З ініціативи Міністерства агропромислової політики та продовольства України розроблено державну програму «Рідне село». Основний принцип, що закладається в цей проект, - розвиток сільськогосподарської кооперації.
15 травня 2012 року в Українському Домі відбулася презентація та експертне обговорення Ініціативи соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», організатором якого виступила Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. Захід проведено на виконання поставлених Президентом України Віктором Януковичем пріоритетів державної політики, а саме - реалізації соціальних ініціатив. Зокрема, держава не повинна допустити скорочення виробництва продукції у господарствах сільських жителів та зменшення числа українців, що проживають у селах.
Так, 4 жовтня 2012 року в Житомирі відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, де обговорювались завдання органів місцевого самоврядування щодо впровадження програмно-цільового підходу до розвитку сільських територій «Рідне село». Програмою, зокрема, передбачено стимулювання зайнятості економічно активного сільського населення шляхом створення обслуговуючих кооперативів. «Це, відповідно, сприятиме зростанню доходів людей і дасть поштовх до соціального розвитку територіальних громад»,- відмітив голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський.
Проект «Рідне село» - це перенесення фокусу державної підтримки на середньотоварного та дрібнотоварного виробника, на тих, хто є основою гарантування продовольчої безпеки країни і головним роботодавцем на селі. За статистичними даними, у господарствах населення виробляється близько 80% молока, 47% м’яса, 98% картоплі, 37% яєць. Крім того, в них утримується 77% корів, 56% свиней, 47% птиці.
Саме кооперативні формування дадуть можливість включити вироблену фермерськими та селянськими господарствами продукцію в маркетинговий ланцюг.
На території району проживають 34931 чоловік у 14919 дворах, які обробляють 10789 гектарів землі, що надана у власність та користування. Виробництво сільськогосподарської продукції за 2012 рік склало: зерна - 7700 т, картоплі - 46500 т, овочів - 15750 т, надоєно молока 13000 тонн, здано худоби в живій вазі 1430 тонн. Крім того, у господарствах утримується 5957 голів ВРХ, в тому числі 3652 корови, свиней - 6016, коней - 1335.
Розвиток кооперативного руху на селі приведе до збільшення кількості робочих місць, обсягів виробництва продукції, яка знаходитиме свого споживача на ринку.
Однією з найбільш проблемних складових створення та діяльності кооперативів є пошук лідера та пільгове оподаткування і кредитування. Кожен учасник кооперативу має бачити свій внесок і результат.
Створення кооперативів різних напрямків - це єдиний шлях, який дасть роботу селянам, активізує громаду.
В районі треба створити 28 кооперативів за видами та напрямами діяльності: з обробітку землі та збирання врожаю - 4, молочарських - 4, переробних - 2, багатофунціональних - 18. Координувати їх створення й роботу повинні сільські ради. Поки що в районі є 8 кооперативів, діяльність яких знаходиться на початковій стадії.
Найбільш вигідні напрямки роботи таких об’єднань - це надання послуг з механізованого обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі кормів, автотранспортні, зооветеринарні послуги, заготівля та переробка продукції рослинництва і твариництва, торгівля, проведення святкових, ритуальних заходів тощо.
1 ЛЮТОГО ВІДБУЛАСЬ ЗВІТНА КОНФЕРЕНЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ РАЙОНУ
Про господарську діяльність фермерів за 2012 рік доповів голова асоціації фермерів району Ю. А. Кондратюк. Він повідомив, що на території району створено та зареєстровано 65 фермерських господарств, у 2012 році господарську діяльність проводили 30 фермерів, які займались вирощуванням зернових та технічних культур, картоплі, овочів, 2 фермерські господарства займаються тваринництвом.
У 2012 році фермери виростили 7104 тони зерна, що на 115 тонн більше, ніж у попередньому. А в структурі виробництва зерна по сільськогосподарських підприємствах частка фермерів складає 9 відсотків. В порівнянні з минулим роком на 5,4 ц/га збільшилась урожайність зернових культур, але строкатість урожайності дуже велика - від 8,7 до 67,5 ц/га. Переважна більшість фермерів, особливо ті, які мають в обробітку від 10 до 20 гектарів ріллі, займаються вирощуванням зернових, не дотримуючись сівозміни, інколи не вносячи мінеральних та органічних добрив та не дотримуючись основних технологічних вимог, тому й мають поки що невисокі результати.
А ще 6 фермерських господарств займаються вирощуванням соняшнику,10 - сої, 3 - озимого ріпаку, 6 - картоплі, 2 - овочів.
Серед кращих фермерських господарств слід відмітити «Демитра» та «Ткаченки» з Андрушівки, «Басюк» з Гальчина, «Колодницькі» із с. Забара, «Геліос» з с. Ярешки, які з року в рік використовують в своїй роботі досягнення передових технологій і збирають високі урожаї.
На підсумках роботи та перспективах розвитку агропромислового комплексу на 2013 рік зупинився начальник управління агропромислового розвитку А. М. Горкун.
Про державну підтримку фермерських та особистих селянських господарств у 2012 році розповів заступник начальника управління агропромислового розвитку В. М. Весельський. Він наголосив, що згідно програми підтримки розвитку тваринництва 1096 господарям за вирощений та збережений молодняк великої рогатої худоби нараховано 650 тис. грн., 22 особистих селянських господарств отримали 74897 гривень за вирощений та зданий на переробні підприємства цукровий буряк, 10 пасічників отримали 6086 гривень на здешевлення вартості цукру.
Про обов’язкове декларування зерна, яке знаходиться на зберіганні у фермерських господарствах, згідно Закону України «Про зерно» наголосив державний інспектор сільськогосподарської інспекції В. Ф. Олексюк. Також він відмітив, що не всі фермерські господарства подають насіння на аналіз.
Про дотримання вимог чинного законодавства по водному господарству інформував начальник Андрушівської дільниці БМУВМГ В. М. Наумчук.
В роботі конференції взяв участь заступник голови асоціації фермерів області І. Г. Бакановський, який порадив розробити районну програму риборозведення.
На зібранні обрали делегатів на обласну конференцію фермерів, яка відбудеться 8 лютого 2013 року.
Для іванківчан головною подією нинішнього року стало відкриття дошкільного навчального закладу. В капітально відремонтоване приміщення закуплено нові меблі, телевізор, пральну машину-автомат, душову кабінку.
Для дотримання теплового режиму і зручностей для дітей і персоналу підведено природний газ, маємо холодну та гарячу воду. Силами сільської ради та батьків обладнано ігрові майданчики. Діти мають всі умови для ігор, навчання та виховання. Дбаючи про умови праці працівників органів місцевого самоврядування, проведено ремонт адмінприміщення сільської ради із заміною вікон та дверей. Із сільського бюджету виділено кошти на заміну вікон в одній із класних кімнат у школі та вхідних дверей у ФАПі. Зроблено ямковий ремонт вулиць 1 Травня, Ковальова, Жовтневої та Житомирської. Жителі наші дружні і завзяті. Саме завдяки цьому було зібрано кошти на ремонт історичної пам’ятки - церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Тепер на храм любо глянути, сюди за духовним зціленням приходять і літні сельчани, і молодь. Висловлюю щиру вдячність членам виконкому ради Лисецькому В. В., Маценку В. Л., Покотилу М. О. та Маніхровському В. С. за допомогу у розвитку соціальної сфери села.
Ніна Гарбар,
Іванківський сільський голова
В цьому переконалися аграрії не лише нашого району, а й багатьох областей України. Створивши на орендованих землях колишнього колгоспу «Перемога» насінницьке господарство, НВМП «Антарія» забезпечило його достатньою кількістю мінеральних добрив, які вносять з додаванням мікроелементів. Є в господарстві оновлений машино-тракторний парк. Всі механізатори досвідчені й відповідальні. Високий рівень агротехніки, дотримання сівозмін, обробіток посівів засобами захисту від хвороб та шкідників - і все своєчасно, добросовісно, бо колектив працює на спільний результат. А він В ДП «Оранта» завидний: в цьому році, незважаючи на посуху, майже на 700-гектарній площі добре вродили всі насінники. Найбільший урожай дала озима пшениця - по 56,4ц/га, яра - по 41,9, ц /га, ячмінь - по 40,9 ц/га, гречка - по 11 ц/га. Все насіння класу еліта і супер-еліта. Над його доочищенням, фасуванням працюють і підсобні робітники, і механізатори, які вже впоралися із польовими роботами та поставили техніку на зберігання. Анатолій і Олег Лонські, Леонід Пилявець, Володимир Аврамець вправно насипають, зашивають і відвантажують посівний матеріал, а Олег Трикуцев відвозить і розвантажує його у складському приміщенні. Господар, який прагне виростити на своїх чи орендованих землях гарний урожай, може без проблем купити тут потрібне насіння зернових та технічних культур. Понад 400 тонн озимих зернових вже реалізовано під посів аграріям району, області, інших регіонів України. Ще чекають свого покупця приблизно 700 тонн насіння ярих.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління
агропромислового розвитк
Шановні працівники сільського господарства, а також підприємств, що обслуговують сільськогосподарське виробництво, хлібороби-ветерани! Прийміть щирі вітання з нагоди відзначення професійного свята - Дня працівників сільського господарства.
Це свято всенародне, адже від результатів праці всіх, хто присвятив себе цій нелегкій, але важливій галузі, - механізаторів, тваринників, організаторів агропромислового виробництва - залежить здоров’я, добробут та достаток людей. В усі часи праця хліборобів була в пошані, а людей, доля яких пов’язана з почесним ремеслом - сіяти і вирощувати хліб, виробляти цінну і якісну продукцію тваринництва, по праву називають годувальниками. Завдяки Вашій хазяйновитості, працелюбності, знанням і наполегливості живе село, розвивається сільське господарство, яке є визначальною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання. Низький уклін всім Вам за хліб на столах, за самовіддану працю і вірність обраній справі! Для хліборобів кожен рік має свої особливості, без врахування яких домогтися належної врожайності вкрай важко. Нинішній рік для аграріїв району був непростим. І все ж урожай зернових без кукурудзи зібрали хороший - 58,0 тис. тонн при середній урожайності 30,7 цнт/га. Ще очікується отримати 80 тис. тонн кукурудзи на зерно. Проти минулого року зібрано більше на 2,5 тис. тонн соняшнику та 3 тис. тонн сої. Підбиваючи підсумки жнив, варто зауважити, що вагомий вклад в районний коровай зробили трудівники ТОВ „УкрАгро РТ” (керівник Якимчук С. А., головний агроном Маркевич В. М.) - 11,0 тис. тонн, ПП «Імпак» (керівник Маліновський С. В., головний агроном Колодніцький О. Ю.) - 6,8 тис. тонн, ТОВ СП «Спіка» (керівник Авдєєв Г. О.) - 5 тис. тонн. Серед фермерських господарств кращих результатів досягли СФГ «Демитра» та «Ткаченки». Високий урожай зібрано своєчасно, з найменшими втратами завдяки добросовісній праці комбайнерів, механізаторів, водіїв. Сумлінно працювали механізатори Ракович Ігор, Цимбрович Олександр, Петрук Дмитро з Волиці, Куценко Сергій, Коваленко Тарас, Мартинюк Анатолій із Зарубинець, Ващенко Віктор, Галінський Євген із Старої Котельні, Кравець Микола, Кравчук Георгій з Гальчина, Опанасюк Дмитро із сортодослідної станції, Зінькевич Сергій, Рудюк Віктор, Козачук Микола, Шиманський Іван з Бровок Перших, Захарко Василь з СФГ «Демитра», водії Колодюк Костянтин із ТОВ СП «Спіка», Діхтярьов Микола з ПАТ «Андрушівське». Важливе місце в аграрному виробництві належить бурякоцукровому комплексу. В поточному році площа під цукровими буряками зосереджувалася в ПСП «Агрофірма «Світанок» та ТОВ «Хортиця Нова», де з кожного гектара отримано понад 390 центнерів солодких коренів. З року в рік ритмічно працює ПАТ «Червінський цукровик», вже на сьогодні перероблено 172 тис. тонн цукросировини, вироблено 20 тис. тонн цукру. Восени необхідно не тільки зібрати та зберегти вирощений урожай, а й закласти основи врожаю наступного року, тому сьогодні всі працівники сільського господарства трудяться на майбутнє. Під урожай 2013 року господарствами району посіяно озимих культур на загальній площі 9,4 тис. га, що на 1,7 тис. га більше площ минулого року, в тому числі озимої пшениці - 8,1 тис. га, озимого ячменю - 924 га, жита - 320 га, 2360 га озимого ріпаку. Відомо, що без тваринництва не може бути повноцінного сільського господарства. На сьогоднішній день 10 господарств району утримують велику рогату худобу та свиней. З вагомими результатами підійшли до свята працівники тваринницької галузі. Зокрема, у сільськогосподарських підприємствах району стабілізовано чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин. Зростає виробництво тваринницької продукції. Збільшено проти цього періоду минулого року валове виробництво молока на 10766 центнерів (121%), виробництво м’яса тварин і птиці на 2302 центнери (144%). За останні роки помітно зросла продуктивність молочного стада. Якщо у 2009 році надій на корову становив 2440 кг, то вже за 10 місяців поточного року цей показник складає 3157 кг. Таких результатів досягаємо завдяки невтомній праці всіх працівників аграрного сектору. Особливо слід відмітити плідну роботу трудівників, керівників і спеціалістів ТОВ "Сервіс Агро”, СТОВ "Хлібороб”, "Добробут”, "Старокотельнянське”, ПОСП "Надія”. В цих підприємствах виробляється переважна частина всієї тваринницької продукції району. Високих темпів у розвитку тваринницької галузі набирають у ТОВ "Сервіс Агро” (керівник Дідківський А. В., головний зоотехнік Тимчак С. В.). Тут завезено високопродуктивне племінне молочне стадо, реконструйовано фермські приміщення, побудований і діє доїльний зал, застосовується повноцінна, збалансована годівля дійного стада, яка забезпечує його заплановану високу продуктивність. На сьогодні в господарстві нараховується 3000 голів великої рогатої худоби з них 700 корів. Середньодобовий надій на корову в цей період складає 16-18 кг. За попередніми підрахунками господарства району завершать рік з прибутками на суму 18 млн. гривень. Заробітна плата працівникам сільськогосподарських підприємств виплачується вчасно, заборгованість відсутня. З ініціативи Президента України та Уряду прийнято ряд постанов на підтримку сільгосптоваровиробників. Це, зокрема, часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів та корів молочного і м’ясного напряму продуктивності, вартості будівництва та реконструкції тваринницьких приміщень, витрат на закупівлю установок індивідуального доїння, дотація за вирощування і збереження телят до 15-місячного віку, за вирощений і проданий на забій молодняк ВРХ та свиней, для підтримки фермерів по частковому відшкодуванню затрат на закупівлю племінних нетелів, підтримка бджолярів. Селянська праця завжди вважалась однією з найважчих, тож і люди, які працюють у сільському господарстві, відзначаються витривалістю, відповідальністю, терпінням, відданістю землі та умінням на ній працювати. Ми всі усвідомлюємо, що тільки завдяки розвитку сільського господарства можливо підтримувати і розвивати соціальну сферу села, вирішувати нагальні проблеми сьогодення. В цей святковий день щиро зичимо всім Вам міцного здоров’я, щастя, добра та наснаги. Нехай Ваша праця заколоситься щедрою нивою успіху, а життєві шляхи будуть широкими і ясними, поля - просторими й урожайними, а люди, задля яких працюєте, - щасливими і вдячними.
Анатолій ГОРКУН,
начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації
Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.
Валентина Василюк
ТОВ «Сервіс-Агро», яке розташоване на орендованих землях у Івниці, член асоціації виробників молока в Україні, за день здає на переробні підприємства більше половини від загальної кількості надоєного в районі молока. Про напружені будні підприємства, сміливі і завидні плани на майбутнє напередодні професійного свята аграріїв наш кореспондент дізналася з розмови із директором А. В. Дідківським.
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.
Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
Понад 50 діб триває 142-ий виробничий сезон на ПАТ «Червонський цукровик». Аби підприємство крокувало в ногу з часом, останні шість років значну увагу тут приділяють модернізації виробництва: встановлено вакуумапарати з циркулятором для утворення утфелю першого продукту та один додатковий корпус випарної станції; замінено вакуумапарати другого продукту та дифузійну установку більшої продуктивності; вдосконалено теплову схему заводу зі встановленням швидкісних підігрівачів; модернізовано мийне відділення; облаштовані сплавні майданчики.
Уже в поточному році збудували і ввели в експлуатацію жомопресосушильне відділення, турбозал, де встановлено дві парові турбіни, модернізували бурякорізки, збільшили продуктивність парового котла, замінили також центрифуги першого продукту та автоматичні системи управління станції фільтрації і дефекосатурації. Усе це дало можливість наростити потужність підприємства з 2200 тонн переробки буряків на добу в 2006 р. до 3200 тонн, продовжити тривалість виробничого сезону, додатково створити 38 нових робочих місць. На ПАТ «Червонський цукровик» нині трудиться 452 чоловіки, в минулому році їх було 414. Від єдиного постачальника - ПСП «Агрофірма «Світанок», на переробне підприємство надійшло 159 тис. тонн цукрових коренів в заліковій вазі з цукристістю 16,8%. Перероблено 151 тис. тонн, вироблено цукру 20,7 тис. тонн, вихід цукру складає 13,90% від початку, за останню декаду - 15,01%. Велику увагу приділяємо економії енергоресурсів: на 1 тонну перероблених буряків за добу витрачаємо 28 м. куб. промислового газу та 25 кВт електроенергії проти відповідно 34,26 в минулому році. Таких результатів досягнуто дякуючи зусиллям інженерно-технічного та робітничого потенціалу, зростанню професійного рівня кадрів, значним капіталовкладенням господарів підприємства. У вдосконаленні виробничого процесу, в здійсненні реконструкції підприємства є велика заслуга інженерної служби. Це люди творчі, мислячі, з високим почуттям обов’язку і відповідальності. Колектив підприємства пишається працівниками, які своєю сумлінною працею, значним особистим внеском у розвиток харчової промисловості заслужили вдячності і високих нагород. За період з 2007 р. Почесною грамотою Кабміну нагороджені Р. С. Коротка - головний технолог, Короткий О. В. - начальник ТЕЦ (нині майстер ТЕЦ). Подяка Прем’єр-міністра України оголошена Б. Я. Приверенді - машиністу парових турбін, В. Б. Шишкіну - старшому майстру механічної майстерні, В. М. Раку - слюсарю-ремонтнику. Трудової відзнаки «Знак пошани» удостоєні Л. В. Скобель - головний інженер, Л. Ф. Ковалюк - майстер зміни, П. Ю. Тарновський, В. В. Гринь - начальники змін, В. В. Скобель - начальник транспортно-заготівельного цеху, О. Д. Богайчук - слюсар, О. П. Ковалишин - головний механік, М. В. Мельник - електромонтер. Багато інших працівників нагороджені грамотами Міністерства аграрної політики і продовольства України, Національної асоціації цукровиків України. Попереду у працівників ПАТ «Червонський цукровик» ще багато напружених буднів, бо до закінчення сезону виробництва намітили заготовити 210 тис. тонн сировини, вирощеної на площі в 4990 га орендованих земель Ружинського, Бердичівського та Андрушівського районів. Варто відмітити, що завдяки впровадженню передових технологій і новітньої техніки середня врожайність цукрових буряків склала 420 центнерів з гектара у заліковій вазі. Отож заводчани поспішають вчасно й без втрат переробити цукросировину.
Тетяна Андрійчук,
голова профкому ПАТ "Червонський цукровик"
За півтора року збудували 9 кілометрів газопроводу, загальна вартість будівництва – 5 мільйонів гривень. Як розповів перший заступник голови облдержадміністрації Микола Олещенко, звична нібито робота тут мала свої особливості:
"Ми ризикнули, повірили, що ці кошти будуть, і жителі Волиці створили кооператив, зібрали мільйон гривень, і взимку зробили розвідний газопровід по селу, ще не маючи підвідного газопроводу. Тому це дуже велике свято для села"
Роботи по газифікації в області триватимуть і надалі, запевнив заступник губернатора. На сьогодні з 1667 населених пунктів газифіковано 583. Це 35 відсотків. А середній загальноукраїнський показник – 52 відсотки. Тому керівництво області докладає зусиль, аби добитися відповідного фінансування для продовження робіт по газифікації, зазначив Микола Олещенко.
Завтра урочисто відкриють новий газогін "Андрушівка-Волиця".
За півтора року збудували 9 кілометрів газопроводу, загальна вартість будівництва – 5 мільйонів гривень, передає Житомирська хвиля.
Як розповів перший заступник голови облдержадміністрації Микола Олещенко, спочатку жителі Волиці створили кооператив, зібрали мільйон гривень, і взимку зробили розвідний газопровід по селу, ще не маючи підвідного газопроводу. Тепер їм підвели газопровід і до самого села.
Роботи по газифікації в області триватимуть і надалі, запевнив заступник губернатора. На сьогодні з 1667 населених пунктів газифіковано 583. Це 35 відсотків. А середній загальноукраїнський показник – 52 відсотки.
Тому керівництво області докладає зусиль, аби добитися відповідного фінансування для продовження робіт по газифікації, зазначив Микола Олещенко.
З початку вересня цього року з Житомирщини вивезли майже 44 тонни пестицидів.
Від непридатних до використання та невідомих пестицидів та агрохімікатів очистили села Антопіль, Камені, Крилівка, Павелки, Великі Мошківці, Нова Котельня, Нехворощ Андрушівського району.
Зібрала, перезатарила та вивезла до Польщі на утилізацію небезпечні отрутохімікати Ізраїльська фірма, повідомляє прес-служба Мінприроди України.
Усі роботи контролювались спеціально створеною комісією, до складу якої увійшли представники Державної екологічної інспекції області, ТУ МНС області з питань оперативного реагування та цивільного захисту, Житомирської обласної СЕС, Андрушівської РДА та сільські голови відповідних сільських рад.
Майже 30 тонн непридатних до використання пестицидів (агрохімічних відходів) було вивезено у Андрушівському районі.
З села Любимівка вивезено понад 21 тонну отрутохімікатів, з села Яроповичі - майже 8 з половиною тонн.
Про це повідомляє державне управління охорони навколишнього середовища області.
Всі роботи зі збирання перезатарення та відвантаження небезпечних речовин контролювались спеціально створеною комісією.
Дані роботи профінансовані Міністерством екології та природних ресурсів України за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
На даний час на Житомирщині зберігається більше 700 тонн заборонених та не придатних до використання хімічних засобів захисту рослин.
На їх знешкодження цього року виділено понад 16 млн. грн.
Прокуратура Житомирщини перевіряє, чи законно передано у користування приватній фірмі лісові угіддя в Андрушівському районі.
В цьому районі приватному підприємству надано у користування 5700 га лісових угідь терміном на 15 років. Відповідне рішення було прийнято обласною радою.
Надану лісову площу користувач огородив металевим парканом ( http://www.1.zt.ua/themes/vlada/zhitomirska-firma-zabrala-u-selyan-lis-video.html ). І тепер місцеві мешканці не мають можливості безперешкодно ходити у ліс, повідомляє прес-служба прокуратури області.
Наглядачі за законністю перевірять, наскільки законним є рішення обласної ради.
Також прокурори з'ясують законність надання дозвільних документів, які стали підставою для укладення договору та перевірять, чи має право підприємство встановлювати металеву огорожу.
http://www.1.zt.ua/news/rizne/prokuratura-perevirit-chi-maye-pravo-kiyivska-firma-koristuvatisya-lisom.html
Як повідомили Інтернет-виданню Рупор Житомира в прес-службі облдержадміністрації, діяльність обласних представництв мережі соціальних аптек ТОВ «Первоціт-фарм» уже зосереджена у містах Житомир, Коростень, Олевськ і селищі Романів. А 9 серпня відбулося відкриття однієї з таких аптек у місті Андрушівка (прим. – крім цього, в районі діє ще три аптечні заклади ТОВ «Первоціт-фарм»).
До урочистостей долучилися заступник голови облдержадміністрації Ярослав Долгих, голова Андрушівської районної ради Олександр Мельник, а також співвласники підприємства «Первоціт-фарм» Микола Поліщук і Валерій Мартинюк.
«Відкриття ще однієї аптеки мережі „Певрцвіт-фарм“ є гарним прикладом соціального партнерства між підприємцями та владою, зокрема місцевою – районною радою, районною державною адміністрацією”, – зазначив Ярослав Долгих. За його словами, місцева влада на чолі з головою райради зобов’язані вжити заходів для надання більшого пільгового тарифу керівникам фірми, що сприятиме здешевленню фармацевтичної продукції. При цьому заступник очільника області також пояснив, що будь-яка аптека може отримати статус соціальної лише за умови, якщо націнка на медпрепарати не перевищує 10 % від гуртової ціни.
В якості подарунку Ярослав Долгих і голова благодійного фонду «Людяність» Юрій Журбенко передали керівництву партію медикаментів.
RuporZT
«Надійний урожай - з озимої пшениці» - в цьому не один рік поспіль переконуються степківські хлібороби. От і зараз на 260-гектарній площі триває обмолот. Незважаючи на спекотне літо, пшениця видає в середньому по 30 центнерів з гектара. Обмолоту чекають ще площі жита, вівса, гречки, сої. На жнивах працюють два орендовані комбайни. Місцеві механізатори стараються підлагодити і свій «Дон-1500», бо й для нього в жнива роботи вистачить. Взагалі ж у СТОВ «Хлібороб» стараються обходитися своєю технікою - вже затюкували сіно з двох укосів люцерни, закладають сінаж, є кукурудза на силос і зерно. Треба сказати, що степківчани - завбачливі і дбайливі господарі - стараються мати, крім товарного, і фуражне зерно, і грубі корми для громадського тваринництва, якому завжди забезпечують ситу зимівлю.
Особливістю цьогорічних жнив є те, що врожай формувався в досить непростих умовах - як погодних, так і економічних. Сільськогосподарським підприємствам району в цьому році необхідно зібрати 18 тис. га ранніх зернових, з них - 15,1 тис. гектарів пшениці, 1,3 тис. гектарів ячменю, 560 га вівса, 236 - зернобобових культур. Крім того, до збирання є 1605 гектарів озимого та 186 гектарів ярого ріпаку. На жнивах будуть працювати 55 власних комбайнів. Планується залучити 25 комбайнів із інших регіонів. Вже завершили обмолот ріпаку в СТОВ «Добробут», ТОВ СП «Спіка», ПОСП «Колос», СФГ «Демитра», СТОВ «Старокотельнянське». Найбільша урожайність цієї культури - по 33 центнерів з гектара, - в ПП «Імпак», по 30 - в СФГ «Демитра». Майже всі господарства приступили до обмолоту озимої пшениці. Поки що найбільший урожай її - в ТОВ «Хортиця нова» - по 50 центнерів з гектара, в ДП «Оранта» НВМП «Антарія» с. Зарубинці він складає 46,3 ц/га.; по 44 ц/га збирали у ТОВ СНК «Селена», у СФГ «Демитра» м. Андрушівка та ТОВ «Укр АгроРТ» - по 40 центнерів з гектара. Озимий ячмінь вродив найкраще - по 45,4 ц/га у ТОВ «Укр АгроРТ» с. Бровки Перші. Поряд із збиранням зернових господарствам слід звернути увагу на скирдування соломи, підготовку грунту під посів майбутнього урожаю та підготовку насіння.
Наталія ЛИСЮК,
начальник відділу управління АПР
Ветспеціалісти Росії, Казахстану та Білорусії з 9 по 20 липня перевірятимуть систему ветеринарної служби України, а також 29 підприємств, які займаються виробництвом молочної, м’ясної та рибної продукції.
Про це повідомляє сайт «Бізнес» ( http://www.business.ua/articles/companies/Vetspecialisty_Tamozhennogo_soyuza_proinspektiruyut__ukrainskih_predpriyatiy-33698/ ).
У програмі їх візиту запланована поїздка і на житомирські заводи. Це ПАТ "Житомирський маслозавод" та ТОВ "Андрушівський маслозавод".
Раніше з посиланням на прес-службу Россільгоспнагляду повідомлялося, що ветспеціалістами Росії, Казахстану та Білорусі відвідають Україну для вивчення ефективності інспекційної системи ветеринарної служби цієї країни.
Передбачалося, що, перш за все, буде звернено увагу на те, наскільки ветслужба може забезпечувати гарантії безпеки продукції тваринного походження, призначеної для постачань на територію Митного союзу.
Крім цього, планувалася інспекція українських підприємств, що виробляють продукцію тваринного походження, та зацікавлених у її поставках в країни ТЗ.
Ветспециалисты России, Казахстана и Беларуси с 9 по 20 июля проинспектируют систему ветеринарной службы Украины, а также 29 отечественных предприятий, занимающихся производством молочной, мясной и рыбной продукции.
В частности, они намерены посетить испытательный центр Государственного научно-исследовательского института лабораторной диагностики и ветеринарно-санитарной экспертизы.
Кроме этого, ветспециалисты ТС планируют проинспектировать ООО «Белоцерковский молочный комбинат», ООО «Данон Днепр», ЗАО «Лакталис Николаев», Крыжопольский филиал ООО «Интер Фуд», ООО «Люстдорф», ПАП «Медоборы», ОАО «Ивано-Франковский м "мясокомбинат», ООО «Тавр-Плюс», ЗАО «АПК-Инвест», ООО «Производственное объединение «Молис».
Также в программе их визита запланирована поездка на ООО «Агро-Овен», ООО «Молочный Дом», ООО «Птицекомплекс« Днепровский », ОДО «Глобинский маслозавод», ОАО «Бель Шостка Украина», ООО «Первый мясной дом «Полесье», ПАО «Житомирский маслозавод», ООО «Андрушевский маслозавод», ДП «Староконстантиновский молочный завод», ООО «Белогорье молокопродукт», ГП мясокомбинат «Заря», ООО «Компания «Зевс ЛТД», ОАО «Дубномолоко», ООО «ОНИСС», ООО «Источник», ОАО «ПО «Одесский консервный завод », ООО «Дружба Народов», ОАО «Морская жемчужина», ООО «Интерфлот».
Ранее со ссылкой на пресс-службу Россельхознадзора сообщалось, что ветспециалистами России, Казахстана и Беларуси посетят Украину для изучения эффективности инспекционной системы ветеринарной службы этой страны.
Предполагалось, что, прежде всего, будет обращено внимание на то, насколько ветслужба может обеспечивать гарантии безопасности продукции животного происхождения, предназначенной для поставок на территорию Таможенного союза.
Кроме этого, планировалась инспекция украинских предприятий, производящих продукцию животного происхождения, и заинтересованных в ее поставках в страны ТС.
Аграрний сектор економіки переживає нині не найкращі часи. В галузі втримуються «на плаву», ті господарники, які вміють оперативно вирішувати проблеми, хазяйнувати по-новому, використовуючи новітні технології, на крок випережати сьогодення. Так намагаються господарювати в ТОВ «-Сервіс Агро-», яке уже майже два роки очолює керівник нового покоління А. В. Дідківський. - Діяльність свого підприємства організовуємо так, щоб працювати на прибуток. Головне - мати мету і вперто йти до неї. А інакше і справу не варто було розпочинати, - висловив свою думку Андрій Валерійович ще на початку нашої розмови. Те, що його слова не розходяться з ділом, зрозуміла відразу, коли ми обходили територію, щоб з’ясувати дійсний стан справ в цьому господарстві. В ТОВ «-Сервіс Агро-» головний наголос роблять на розвиток тваринницької галузі. Тут утримують 1600 голів ВРХ, з них 600 корів, а також 400 свиней, 100 овечок. Орієнтир взяли на розвиток продуктивності тваринництва. Свою роль відіграють такі чинники, як застосування новітніх технологій, багата і збалансована кормова база, добре поставлена племінна справа і, звичайно, людський фактор -спеціалісти. Найприбутковішим напрямком в ТОВ «-Сервіс Агро-» є виробництво молока. В минулому році тут отримали по 5980 кг молока на корову, в поточному намітили вийти на 7-тисячний рубіж, а в перспективі одержати 9 тис. кг. цього продукту на корову. Що стосується дійного стада, то тут застосовують безприв’язний метод його утримання з використанням відповідних доїльних залів, що має свої переваги. Нині на кожну корову, а розводять тут в основному українську чорно-рябу та українську червоно-рябу молочні породи, доять по 22 літра молока. Щоб бути з високими надоями, серйозно дбають про багату кормову базу. Цьому підпорядкована вся сівозміна. На 1800 гектарах орендованої землі посіяли понад 1000 га кукурудзи, 400 га люцерни, 200 га сої та 200 га зернових. Для обробітку землі мають 22 одиниці сучасної техніки вітчизняного та імпортного виробництва, стару продають. Коли ми відвідали це сільгосппідприємство, тут якраз розпочали скошувати на сінаж люцерну, яка в цьому році вродила гарно. Рівненькими рядочками тягнеться до сонця й кукурудза, на площі якої, як повідомив А. В. Дідківський, вводили безводний аміак. Такий досить ефективний агрозахід проводили вперше, бо в минулому році застосовували аміачну воду. Отож розраховують на гарний урожай кукурудзи. Коровам, крім комбікормів та грубих кормів, згодовують макуху та барду. Першу довозять з великих олієнь Запоріжжя та Дніпропетровська, барду - зі спиртозаводів Київщини. Звісно, це вимагає значних затрат, але вони окупляються високою ціною на молоко. Його здають на молокопереробні підприємства «Рудь» м. Житомир та Вишневого Києво-Святошинського району Київської області по 3,5 грн. за кілограм. Така ціна пов’язана з високою якістю молока, жирність якого становить 3,9-4,2% при базисній 3,4%, вміст білка складає 3,4% при базисному 3. Молочна продукція ТОВ «-Сервіс Агро-» вищеназваними переробними підприємствами зараховується вищим ґатунком. Усі інші виробники молока в нашому районі продають його лише по 2 грн. 80 коп. за кілограм. Радує й те, що це підприємство подало документи до районного та обласного управлінь АПК на отримання статусу племрепродукторів та виробника екологічно чистого молока для виготовлення дитячого харчування. Отож в майбутньому постачатимуть найякісніше молоко на переробку на відповідні підприємства столиці. Це, безперечно, одна з перемог, яка далася нелегкою працею і непростими зусиллями як керівника, так і 60 працівників підприємства. Про свої кадри А. В. Дідківський сказав коротко і ясно: «У нас немає випадкових людей, залишаються ті, хто вболіває за справу. Основа моєї команди - спеціалісти, яким я довіряю, як собі, в усіх справах - це агроном Є. М. Мацик, зоотехнік, кандидат сільськогосподарських наук С. В. Тимчак, головний ветлікар А. Л. Вознік, головний інженер В. В. Коваль. Кожен з них відповідає за свою ділянку роботи, намагається доказати і керівнику, і самому собі, що вміє працювати по-новому - на високий результат». І нехай їм щастить у цьому.
Валентина Василюк
Нові відносини в економіці, організаційно-правові форми власності і господарювання, інший характер трудових відносин та нова соціальна роль профспілок вимагають від них переосмислення їх призначення. Профспілки здійснюють представництво і захист інтересів працівників на рівні трудового колективу, галузі, району. Найбільш ефективним інструментом соціального захисту в сучасних умовах є колективний договір, в якому передбачаються додаткові пільги та гарантії для працівників в порівнянні з тими, що встановлені законодавством. Право на ведення колективних переговорів на рівні держави, галузі, гарантовано законодавством профспілкам, а не партіям, яких сьогодні більше ста. Це підтверджено Законом України "Про колдоговори”, "Про профспілки”, КЗпП, Господарським кодексом, ”Про охорону праці”,”Про соціальний діалог в Україні” та ін. Найбільш болючим питанням в Галузевій угоді між Міністерством АПК, роботодавцями і профспілками є розділ II п. 2.3 перший підпункт, де сказано про забезпечення паритетних умов ціноутворення, запровадження правових механізмів збалансування міжгалузевих інтересів при формуванні цін на продукцію в різних галузях... Сільськогосподарські товаровиробники, наприклад, останнім часом перебувають на правах пасинка в порівнянні з переробниками. Низькі ціни на сільськогосподарську продукцію негативно впливають на ріст зарплати, прибутки підприємства. Підвищення життєвого рівня сільської сім’ї, досягнення норм державного рівня прожиткового мінімуму вирішується надто повільно. Якщо порівняти 1991 і 2011 роки в питаннях росту цін на молоко, м’ясо, зерно, цукровий буряк, картоплю і ріст цін на пально-мастильні матеріали, техніку, міндобрива, газ, електроенергію, послуги ветмедицини, будматеріали, то просто дивуєшся, які треба мати організаторські здібності, уміння, терпіння нашим керівникам сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, щоб вижити і розвиватися. Навчилися господарювати в нових умовах керівники СТОВ "Старокотельнянське” Б. Р. Срібний, "Добробут” В. Б. Клименко, "Хлібороб” П. В. Юянець, ПОСП "Надія” В. І. Семенюк. Вони зберегли тракторні бригади, молочно-товарні ферми, трудові колективи, дають людям роботу на селі, забезпечують їм пенсійний стаж. Здоров’я людини - багатство держави. Але враховуючи рівень зарплати і вартість путівок на оздоровлення працюючих, їх дітей, то вони не всім доступні, особливо працівникам АПК. Фонд соцстраху доплату на путівки з кожним роком підвищує. Навіть доплату за путівку в оздоровчий табір "Чайка”, що в м. Андрушівка, не всі мають можливість зробити, бо кошти потрібні для придбання одягу, шкільного приладдя на наступний навчальний рік. А поїздка до моря для багатьох сільських дітей залишається лише мрією. Незважаючи на цінові, фінансові труднощі райдержадміністрація, районна координаційна рада профспілок, роботодавці, керуючись Галузевими угодами, Законом України "Про соціальний діалог”, в основу своєї діяльності ставлять захист вітчизняного товаровиробника, який виробляє сільгосппродукцію, створює сировинну базу для переробних підприємств, робочі місця. Моральне і матеріальне стимулювання кращих працівників - це теж прерогатива профспілок, роботодавців. На жаль забули про працівників полів і ферм депутати всіх рівнів. Поки що їх обіцянки стосовно цін на сільгосппродукцію так і залишаються обіцянкою. Тож хто тоді захистить село? Це мають зробити профспілки і держава.
Анатолій ДЕРГАЙ,
голова райкому профспілки працівників АПР