Андрушівка фото

Продається газифікований будинок в с. Нехворощ. Є літня кухня, два сараї, гараж, баня, погріб, 0,60 га землі, телефон. Поряд ліс, річка. Тел.: 097-806-53-90; 097-616-31-19.

В середу, шостого липня, робочу поїздку в наш район здійснив голова обласної держадміністрації С. М. Рижук. Його супроводжували перший заступник голови облдержадміністрації М. М. Олещенко та заступник голови обласної ради М. А. Чигир.
І хоч влада області максимум уваги приділяє розвитку сільськогосподарського виробництва, виконуючи завдання, намічені Програмою розвитку агропромислового комплексу до 2015 року, особливий курс сьогодні взято на промислове виробництво картоплі та інших овочів, зокрема, моркви, цибулі, столових буряків. Тому Сергій Миколайович Рижук поставив собі за мету відвідати приватне підприємство «Імпак», яке належить С. В. Маліновському, аби на власні очі пересвідчитися, як воно працює в цьому напрямку.
Отож в супроводі першого заступника голови Андрушівської райдержадміністрації О. А. Борисова, заступника з аграрних питань А. М. Горкуна, голови районної ради О. В. Мельника та численних представників засобів масової інформації гості побували на полях ПП «Імпак», яке було створене у 1992 році як сімейне господарство і спеціалізується на виробництві високоякісної овочевої продукції, а також насіннєвого матеріалу (картоплі), активно веде селекційну і дослідницьку роботу. Його господар Сергій Васильович Маліновський показав посіви моркви, котра займає площу в 50 гектарів і якої вони збирають по 70 ц з гектара, розповів про особливості вирощування і збирання цієї культури. Усі прибулі були у захваті від побаченого на плантації цибулі - чиста, без жодної бур’янинки, рослини - одна в одну із яскраво-зеленим тугим і соковитим стеблом. Тут всі мали можливість побачити, з допомогою якого пристрою здійснюється крапельний полив цієї рослини. А далі гості з області на чолі з господарем, який тут же робив необхідні коментарі, оглянули плантації селери, петрушки кореневої, різних сортів картоплі – головної культури, на промисловому вирощуванні якої спеціалізується це приватне господарство. Розпочинав С. В. Маліновський займатися цією культурою на площі в 7 га, нині ж підприємство обробляє майже 3,5 тис. га. Під картоплю (насіннєву і товарну) відведено 750 га, з них елітні сорти займають 200 га. Садять в «Імпаку» лише супереліту, яку беруть в Голландії, Німеччині, Чехії. І хоча картопля - культура непроста, як наголошував С. В. Маліновський, але досить вигідна своєю рентабельністю. Свою продукцію підприємство під торговою маркою «Овочиста» постачає в мережу супермаркетів Києва, Одеси, Дніпропетровська. Гордістю підприємства є його власні виробничі активи: сучасні сільськогосподарська техніка, овочесховища, новітні імпортні лінії миття, сушіння, фасування свіжих овочів. Господар запросив гостей оглянути все це. Звісно, враження від побаченого, особливо в журналістів, були позитивними. Вони звернулися до голови облдержадміністрації С. М. Рижука, аби почути його відгуки про те, як господарюють в «Імпаку». Очільник області високо оцінив його здобутки. «Програма агропромислового розвитку Житомирщини, - зазначив він, - успішно реалізується на цьому підприємстві. Ця агрофірма - прообраз агрокомбінату, де продукція йде від поля до прилавку. Це господарство ще раз доводить, що Житомирщина – не депресивний регіон, а область з розвиненим картоплярством, овочівництвом. Середня врожайність картоплі - 300 центнерів з гектара - на сьогоднішній день це вже мало, а тут збирають 600-700». Сергій Рижук зазначив, що господарство впроваджує сучасні технології. Наприклад, зрошення овочів поєднується в «Імпаку» з підживленням мікроелементами. «Ми господарі на своєму полі, - наголосив голова облдержадміністрації, - тут працює вітчизняний виробник з картоплею іноземної селекції». Він зазначив, що, крім Андрушівського, є ще 5 «картопляних» районів – Любарський, Чуднівський, Брусилівський, Радомишльський, Житомирський. Тому ми взяли курс на стимулювання виробництва картоплі і овочів. Керівник господарства Сергій Маліновський подякував за високу оцінку роботи його підприємства. Він підкреслив, що коли у справу вкладати не тільки кошти, а й душу, мати натхнення і бажання працювати, тоді можна добитися успіху. А тут за 3-4 місяці видно результати своєї праці. - Наше завдання, - сказав Сергій Васильович, - збільшувати не площі посівів, а врожайність культур. Головне - держава має сприяти таким приватним агрофірмам. Нам насамперед потрібні спокій, стабільність, виважена цінова політика, вигідне довгострокове кредитування. А ще дуже важливо зарекомендувати себе на ринку, що ми вже зробили. Ще є стільки задумів і планів, але то справа майбутнього.

Валентина Василюк

Нещодавно ми, випускники 1981 року, зустрілися у стінах рідної другої міської школи (нині гімназії). На її подвір’ї нас чекала наш класний керівник Віра Миколаївна Бабич – схвильована, в очах – сльози радості й гордості за нас, що всі стали добрими людьми, не посоромили учителів, батьків. Школа гостинно запросила нас до себе, де пройшли наші найкращі, неповторні роки. Зайшли до свого класу, кожен сів за свою парту – не забули. Хвилиною мовчання пом’янули учителів і однокласників, котрі відійшли за межу вічності. Збори відкрив староста класу Віктор Антоненко і надав слово Вірі Миколаївні. Вона з хвилюванням подякувала нам, що не забули стежку до школи, а нашим батькам за те, що допомагали їй разом виховувати нас справжніми людьми. Учитель для наших батьків був великим авторитетом, його поважали, цінували його працю. Він сидів з відстаючими і після уроків, допомагав, коли була необхідність, надолужувати програму. І ніхто йому за це не платив, не було ніяких репетиторів. А ще разом із своїми вчителями, а найперше з класним керівником В. М. Бабич, ми організовували своє дозвілля в стінах школи: самі готували й проводили вечори відпочинку, були і режисерами, й постановниками, і виконавцями. Хіба таке забувається?! Ми старалися вчитися, вміли відпочивати, любили працювати. І ніхто з батьків ніколи не поставив перед учителем безглузде запитання на зразок: «Чому це моя дитина повинна прибирати біля школи, на вулиці?». Мабуть, через це місто наше було охайнішим, діти - працьовитішими, бо школа і сім’я були єдині у справі навчання й виховання учнів. Користуючись нагодою, від імені всіх випускників 1981 року хочу подякувати всім нашим вчителям за науку, за добро, якому нас навчили. За дорученням випускників.

Ігор Заєць,
м. Андрушівка

Згідно наказу голови президії Житомирської обласної організації УТМР № 18 від 16 травня 2011 р. «Про проведення полювання у мисливський сезон 2011-2012 р. р. на території угідь Житомирської обласної організації УТМР» та відповідно до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України «Про затвердження лімітів добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів та встановлення норм відстрілу інших мисливських тварин у сезон полювання 2011-2012 років» №128 від 19.04.2011 р. встановлюються строки полювання на дичину та парнокопитних. Так, на норця великого, качок і гусей воно триватиме з 16-ї год. 6 серпня до 5 листопада 2011 року, на перепілку – з 16-ї год. 6 серпня до 30 жовтня 2011р. включно. Індивідуальне полювання на копитних тварин проводиться у всі дні тижня: на самця козулі – з 4.06 до 31 грудня; самця і молодняк кабана – з 13.08 до 29.01.2012 р. включно; самок кабана та козулі – з 3. 09 до 31.12.2011 р.; зайця-русака - з 5 листопада 2011 р. до 21 січня 2012 р.; на куницю, норку, лисицю, вовка – з 8 жовтня 2011 р. до 26 лютого 2012 р. включно. Днями полювання є: на пернатих – субота, неділя та середа; на копитних - субота та неділя; на хутрових – субота та неділя. Нагадуємо, що всі мисливці повинні дотримуватися правил та норм відстрілу дичини.

Президія Житомирської обласної організації УТМР

В січні цього року в Київському інституті серцево-судинної хірургії імені М. Амосова мені поставили діагноз, за яким було вкрай необхідне протезування аортального клапана серця. Вартість операції – 50 тисяч гривень. Спасибі всім, хто відгукнувся на мою біду. Через газету хочу щиро подякувати голові районної ради О. В. Мельнику і депутатам ради, голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру, депутату обласної ради О. В. Пастовенському за надану мені грошову допомогу. Низько вклоняюсь також лікарю Червоненської дільничної лікарні, висококваліфікованому спеціалісту Ользі Іванівні Коротковій, лікарю-реаніматологу центральної районної лікарні Ананченку Олександру Миколайовичу. Спасибі Вам, добрі люди!

Микола Замірчук,
с. Крилівка

Продам мотоцикл "ІЖ-планета" з коляскою та циркулярку із стругальним станком. Тел.: 2-34-76.

Ми наближаємося до історичної дати в житті нашої держави - 20-річчя її Незалежності. Нелегким видався пройдений шлях, непросто було перебудувати економіку, переходячи з однієї форми власності в іншу. Перетворення тривають, кожен відчуває позитивні зміни в суспільно-політичному житті, в соціально-економічному розвитку свого регіону. Про те, як живуть сьогодні наші села, про будні і проблеми їх жителів ми розповідатимемо на сторінках нашої газети. Сьогодні - слово мостівчанам.

Святе, як хліб, моє рідне село

Село недаремно називають колискою свого народу. І добре, що з чиєїсь легкої руки почали відзначати його Дні. Таке свято відбулося в Мостовому 7 липня. У призначений час люди зібралися до сільського клубу, де ще з порогу відчули обстановку урочистості: у фойє - виставки картин Ірини Довбні та вишитих ікон Тетяни Половинкіної. Сцена в рушниках, як українська хата (фото 2). Присутніх в залі піснею «Як у нас на Україні» привітав місцевий фольклорний колектив (фото 1). А далі ведучі Тетяна Дегтяренко і Василь Стеценко перегортали одна за одною сторінки історії свого населеного пункту, який донедавна називався Війтовцями. Про його минуле і сучасне присутнім розповіла сільський голова В. В. Рокитенець. Хвилиною мовчання учасники урочистих зборів вшанували пам’ять визволителів і своїх земляків, що полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни, померли від ран і хвороб. Залишилися в селі гарні, складені століттями традиції. Одна з них – пекти найсмачніші паляниці. І зараз це роблять і старші, і молоді господині. Коровай, який вручили гостям, (знімок вгорі) - це теж справа рук місцевих майстринь. Є ще й інша добра традиція – прикрашати оселі вишиванками, такими, які виходять з-під голки Лідії Сидорчук, Оксани Андросович, Марії Тимошенко, Надії Поліщук, Раїси Якимчук, Валентини Заріцької, Галини Сурикової, Людмили Давидюк. За кожною сторінкою сценарію за тематичним спрямуванням – пісні. Їх майстерно виконували Анна Гордійчук, Вікторія та Андрій Білецькі, Віта Стеценко, Леся Давидюк і Тетяна Прохніцька, місцевий фольклорний колектив, який знають не лише в районі, а й в обласному центрі, інших районах Житомирщини. Вшанували на святі молоді подружні пари і ті, що йдуть сімейними стежками 40, 50 і більше років, назвали поіменно родини, в яких торік народилися малюки, – всього десять. Юні артисти послали пісенний привіт своїм односельцям - Олександру Іванову та Сергію Лівіцькому, які зараз служать в армії, привітали іменинників, вшанували ювілярів і довгожителів. Для всіх – найтепліші побажання, найзадушевніші пісні. Слова особливої вдячності організатори і ведучі адресували спонсорам – керівникам ТОВ «Укр Агро РТ» , ПСП «Сокільча», ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», ВАТ «Мостівське», ТОВ «Корнинський маслозавод» - С. А. Якимчуку, Є. М. Лозенку, О. Ю. Матвієнко, Л. Я. Шишкіну, О. В. Гостіку. Наприкінці із своєю програмою, яка включала також різні конкурси, виступили представники церкви християн-баптистів. Закінчилося свято на сільському стадіоні, де у футбольному матчі місцева молодь змагалася з командою ветеранів і одержала перемогу. Але переможених не було, бо всі мостівчани - учасники свята села, залишилися під незабутніми враженнями від побаченого і почутого, були вдячні автору сценарію Галині Суриковій, завідуючій клубом Людмилі Давидюк за велику організаторську роботу по підготовці і проведенню заходу.

Володимир Ярчук