«Моє покликання було закладене вже в даті народження, адже я з’явився на світ в Андрушівці дуже символічного дня - 12 квітня 1961 року, коли в космос полетів Гагарін. Тому й назвали, звісно, Юрієм, - розповідає Іващенко. - «Зіркову хворобу» підхопив від мами, вона викладала астрономію в місцевій школі. У 14 років я змайстрував свій перший телескоп. Дзеркала від нього й досі залишилися. Астрономією в буквальному сенсі «захворів». Коли однолітки бігли на танці - я сидів над кресленнями телескопів. Після закінчення Андрушівської школи питання вибору майбутньої професії не стояло - лише на астронома. Тож вступив на фізичний факультет Київського університету імені Шевченка, закінчив його, потрапив на роботу до Головної астрономічної обсерваторії Академії наук України. Одинадцять років Юрій Іващенко професійно займався улюбленою справою. Однак на початку дев’яностих, у часи хронічного безгрошів’я, він зрозумів - наукою сім’ю не прогодуєш. Довелося розпрощатися з обсерваторією, хоча психологічно це було надзвичайно важко. Знайшовши незабаром роботу в новій автомобільній компанії, Іващенко за кілька років піднявся щаблями бізнесової ієрархії до її керівництва. Вчорашній науковець став успішним менеджером. «Я почав пристойно заробляти,- згадує Юрій Миколайович, - та душа моя все одно тяжіла до зірок. І одного прекрасного дня (це був дев’яносто сьомий рік) я вирішив збудувати обсерваторію. Власну. У рідній Андрушівці». Нова мрія стала реальністю за чотири роки. Купівля земельної ділянки в полі за містом, створення проекту споруди (допоміг родич-архітектор), будівництво двоповерхового будинку - на все це пішло багато часу й ще більше власних коштів. «Найбільша проблема була з тим, де взяти спеціальний купол і потужний телескоп, - розповідає Іващенко. - Я звернувся за допомогою до академіка Ярослава Яцківа - це астроном №1 в Україні. Річ у тім, що в Академії наук з 1989 року лежав невикористовуваний восьмиметровий купол: планувалося спорудити там ще один телескоп, але економічна скрута початку 90-х років зруйнувала ці плани. Яцків дозволив мені використати цей купол, що з його боку було досить сміливим рішенням, адже це був перший випадок офіційної передачі державного наукового обладнання в руки приватним спеціалістам. Телескоп мені також передали з дозволу керівництва Академії наук - у держави не було коштів на його утримання». 12 квітня 2001 року, коли людство святкувало 40 років першого польоту в космос, Андрушівська обсерваторія розпочала свою наукову роботу. Цей день Юрій Миколайович по праву вважає одним із найголовніших у своєму житті. Всі приміщення всередині будівлі мають функціональне призначення: спостережна лабораторія, бібліотека, кімната відпочинку, лекційний зал. Вузенькі гвинтові сходи ведуть у «святая святих» обсерваторії. Під куполом у центрі напівтемного залу - велетенський телескоп. Діаметр дзеркала - 60 см. Тескоп може «бачити» зірки двадцятої зоряної величини. Говорячи простою мовою, це означає, що його потужність є в 270 мільйонів разів більша за людський зір. Юрій Миколайович натискає важелі на пульті керування, й купол починає повільно обертатися навколо своєї осі. Ще мить - і в ньому з’являється повздовжній широкий отвір - «вікно в небо» для телескопа. Зображення з телескопу отримують прямо на комп’ютери, які розташовані поверхом нижче. Юрій Миколайович відвідує своє дітище кожні вихідні: знайомиться з даними досліджень, координує роботу науковців. А ще - відпочиває душею, займаючись улюбленою справою. «За останні півтора року ми відкрили 25 космічних об’єктів, - з гордістю розповідає Іващенко. - Здебільшого це невеликі астероїди. Майже щодня ми через Інтернет відправляємо спеціальні рапорти фахівцям Міжнародного центру малих планет, що розташований в Гарварді. Наша обсерваторія в цьому центрі має власний код - А50. - Хочу створити на базі обсерваторії своєрідний науково-туристичний комплекс для всіх, хто цікавиться астрономією. Планую спорудити поруч з обсерваторією два павільйони - з оглядовими майданчиками та міні-готелем. На це піде кілька років. Проте вже зараз сюди часто приїздять любителі астрономії - і поодинці, і групами. А прийняти та поселити людей ніде, - ділиться планами Ю. М. Іващенко. Двері обсерваторії завжди відкриті для школярів, особливо для місцевих, андрушівських, найдопитливіші з яких стали помічниками науковців, а деякі вибороли призові місця на міжнародних шкільних астрономічних олімпіадах. Іващенко навіть має грамоту з підмосковного «Зоряного містечка» - подяка за підготовку майбутніх астрономів. Це може здатися парадоксальним, але Юрій Іващенко, практично щодня спілкуючись з небом, не вірить у Бога. «Я називаю себе «войовничим атеїстом», - сміється власник обсерваторії. Проте його атеїзм досить органічно вбудовується у світоглядну позицію: «Мене не розуміють багато друзів і навіть родичів. Вони запитують: «Навіщо це тобі - витрачати шалені гроші «на зірки»?» Я пояснюю, що маю три причини. Перша - це потреба душі: я просто не можу не займатися улюбленою справою. По-друге, обсерваторія - це данина любові до моєї малої батьківщини - Андрушівки, яку знають навіть у Америці! І, зрештою, головне: все у світі свого часу зникає. Колись зникну і я. А моя справа залишиться. Банально звучить, але в цьому і є для мене сенс життя: продовжити існування у плодах своєї діяльності». ...Єдина в Україні приватна обсерваторія продовжує вишукувати невідомих космічних «мандрівників».
Микола Огородній
Новини Андрушівщини
Житомирська філія ВАТ Укртелеком - м.Андрушівка
Цех №8 Андрушівка (код 236)
Юридична адреса: 13400 м.Андрушівка пл.Шевченка, 2
3 человека погибли и 3 госпитализированы 29 августа из-за дорожно-транспортного происшествия в Житомирской области.
Об этом сообщила пресс-служба Министерства по чрезвычайным ситуациям и защите населения от последствий Чернобыльской катастрофы.
В 3:42 возле села Ивница Андрушевского района, на автодороге "Житомир- Попельня", водитель легкового автомобиля Opel съехал с проезжей части и столкнулся с микроавтобусом Mercedes, который стоял на обочине дороги.
В результате аварии 3 человека погибли, еще 3 человека с травмами разной степени тяжести доставлены в больницу.
Місто Андрушівкa (Житомирська область), розташовано на річці Гуйва, проживає до 10 тисяч осіб, у 1975р воно отримало статус міста. Колись тутешні краї були вкрай-східними володіннями Речі Посполитої. З 17 століття землі належали польським князям Бержінскім (село тоді називалося Андрусівка). Бержінскі отримали село спустошеним - воно було в руїнах після набігу південних племен. Князі побудували тут палац, очистили ставок, розбили парк. Як вже говорилося, у другій половині 19 століття в краї стараннями семи Терещенко бурхливо розвивалася цукрова промисловість. Нові магнати будували потужні заводи, скуповували за кордоном найсучасніше обладнання. У 1848 році Артемій Терещенко придбав маєток. Він розширив парк а перебудував палац у стилі французького неоренесансу вже його онук, Михайло Терещенко. Правда, пожити тут йому довелося зовсім недовго. У 1883-1914 рр йшла активна модернізація місцевого цукрового заводу.
Місце фотозйомки: Садиба (маєток) Терещенко (м.Андрушівка, Житомирська обл., Україна).
Дата фотозйомки: 22.08.2008 року.
Автор фото: Сергій Іонніков.
http://ionnikov.at.ua
http://vk.com/ionnikov
http://twitter.com/ionnikov
http://www.facebook.com/ionnikov
http://my.mail.ru/mailua/ionnikov
http://club.foto.ru/author/ionnikov
http://www.odnoklassniki.ru/ionnikov
http://fotki.yandex.ru/users/ionnikov/
http://www.flickr.com/photos/ionnikov/
http://www.panoramio.com/user/ionnikov
https://plus.google.com/110492852725313674656
http://www.youtube.com/ionnikov
http://www.vimeo.com/ionnikov
twitter.com/ionnikov
11 серпня до Андрушівського РВ міліції звернувся місцевий житель із заявою про те, що в м.Андрушівка, по вул.8 Березня, із його будинку, шляхом вільного доступу, невідомим викрадено комп’ютер вартістю близько 3 тис. гривень. Вжитими заходами оперативниками карного розшуку встановлено, що злочин скоїв громадянин Росії, 19-річний житель м. Каспійськ, у якого викрадене вилучено.
Як приватизувати підприємство, якщо за законом цього зробити не можна?
Шляхів – безліч, і про один з них розповіли спеціалісти обласного КРУ. Як повідомила Житомир.info радіостанція «Житомирська хвиля», йдеться про Державне підприємство “Коростишівський спиртовий комбінат”, який за документами, створили на базі Коростишівського та Андрушівського спиртових заводів ще у 2005-му році: «Фактично, сам Коростишівський спиртзавод не був ліквідований, а був перереєстрований в ДП “Коростишівський спиртовий комбінат”. І лише в жовтні 2006 року до цього підприємства було передано майно Андрушівського спиртзаводу.
Проте, на сьогоднішній день Андрушівський спиртзавод не знятий з реєстрації в органах статистики. А Коростишівський спирткомбінат може діяти за умови, якщо два попередніх підприємства зняті з реєстрації і ліквідовані», – розповів начальник відділу аудиту у сфері державної та комунальної власності обласного КРУ Віктор Мошківський.
Він наголошує – Коростишівський та Андрушівський спиртзаводи були внесені до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, а Коростишівський спирткомбінат – ні. І в такий спосіб фактично відкрито шлях для приватизації підприємства. До того ж, зовсім нескладно зробити його збитковим та довести до банкрутства. Наприклад, примусивши реалізовувати спирт за ціною нижче від собівартості: «Справа в тому, що ліцензії на реалізацію підприємство не має, і реалізація відбувається через об’єднання “Київспирт” та корпорацію “Укрспирт”. При цьому ціна реалізації набагато нижча за собівартість – в середньому, якщо брати в доларовому еквіваленті, 4-5 доларів за декалітр».
При цьому собівартість одного декалітру складає в середньому шість доларів, а експортується спирт вже за ціною 7 – 9 євро за декалітр. (При цьому начальник КРУ в Житомирській області – зазначає: можливо, все це робилося і ненавмисно, проте факти все-таки річ уперта).
Житомир.info
www.zhitomir.info
В Житомирской области в рамках реализации совместного проекта бизнеса и власти «Согрей любовью ребенка» многодетной семье Шеремет передано для проживания отремонтированное помещение бывшего детского сада в поселке Андрушевка.
Как сообщили «Журналу Житомира» в пресс-службе Житомирской ОГА, председатель Житомирской облгосадминистрации Юрий Забела рассказал журналистам, что в этой семье воспитывается 11 детей.
По его словам, «решением исполкома горсовета Андрушевки семье Шеремет передано помещение детсада бывшего КСП имени Т. Шевченко, поскольку большего дома в этом селе найти не удалось, а переселяться многодетная семья из родного села не захотела».
При этом Забела уточнил, что помещение бывшего детсада построено в 1963 году, общая площадь здания составляет 195,3 кв. м, а полезная площадь для проживания - 171 кв. м. По словам губернатора, потребность семьи Шеремет в жилой площади - 111 кв. м.
Он также вручил новоселам подарки и пожелал успехов и счастливого проживания в новом доме, передает УНИАН.
Журнал Житомира