Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
суботу, 5 листопада 2011 р.

Промені сонця у кожнім віконці

4 листопада Андрушівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 відзначила свій 140-річний ювілей. На урочистості, які проходили в районному будинку культури, прийшли учні і їх батьки, вчителі, гості. Серед них заступник начальника відділу освіти райдержадміністрації Бобер В. А., колишній директор школи Лоханський Й. В., вчителі-пенсіонери, колишні вихованці школи: Олексюк Ю. А. - начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації, Бойко В. І. - Андрушівський міський голова та інші.
Найпершими вітали з ювілеєм рідну школу наймолодші учні, звучав гімн навчального закладу. Директор школи Дисак С. І. звернувся до присутніх із словами щирих вітань, дякував колегам за творчу працю, учням - за старанність, батькам і спонсорам - за підтримку. У кожного з нас найтепліші і найсвітліші спогади про школу, де були перемоги і невдачі, перше кохання і зневіра. У її стінах формувався характер і світогляд, тут ми вчилися перемагати труднощі й досягати поставленої мети. Тут залишилося наше дитинство - найщасливіша пора людського життя. Виступаючи перед присутніми, Бойко В. І. привітав усіх із 140-річним ювілеєм навчального закладу, щиро дякував своїм вчителям за терпіння і невтомну працю, за сивину, яка завжди передчасно вкриває вчительські скроні, за глибокі й міцні знання. Так, до вчителів ми завжди йдемо із своїми радощами й болями, черпаємо сили для нових висот. Бо ж учитель вміє заглянути у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє. На святкову сцену піднімається автор слів гімну школи, випускниця, а нині вчителька міської школи № 1 Щесюк Л. П. Рідній школі вона присвятила свій вірш, де є такі рядки: Усе життя пройшло у цім дворі, Виховувала, вчила і пишалась Здобутками своїх випускників, Та ученицею я все ж таки зосталась. На святі вшанували вчителів-ветеранів, кожен з яких - зірка на педагогічному небосхилі. Вони віддали найкращі роки свого життя своїм вихованцям, навчаючи їх добру та людяності. Учні школи подарували їм букети осінніх квітів. Перед присутніми виступив колишній директор школи, ветаран Великої Вітчизняної війни і праці Лоханський Й. В., який дякував своїм колишнім колегам за невтомну працю, учням - за старанність, яка увінчалася тим, що вони досягли омріяних вершин. Серед випускників школи є вчені і кандидати наук, орденоносці, високопосадовці, майстри спорту, призери чемпіонатів СРСР та України. Відмітив, що історія школи - це історія рідного міста, кожного андрушівчанина. Піснею «Родина» вітав ювілярку випускник 2007 року Кондратюк Андрій, а випускник 1985 року Шваб Сергій для запрошених та гостей виконав пісню «Щастя більшого не треба», свій вірш прочитала учениця школи Панченко Анастасія. Випускниця 1970 року Скорик С. А. у своєму виступі згадувала роки навчання, своїх вчителів, дякувала їм за невтомну працю. Випускник 2010 року Жаркой Артур подарував своїм вчителям та всім присутнім пісню «Я і ти», а Пташник Н. К., яка закінчила школу у 1986 році, прийшла на ювілей школи разом із своїми вихованцями - зразковим танцювальним колективом «Веселка», який майстерно виконав танець «Гопак». Голова батьківського комітету школи, випускник 1981 року Коксун П. О. у своєму привітанні звернувся до вчителів і учнів, їх батьків, дякував за розуміння проблем школи, за оперативне вирішення невідкладних питань. А букети квітів вручив авторам гімну школи Щесюк Л. П. і Пишнюк Л. О. та привітав з днем народження вчительку Козловець Р. О. Народна мудрість каже: «Перший свій уклін віддай батькам - вони тебе зростили, а другий дай учителям - вони тебе навчили». Так, поряд з дітьми завжди йдуть батьки і вчителі, які роблять все, щоб молодь могла реалізувати свої творчі та організаторські здібності, допомагають їм досягти поставленої мети, щоб вони й надалі розбудовували нашу незалежну Україну. А із вуст ведучих звучать слова: Ось і закінчується свято. Немов на крилах сплинув час. Ми віримо, що рідна школа Залишиться в серцях у нас.

Марія ОЛЕКСЮК

0 коментарі:

Архів блогу