Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області.
Адреса: 13401 Житомирська обл., м. Андрушівка, вул. Зазулінського, 5
Телефон: (04136) 2-13-05 (начальник)
Телефон: (04136) 2-18-00 (бухгалтерія)
Телефон: (04136) 2-10-16 (відділ доходів)
Телефон: (04136) 2-14-12 (відділ СПОВ)
Телефон: (04136) 2-10-43 (відділ пенсійного забезпечення)
Факс: (04136) 2-13-05
Графік роботи: 8:00-17:00; Сб., Нд. - вих.
Відділ державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції.Адреса: 13400 Житомирська обл., м. Андрушівка, пл. Леніна, 7
Телефон: (04136) 2-19-49
Графік роботи: 8:00-17:00; Сб., Нд. - вих.
andrushivka-video.pp.ua
В районі проводиться робота з питань реалізації державної регуляторної політики. Щорічно затверджується план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, який оприлюднюється в районній газеті. 13.12.2007 року затверджено відповідний план на 2008 рік, який оприлюднено в газеті «Новини Андрушівщини» від 21.12.2007 року № 53.
Відповідно Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проекти регуляторних актів та аналіз їх регуляторного впливу оприлюднюються в районній газеті «Новини Андрушівщини» та погоджуються в Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва Представництво у Житомирській області і зареєструються в органах юстиції.
Щоквартально управлінням економіки райдержадміністрації проводиться моніторинг прийнятих регуляторних актів.
У 2007 році прийнято два регуляторних акти: «Про затвердження Порядку взаємодії представників місцевих дозвільних органів, які здійснюють прийом суб'єктів господарювання в одному приміщені Андрушівської районної державної адміністрації» від 04.06.07 №317 та «Про затвердження рекомендацій щодо проведення земельних торгів на території Андрушівського району» від 27.04.07 №257.
andrushivkafotovideo.wordpress.com
Фахівцями Житомирської філії у цьому році введено у дію ВОЛЗ: Житомир – Коростень, Бердичів – Андрушівка – Попільня.
За допомогою сучасних систем передачі цифровізовано напрямки: Бердичів – Чуднів, Андрушівка – Ружин, Коростень – Овруч, Нов. Волинський- Романів, Коростень – Олевськ.
andrushivka.narod.ru
Комету Мачхольца, которую раньше можно было наблюдать только в Южном полушарии, смогли зафиксировать сотрудники Андрушевской сельской обсерватории.
Обсерватория в Андрушевке существует всего около трех лет. За эти годы о сельских астрономах узнал едва ли не весь мир.
Только в прошлом году главный звездочет Юрий Иващенко со своими коллегами открыл 12 астероидов. Андрушевский телескоп фиксирует буквально все. Как утверждают сотрудники обсерватории, было замечено даже НЛО. Комета Мачхольца для землян молодая - австралийский астроном, в честь которого она и получила свое название, открыл ее в конце 2004 года. То что кометы способны влиять на ход истории, говорят не только астрологи, но и астрономы.
Юрий Иващенко, директор сельской обсерватории: "Дiйсно, iснує певна кореляція мiж появою яскравих комет та катаклiзмами на Землi. Так, комета 1812 року принесла з собою нашестя Наполеона. Комета Галлея при рiзних проявах супроводжувалася Першою свiтовою вiйною та Чорнобильською катастрофою".
Каким будет влияние кометы Мачхольца на историю человечества, ученым предстоит еще выяснить. А вот увидеть ее на звездном небе еще раз можно - только через 120 тысяч лет.
По материалам УНИАН
Андрушівський район за кількістю створених цьогоріч нових робочих місць – серед кращих в області: можливості для місцевих мешканців у прикладанні рук розширились на 966 варіантів. Причому, третину цієї кількості запропонували “приватники”: підприємці, які збільшували кількість найманих працівників, та сміливці, які самостійно вирішили зайнятись бізнесом.
Чималий внесок у загальну справу зробив і відомий підприємець Євгеній Гринишин. До вже діючих близько 170 робочих місць додалося цього року ще 84, створені, в основному, на хлібзаводі за рахунок збільшення виробничих потужностей. Лише у серпні в кондитерському цеху з виробництва печива і кремових виробів приступили до роботи 31 майстер своєї справи: кондитери, пекарі, слюсарі-ремонтники, слюсарі з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електрики.
37 працівників відібрали у центрі зайнятості з числа безробітних. Саме на хлібзаводі почався новий відлік трудового шляху для дріжджовика Галини Сітельської та кондитера Тетяни Ткачук, які до цього більше року були в пошуках застосування своїх вмінь та джерела заробітку. Головний технолог заводу Олександр Івченко – у минулому теж мав статус безробітного. Два роки тому, працюючи начальником зміни на місцевому спиртзаводі, вимушений був звільнитись через тривалі “простоювання” підприємства, що відчутно позначалось на сімейному благополуччі. На щастя, спеціалісту з багажем знань здобутих двох вищих освіт та цінним досвідом управління виробництвом довго чекати запрошення на роботу не довелось. Вже через два місяці Олександра Михайловича покликали організовувати технологічні процеси випікання виробів на хлібзаводі.
Як запевняють андрушівці, бажаючих влаштуватись на роботу саме до Гринишина багато: приваблює пристойна для провінційного містечка заробітна плата на очолюваних ним підприємствах, а також, зважаючи на стрімкі темпи їхнього розвитку, - стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Взагалі ж у доборі кадрів підприємець тісно співпрацює з центром зайнятості, користується його цільовими програмами. Так, за рахунок дотації з коштів страхового фонду на випадок безробіття було створено додатково сім робочих місць. Корисною підтримкою для роботодавця є також фінансування навчання нового персоналу. Як зазначив виконавчий директор хлібзаводу Вадим Гринишин, дедалі гостріше на всіх рівнях відчувається дефіцит фахівців: нема ким замінити старі професійні й досвідчені кадри, які виходять на пенсію, або й тих, хто вже не відповідає вимогам часу. Навчити ж за власний кошт потрібну кількість спеціалістів підприємство не має можливості, а тому замовляє їх підготовку центру зайнятості. Якщо ж рівень підготовки кандидата на роботу після технікуму чи профтехучилища не влаштовує, центр зайнятості профінансує індивідуальне навчання майбутнього працівника безпосередньо на робочому місці з подальшим стажуванням. Аналізуючи стосунки, що склалися з районним центром зайнятості, Вадим Євгенійович називає їх партнерськими й такими, що сприяють прискореним темпам розвитку.
Тамара Омельченко
Цікавим є той факт, що неподалік Андрушівки, а саме в Червоному, розвивалося літакобудування. У 1910 році мільйонер Федір Федорович Терещенко побудував тут аеропланні майстерні, в яких розпочав будівництво монопланів. Створені літаки потребували випробувань, тому Федір Федорович шукав пілота-випробувача. Перебуваючи за кордоном, він випадково дізнався про жінку-пілота. Любов Галанчикова закінчила школу «Першого російського товариства повітряного плавання», де навчалася в інструктора Івана Васильовича Євсюкова, знаменитого пілота. У Червоному відважна льотчиця з’явилася у 1913 році. Між Галанчиковою та Федором Терещенком був підписаний контракт наступного змісту: « Я, що нижче підписалася, Любов Олександрівна Галанчикова, зобов’язуюсь протягом року від цього числа літати на апаратах, котрі будуть дані мені фірмою Червоненських аеропланних майстерень, на інших же апаратах виконувати польоти не маю права». Далі в контракті відзначалося: « Беру на себе всю відповідальність на випадок аварій під час польотів... При польотах з пасажирами я, Галанчикова, повинна брати від них розписки про те, що ризик відповідальності під час польотів вони беруть на себе . Лише після отримання мною таких розписок пасажири можуть літати». Якими ж були літаки? Чому саме Галанчикову запросили у Червоне? Адже раніше її не допускали до цього, мовляв, не жіноча це справа. Новатор німецької авіаційної техніки Фоккер раніше Терещенка високо оцінив льотну майстерність Галанчикової, адже в грудні 1912 року на міжнародних авіаційних змаганнях вона встановила новий світовий рекорд для жінок, піднявшись у небо на 2200 метрів, майже втроє перевищивши попередній рекорд німецької льотчиці Безе. Фоккер надав Любові Олександрівні роботу в своїй фірмі, взяв льотчиком-випробувачем. Згодом вона робить безпересадковий переліт Берлін - Париж, котрий приніс їй ще більшу славу. А в цей час у Червоному, в авіаційних майстернях, котрі працювали з 1910 року, не ладилось. Щоб вийти зі скрутного становища, Терещенко закупив у Європі нове обладнання, матеріали, а на посаду випробувача запросив Галанчикову. - Я пам’ятаю її добре, - сказав у розповіді Андрій Омелянович Коденський, робітник цих майстерень, - адже готував до польотів літаки. Спочатку вона освоювала невелику машину, і в повітрі перебувала недовго. А потім... Моноплан із Червоного в 1913 році потрапляє на авіавиставку в Київ, де одержує високу оцінку спеціалістів і нагороду - медаль. Машина розвивала, як на той час, велику швидкість - 110 кілометрів на годину, маючи вагу 140 кілограмів. В 1914 році цукрозаводчик одержав замовлення від царського військового міністерства на виготовлення 12 військових літаків типу «Форман». У майстернях спочатку працювало 6-10 чоловік, а згодом - до 200 чоловік. Серед них моторист-механік Івашкевич, робітники Журбицький, Уляницький, Буткевич, Стельмах. Невідоме до цього Червоне почали відвідувати військові льотчики, іноземні спеціалісти: штабс-капітан Хонін з Одеси та знаменитий Нестеров. Під час першої світової війни в 1915 році майстерні евакуювали в місто Орел, а звідти - в Москву. На фронт поїхала і Л.О. Галанчикова, яка продовжила службу в російській армії. В Червоному свято бережуть пам’ять про своїх земляків, видатних вітчизняних авіаторів. Ця історія, звичайно, потребує ще більш детального вивчення, і тому педагоги та учні Андрушівської гімназії продовжують працювати над цією темою далі, включившись в роботу Малої Академії Наук України. Тим більше, що вчителі прагнуть присвоєння гімназії імені Любові Олександрівни Галанчикової.
Дар’я Михайловська, учениця 10 класу Андрушівської гімназії
Володимир Рудюк, викладач історії Андрушівської гімназії
Мій край