70 років тому 19 серпня, в день великого православного свята Спаса, коли в церквах святили яблука, груші, мед та обжинкові вінки, у лісі, в урочищі Демченка, фашистські окупанти розстрілювали андрушівчан єврейської національності та активістів містечка... Коли відгриміли останні постріли Великої Вітчизняної війни та країна трохи встала на ноги після повоєнної розрухи, частину останків розстріляних комуністів перезахоронили на Андрушівському кладовищі. Після 1953 року єврейською громадою при допомозі органів місцевої влади були впорядковані чотири могили, де захоронені розстріляні комуністи та чоловіки єврейської національності, а також п’ята могила з розстріляними 252 єврейськими жінками та 25 дітьми. На них були встановлені бетонні пам’ятники-пірамідки. У 2009 році з ініціативи жіночої ради району (голова Г. І. Білецька) при фінансовій підтримці Народної Партії (голова обласної організації Народної Партії М. М. Рудченко) на місці трагедії було встановлено гранітний пам’ятник «Мати і дитина». По обидва боки від могил викарбувані прізвища жертв Холокосту Андрушівського району. Історія цих святих місць не залишає байдужими ні дорослих, ні дітей. Щорічно 9 травня поклонитись останкам і вшанувати пам’ять розстріляних приходять андрушівчани, учні місцевих шкіл. А 19 серпня, в день трагедії, сюди звідусіль з’їжджаються рідні та близькі розстріляних, всі ті, кого торкнулася страшна трагедія. Хочеться висловити слова щирої вдячності президії районної ради жінок, учнівському колективу Андрушівської гімназії (директор А. Л. Михайловська), колективу Андрушівського відділення Житомирської дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль” (начальник Н. М. Фещук), які допомагають підтримувати в належному стані могили.
Тетяна Ломберг,
м. Андрушівка
Україна - це земля з чарівною піснею і мудрими, талановитими людьми. Наша Гарапівка - маленька часточка її, яку ми любимо і щороку на Маковея проводимо традиційне свято села. Нинішні урочистості співпали з відзначенням 20-річчя Незалежності нашої держави, тому із цією подією ми й привітали усіх присутніх. Сцена клубу потопала в різнобарв’ї осінніх квітів. Дівчата в національних костюмах винесли святковий коровай, із словами великої шани і вдячності звернулися до хліборобів, жителів села і гостей. Відкрив свято і привітав присутніх в залі сільський голова О. М. Опанасюк. А потім традиційно вшановували сельчан різних професій. Музичні вітання звучали для медичних працівників, учителів, листонош, торговельних працівників, держслужбовців, депутатів. Хвилиною мовчання вшанували тих, хто в роки Великої Вітчизняної війни загинув у боях з ворогом. Пом’янули добрим словом воїна-афганця Віталія Миколайовича Бернадина. Не обійшли увагою ювілярів, наймолодшого жителя села та його батьків.Гарно і змістовно розповів про свято Маковея настоятель Гарапівської церкви отець Павло. Під час концерту звучали пісні у виконанні фольклорно-етнографічного ансамблю «Пилипиха», глядачі щиро аплодували майбутнім зірочкам великої сцени Каріні і Маріні Згуровським, Наталії Калінчук, учасникам драматичного гуртка Наталії Терещенко І Майї Русинюк, братам-гумористам Івану і Сергію Циганчукам, учням Іванні Русинюк, Юлі Козачук, Юлі Поліщук, Толі Захлєбному, Вові і Олі Опанасюкам, Руслану Чорнобилю і Даші Колодніцькій. Наприкінці всі учасники концерту сфотографувалися на пам’ять. Велике спасибі нашій незмінній ведучій Оксані Колодніцькій, яка наприкінці свята запросила присутніх скуштувати святковий коровай.
Ольга Трохимчук,
зав. клубом с. Гарапівка
З кожним роком розбудови і розвитку нашої держави поглиблюється усвідомлення великого національного свята - Дня Незалежності України. І це закономірно: великі події осягаються на відстані, з плином часу.
Нам судилося стати учасниками творення новітньої української держави, втілювати у реальність одвічну мрію українського народу. Це висока честь і велика відповідальність перед власним сумлінням, родиною і прийдешніми поколіннями. Саме від кожного з нас залежить, як житимуть наші діти, онуки й правнуки, якою бути нашій державі. Тій державі, що вистраждана поколіннями українців, за яку віддано стільки життів і крові, крові наших предків. Упевнений у кращому завтрашньому дні України. Цей день обов’язково настане і тим швидше, чим свідоміше ми працюватимемо сьогодні на благо Вітчизни і проникнемося почуттям патріотизму до свого міста, села, району та своєї України. Всупереч існуючим труднощам, можемо констатувати позитивні зміни в економіці, соціальній та гуманітарній сферах району. Зокрема, протягом першого півріччя 2011 року, порівняно з відповідним періодом минулого, зросли обсяги промислового виробництва на 11%, роздрібного товарообороту - на 1,1%, реалізації платних послуг - на 0,2%, валової продукції сільського господарства - до 8,1 млн. грн. Стабілізувалась чисельність поголів’я ВРХ і свиней. Реалізовано промислової продукції в діючих цінах на 98% або на 85,2 млн. грн. більше. Збільшився обсяг капітальних інвестицій на 17%. Надходження до загального фонду бюджету району зросли на 6,4%, або на 0,5 млн. грн. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування за видами економічної діяльності протягом січня-квітня поточного року склав 3,5 млн. грн. прибутку. Покращилися соціальні показники. Рівень середньомісячної заробітної плати зріс на 52,5% і склав 1925 грн. Заборгованість з виплати зарплати відсутня. Середній розмір пенсії на 1 липня 2011 року склав 990 грн., що на 8,4% більше торішнього. Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг за січень-травень склав 109,1%. На потреби охорони здоров’я жителів району використано на 23,5% більше коштів. Проводиться значна робота по зміцненню матеріальної бази закладів освіти і культури. Не залишаємо поза увагою соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, подолання дитячої безпритульності та бездоглядності. Є добрі результати у фізичній культурі і спорті. Сподіваюся, що в недалекому майбутньому українські родини стануть багатими і щасливими, бо в кожній домівці поселяться добро, достаток, мир. Я щиро вірю у щедру долю всіх жителів району, подальші успіхи в справах і починаннях заради процвітання незалежної України, добробуту її народу. Згадаймо задушевні слова Володимира Сосюри: Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Нехай не міліє джерело нашої віри, надії і любові до рідної землі, додається енергії, снаги і впевненості у власних силах і переконаннях. Зі святом Вас, дорогі земляки!
Борис Мазур,
голова Андрушівської районної державної адміністрації
Продається газифікований будинок в с. Нехворощ. Поряд ліс, річка. Ціна договірна. Тел.: 2-12-99, 096-467-89-98
Незаперечним є той факт, що одним з найдосвідченіших керівників у сільськогосподарській галузі нашого району є Сергій Васильович Маліновський. Щороку на його полях достигають добірні врожаї зернових, ріпаку, овочів, картоплі, сюди їдуть за досвідом аграрії з усієї України.
11 серпня на базі ПП "Імпак” було проведено "День поля”. Представники агрофірм України та зарубіжжя побували на картопляних полях підприємства, ознайомилися з умовами зберігання та підготовки продукції для реалізації замовникам. На першій базі підприємства гості мали можливість оглянути виставку різних сортів нового врожаю картоплі (фото 1), картоплезбиральну техніку. С. В. Маліновський, який розпочав семінар, розповів, що ПП"Імпак” разом з компанією Europlant створили спеціалізовану насінницьку компанію Europlant Ukraina та запросив до слова представника німецької компанії Europlant. Дослівний переклад виступу зробив Д. С. Маліновський - директор компанії Europlant Ukraina, яка є представництвом німецької компанії Europlant - світової компанії-лідера в селекції насіння картоплі. Привітав гостей голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур (фото 2). Основна частина семінару проходила на картопляному полі, де Сергій Васильович та Дмитро Сергійович (фото 3) розповіли, що компанія Europlant має виробничі потужності по всій Європі (14 дочірніх компаній). Зараз мають понад 80 зареєстрованих сортів картоплі багатоцільового призначення всіх періодів дозрівання. Компанія тісно співпрацює з багатьма університетами та дослідницькими інститутами. А тому в роботі семінару брали участь викладачі Житомирського державного агроекологічного університету. У розмові з колегами професор В. М. Положенець відмітив високу організацію праці на підприємстві, взяв зразки продукції, яку демонструватиме студентам.
Марія ОЛЕКСЮК
Цвіте літо яскравим дивом жоржин, троянд, гладіолусів, а за тиждень-другий і осінь підфарбує світ своїм чарівним пензлем, добавить світла й золота, а потім заплаче сумними дощами… А поки така краса навколо! Зачарувала вона мене і біля оселі Валентини Олексіївни і Михайла Леонтійовича Веровчуків, що мешкають на затишній вулиці Павлова, що в Андрушівці. Приковували зір гордовиті троянди, що червоно горіли на клумбі, а неподалік своїми очицями змовницьки зиркали на світ фіалки. Наче сторожа стояли неподалік височенні соняхи, що за сонцем крутили своїми золотими головами. І ось я в оселі. О диво! Тут все цвіло яскравими барвами веселки. На серветках, подушках і подушечках, рушниках аж очі вбирали маки, піони, ромашки, кручені паничі. Тільки спочатку вони розцвітали на візерунках, в уяві та в душі Валентини Олексіївни, а потім її вправні руки терпляче клали на полотно хрестик за хрестиком - так одна за одною народжувалися її вишиванки. - Скільки я їх уже вишила - не порахувавти. Вишиваю дітям, родичам, друзям. Жодної не продала - дарую на день народження, на свята чи просто на згадку, - ділиться В. О. Веровчук. - Люблю зробити приємне людям. Дарма, що багато часу витрачаю на своє захоплення. Валентина Олексіївна вишиває змалку, любов до цієї справи, мабуть, передалася їй у спадок з молоком матері, яка творила дива з ниток, гарною вишивальницею була і бабуся Текля. - Колись не було стільки узорів, як тепер, журналів, то батько запрошував для мами художників, аби ті малювали картини для вишивок. А тепер я передплачую журнал «Узори вишивок». Жінка простягнула мені паку гарно ілюстрованого видання, а потім показала своє багатство - нитки. Їх було дуже багато! І яскравих, і спокійних відтінків, які розцвітали потім квітами, вражали замислуватими узорами на подушках, серветках. Валентина Олексіївна згадує, як бігала на роботу, бо працювала 37 років технологом на Андрушівському спиртозаводі, де, до речі, трудився і її чоловік. Встигала ще й все поробити вдома і двох донечок виховували, які закінчили із золотими медалями школу, з відзнакою вузи. Тепер живуть і працюють в Києві, подарували їм з чоловіком двох внучок - Олю і Машу. - А ось, - жінка показує мені білосніжні рушники, вишиті червоними і чорними нитками, - ночами вишивала на весілля дочкам - Марії і Людмилі. На щастя, на долю від щирого і люблячого материнського серця дарувала своїм дітям. Нехай бережуть як сімейну реліквію, бо вона сама досі, як зіницю ока, зберігає два мамині рушники… Звернула увагу на кілька вишитих хрестиком ікон, взятих в рамочки. Вони стояли рядочком на найбільш видному і почесному місці. На них - Ісус Христос, Святий Миколай, Божа Матір «Почаївська», Покрова Пресвятої Богородиці, ангел-охоронець. Скільки праці вкладено в кожну. Як вдало підібрані кольори і відтінки. - Ікони я довго не наважувалася вишивати, бо казали, що то гріх. - коментує Валентина Олексіївна. - Запитала дозволу у священика - той благословив на добру справу. Жінка щиро зізналася, що ніколи не сяде вишивати, коли важко на серці, особливо що стосується ікон. Насамперед щиро помолиться Богу, попросить у нього допомоги і з доброю, світлою душею береться за роботу. І коли вже розпочала щось творити, то сидітиме ночами, поки не закінчить. Секретів майстерності майстриня не таїть - вишивати навчила дочок, подруг, сусідок і знайомих. Вона щиро хоче, аби і в них цвіли хати вишиванками. Нехай і в неї швидко і рівненько лягають на полотно маленькі хрестики яскравих і радісних відтінків.
Валентина Василюк
Продам 3-кімн. квартиру із зручностями (65,7 м2, ламінат, ванна і кухня - плитка, двері - натур. дерево, балкон), 2 грядки, погріб, підвал. Тел.:2-16-18, 097-400-80-86.