22 вересня 2012 року в Житомирі освятили Хресто-Воздвиженську церкву, що належить Московському патріархату. Торік це приміщення, в якому раніше працював Музей природи, Житомирська обласна рада віддала під храм; тоді ж почалася його реконструкція.
Після відкриття храму було виявлено, що зник хрест доби Козаччини, який стояв біля бічного входу у храм. Як з'ясувалося, його було вивезено за ініціативи владики Никодима, який є керівником Житомирської єпархії УПЦ МП, у с. Червоне Андрушівського району.
Житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький розповів: цей хрест було віднайдено біля Житомирського замку, поруч із фундаментом старої козацької дерев'яної Троїцької церкви. Краєзнавець висловив своє обурення щодо перевезення пам'ятки. За словами Мокрицького, ніхто не мав права вивозити хрест за межі Житомира: "Три роки тому на засіданні комісії з топоніміки Житомирської міської ради я порушував питання, щоби цей хрест забрати звідтіля і віддати для вивчення палеографам. Київський фахівець не зміг розшифрувати, але надіслав фото іноземним колегам. Поки нікому не вдалося прочитати. Ми домовилися, коли стане відомо, що там написано, урочисто встановимо хрест з табличкою, про що там мова".
У Житомирській обласній організації ВО "Свобода" стурбовані вивезенням Козацького хреста та сподіваються, що це не є спланованою антиукраїнською акцією. Адже зовсім нещодавно чинили перешкоди громаді у відновленні ще одного хреста – на могилі Сеника та Сціборського, що на території Собору УПЦ МП в Житомирі. Тоді довелося переконувати, що це пам'ятка культурної спадщини, яка охороняється Законом.
"Звертаюся до обласного прокурора з вимогою перевірити цей факт та притягнути до відповідальності осіб, винних у зникненні хреста, змусити їх повернути пам'ятку у Житомир", – сказав Сидір Кізін.
Про цю та іншу подію можна прочитати на особистих сторінках Сидора Кізіна у соціальних мережах: http://www.facebook.com/sydir.kizin, http://vk.com/id81550561
Прес-служба Житомирської обласної організації ВО "Свобода"
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/033238/
2 жовтня 2012 року в актовому залі адмінприміщення районної ради відбулося засідання колегії Андрушівської районної держадміністрації під головуванням голови райдержадміністрації Мазура Б.В. та голови районної ради Мельника О.В. На засідання колегії були винесені слідуючі питання: 1. Про стан погашення заборгованості по заробітній платі, платежів до пенсійного фонду, податків та зборів на підприємствах району всіх форм власності, стан розрахунків в районі за енергоносії та житлово комунальні послуги доповідали начальник управління праці та соціального захисту населення Балюк А.М., начальник управління Пенсійного фонду Онищук О.П., начальник державної податкової інспекції в Андрушівському районні Вознюк І.С. 2. Про стан фінансово – бюджетної дисципліни населення боротьби з корупцією та контроль за використання державного майна інформувала Зозуля С.М. – начальник Бердичівської об’єднаної держінспекції. 3. Про організаторську роботу виконкомів сільських рад щодо впровадження в практику вимог ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні та забезпечення ними делегованих повноважень виконавчої влади. З даного питання інформували Антонюк А.К. Зарубинецький сільський голова, Тетерук В.Ф. Глинівецький сільський голова. 4. Про стан підготовки об’єктів соціальної сфери до роботи в осінньо – зимовий період 2012 -2013 років доповідав перший заступник голови райдержадміністрації Борисов О.А. Підсумував роботу колегії голова райдержадміністрації Мазур Б.В. та голова районної ради Мельник О.В.
Міжнародний день людей похилого віку – проголошений Генеральною асамблеєю ООН та відзначається в усьому світі 1 жовтня. Традиційно в цей день, проходять заходи з відзначення даної категорії громадян, зустрічі з ветеранами війни та праці. Голова Андрушівської районної ради Мельник О.В. відвідав людей похилого віку з сіл Антопіль та Жерделі Андрушівського району та вручив їм продуктові набори.
Указом Президента України від 1 жовтня 2012 року №571/2012 «Про присвоєння почесного звання «Мати – героїня за материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку почесне звання присвоєно Фесчук Ніні Платонівні – матері п’яти дітей з села Городківка. Вручив почесну відзнаку Ніні Платонівні голова Андрушівської районної ради Мельник О.В.
22 вересня в місті Житомир пройшли урочисті заходи з нагоди 75 – ї річниці утворення Житомирської області. Делегація Андрушівського району, яку очолював голова Андрушівської районної ради Мельник О.В. та голова райдержадміністрації Мазур Б.В. взяли участь в урочистих зборах з нагоди свята, що відбулося в обласному академічному театрі ім. І. Кочерги. У заході взяв участь голова Верховної Ради України Литвин В.М., який привітав громадськість області з ювілейною датою та зачитав вітальну адресу від Президента України В.Ф. Януковича. Поряд присутніми виступив голова облдержадміністрації Рижук С.М. та голова обласної ради Запаловський Й.А. За значні професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю та знагоди 75 – річчя утворення області Почесною грамотою Верховної Ради України нагороджено Нехворощанського сільського голову Андрушівського району Гетьмана В.М. Урочистості завершив колектив художньої самодіяльності Жимтомирської області.
21 вересня 2012р. прихожани Храму Пресвятої Богородиці в м. Андрушівка відзначали престольне свято. На запрошення настоятеля Храму отця Миколая разом відзначити свято завітали перший заступник голови облдержадміністрації Олещенко М.М., начальник обласного управління освіти та науки Пастовенський О.В., депутат Житомирської обласної ради Ревега О.В., голова райдержадміністрації Мазур Б.В., голова райради Мельник О.В. Гості привітали всіх жителів міста з престольним святом, підкреслили важливість віри для духовного та культурного розвитку людини. Святкова літургія завершилась Хресним ходом, в якому взяли участь всі миряни Храму.
Пам’ятка архітектури дев’ятнадцятого століття, маєток цукрового магната Терещенка в Андрушівці визнано одним з «Чудес» України. На відміну від більшості володінь Терещенків цей маєток майже повністю зберігся. І цим треба завдячувати … дітям, - так вважають андрушівці. Адже ще з двадцятих років минулого століття у його стінах діє школа. Як живеться дітям у маєтку, а маєтку з дітьми?
учні ( - Це будівля пана Терещенка, його маєток. – тут як у замку. – Тут на стінах є картини і ми плануємо їх відновити. Вони гарні – ми про це знаємо.)
Знають дітлахи і про підземні ходи під ставками, і про скарби,… і про те, що їх школа має славний духовний спадок.
Степан Дисак, директор Андрушівської ЗОШ №1 (По коридорах відчувається дух поетеси Людмили Волошки, її сестри Вероніки Морозової, одного з міністрів Української народної республіки Фещенка-Чопівського, який проходив практику на Андрушівському цукровому заводі…. Спогади Людмили Волошки про наш парк і маєток щирі і теплі. Вона пригадує, що дуже приємно було сидіти на березі ставочка і спостерігати, як дід Каленик скликає дзвіночком лебедів до обіду.)
Сьогодні не можна побачити ні лебедів на ставку, ні унікального фонтану посеред парку у англійському стилі. Та й те, що залишилось нагадує про велич минулого. Вистояли кілька висаджених Терещенками унікальних для Полісся дерев. Спортивний майданчик школи прикрашають віковічний кедр та рідкісної породи дуби. А біля паркової Алеї Слави залишилося рости одне коркове дерево.
Ані буремні революційні, ані радянська епоха не знищили головного – будівлі маєтку, яку увесь цей час відстоювали місцеві жителі. Перебудований Терещенками у стилі ренесансу, маєток у Андрушівці служив помешканням для управляючих цукровим заводом та будинком для гостей.
Степан Дисак, директор Андрушівської ЗОШ №1 ( Все розраховано було колись, що б взимку зберегти тепло, а влітку - прохолоду. Стині тут на першому поверсі – дев’яносто сантиметрів, а на другому – вісімдесят сантиметрів.)
Про те, що будували на віки говорять і товсті стіни, і масивні дерев’яні двері, що і досі слугують. А високу стелю класів дотепер прикрашає вишукане ліплення. Місцеві говорять, що особлива аура маєтку позитивно впливає на здоров’я школярів, а з-поміж вчителів невипадково чимало довгожителів. Тому план реставрації школи передбачає не лише збереження всіх особливостей будівлі, а й відновлення дечого, наприклад, димарів, які слугували додатковою вентиляцією, а також, забілених колись, картин на стінах коридорів. А ще: теперішні мешканці маєтку нізащо не відмовляться від загартованих часом та стертих ногами старих мармурОвих сходів.