Пролунав телефонний дзвінок. У трубці почувся приємний чоловічий голос: - Це Вас турбує Валентин Григорович Барабанов з Нехворощі, аби порадитися відносно могили невідомого льотчика, що похований в нашому лісі в 1943 році. Хочу до Вас приїхати. Десь через півгодини у двір зайшов з велосипедом вусатий, кремезної статури чоловік. З виду він не показував на свої 70. Ми розговорилися. Виявилося, що Валентин Григорович - син покійного ветерана війни Григорія Герасимовича Барабанова. Він і розповів мені про трагічну історію, що сталася в роки війни у їхньому селі і про яку йому повідала Галина Макарівна Лебедєва. Її старший брат Федір Кулик напередодні війни закінчив школу військових льотчиків і брав участь у боях за визволення Києва при форсуванні Дніпра. Друзі на фронті завжди мали домашню адресу один одного, щоб на випадок поранення чи смерті можна було повідомити рідних. В одному з повітряних поєдинків було збито літак Федорового товариша - чи то росіянина, чи татарина, чи єврея, рідні якого жили в Росії. У нього була адреса батьків Федора, куди він і прийшов, бо перейти лінію фронту було неможливо. Батьки переодягли льотчика в цивільний одяг і поселили у схованці. Через деякий час боєць вийшов з укриття, але потрапив не в хату Куликів, а в сусідню, де пиячили поліцаї. Вони схопили льотчика, повели в ліс і розстріляли. Наступного дня родичі Федора поховали бійця в лісі. Після визволення і Перемоги чомусь ніхто не приділяв уваги цій могилі, призабулися події воєнних років, померли свідки і очевидці трагедії. Через 66 років сивочолий ветеран праці Валентин Григорович Барабанов власноруч виготовив пам’ятничок з червоною зіркою зразка воєнних років і з написом «Невідомий льотчик» встановив на могилі загиблого. І він, і школярі, і сельчани приносять сюди квіти. Пам’ять увічнена, але залишилося головне: встановити ім’я загиблого пілота, розшукати його родину. Пошук розпочався, але завершиться він не скоро, бо багато часу спливло. Але Валентин Григорович вірить, що замість напису «Невідомий льотчик» колись з’явиться справжнє ім’я фронтовика, прах якого покоїться в нехворощанській землі.
Йосип Лоханський,
історик-краєзнавець
Шестеро молодих вчителів щоранку поспішають в Андрушівську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 1, де на них чекає неспокійна і галаслива дітвора. Кожен з них вважає за подарунок долі, за щастя працювати в цьому навчальному закладі, вчити дітей, дарувати їм таємниці відкриттів та радість пізнання, допомагати зрозуміти навколишній світ і вчитися разом з ними.
В "Школі молодого вчителя”, яка діє в нашому навчальному закладі, протягом року активно працювали Рудюк Ірина Павлівна - вчителька математики, Поліщук Інна Василівна - вчителька початкових класів, Ляшевський Євгеній Анатолійович - вчитель географії, а також вчителі іноземної мови - Ляшук Олена Степанівна, Чернишова Ірина Валеріївна та Яблонська Людмила Олексіївна. Молоді педагоги - це яскраві особистості, які прагнуть зробити кожен свій урок та виховні заходи цікавими і змістовними. А завжди поряд з ними - старші, досвідчені колеги, які володіють високим мистецтвом - бути Вчителем. Молоді педагоги прислухаються до їх порад, дорожать дружбою з ними. Учительське щастя і полягає в тому, що педагог, навчаючи, вчиться сам, радіє успіхам колег.
Віра МАРЧУК,
заступник директора Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1
13 травня Андрушівський районний центр зайнятості приймав гостей. На навчальний семінар з питань профорієнтації прийшли не хлопчики і дівчатка, а дорослі. Ініціював проведеня семінару районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Заняття з питань майбутнього вибору професії, закладу, де можна її здобути, роз’яснення прав і пільг дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, було організоване для опікунів та піклувальників, чиї діти закінчують навчання в школі.
Метою зустрічі стала необхідність навчити опікунів допомогти своїм вихованцям у виборі майбутньої професії. У світі існує понад 50 тисяч професій. Як знайти серед них свою? На запитання: «Ким ти хочеш стати після школи?» - старшокласники не завжди можуть відповісти. Отже, проблема вибору професії дуже серйозна. Допомогти розібратися в цьому питанні покликані не лише школа, державні установи, а й сім’я. Особливо важливо допомогти зробити такий вибір тим дітям, які потребують особливої турботи та уваги - дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. В роботі семінару взяли участь та виступили голова районної ради Мельник О. В., директор районного центру зайнятості Солопій С. Б., начальник служби у справах дітей райдержадміністрації Путій Н. А та автор цієї публікації (фото). Працівник центру зайнятості Кайзер Л. В. розповіла присутнім про всі види пільг для дітей, про навчальні заклади Житомирської області та України, про потреби на ринку праці в Андрушівському районі, підготувала кожному учаснику пакет документів із потрібною і корисною інформацією. Психолог центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Кравчук І. В. провела показове тестування для дорослих і запропонувала повторити його в колі сім’ї із своїми, щоб зацікавити дітей пройти професійне тестування в стінах районного центру зайнятості чи в центрі молоді. Опікуни отримали корисну інформацію, запрошення на індивідуальні консультації від голови районної ради, працівників центру зайнятості, соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей РДА. Більшість учасників семінару скористалась такою пропозицією одразу ж. Присутні отримали вичерпні відповіді на всі поставлені запитання.
Тетяна Юрченко,
директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
5 травня в Україні, як і в багатьох країнах світу, відзначали Міжнародний день сім’ї.
В цей день в міському парку Андрушівки за сприяння районної державної адміністрації, районної ради, відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА, районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Андрушівської міської ради, благодійної організації "Прорив-Перемога” було організовано веселе дійство.
В нашому районі нараховується 12780 сімей, з яких 7546 - це сім’ї з дітьми. Немало уваги приділяється проблемі сімейного виховання, бо лише в сім’ї дитина вчиться бути доброю, подільчивою, працьовитою, відповідати за свої вчинки, приймати мудрі рішення. Більшість батьків по-справжньому любить своїх дітей, займається їх вихованням, організовує оздоровлення і відпочинок. Минулої неділі діти разом із своїми батьками прийшли у міський парк, щоб відпочити, взяти участь у конкурсах і вікторинах, позмагатися у спритності й кмітливості. Перед початком організованих розваг ведуча привітала всіх із святом - Днем сім’ї та запросила до слова секретаря міської ради В. В. Пташник, яка, звертаючись до присутніх, зичила кожній родині сімейного затишку та слухняних дітей. Організатори конкурсів допомогли дітям створити команди, а потім проводили різні змагання.
Марія ОЛЕКСЮК
Травень - напружена й відповідальна пора для учнів Андрушівської школи мистецтв, бо вони звітують про свої досягнення у навчанні. Найкращі знання показали Богуш Тетяна, Степанчук Олександра, Логвінова Богдана, Оганян Артур, Черниш Ольга. Впродовж навчального року творчі колективи та окремі учні Андрушівської школи мистецтв займали призові місця на обласних, всеукраїнських та міжнародному конкурсах. 14 травня в Житомирській філармонії відбувся фестиваль хорової дитячої та юнацької творчості, на якому хор старших класів нашої школи показав викокий рівень майстерності і був відзначений дипломом управління культури і туризму Житомирської облдержадміністрації. 27 травня у школі відбудуться урочистості з нагоди випуску наших учнів. Нам, викладачам, сумно розлучатися з талановитими та цілеспрямованими випускниками. Але на зміну їм ми чекаємо нові юні таланти, вступні іспити для яких відбудуться 28 травня 2011 року о 10.00 у приміщенні школи. Сподіваємося, що серед них відкриються віртуози-піаністи, скрипалі, баяністи, гітаристи, домристи, музиканти духового оркестру, а ще талановиті художники та завзяті танцюристи. Педагогічний колектив мріє, щоб всі маленькі андрушівчани зростали ініціативними, творчими, культурними людьми, які будуть славити рідний край.
Марта СВЄТЛОВА,
викладач Андрушівської школи мистецтв
Починаючи з 7 лютого 2011 року (з дня відкриття Державним казначейством України рахунків з обліку надходжень до Державного та місцевого бюджетів), відповідно чинного законодавства нараховані за звітні періоди 2011 року суми єдиного податку будуть сплачуватись платниками до місцевих бюджетів у розмірі 43 відсотки від загальної нарахованої суми єдиного податку на рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації 18050300 для юридичних осіб та за кодом 18050400 - для фізичних осіб, а єдиний внесок на загальнодержавне державне соціальне страхування - на окремий рахунок, відкритий Державним казначейством України. Оскільки раніше відкриті рахунки (за кодами 16050100 та 16050200) є розподільчими, то будь-які суми, що надходили на них, розподілялись відповідно вимог Указу № 727/98, а саме: 43% єдиного податку - до місцевих бюджетів, 57% - до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому авансові платежі, сплачені платниками єдиного податку на раніше відкриті розподільчі рахунки (за кодами 16050100 та 1605020) у січні-лютому за звітні періоди 2011 року, розподілені органами Держказначейства України у встановленому раніше порядку. Наприклад, платник єдиного податку за ставкою 10% отримав дохід у січні 2011 року 10000 грн. виручки від реалізації, а 2 лютого сплачено на раніше відкритий рахунок авансовий платіж з єдиного податку в сумі 430 грн. (10000 грн.х 0,1х0,43=430 грн.). До місцевого бюджету надійшло лише 184,9 грн., оскільки отримана сума розподілилась на 43% та 57%. (430грн.х 0,43=184.9 грн.). Таким чином, до місцевого бюджету не надійшло 245 грн. (430 грн.-185 грн.). Якщо підприємець - платник єдиного податку, ставка, наприклад, 200 грн., то він сплатив 86 грн. (200 грн.х0,43=86 грн). В даному випадку до місцевого бюджету на розподільчий рахунок надійшло лише 43%-37 грн. (86 грн.х 0,43=37 грн.). Таким чином, втрати місцевого бюджету становитимуть 49 грн. (86 грн.- 37 грн.). Враховуючи вищезазначене, якщо до 07.02.2011 року вказані авансові платежі сплачувались у розмірі 43 відсотків єдиного податку, то з метою упередження виникнення недоплат єдиного податку до місцевих бюджетів платникам необхідно самостійно доплатити до раніше сплачених та розмежованих авансових внесків до рівня 43 відсотків єдиного податку, тобто доплатити 57% від частини єдиного податку. Кошти повинні бути спрямовані на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників - юридичних осіб, 18050400 для платників - фізичних осіб. У разі наявності у платника заборгованості з єдиного податку станом на 07.02.2011, кошти спрямовані в рахунок погашення такого податкового боргу, повинні сплачуватись на розподільчі рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації, - 18050100 та 18050200, що є аналогічними кодам 16050100 та 16050200, оскільки ці кошти підлягають розподілу за нормативно встановленими пропорціями до місцевого бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які діяли у період виникнення цього боргу. Після 07.02.11 року платежі, що підлягають сплаті до бюджету, вносяться платниками в розмірі 43 відсотків єдиного податку на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників юридичних осіб, 18050400 - для платників фізичних осіб. Для фізичних осіб: 43% від ставки єдиного податку перераховується на місцевий бюджет, а ставка єдиного соціального внеску становить 34,7% від мінімальної заробітної плати, а саме 326,53 грн. (в І кварталі 2011 року мін. з/п -941 грн). перераховується на рахунок Пенсійного фонду.
Сектор масово- роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ в Андрушівському районі
andrushovka.pp.ua
В дитячому оздоровчому закладі «Чайка» щоліта із задоволенням відпочивають, набираються сил хлопчики і дівчатка не лише з нашого району. Гарнішого місця годі й шукати: кругом ліс, чисте, цілюще повітря, поряд - річка. Особлива краса там зараз, коли ніжні, молоді листочки на деревах утворюють смарагдове диво навколо корпусів і тягнуться до сонечка фіалки, первоцвіт та конвалія. Навколо панує урочиста тиша. Та це ненадовго, бо зовсім скоро задзвенить стоголоссям і ліс, і вся територія дитячого закладу. А поки що тут завершуються останні приготування до відкриття нового оздоровчого сезону. Чимало зусиль доклали і працівники закладу, і наймані - всього їх тут трудилося 18 чоловік, аби чистотою і затишком зустріти дітвору. Побілили корпуси всередині, пофарбували, підправили зовні, відремонтували водогінну і каналізаційну системи, котли, плити, крани, склили вікна, аби все це надійно служило в гарячий сезон. - Окрім того, що ми дбаємо про естетичний вигляд, відповідний санітарний стан нашого оздоровчого закладу, а також про те, щоб дітям влітку відпочивалося в ньому цікаво, - ділиться директор С. Б. Жуковський, - насамперед думаємо про безпечне перебування в ньому хлопчиків і дівчаток. В цьому нам посприяли працівники РЕМ - замінили на території ДОЗ «Чайка» звичайні голі проводи на ізольовані, витративши на ці цілі понад 100 тис. грн., з метою протипожежної безпеки здійснили просочування дерев’яних конструкцій даху спеціальною сумішшю - на це гроші виділили з місцевого бюджету. Хоч і відчуваємо постійно дефіцит коштів, все ж думаємо обновити меблі - купити нові тумбочки, шафи, спортивний інвентар, ігри. Територію теж упорядковуємо. - А як у вас з кадрами? - Колектив у нас в основному стабільний - маю на увазі працівників кухні, техперсонал. Що стосується педагогічних кадрів, то з ними теж особливих проблем немає - йдуть до нас працювати на період оздоровчого сезону педагоги міських навчальних закладів, студенти Коростишівського, Бердичівського педколеджів та Житомирського держуніверситету ім. І. Франка, з якими ми попередньо укладаємо договори. У нас будуть обов’язково лікарі і медсестри. Отож дорослі роблять все, аби діти відпочили влітку і сито, і змістовно, і безпечно. А відкриття оздоровчого сезону не за горами - 8 червня. В дитячому оздоровчому закладі працюватиме три зміни. Адміністрація «Чайки» виграла тендер на оздоровлення дітей з Радомишльської школи-інтернату, відпочиватимуть тут понад 160 дітей працівників АПК, а також усі бажаючі. Щодо вартості путівок, то вона становитиме від 2200 грн. до 1750 грн. і менше - може бути договірною. Звісно, що її диктує недешеве наше життя. Але, незважаючи ні на що, «Чайка» чекає дітвору.
Валентина Василюк