Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
пʼятницю, 13 лютого 2009 р.

Про укладення колективних договорів

У Законах України «Про оплату праці» та «Про охорону праці» є пряме визначення обов’язковості закріплення певних положень у колективному договорі. Як це узгоджується з принципом добровільності укладення колективного договору?
В. І. Поліщук. м. Андрушівка.

Відповідь. Міжнародними нормами, зокрема Конвенцією МОП № 98 (ст.4), Рекомендацією МОП № 91 (р.11.п.2.1), Європейською соціальною хартією (переглянутою, ст.6) передбачено укладення угод на добровільних засадах, а під Колективним договором «розуміють усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, групою роботодавців або однією чи кількома організаціями роботодавців та, з другого боку, однією чи кількома представницькими організаціями працівників, належним чином обраними і уповноваженими згідно із законодавством країни».
Положення Закону України «Про колективні договори і угоди», яке визначає правові засади розроблення, укладення та виконання колективних договорів і угод, не порушує названих міжнародних норм.
Під час вирішення питання щодо доцільності укладання колективного договору слід ураховувати, що лише достатньо повний і змістовний колективний договір може забезпечити стійкі відносини між працівниками і роботодавцями, чітко визначаючи права та обов’язки сторін, стати надійним правовим підґрунтям для створення належних умов праці, в тому числі й охорони та оплати праці. У колективному договорі можна врахувати особливості діяльності певного підприємства, використати його можливості і ресурси в інтересах працівників для розвитку виробництва.
Потребу укладення колективного договору обумовлено також тим, що до нього має бути включено нормативні положення, якщо в актах законодавства є пряме визначення обов’язковості закріплення цих положень у колективному договорі. Так, приміром, подібні вимоги є в законах України «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», інших актах законодавства.
Відповідальність юридичної особи, власника або уповноваженого ним органу за неукладення колективного договору (наприклад, коли не було ініціативи з боку жодної із зазначених вище сторін), то вона чинним законодавством не передбачена.
Але на осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення (зміни, доповнення) колдоговору, або навмисно порушили строк (не розпочали переговори протягом 7 днів після отримання письмового повідомлення від іншої сторони про початок переговорів), або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади. Це передбачено ст. 17 Закону України «Про колективні договори і угоди», а ст. 18 цього ж закону передбачено, що зазначені вище особи, з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колдоговору, притягуються судом до адмінвідповідальності у вигляді штрафу у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно з порядком, визначеним Кодексом України про адмінпорушення. Вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Згідно з пунктом 9 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення (змін, доповнень) колдоговору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.
Звільнення в такому разі проводиться за ст. 45 КЗпП України.
Якщо власник (уповноважений ним орган) або сам керівник підприємства не згоден з такою вимогою виборного профоргану, він оскаржує дане рішення до суду у 2-тижневий строк з дня отримання рішення. Подання скарги призупиняє процес звільнення до винесення рішення судом.
Якщо рішення профоргану не виконано і не оскаржено, то виборний орган первинної профорганізації у цей же строк може оскаржити до суду дії (бездіяльність) посадових осіб органів, до компетенції яких належить застосування ст.45 КЗпП України.
Слід зважити на те, що працівник є головним потенціалом підприємства, його сутністю й основним багатством. Від того, який психологічний клімат у колективі, наскільки працівники почувають себе соціально захищеними, як буде проходити процес відтворення робочої сили і в подальшому задіяно цей трудовий потенціал, суттєво залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Це пов’язано з тим, що кожне конкретне підприємство має свої ресурсні можливості для підвищення рівня оплати праці, матеріального стимулювання якісної і продуктивної праці, встановлення доплат і надбавок працівникам до тарифних ставок, посадових окладів понад рівень, визначений законодавством України, Генеральною і галузевими, регіональною та територіальною угодами. Тому колективний договір є можливістю для реалізації цих вкладень.
Консультації з питань несвоєчасної виплати, погашення заборгованості із заробітної плати, соціально-трудових відносин можете отримати по прямій телефонній «гарячій лінії»:
47-47-19 - Бойм Світлана Миколаївна - заступник начальника управління - начальник відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення та політики оплати праці головного управління праці ОДА;
За телефоном 2-11-34 ви можете спілкуватися зі мною.

Володимир Кондратюк,
начальник відділу з питань праці та організаційно-кадрової роботи управління праці та соціального захисту населення
Новини Андрушівщини

0 коментарі:

Архів блогу