Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
пʼятниця, 13 лютого 2009 р.

Виплата допомог

Чи проводиться у 2009 році виплата у подвійному розмірі допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку?
В. М. Шишацька. м. Андрушівка.

Відповідь: Ще Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до механізму надання деяких видів допомог, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зокрема, вищевказаним законом виключено абзац третій пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який передбачав проведення у подвійному розмірі виплати допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки ці виплати регулюються Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Отже, виплата допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку у подвійному розмірі на 2009 рік не передбачена.

Наталія Хом’як,
головний спеціаліст по компенсаційних виплатах постраждалим від аварії на ЧАЕС управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації
Новини Андрушівщини

Дороги афганської війни

З 1979 по 1989 рік в Афганістані інтернаціональний обов’язок виконували 160 тисяч українських воїнів. 3 тисячі 360 солдатів додому з цієї війни не повернулися (3 тисячі 280 українців загинули, 80 зникли безвісти). Півтора року проходив там дійсну військову службу і Микола Васильович ДРАПАК.

Провівши сина в армію, мама молила Бога, щоб додому повернувся живим і здоровим. Виходець з робітничої сім’ї, дев’ятнадцятирічний юнак спочатку служив у Ленінакані, що у Вірменії, а потім за кермом вантажівки півтора року їздив крутими дорогами чужої країни. Бував у Кабулі, Кундузі, Кандагарі, Баграмі, Мазарі-Шаріф та багатьох інших містах далекого і чужого Афганістану.
Півроку підвозив пальне з бази на точки. Пізніше доставляв нашим воїнам боєприпаси та продукти.
Прямовисні скелі та урвища, дороги, завалені камінням, сонце, яке розпікало повітря так, що й дихати важко, а пальці, обпечені об гарячий метал машини, - цього не забути ніколи. Його КАМаз не раз потрапляв під обстріл “духів”, кожен з рейсів був смертельно небезпечним. А вижити в складних умовах допомагали вірна солдатська дружба і взаємовиручка.
Микола Васильович не любить розповідати про свою військову службу, бо важкі спогади, розтривоживши душу і серце, ще довго зринають у пам’яті.
...У 1988 році після демобілізації повернувя додому, у своє рідне село Кривче, що у Борщівському районі Тернопільської області, працював водієм. Пізніше сестра Світлана покликала до себе, на Житомирщину, звідки пішов вчитися в Одеську духовну семінарію.
Завзятому й працьовитому, щирому і чесному юнаку запала в серце чорноока красуня-односельчанка, яка вчилася на економіста-бухгалтера в Київському інституті народного господарства. Незабаром побралися. І ось понад вісімнадцять років Микола Васильович та Олександра Михайлівна Драпаки живуть і працюють в Новій Котельні.
Він - місцевий священик, вона - сільський голова. Підросли вже й дітки - Наталя навчається в Житомирському фармацевтичному коледжі, а Святослав - школяр. Батьки змалечку привчили сина й доньку до праці, вони допомагають не лише по господарству, а й під час ремонту церкви, адже дерев’яний храм потребує неабияких коштів та догляду.
В селі про цю сім’ю говорять лише гарні і теплі слова, дякують за поради і підтримку.
Моя розповідь про старшого сержанта, афганця Драпака Миколу Васильовича буде не повною, коли не скажу про те, що вже багато років поспіль він, місцевий священик, щоліта, у вільний від основної роботи час, сідає за кермо автомобіля і відвозить на елеватор щедрий врожай з новокотельнянських ланів. Не цурається й іншої роботи.
Запитати у М. В. Драпака, чому він став священиком, я не посміла, бо розумію, що у людини, яка пройшла пекло афганської війни, в серці завжди була віра у Всевишнього, то чому б щодня не служити Йому вірою і правдою.

Марія Олексюк
Новини Андрушівщини

Біду здолаємо разом

Діяльність районної організації Товариства Червоного Хреста ґрунтується на засадах людяності, доброти й милосердя. Це чи не найпрекрасніші людські якості особливо зараз, коли стосунки між людьми, на жаль, дуже часто стають «ринковими», тобто прагматичними. Сьогодні, як ніколи, суспільство потребує милосердя, любові й людського тепла, бо в ньому все більше стає самотніх людей, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, хворих на туберкульоз, СНІД.
Природні катаклізми, війни та збройні конфлікти в різних точках планети, відголоски яких сягають і української землі, а також епідемії підступних хвороб приносять людям багато болю, горя й сліз.
Районна організація Товариства Червоного Хреста докладає немало зусиль, щоб зменшити біль та страждання людей, підтримати їх у скрутну хвилину Так, у минулому році була зібрана гуманітарна допомога продуктами харчування, одягом, коштами на суму 11 тис. 389 грн., яку роздали понад 150 малозабезпеченим громадянам району.
При потребі вони мають можливість користуватися послугами медико-соціальної кімнати - зробити масаж, перев’язку, необхідні ін’єкції, виміряти тиск.
У нас є пункт прокату медичного інвентаря, та, на жаль, через фінансову скруту не маємо змоги задовольнити потреби всіх, хто звертається.
Ми проводили ряд благодійних акцій: до 90-річчя Товариства Червоного Хреста, Міжнародного дня боротьби з туберкульозом та СНІДом, Міжнародного дня інвалідів, а також на Різдвяні свята. Вшановуємо також воїнів-афганців, ветеранів Великої Вітчизняної війни, безоплатних донорів.
Районна організація Червоного Хреста тісно співпрацює з місцевими органами влади, громадськими організаціями, відповідними управліннями та відділами райдержадміністрації, підтримує тісні зв’язки з учнями Гальчинської ЗОШ І-ІІІ ст., школярі якої вирощують лікарські рослин і передають нам.
Хоча б частково вирішити проблеми, пов’язані зі здоров’ям, утамувати чужий біль намагаються і працівники нашої патронажної служби, в полі зору яких перебуває понад 250 підопічних.
Але через брак коштів районна організація Товариства Червоного Хреста не може втілити в життя чимало добрих намірів. Ми щиро вдячні за постійну підтримку благодійникам - приватним підприємцям В. Є. Гринишину, С. В. Маліновському, В. В. Дущенко, Д. В. Ткаченку, пастору Андрушівської Помісної церкви Заповіту Ісуса Христа В. О. Добровольському, директору ПОСП «Надія» В. І. Семенюку.
Не стоять осторонь наших проблем і голова райдержадміністрації К. І. Курсон, голова районної ради В. Б. Шпаківський, заступник голови райдержадміністрації В. І. Горкун, керівник апарату райдержадміністрації С. А. Казмірчук, заступник голови районної ради О. В. Мельник.
Районна організація Червоного Хреста працює в тісному контакті з районною радою ветеранів, відділами у справах сім’ї, молоді та спорту, культури, освіти райдержадміністрації, службою у справах дітей, центральною районною лікарнею, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, управлінням соціального захисту населення, редакцією райгазети.
Зрозуміло, що виконання наших статутних завдань та гуманітарних програм залежить від бюджету Товариства. Наповнює його організація за рахунок благодійних внесків та добровільних пожертвувань.
Тому ми щиро вдячні усім керівникам підприємств, установ, організацій, окремим громадянам, спонсорам, волонтерам Червоного Хреста, міському голові М. Г. Сушку, сільським головам, особливо О. Л. Франчук з Лебединець, котра вже реалізувала марки за 2009 рік, В. В. Ящуку з Любимівки за людяність і розуміння, підтримку, за те, що сіють зерна доброти, любові до ближнього.

Людмила Кравчук,
голова районної організації Товариства Червоного Хреста
Новини Андрушівщини

Медпрацівник за покликанням Валентина Леонідівна Кожем’якіна

Валентина Леонідівна Кожем’якіна - медпрацівник за покликанням. Коли у жінки запитують про її трудовий стаж, вона з гордістю каже, що в неї його 68 років.
Це не помилка: Валентині Леонідівні - медсестрі протитуберкульозного кабінету, кожен відпрацьований рік, згідно коефіцієнту, в заліку подвоюється.
Вона любить свою далеко не просту роботу, віддається їй сповна, безвідмовна у виконанні службових обов’язків. Ось так у взаєморозумінні вже тривалий час В. Л. Кожем’якіна працює поруч з лікарем-фтизіатром Г. В. Толкач.

Новини Андрушівщини

Про укладення колективних договорів

У Законах України «Про оплату праці» та «Про охорону праці» є пряме визначення обов’язковості закріплення певних положень у колективному договорі. Як це узгоджується з принципом добровільності укладення колективного договору?
В. І. Поліщук. м. Андрушівка.

Відповідь. Міжнародними нормами, зокрема Конвенцією МОП № 98 (ст.4), Рекомендацією МОП № 91 (р.11.п.2.1), Європейською соціальною хартією (переглянутою, ст.6) передбачено укладення угод на добровільних засадах, а під Колективним договором «розуміють усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, групою роботодавців або однією чи кількома організаціями роботодавців та, з другого боку, однією чи кількома представницькими організаціями працівників, належним чином обраними і уповноваженими згідно із законодавством країни».
Положення Закону України «Про колективні договори і угоди», яке визначає правові засади розроблення, укладення та виконання колективних договорів і угод, не порушує названих міжнародних норм.
Під час вирішення питання щодо доцільності укладання колективного договору слід ураховувати, що лише достатньо повний і змістовний колективний договір може забезпечити стійкі відносини між працівниками і роботодавцями, чітко визначаючи права та обов’язки сторін, стати надійним правовим підґрунтям для створення належних умов праці, в тому числі й охорони та оплати праці. У колективному договорі можна врахувати особливості діяльності певного підприємства, використати його можливості і ресурси в інтересах працівників для розвитку виробництва.
Потребу укладення колективного договору обумовлено також тим, що до нього має бути включено нормативні положення, якщо в актах законодавства є пряме визначення обов’язковості закріплення цих положень у колективному договорі. Так, приміром, подібні вимоги є в законах України «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», інших актах законодавства.
Відповідальність юридичної особи, власника або уповноваженого ним органу за неукладення колективного договору (наприклад, коли не було ініціативи з боку жодної із зазначених вище сторін), то вона чинним законодавством не передбачена.
Але на осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення (зміни, доповнення) колдоговору, або навмисно порушили строк (не розпочали переговори протягом 7 днів після отримання письмового повідомлення від іншої сторони про початок переговорів), або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади. Це передбачено ст. 17 Закону України «Про колективні договори і угоди», а ст. 18 цього ж закону передбачено, що зазначені вище особи, з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колдоговору, притягуються судом до адмінвідповідальності у вигляді штрафу у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно з порядком, визначеним Кодексом України про адмінпорушення. Вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Згідно з пунктом 9 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення (змін, доповнень) колдоговору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.
Звільнення в такому разі проводиться за ст. 45 КЗпП України.
Якщо власник (уповноважений ним орган) або сам керівник підприємства не згоден з такою вимогою виборного профоргану, він оскаржує дане рішення до суду у 2-тижневий строк з дня отримання рішення. Подання скарги призупиняє процес звільнення до винесення рішення судом.
Якщо рішення профоргану не виконано і не оскаржено, то виборний орган первинної профорганізації у цей же строк може оскаржити до суду дії (бездіяльність) посадових осіб органів, до компетенції яких належить застосування ст.45 КЗпП України.
Слід зважити на те, що працівник є головним потенціалом підприємства, його сутністю й основним багатством. Від того, який психологічний клімат у колективі, наскільки працівники почувають себе соціально захищеними, як буде проходити процес відтворення робочої сили і в подальшому задіяно цей трудовий потенціал, суттєво залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Це пов’язано з тим, що кожне конкретне підприємство має свої ресурсні можливості для підвищення рівня оплати праці, матеріального стимулювання якісної і продуктивної праці, встановлення доплат і надбавок працівникам до тарифних ставок, посадових окладів понад рівень, визначений законодавством України, Генеральною і галузевими, регіональною та територіальною угодами. Тому колективний договір є можливістю для реалізації цих вкладень.
Консультації з питань несвоєчасної виплати, погашення заборгованості із заробітної плати, соціально-трудових відносин можете отримати по прямій телефонній «гарячій лінії»:
47-47-19 - Бойм Світлана Миколаївна - заступник начальника управління - начальник відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення та політики оплати праці головного управління праці ОДА;
За телефоном 2-11-34 ви можете спілкуватися зі мною.

Володимир Кондратюк,
начальник відділу з питань праці та організаційно-кадрової роботи управління праці та соціального захисту населення
Новини Андрушівщини

Патріотами не народжуються

В Городківській ЗОШ І-ІІІ ст. пройшло ток-шоу “Я так думаю” на тему “Як ти розумієш поняття “патріот”?”

“27 грудня 1979 року були введені десантні війська Радянського Союзу в Афганістан, а 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Амудар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. 10 років! Чи не забагато? Дорогою ціною розплачувалися наші юнаки за все. А ціною було - життя”, - схвильовано розповідав Сергій Євгенович Ткачук, колишній воїн-афганець, вчитель нашої школи, який був шанованим гостем цього заходу.
Він називав друзів-побратимів, які загинули в Афгані, померли від ран вже після закінчення там війни. Хвилиною мовчання вшанували учні пам’ять нашого випускника - Станіслава Томчука, який повернувся додому в чорній цинковій домовині, і всіх, хто поліг на полі бою.
Воїни-афганці... Хто вони? Тепер ми називаємо цю війну помилковою... Учні сперечалися, відстовали свою точку зору, але з повагою називали Сергія Євгеновича та його побратимів героями, воїнами-миротворцями, ветеранами, котрі здійснили подвиг - вчинок, який вимагає подолання труднощів, граничного напруження волі і сил, а за своїми наслідками має надзвичайно важливе значення.
Патріотами не народжуються. Ними стають в процесі виховання, становлення особистості.

Галина Щербакова,
педагог-організатор
Новини Андрушівщини

Кримінальна хроніка з 2 по 9 лютого 2009 року в Андрушівському районі

В період з 2 по 9 лютого 2009 року в Андрушівському РВ УМВС України в Житомирській обл. зареєстровано 36 заяв і повідомлень про злочини та пригоди.
6.02.2009 року до райвідділу міліції надійшло телефонне повідомлення від громадянина С. з с. Великі Мошківці про те, що невідома особа в ніч з 5 на 6 лютого 2009 року викрала з будинку громадянки Т. три мішки цукру. Перевірку проводять працівники сектору дізнання міліції.
6.02.2009 року до РВ УМВС звернувся громадянин В. з Новоівницького та повідомив про те, що з його автомобіля зник мобільний телефон «NOKIA» А-6555. Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.
7.02.2009 року до Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області звернувся громадянин 3. з м. Андрушівка та повідомив про те, що невідомі особи викрали огорожу з оцинкованої сітки “рябиця”. Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.
8.02.2009 року дільничними інспекторами міліції в с. Стара Котельня при огляді господарства громадянина Ш. було виявлено подріблену рослинну масу зеленого кольору схожу на наркотичну сировину - «конабис». Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.

Новини Андрушівщини

Архів блогу