів, дві комсомольські — 75 членів ВЛКСМ. Партійна організація створена 1929, комсомольська — 1932 року.
За сумлінну працю 134 жителів села нагороджено орденами і медалями Союзу PCP, серед них колишнього стрілочника Ф. Г. Іваненка —• орденом Леніна.
Село відоме з 1617 року.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. В червні 1920 року в районі села Першою Кінною армією здійснено прорив фронту польських інтервентів. 6 липня того ж року тут перебував командуючий Першою Кінною армією С. М. Будьонний.
1923 року в Бровках Перших організовано сільськогосподарську артіль «Праця».
В роки Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників боролося 337 жителів села, з них 152 — полягли смертю хоробрих за Батьківщину, 190 — відзначено орденами і медалями.
1962 року в Бровках Перших на братській могилі 19 воїнів-визволителів села споруджено пам'ятник.
На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний уст
АНТОПІЛЬ — село, центр сільської Ради. Розташований за 14 км на захід від районного центру та за 15 км від залізничної станції Кодня. Дворів — 275. Населення — 821 чоловік. У селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. О. В. Суворова, за яким закріплено 1742,9 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1510,2 га орної землі. В господарстві вирощують зернові и технічні культури, розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Колгосп має млин, механічну та деревообробну майстерні, пилораму.
Працюють восьмирічна школа, в якій 10 учителів навчають 123 учнів, будинок культури на 300 місць з широкоекранною кіноустановкою, бібліотека з фондом 8,5 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, три магазини.
Партійна організація об'єднує 23 комуністів, дві комсомольські — 45 членів BЛKCM. Партійний осередок і комсомольська організація створені 1921 року.
За самовіддану працю 68 трудівників відзначено урядовими нагородами, в т. ч. тракториста M. М. Бугрима — орденом Леніна.
Село відоме з 1880 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
Під час Великої Вітчизняної війни з німецько-фашистськими загарбниками билося 183 жителі села, з них 99 — загинуло смертю хоробрих, 81 — нагороджено орденами й медалями.
1959 року на братській могилі на честь полеглих воїнів-визволителів села від гітлерівських окупантів споруджено пам'ятник.
Уродженцем села є М. О. Корчемний — кандидат технічних наук.
На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний уст
Близько 60 років тому розпочато комплекс робіт з метою збільшення посівних площ за рахунок заболочених і перезволожених земель лісостепової та поліської зон Житомирщини. За ці роки побудовано меліоративні системи на площі 425 тис. га.
Державна програма меліорації перезволожених земель впроваджена і в Андрушівському районі, де осушено 13,2 тис. га заболочених земель, з них гончарним дренажем - 12,3 тис. га. На меліорованих сільгоспугіддях площею 9,2 тис. га є можливість проводити подвійне регулювання дренажного стоку води. Такі меліоративні системи працюють як осушувальні, коли є необхідність відвести надлишок вологи з грунту, і як зволожувальні, якщо виникає дефіцит вологи у прикореневому шарі грунту. Бердичівське міжрайонне управління водного господарства обслуговує меліоративні системи у п’яти південних районах Житомирської області на площі 40,4 тис. га. Так, в Андрушівському районі розташована експлуатаційна дільниця, яку очолює Наумчук Володимир Михайлович. Протягом тривалого часу наше управління успішно співпрацює із землекористувачами, які із розумінням ставляться до переваг і можливостей меліоративних земель. Кваліфіковані фахівці управління надають консультації щодо проведення експлуатаційних заходів по утриманню внутрішньогосподарських меліоративних мереж, визначенню вологості грунту та інше. Як приклад - співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці з приватним підприємством "Імпак”. На початку спільної роботи за рахунок зарегульованої води в каналах була створена можливість проведення зрошення сільськогосподарських культур дощувальними установками (поверхневим поливом). В даний час проводяться підготовчі роботи на площі 30 га для крапельного зрошення сільськогосподарських культур. Так, у 2010 році ПП "Імпак” отримало урожай основних сільгоспкультур на меліорованих землях вищий, ніж на немеліорованих: зернові - 42,3 ц/га, озима пшениця - 39,6 ц/га, картопля - 254 ц/га, овочі - понад 300 ц/га. Також необхідно відмітити співпрацю з УКР Агро РТ, TOB СП "СПІКА” та TOB "Яромир” щодо відведення надлишку вологи з меліорованих сільгоспугідь та догляду за меліоративною мережею, що також позитивно впливає на урожайність. На сьогоднішній день гостро стоїть питання відновлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних мереж у робочому стані, прийнята районна програма, але кошти на її виконання не виділяються, технічний стан вищезгаданих мереж незадовільний. Канали, як відкрита мережа, позаростали чагарниками, замулені, гідротехнічні споруди потребують капітального ремонту. Закрита мережа - гончарний дренаж працює на межі можливого. Тільки тісна співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці Бердичівського міжрайонного управління водного господарства та землекористувачів дасть можливість, незалежно від погодніх умов, отримувати стабільно високі врожаї сільськогосподарської продукції.
Олександр Гордієнко,
головний інженер Бердичівського МУВГ
Продам козу дійну: біла, безрога Три молоденькі козочки:біла, чорна, сіра Місто Андрушівка. Звертайтесь за телефоном 0977798621 Зоя
1 березня в Україні стартував щорічний Всеукраїнський конкурс «Кращий державний службовець». Перший тур його проходив у березні-квітні поточного року. Учасники конкурсу - начальники, спеціалісти відділів, управлінь РДА - працювали над підвищенням кваліфікації, детальним вивченням положень Конституції України, законодавства про державну службу з урахуванням специфіки функціональних повноважень державних органів. При підбитті підсумків враховувалися також вміння працювати з діловими паперами, користуватися персональним комп’ютером. Визначення переможців проходило в двох номінаціях. В першій «Кращий керівник» перемогла С. І. Сословська - начальник відділу освіти райдержадміністрації. В номінації «Кращий спеціаліст» перемога дісталась А. В. Ніколайчуку - головному спеціалісту відділу освіти райдержадміністрації. Ці державні службовці візьмуть участь у другому турі конкурсу, який триватиме в травні-червні на базі центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади в м. Житомирі.
Алла Мушинська,
головний спеціаліст відділу організаційної та кадрової роботи апарату райдержадміністрації
21 квітня голова обласної ради Й. А. Запаловський та перший заступник голови обласної державної адміністрації М. М. Олещенко побували в Івниці, де провели нараду по благоустрою. Зокрема, йшла мова про те, що заплановані роботи виконано, а автозупинку, яку намічали побудувати до Дня Перемоги, завершують облаштовувати. Було відмічено, що на сільських вулицях чисто, прибрано в парку, ліквідовано стихійні сміттєзвалища. Виступаючі Й. А. Запаловський, М. М. Олещенко та голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур, подякували всім, хто сприяв оперативному вирішенню проблем благоустрою села. Слід відмітити, що сільський голова Івниці П. П. Кузьменко по-справжньому вболіває за своє село, піклується про його благоустрій. А тому, не гаючи часу, організував прибирання вулиць, задіявши до цієї справи депутатів, сільських активістів, місцевих жителів, зокрема, тих, хто перебуває на обліку в районному центрі зайнятості. Безробітні, які оформлені на громадські роботи, за свою працю одержать гроші, а сільські вулиці, парк, кладовище, де вони працюють, стануть чистими. Активно долучилися до прибирання й учні та вчителі Івницької загальноосвітньої школи, місцеві підприємці, працівники ТОВ "АларітТрейд”. А працівники філії "Андрушівський райавтодор” провели очистку бордюр від землі, зробили ямковий ремонт заасфальтованих вулиць. Роботи по ремонту дороги через греблю та вирубка дерев обабіч під’їзної дороги до села, ще не завершені, там працюють робітники підприємства. Й. А. Запаловський та М. М. Олещенко дали інтерв’ю журналістам обласного телебачення та радіо щодо проведення в області благоустрою, облаштування пам’ятників, кладовищ, щоб гості, які приїдуть на поминальні дні, бачили, що в області, в районах, в кожному селі є влада. М. М. Олещенко наголосив, що, як депутат обласної ради, часто буває в селах Андрушівського району, добре знає проблеми, допомагає їх вирішувати. В даний час проводяться роботи з газифікації Волиці, виготовляється проектно-кошторисна документація для газифікації Корчмищ, Степка, Волиці, буде проведено повну реконструкцію очисних споруд в м. Андрушівка. Йшла мова й про те, що в цей день депутати всіх рівнів працюють у своїх виборчих округах.
Марія ОЛЕКСЮК
Важко переживати сумні урочистості, такі, приміром, які відбулися минулого вівторка в районному будинку культури і були присвячені 25-річчю Чорнобильської трагедії.
У залі - учасники ліквідації на ЧАЕС, члени сімей загиблих ліквідаторів, сьогоднішні працівники пожежно-рятувальної служби, представники влади, громадськості.
На цей раз сцену прикрасили не живі квіти, а вінки, які згодом лягли до пам’ятника жертвам Чорнобильського лиха. А до присутніх долинають пророчі слова з Біблії про зорю Полинь-Чорну, що впала з неба на ріки і водні джерела, від чого вода в них згіркла і отруїлося нею багато людей. На біду пророцтво те збулося чверть століття тому у Чорнобилі, де сталася найбільша у світі техногенна катастрофа - вибухнув четвертий реактор. Серед тих, хто, ризикуючи власним життям і здоров’ям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, були посланці з нашого району. Чотирнадцять з них не дожили до цієї дати. Це Ю. П. Колосов, С. В. Пастовенський, Ф. Л. Осіпчук, О. Л. Котвицький, А. П. Захожий, В. М. Студенніков, П. М. Довгий, Є. М. Свєтлов, М. Г. Лещенко, Д. Я. Рудюк, П. Є. Вовченко, М. М. Дацюк, С. І. Кнопко, М. П. Петрук. І досі тужить по них скорботна земля, а присутні в залі схилили голови у хвилині мовчання. До учасників зібрання звернулися голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур та голова районної ради О. В. Мельник, які після теплих побажань міцного здоров’я, благополуччя усім присутнім, вручили ліквідаторам грамоти та грошову допомогу. Голова ветеранської ради пожежників, начальник ППЧ-41 В. С. Штукований також вітав ліквідаторів і вручив їм відзнаки - пам’ятні медалі до 25-річчя Чорнобильської трагедії. Чорнобиль переламав тисячі людських доль. Люди покидали рідні місця, відступаючи під натиском невидимого і страшного ворога - радіації, від якої захлиналися найпотужніші дозиметри. Постраждалих пригрівали родичі, знайомі, чужі люди - спеціального житла для відселень не було - хто міг передбачити таку гігантську катастрофу?! Лише в 1992-ому у Бровках Перших нашого району в будинках для чорнобильців з’явилися перші новосели-переселенці. Серед них була і Т. П. Думинська - директор Бровківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Із сльозами на очах жінка розповідала, як її односельці приживалися на андрушівській землі, що тепер вже стала рідною для них. Присутні в залі щирими оплесками нагороджували декламаторів, співаків, танцюристів, які своїми виступами утверджували перемогу життя над найстрашнішими випробуваннями долі. Аплодисменти, квіти - цілком заслужена нагорода аматорським талантам, які розвіювали тугу, вселяли надію, тішили серце, допомагали загоювати душевні і фізичні рани. Присутні ще раз високо оцінили виступ народного ансамблю пісні і танцю «Криниченька». Одним словом, у програму вклали талант, душу і любов до глядача учасники художньої самодіяльності районного будинку культури, вихованці школи мистецтв. Після урочистостей ліквідатори-пожежні відвідали могили померлих побратимів, сфотографувалися біля пам’ятної стели. Чорнобильська пам’ять усе зберігає, бо дорогою ціною заплачено за чиїсь великі помилки. Нехай вони не повторяться ніколи!
Лідія Наконечна