Андрушівка фото

За рішенням Політбюро ЦК КПРС у двадцяти семи країнах світу, де велися бойові дії, брали участь Збройні Сили колишнього СРСР. Довгий час інформація про перебування радянських військ за кордоном не підлягала розголосу. Лише в 1994 році була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 63 про затвердження Переліку держав, де велися бойові дії, а у 2004 році Указом Президента України встановлено День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, який щорічно відзначається 15 лютого.
Після закінчення Другої світової війни боротьба між соціалізмом і капіталізмом не завершилася, а набула нових форм протистояння, стала «холодною війною». По обох сторонах барикад стояли країни капіталістичного табору і країн Варшавського Договору. Жодна з них не хотіла поступатися сферами впливу, втрачати свої позиції. Саме тому, як стало відомо уже пізніше, обмежений контингент радянських військ відстоював позиції соціалізму і незалежності в багатьох країнах світу. І хоча політику колишнього СРСР і дії нашого контингенту військ з висоти і позицій часу ми оцінюємо по-різному, все ж викликає повагу і захоплення воїнський подвиг і мужність наших солдатів, старшин і офіцерів, які в складних умовах здійснювали марші, з честю і достоїнством виконували свої завдання, проявляли відвагу, витримку, розуміння свого воїнського й інтернаціонального обов’язку. Миротворча місія наших військ розпочалася в далекому 1946 р. в Китаї, де під час локальної війни, котра тривала до 1953 р., було задіяно 6695 чол., з яких загинуло 493 чол. Далі були: Північна Корея (1950-1953 рр.) - 40 тис. чол., загинуло 316; Угорщина (1956р.) - 27 тис. чол., загинуло 720 чол., пропало безвісти 51; В’єтнам (1961-1974 рр.), де використовувалася техніка, загинуло 38 чол.; Алжір (1962-1964 рр.) - 10367 чол., не повернулося 34. Під час Карибської кризи (Куба, 1962-1963 рр.) оперативна група радянських військ нараховувала майже 40 тис. чол., не повернулося з острова Свободи 42 чол. При збройному конфлікті в Лаосі (1960-1970 рр.), СРСР надавав допомогу зброєю і спеціалістами - 2362 чол., з яких не повернулося 25. У Єгипет (1962-1975 рр.) та Ємен (1962-1969 рр.) направлялися військові спеціалісти, радники, бойова техніка - відповідно 12 тис. чол. і 1200, втрати становили 93 і 35. За час локальних воєн в Сирії (1967-1973рр.), куди було поставлено спецмайна на суму 580 млн. дол., задіяно 3562 чол., загинуло 15.; в Мозамбіку (1967-1979 рр.)- відповідно 4320 і 20 чол. Аби не дати відірвати Чехословаччину від країн соцтабору, в серпні 1968 р. було проведено військово-стратегічну операцію «Дунай», в якій було задіяно 500 тис. військ країн Варшавського Договору. Миротворчу місію у свій час виконували радянські війська в Камбоджі, Бангладеші, Анголі, Сомалі, Ефіопії та Афганістані. Що стосується афганської війни (1979-1989рр.), то вона була чи найкровопролитнішою. В ній брало участь 100 тис. чол., втрати становили 14 тис. чол. При виконанні інтернаціонального обов’язку в цій державі загинули і 4 наші земляки: В. Л. Джура з Андрушівки, В. М. Берладин з Гарапівки, Л. А. Грабовський з Івниці, С. І. Томчук з Жерделів. Збройні Сили України теж брали участь у миротворчих силах ООН у Югославії, Іраку, Ліберії, С’єрра-Леоне та інших країнах. На території нашого району проживає 136 учасників бойових дій на території інших держав, з них 7 - інваліди війни. Найбільше - 62 чол. - це учасники операції «Дунай» і 53 - афганської війни. З метою захисту інтересів учасників локальних конфліктів і миротворчих місій в районі створена Спілка воїнів-інтернаціоналістів, яка в питанні соціального захисту цієї категорії громадян тісно співпрацює з районними органами влади, іншими організаціями і установами. Це дає змогу в якійсь мірі поліпшувати умови проживання, стан здоров’я ветеранів війни. Щиро вітаю всіх бойових побратимів з Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав та наступаючим Днем захисника Вітчизни. Міцного здоров’я Вам, миру, щастя і достатку.

Василь Шикір,
голова районної Спілки воїнів-інтернаціоналістів