На думку одних, ця характеристика є найважливішою для LCD-телевізорів. Інші вважають, що реальної якості зображення вона ніяк не відображає. У будь-якому випадку, на розробку теми витрачено достатньо коштів, щоб звернути на неї увагу.
Серед факторів, що визначають якість відображення "картинки" на екрані LCD-телевізора, специфікація "час відгуку" (response time) зазвичай одержує саму неоднозначну оцінку фахівців і простих користувачiв. На жаль, виною тому не тільки звичайний плюралізм думок, властивий будь-якій сфері знань. Компанії - виробники телевізорів внесли чималу лепту у створення плутанини в цьому питанні.
У загальному випадку, час відгуку - це швидкість, з якою рідкокристалічна осередок-піксель LCD-дисплея здатний змінювати ступінь прозорості, формуючи зображення. Однак, чи не кожен виробник вважає своїм обов'язком запровадити власну "систему координат", виходячи з власних уявлень про суть явища.
Основний момент, який об'єднує всі розрізнені специфікації - для всіх систем прийнято вважати, що, чим менше час відгуку, тим вища якість зображення. Це особливо актуально для застарілих LCD-телевізорів або виробів виробників "третього дивізіону" - молодих корейських або китайських компаній, що не мають достатньо коштів на впровадження ефективних технологій.
Великі показники часу відгуку означають, перш за все, розмиту "картинку". Швидко рухомі об'єкти в цьому випадку залишають за собою так званий шлейф, помітний для очей глядача. У першу чергу це властивість може виявлятися при перегляді спортивних передач, динамічних сцен у фільмах, також його дію можуть випробувати на собі любителі екшн - комп'ютерних ігор (при грі на приставці або підключенні телевізора в якості монітора).
Якими б не були показники яскравості, контрастності і роздільної здатності екрана телевізора, низька швидкість відгуку може звести нанівець задоволення від перегляду. Тому частина виробників, що володіє малими матеріальними і технічними можливостями підійшла до вирішення питання творчо - за допомогою винаходу власних систем вимірювання часу відгуку.
Варіанти
Для ранніх LCD-телевізорів існував єдиний стандарт виміру - так званий rise-and-fall response або TrTf (Time rising, Time falling). У цьому випадку вказується час переходу (в мілісекундах - мс) "рідкого" кристала від активного стану (чорний колір) до неактивного (білий) і назад. Реально береться до уваги 90% активність для чорного і 10% активність для білого кольорів. Відомий розробник стандартів компанія VESA прийняла його для телевізорів і моніторів.
Тим не менше, жорстких директив тут поки що немає. Незважаючи на авторитет VESA, виробники знайшли поле для маніпуляцій і в цих рамках. Так, наприклад, у специфікаціях телевізора вказується лише половинний час - перехід осередку від чорного до білого. Це дозволяє "скоротити" час відгуку вдвічі. Додаткова можливість маніпуляції цифрами - декларування максимальних швидкостей відгуку пікселів замість середньостатистичних.
Ще один спосіб вимірювання часу відгуку - GTG (Gray to Gray). Тут вимірюється не перехід від чорного до білого, а час градації від одного тону сірого до іншого. Зрозуміло, що всі ці специфікації один з одним не корелюються.
Відзначаючи в інструкції показник часу відгуку, далеко не всі виробники вказують, за якою системою вони заміряні. Багато хто не вказують його взагалі. Одні - бо не вважають це важливим, інші тому, що вказувати їм, власне, нічого.
"Канонічний" варіант
Та, все-таки, найбільш поширеним є стандарт TrTf (Time rising, Time falling). У першу чергу він застосовується великими компаніями "з ім'ям".
Оптимальний час відгуку по цій системі в недавньому минулому становила 20-25 мс. За словами фахівців, цього цілком достатньо для комфортного перегляду "швидкого" відео. Однак, якщо вірити користувачам, деякі з них здатні розрізняти шлейф і на дванадцять, і навіть на восьми мілісекундах. Очевидно, це індивідуальні особливості зорового сприйняття окремих людей, тому що, за деякими оцінками, зображення на екрані 50 Гц кінескопа телевізора приблизно еквівалентно 16 мілісекундах LCD.
Висновок
В обставинах, що склалися, не можна не визнати, що, хоча "час відгуку" - величина, безумовно важлива, головну увагу слід звертати в першу чергу на деталі: систему вимірювання, суб'єктивний рейтинг виробника і т.п.
На щастя, компанія VESA вже приступила до уніфікації загального стандарту на основі TrTf. Залишається сподіватися, що незабаром він буде прийнятий повсюдно.
В городке Андрушевка расположен дворец с прекрасным парком на реке Гуйва. В XIX веке здесь была усадьба известного сахарозаводчика Николая Терещенко. А в годы Гражданской войны во дворце располагался штаб Первой конной армии под руководством легендарного командира Семёна Будённого.
Расположено имение среди старинного парка, взятого под государственную охрану. Принадлежала барону де-Шодуару, позже Н. И. Терещенко. Ансамбль состоит из нескольких сооружений: парадных въездных ворот, трех башен ограды (четвертая не сохранилась) и хозяйственного здания. Находившееся на террасе у р. Ивенки двухэтажное здание дворца разобрано в XIX в. Место примечательно наличием на территории усадьбы старых деревьев возрастом более 200 лет.
Містечко Червоне було засноване у 1624 р. воєводою брест-литовським Яном Тишковичем. Завдяки хитросплетінню родинних зв'язків та шлюбів наприкінці 18 ст. Червоним володів Францішек Ксавері Грохольський, а після його смерті разом з іншими маєтками воно відійшло Адольфові Грохольському. Пізніше Червоне було записане на його другу дружину – Ванду Радзивілл, яка після смерті чоловіка продала володіння Миколі Терещенку, а сама виїхала за кордон. Червоне перебувало у власності родини українських цукрових магнатів до революції 1917 р. Не відомо, чи була на цьому місті якась інша будівля, а існуючий нині палац було зведено на замовлення Адольфа Грохольського. Розкішна споруда виконана у стилі неоґотики, подібному до англійської ґотики. Дві "замкові" вежі (одна двоповерхова, друга - одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу і служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також – велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого. Микола Терещенко трохи був перебудував палац, а неподалік звів своє дитя та джерело прибутків - цукровий завод. Пізніше в ньому розташувалася авіамайстерня. Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа складала 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом плекали декоративні газони. Пожежа 1928 р. значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди. Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Свята Різдва Христового.
Промисловий комплекс району представляють 6 основних підприємств, а саме:
1) державне підприємство „Червоненський завод продовольчих товарів” виробляє органічні розчинники, скломийні рідини на основі технології спиртового виробництва, в якості сировини використовується меляса (патока) відходи переробки цукрового буряка, можливе використання зерна;
2) дільниця №2 державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» виробляє спирт етиловий вищої очистки, в якості сировини використовується меляса (патока);
3) відкрите акціонерне товариство „Червонський цукровик” виробляє цукор-пісок з цукрового буряка;
4) товаристов з обмеженою відповідальністю „Андрушівський маслосирзавод” виробляє сири тверді, сухе молоко, масло тваринне та спреди, маргарин;
5) дочірнє підприємство „Агросервіс” фірми „Житомирінвест” ВАТ виробляє м’ясо морожене;
6) закрите акціонерне товариство фабрика „Восход” виробляє спецодяг для працівників різних галузей економіки.
Промисловими підприємствами у 2008 році вироблено продукції в порівняльних цінах на суму 279,7млн.грн., що на 27% більше до минулого року. Позитивну динаміку у промисловості забезпечує ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, частка якого складає 56%, а приріст вироблено продукції у порівняльних цінах склав 25% до 2007р. Станом на 01.01.2009 року 4 підприємства галузі спрацювали з прибутком 2млн.грн. (ЗАТ фабрика „Восход”, ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, Червонський завод продтоварів, ДП «Агросервіс» фірми «Житомирінвест» ВАТ), а ВАТ «Червонський цукровик» зі збитками 0,8млн.грн. Фінансовий результат по промислових підприємствах району склав 1,2млн.грн. прибутку. В натуральному виразі виробництво збільшено по 12 видах продукції. З початку року промисловими підприємствами району освоєно 5,5млн.грн. власних коштів на придбання нового обладнання, реконструкцію виробництва.
15 вересня (вівторок) о 18.00 в галереї «Грифон» (вулиця Костьольна, 6) відбудеться відкриття художньої виставки Володимира Подлевського «Подорож мушлі» (живопис, левкас).
Володимир Подлевський народився 11 жовтня 1960 року в місті Андрушівці на Житомирщині. У 1985 році закінчив Львівську Академію мистецтв. Член Національної Спілки художників України. Працює і в техніці станкового живопису і левкасу. Учасник всеукраїнських, зарубіжних, міжнародних виставок та фестивалів. Протягом 1990-2009 років провів понад 20 персональних виставок в Україні та США. Його роботи зберігаються в обласних художніх музеях Харкова, Донецька, Чернігова, у краєзнавчих музеях Житомира і Полтави, у фондах Міністерства культури й туризму України, в колекції Українського інституту сучасного мистецтва та Українського Національного музею в Чикаго, в Університеті наук і мистецтв Чикасо (Оклахома, США), у приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Цикл картин і левкасів Володимира Подлевського «Подорож мушлі» продовжує традиційну для художника тему подорожі. Більшість робіт з «Подорожі мушлі» виконані здебільшого в 2009 році. На цю тему художника надихнули міжнародна морська виставка в Одесі «Марина-2008» та його подорожі до Атлантичного океану, а також на Чорне, Червоне, Середземне моря.
Вже в левкасі «Подорож мушлі», що дав назву циклу, зображено жінку з великою білою мушлею і кораблем, схожим на плавуче місто чи країну. Відтак мушля стала одним із центральних образів нового етапу творчості Володимира Подлевського разом з такими образами, як море, човен, дзвіночок, куля.
Городківка. Костел Святої Клари. Україна, Житомирська обл., Андрушівський район, село Городківка.
Відео розміщено на різних відеохостінгах, тому перегляд відеороліків можливий з різною якістю. Оригінали відеороликів виготовлені в телевізійному стандарті PAL 720x576x25, стереозвук та придатні для перегляді на ПК чи побутовому DVD-програвачі.
Gorodkivka. Church of St. Clara - HD (HQ video: DivX, 1280x720px, 6000 kbit/sec, 25 frames/sec. Audio: MP3, 192 kbit/sec, 16 bit Stereo, 48 kHz). Gorodkivka, Andrushivka region, Zhitomir state, Ukraine.
Городківка. Костел Святої Клари. Україна, Житомирська обл., Андрушівський район, село Городківка. Відео розміщено на різних відеохостінгах, тому перегляд відеороліків можливий з різною якістю.