Андрушівка фото

Найважливішими питаннями життя нашої країни наприкінці 20-х років (xx ст.) було питання колективізації сільського господарства. Уже в 1928 році на засіданні Андрушівського райнарткому розглядалось це питання і відмічалось, що в 1928 році в районі уже були первісні сільськогосподарські об`єднання - товариства СОЗи та машинно-тракторні товариства.
1929 року було створено колгосп «Серп і Молот», першим головою якого було обрано Римара Степана Семеновича. 1934 року колгосп був переіменований іменем Куйбишева. 1951 року колгосп села Гардишівка було укрупнено з колгоспом с.Волиця, а 1957 року – розукруплено.
Друге укрупнення колгоспу пройшло в 1959 році з Андрушівкою і названо іменем Шевченка.
В післявоєнні роки в колгоспі був запроваджений стахановський рух , активними учасниками якого були : Климчук Настя, Шиманська Устина, Березова Тетяна, Крижанівська Ольга , Климчук Ганна та інші.
Під час Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники зруйнували колгосп по-звірячому розправлялися з населенням. Весною 1942р. гітлерівці розстріляли в лісі 4 комуністи. Багато молоді було вивезено на каторжні роботи в Німеччину. Після війни зруйноване господарство було повністю відбудовано. В колгоспі збудовано новий свинарник. Побудовано два приміщення для школи та багато житлових будинків.
В 1958 році в жителів села є 6 мотоциклів,одна легкова машина, 3 телевізори,багато радіоприймачів . Все село електрифіковано та проведено радіо. В селі відкрито фельдшерський пункт , де працює Гербич Микола Іванович , є клуб,бібліотека сільська та шкільна. В сільській бібліотеці нараховується 5 тисяч книг, 600 читачів. Першим бібліотекарем була Веровчук В.Д, Лєбєдєва К.О. З 1980 року по сьогодення працює Бурякова Л.І.
Школа с. Гардишівка заснована на початку 20 ст. як церковно-парафіальна, учнями були діти селян,котрі працювали на поміщицьких землях ,гуральні і цукроварні, власником яких був відомий цукрозаводчик М.Терещенко.
Після революції 1917 року, школа стала початковою і лише після війни 1941-1945 рр, вона почала функціювати як семирічка,а дещо пізніше – як Гардишівська восьмирічна школа. У 1975 році у зв`язку з приєднанням с.Гардишівка до Андрушівки, назва школи змінилася, вона стала найменуватися Андрушівською восьмирічкою, а згодом неповною середньою школою. Тривалий період з (1975 по 1992 рр ) школу очолював здібний організатор і керівник Л.А.Коваль.
При ньому добудувалося приміщення школи, кількісно збільшився педколектив, зросла його професійна і методична майстерність, поліпшились показники навчально-виховного процесу. Школа пишається своїми випускниками ,серед яких кавалер 3-х орденів Слави О.В.Броніцький , А.Б.Лазанський, І.В. Чорноморденко, В.С.Бех. Назавжди в історії школи залишаться її кращі вчителі справжні майстри педагогічноюї справи.
Першою вчителькою була Н.С Рудякевич, О.М.Семикашева, О.М.Рудюк, Я.С. Скрижицька, Н.І.Уманець. З 1992 року школу очолює В.І.Ульянинський. Тут навчається 125 учнів, навчально-виховний процес здійснюють 14 вчителів, з яких 12 мають вищу освіту,2-середню спеціальну, 1-вчитель вищої категорії,7-першої категорії. Нині педагогічний колектив цілеспрямовано і результативно працює над актуальною науково-методичною проблемою «Кожному уроку-ініціативу вчителя,методологію творчого пошуку». В березні 1975 року Гардишівка входить до складу м.Андрушівка.

Наші орденоносці:
Орден Слави 3 ступені:
Войцехівський Г.Г.
Ковальчук В.Ф.

Матері-героїні:
Ткачук Є.
Абрамович П. Поліщук Т.

В 2002 р. відкрито Українську православну церкву Київського патріархату «Святого Димитрія Солунського». Настоятель церкви протоієрей отець Микола.

Бібліотекар Бурякова Л.І.