Народилася Любов Андріївна в мальовничому селі Яроповичі 18 червня 1922 року в багатодітній селянській родині - крім неї було ще четверо дітей. Сім’я проживала в постійних нестатках, а на додачу ще й згоріло обійсце. Тому дитинство Любки (так її називали) було голодним і холодним. Батьки намагалися вибратися зі складної скрути, невтомно трудилися самі, привчали і залучали до праці дітей. Вже у п’ять-шість років Любка, як могла, їм допомагала: няньчила меншого братика, пасла корову, збирала дари лісу. А коли пішла до школи, то в період літніх канікул також заробляла трудодні у створеному колективному господарстві. Та час навчання непомітно пролетів, на руках - атестат зрілості. Але ще не вщух в душі щасливий гамір шкільного випускного балу, як розпочалася війна. Щоб не потрапити до фашистського рабства, багато людей, особливо активістів, членів партії і комсомолу, евакуювалися. В їх числі була і комсомолка Любов Любченко. Доля закинула її аж на Урал, де українська дівчина виготовляла снаряди, щоб громити ворога. Там Любов Андріївна за доблесну працю була нагороджена орденом «Знак Пошани», стала комуністом. На початку 1944-го Любов Андріївна повертається в рідні Яроповичі, цього ж року стає студенткою Житомирського сільськогосподарського інституту. Після закінчення навчання її з дипломом вченого агронома направили на роботу у старокотельнянськии колгосп «Більшовик». А в 1950 році під час об’єднання цього господарства з колгоспом імені Тельмана, що також функціонував у Старій Котельні, Любов Андріївну обрали головою правління укрупненого господарства. Для трудівників села то були надзвичайно важкі часи: фактично не було тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки, не вистачало коней і волів, з фронту не повернулося багато чоловіків, бракувало кваліфікованих спеціалістів. Значні обсяги польових робіт - оранку, боронування, культивацю - доводилося виконувати власними коровами колгоспників, переважала важка фізична праця. Та молодий керівник колгоспу не розгубилась, не впала у відчай. Опираючись на довіру і підтримку основної маси членів правління, керівників бригад, ферм, ланок та рядових колгоспників, ефективно використовуючи інститутські знання і набутки дворічної праці на посаді агронома, щораз набуваючи організаторського досвіду і вміння роботи з людьми, проявляючи наполегливість та вимогливість до себе і підлеглих, здійснюючи постійний контроль за виконанням нарядів і технологічних процесів, Любов Андріївна з року в рік домагалася поліпшення виробничих показників господарства. Варто сказати і про щорічне нарощування державної підтримки та допомоги у розвитку сільськогосподарського виробництва, зміцненні його матеріально-технічної бази. Тому в колгоспі стала зростати урожайність всіх сільськогосподарських культур, продуктивність громадського тваринництва, підвищувалася оплата праці сільських трудівників, їх трудова і виробничо-технологічна дисципліна. На фоні господарств району колгосп «Більшовик» став помітно виділятися в позитивному плані. Про господарські досягнення та про його молодого керівника почали все частіше згадувати на нарадах, в засобах масової інформації. Її ставили в приклад іншим. І незабаром за успішне виконання соціалістичних зобов’язань, досягнення високих виробничих показників колгосп «Більшовик» був занесений на обласну Дошку Пошани, а його голова Любов Андріївна за сумлінну працю нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Дещо пізніше вона була обрана депутатом Верховної Ради Союзу РСР. Районне керівництво вирішило приєднати до колгоспу «Більшовик» сусіднє старосільське господарство «Червоний Жовтень». До речі, в 70-х роках до «Більшовика» був приєднаний і колгосп села Івниці. Та Любов Андріївна і за таких обставин зуміла налагодити чітке управління і керівництво великим багатогалузевим сільгосппідприємством. Виробничі показники були значно кращими, ніж в інших господарствах. Тому справедливою оцінкою праці всього трудового колективу було нагородження колгоспу найвищою на той час нагородою - орденом Леніна, присвоєння звання «Господарство високої культури землеробства». «Більшовик» став обласною школою передового досвіду. А Любов Андріївна була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої Зірки Героя Соціалістичної Праці. Загалом за багаторічний і сумлінний труд Любов Андріївна була нагороджена ще одним орденом Леніна, багатьма медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, їй присвоїли звання «Заслужений працівник сільського господарства Української РСР». Любов Андріївна обиралася депутатом Верховної Ради СРСР шостого, сьомого, восьмого і дев’ятого скликань, делегатом п’яти з’їздів КПРС, трьох з’їздів Компартії України, III Всесоюзного з’їзду колгоспників, членом ЦК Компартії України і Житомирського обкому партії, багато років підряд була членом бюро Андрушівського райкому партії, членом Комітету народного контролю СРСР. Головою колгоспу «Більшовик» Любов Андріївна пропрацювала понад тридцять років. Тільки знаючи режим роботи тодішнього керівника сільгосппідприємства, можна уявляти, що то була за праця. Сьогодні багато хто може й не повірити, що молода, красива і тендітна жіночка мало не щоденно, в буденні й святкові дні, в погоду і в негоду піднімалася о 4-5 годині, а поверталася додому зовсім пізно. Постає запитання: що ж спонукало цю жінку до самовідданої, виснажливої праці? Знаючи Любов Андріївну тривалий час по спільній роботі, будучи в дружніх стосунках з нею та її родиною, ми з усією об’єктивністю даємо на нього відповідь. По-перше, це надзвичайно висока відповідальність за доручену справу, почуття партійного і державного обов’язку, безмежна відданість і любов до своєї рідної Вітчизни, до свого народу, щирий і глибоко усвідомлений патріотизм. Вона завжди свої і чиїсь вчинки оцінювала з позиції загальнодержавних і партійних інтересів та завдань. Її життя, трудова і громадська діяльність в повній мірі відповідали тодішньому афоризму: «Раньше думай о Родине, а потом о себе». По-друге, це її людяність і чуйність, які проявлялися в глибокій, щирій любові та повазі до людей, особливо до всіх чесних трудівників. Вона все робила тільки задля людей і для людей. Яскравим підтвердженням цього є постійне, цілеспрямоване поліпшення умов праці і відпочинку колгоспників, найвища оплата їхньої праці, включення Старої Котельні до числа 30 сіл Всеукраїнської програми зразково-показових сільських населених пунктів. Наслідком розбудови села і колгоспу стали добротні виробничі об’єкти, будинок культури і школа, побутова майстерня і колгоспна їдальня, ціла вулиця двоповерхових котеджів для трудівників тощо. Любов Андріївна допомагала всім, хто до неї звертався. Саме вона була ініціатором у вирішенні проблеми газифікації Андрушівки і району. Цілком справедливо односельчани називали її «наша матір». Але найважливішою рушійною силою в життєдіяльності Любові Андріївни була повна довіра, всіляка підтримка і допомога з боку соратників і помічників, яких вона вміло підбирала. Вона вчилась у них і була учителем, наставником і вихователем, з ними ділила успіхи і промахи в роботі, власні радощі й горе. З якою щирістю і гордістю вона відгукувалася про ветеранів Миколу Івановича Гебрича і Степана Прокоповича Ковальчука, секретарів парторганізації Генріха Адольфовича Скибу, Олексія Васильовича Моренця, Григорія Івановича Хомчука, своїх заступників Петра Онисимовича Таринського і Андрія Антоновича Денисюка, агрономів Лідію Йосипівну Іванченко і Андрія Адамовича Хоменка, трудових побратимів Володимира Павловича Аврамця - Героя Соціалістичної Праці, Василя Павловича Музичука, Марію Іванівну Дубовик, Василя Дем’яновича Очередька, Федора Лукича Марченка, Ананія Денисовича Войтка, Надію Василівну Довжук і багатьох-багатьох інших. Людська пам’ять так влаштована, що з часом випадають певні події, дійові особи. Але є й таке, що не забувається ніколи. Саме до «такого» і належить постать Любові Андріївни Любченко, жінки-патріотки, жінки-трудівниці, жінки-матері, Людини з великої літери.
Петро Михайленко,
Раїса Ковтун,
колишні секретарі Андрушівського райкому Компартії України.
Новини Андрушівщини
В місті Андрушівка(мікрорайон Гардишівка) 08 листопада 2009 року відкрито нову церкву Українського патріархату.
Освячував її Митрополит із Житомира.
Войска 1-го Украинского фронта продолжали успешно развивать наступление и овладели районными центрами Житомирской области Андрушевка, Вчерайше, а также заняли более 100 других населенных пунктов, среди которых крупные населенные пункты Борщёв, Верлоок, Кичкиры, Глиница, Юровка, Ивановка, Ленино, Минины, Городск, Радовка, Шахворостивка, Ивница, Степок, Яроповичи, Волица, Зарубинцы, Забара, Миньковцы, Лебединцы, Бровки, Хорлеевка, Макаровка, Андрушки, Парипсы, Саверцы, Почуйки, Кожанка, Трилесы, Новоселица, Яхны и железнодорожные станции Яроповичи, Степок, Трилесы, Кожанка, Парипсы, Бровка, Андрушевка.
Войска 1-го Украинского фронта продолжали успешное наступление. Стремительно продвигаясь вперёд, советские бойцы овладели районными центрами Житомирской области Андрушевка, Вчерайше, а также заняли более 100 других населённых пунктов и несколько железнодорожных станций. Преследуя отступающего противника и ликвидируя очаги его сопротивления, наши войска захватили много вооружения, боеприпасов и военного имущества. Немцы несут огромные потери. Только в боях за районный центр и железнодорожную станцию Андрушевка наши пехотинцы и танкисты уничтожили до двух батальонов гитлеровцев, захватили 7 танков типа «Тигр», 6 самоходных и 20 полевых орудий, 90 пулемётов, два склада боеприпасов и крупный склад с обмундированием. Бойцы Н-ской части внезапным ударом разгромили штаб немецкого полка. Поспешно отступая, гитлеровцы оставили 8 исправных танков, 4 артиллерийских батареи и вещевой склад. На другом участке три полка мотопехоты и несколько десятков немецких танков оказывали упорное сопротивление вашим наступающим войскам. Советские части вышли на фланги вражеской группировки и стремительными ударами сломили сопротивление противника. В этом бою уничтожено свыше 40 танков, и до 2.000 немецких солдат и офицеров. Взято много пленных.
Ідея змусити плазму "працювати" в плоских дисплеях народилася ще в 60-і роки минулого століття. Однак, тільки сучасний рівень розвитку виробництва дозволив плазмовим телевізорів стати фаворитами в гонці технологій...
Плазмові телевізори використовують унікальну технологію, принципово відмінну від ЕЛТ та LCD. Сама ідея була висловлена ще в 60-і роки XX століття, але тільки недавно виробникам вдалося знизити собівартість до прийнятних величин. Ось уже кілька років в продажу є плоскі, широкоекранні панелі, виготовлені з використанням "плазмового" ноу-хау. Товар продається під самими відомими брендами.
Спочатку високі ціни на плазмові телевізори відходять у минуле. Тепер вони цілком доступні мільйонам покупців, а їх якість часто вище, ніж біля телевізорів з іншими типами дисплеїв.
Принцип роботи
Як працює плазмовий телевізор?
Між двома скляними панелями знаходиться більше мільйона осередків-пікселів, заповнених інертним газом - неоном або Ксеноном і покритих кольоровим фосфором. На електроди подається електричний струм, що перетворює газ в плазму * (звідси й назва). Плазма світитися в ультрафіолетовому діапазоні. УФ-промені примушують світитися фосфор, яким покриті осередки.
Кожен піксель складається з трьох субпіксель - окремих осередків, покритих червоним, зеленим або синім фосфором. Поєднання субпіксель створює кольорову або білу крапку. Для створення відтінків у "плазмі" варіюється інтенсивність світіння пікселя, а активні субпіксель змінюються тисячі разів в секунду.
Весь процес контролюється мікропроцесором, який розподіляє подачу струму на електроди.
* У нормальних умовах газ складається в основному з незаряджених атомів. Під впливом електрики він перетворюється на плазму, що складається з іонів (позитивно заряджених атомів) і електронів.
Зображення і екран
Якість зображення в "плазмі" часто вище, ніж у кращих моделях Кінескопних Телевізорів, крім того у плазмових телевізорів є безліч унікальних переваг:
Екран "плазми" здатний відображати 16,7 мільйонів кольорів - більше, ніж може розрізняти людське око. "Картинка" при цьому виходить максимально реалістичної та насиченою.
За останні роки виробникам вдалося значно поліпшити відображення чорного кольору, збільшилися показники чіткості, яскравості і контрастності дисплеїв. На відміну від ЕЛТ проекційних телевізорів, "плазма" не має проблем з якістю "картинки" на периферії екрана. Кут огляду в плазмових телевізорах зазвичай, значно вищий, ніж в LCD та проекційних моделях.
Діагональ екрану в плазмових телевізорах - від 32 до 63 дюймів і вище. Не так давно Samsung представив 102-дюймову панель. Для комфортного домашнього перегляду оптимальний варіант - телевізор з діагоналлю в 60 дюймів. Зображення на абсолютно плоскому екрані зовсім не спотворюється.
Як правило, в плазмових телевізорах використовується широкий, 16:9 формат, який дає якісну "картинку" при прийомі HDTV сигналу і перегляді DVD.
Технічні особливості
Більшість плазмових телевізорів готові до роботи з HDTV сигналом, проте існують моделі, що підтримують лише EDTV (Enhanced Definition TVs). Хоча таке зображення значно краще, ніж у звичайному телевізорі, до якості HDTV йому далеко.
Додаткова функція - плазмові телевізори здатні приймати VGA і SVGA сигнали при роботі з комп'ютером. Відеогра на плазмовому екрані дає приголомшливий "ефект присутності".
Завдяки унікальній технології, яка використовується в плазмових телевізорах, на якість зображення не впливають магнітні поля, наприклад, від близько розташованих динаміків.
Недоліки:
Деякі плазмові панелі не мають TV-тюнера. Для перегляду телепрограм доведеться купувати його додатково.
Через особливості фосфорного покриття може статися "вигорання" екрану при тривалому перегляді статичного зображення. На сьогоднішній день ця проблема багато в чому вирішена, але все ж таки, "плазму" краще використовувати для перегляду фільмів і телепередач, ніж для роботи з комп'ютером. Колишню яскравість "вигорілому" екрану повернути неможливо.
Для світіння газу потрібна напруга в сотні вольт, тому плазмова панель споживає багато енергії, при цьому система досить сильно нагрівається. Охолоджувальні вентилятори виробляють шум.
При цьому плазмові панелі залишаються одним з найбільш своєчасних і затребуваних товарів. Легкі, плоскі і стильні, вони чудово виглядають в будь-якому інтер'єрі. Ціна на них постійно падає, а розміри екрану до цих пір перевершують показники конкурентів.
Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації спільно з відділом освіти, райрадою «Колос», дирекцією ДЮСШ, товариством сприяння обороні України та іншими відділами, установами та зацікавленими організаціями проводять роботу щодо розвитку фізичної культури та спорту в районі.
Вся робота спрямована на виконання Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та районної Програми розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки, інших законодавчих і регламентуючих актів.
Для занять фізичною культурою і спортом в районі є стадіон «Колос», майданчик із синтетичним покриттям, 113 спортивних майданчиків, 21 футбольне поле, 17 спортивних залів. В районі діє дитячо-юнацька спортивна школа, де працює 7 тренерів. В 5 відділеннях (волейбол, футбол, легка атлетика, гирьовий спорт та греко-римська боротьба) навчається 272 учні.
В районі постійно проводяться спортивні змагання, переможці яких беруть участь в обласних та Всеукраїнських. Чемпіонами і призерами чемпіонатів області в минулому році стали 42 спортсмен, 12 - виконали норматив першого дорослого розряду, підготовлено 94 спортсмени ІІ та ІІІ юнацьких розрядів.
Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту тісно співпрацює з футбольною командою ветеранів «Аміко», яка бере участь в чемпіонаті та розиграші кубка України серед ветеранів.
Значна увага приділяється фізкультурно-оздоровчій роботі за місцем проживання підлітків. Спортсмен-аматор Могильовський А. Г. багато років поспіль переймається проблемами підлітків, які проживають в мікрорайоні Залізничний, що в м. Андрушівка.
Значна увага в районі приділяється фізичній підготовці допризовної молоді. Щорічно з 9 квітня по 9 травня та з 6 листопада по 6 грудня в районі проводяться місячники оборонно-масової та спортивно-масової роботи. В рамках яких проходять Дні призовника та допризовника, де юнаки беруть участь у спортивних змаганнях, організовуються поїздки у військову частину для ознайомлення з бойовою технікою та озброєнням, побутом військовослужбовців, там вони збирають і розбирають автомат Калашникова, вчаться прицільній стрільбі.
Витяжка - один з найдавніших винаходів людства. Але якщо раніше витяжка насамперед призначалася для відведення з приміщення продуктів згорання, то сьогодні основні функції цього пристрою - очищення повітря кухні від кіптяви, мікроскопічних частинок жиру, що розбризкуються, і видалення кухонних запахів. Вибирати конкретну витяжку для конкретної кухні слід, по-перше, за технічними характеристиками і габаритами, а по-друге, за дизайном.
Куди, прийшовши з роботи, насамперед навідуються Ваші домашні? Куди прямують Ваші друзі, прийшовши у гості? Звичайно, на кухню! Але чи приємно Вам буде провести довгі години серед кухонної кіптяви та неприємних запахів? Окрім психологічного дискомфорту продукти згоряння є шкідливими для здоров'я, оскільки містять канцерогенні речовини (особливо, при використанні газової плити). Ось чому необхідним елементом кухонного інтер'єру є очищувач повітря. Окрім захисту Вашого здоров'я цей прилад захищає від кіптяви стелю, кухонні меблі та інші предмети кухонного інтер'єру.
Основною технічною характеристикою витяжки є пропускна спроможність повітря, або продуктивність витяжки, що вимірюється в кубометри на годину. Ця величина обов'язково вказується в технічних характеристиках та документації. У продажу є моделі з продуктивністю від 180 до 700 м3 на годину і більше. Оптимальний повітрообмін на кухні за санітарними нормами такий: протягом години весь об'єм повітря повинен змінитися 10-12 разів. Тому при виборі витяжки слід підрахувати об'єм кухні і помножити отриману цифру на 10. Це і буде оптимальна продуктивність вашої витяжки за умови, що витяжку підвішено на відстані 65-85 см від робочої поверхні плити. Але, якщо з якихось причин витяжку доводиться встановлювати вище, ніж за 85 сантиметрів, треба вибирати витяжку з підвищеною продуктивністю.
Витяжка камінного типу
Наприклад, якщо ми маємо кухню площею 9 м2 із висотою стелі 2.7 м, то це означає, що об'єм повітря в такому приміщенні складає 9 * 2.7 = 24.3 м3. Тому для ефективного провітрювання кухні наведеної площі досить витяжки з продуктивністю в 24.3 * 10 = 240-250 кубометрів на годину. Зазвичай, якщо Ви візьмете більш потужну витяжку, то це буде правильним рішенням, оскільки Вам не доведеться вмикати її на повну потужність.
Бажано, щоб витяжка працювала в двох режимах: в режимі відтоку і в режимі циркуляції. Циркуляційний очищувач повітря очищає повітря за допомогою одного чи більше фільтрів і повертає його назад у приміщення. Під час роботи в режимі відтоку видалене кухонне повітря разом з випарами і кіптявою виводиться через вентиляційну систему будівлі чи через отвір у стіні назовні. Монтаж проточного очисника більш складний, потрібна установка димових труб, які поставляються разом з витяжкою для приєднання до вентиляційного отвору. Такий очисник просто викидає брудне повітря назовні та створює перепад тиску, завдяки чому на кухню надходить свіже повітря. Звичайно, робота витяжки є більш ефективною при роботі "на відтік". Але циркуляційний режим є незамінним, якщо відсутня можливість відвести потік повітря назовні, або у холодну пору року, коли небажано "викидати" тепле повітря.
Зазвичай у витяжці використовуються фільтри двох видів: жировий, що затримує найдрібніші крапельки жиру і кіптява, і вугільний, що поглинає запахи.
Одноразові жирові фільтри можуть бути виготовлені з флізеліну або синтепону (з органічних волокон) та потребують регулярної заміни. Більш зручним, на нашу думку, є багаторазовий металевий (алюмінієвий чи сталевий) жировий фільтр касетного типу. Його досить час від часу виймати і промивати теплою водою з доданням засобу для миття посуду або звичайного прального порошку, чи використовувати для цієї неприємної процедури посудомийну машину. У багатьох моделях замість одного великого використовуються два чи три менших металевих жирових фільтри.
Якщо жировий фільтр вчасно не замінити чи не помити, продуктивність витяжки відчутно зменшується а навантаження на двигун зростає. Деякі фірми-виробники забезпечують свої витяжки індикаторами заміни фільтрів. Найпростіший варіант - коли на поверхні фільтру нанесені риски або який-небудь символ. Якщо зображення блідне і зникає або, навпаки, проступає із зворотного боку - це сигнал, що час замінити фільтр. У найдосконаліших моделях за насиченням жирового і вугільного фільтрів стежить електроніка. Звичайно, в таких випадках до розрахунку береться середньостатистична навантаження на витяжку. Якщо Ви використовуєте витяжку рідко, то Вам доведеться замінювати ще цілком придатні до використання фільтри, і навпаки.
Вугільний фільтр необхідно замінювати у терміни, вказані виробником. У залежності від інтенсивності використання це може бути від декількох місяців до декількох років. Вугільний фільтр доведеться купувати у магазинах чи сервісних центрах. Радимо відразу поцікавитися наявністю його в продажу та ціною, особливо, якщо Ви збираєтеся використовувати витяжку в режимі циркуляції (адже саме вугільний фільтр знищує запахи).
Витяжка камінного типу
У проточних повітреочисниках стоїть лише жировий фільтр, а вугільні фільтри не використовуються. Здавалося б, навіщо взагалі фільтри, якщо всі забруднення викидаються назовні? Але без цього фільтру на лопатях вентилятору, всередині корпусу витяжки і на стінках повітропроводу скупчується жир. Зустрічаються недорогі проточні витяжки, які взагалі не мають фільтрів. Такі моделі вимагають більш ретельного догляду - необхідно регулярно видаляти жировий наліт з їхніх деталей, з вентиляційного ковпака і прилеглих ділянок.
При купівлі слід потурбуватися про те, щоб вибрана витяжка працювала якомога тихіше. У більшості сучасних витяжок у режимі максимальної потужності мотор має видавати шум не більше 50 дБ. Зниженню рівня шуму служать і конструкції витяжок з двома вентиляторами. З одного боку, це підвищує продуктивність, з іншого - робить роботу витяжки майже безшумною, тому що число оборотів двигуна знижується. Існують також практично безшумні витяжки, в яких мотор встановлюється не у корпусі витяжки, а за межами приміщення - на виході вентиляційного каналу (на горищі або в іншому підсобному приміщенні). Такий варіант назвали витяжкою із зовнішнім мотором.
При виборі моделі обов'язково слід звернути увагу на вбудоване в нижню частину витяжки освітлення. Усі витяжки обов'язково оснащуються світильниками, що вмикаються безпосередньо на панелі управління витяжкою: лампами розжарювання, флуоресцентними або галогенними лампами. Спектр освітлення - важливий чинник для приготування багатьох страв, оскільки господині легше приймати рішення про готовність продукту за його природнім кольором. У цьому сенсі галогенні лампи - найоптимальніший варіант освітлення.
Витяжки бувають наступних типів:
- Камінного (витяжки, що оформлені у вигляді камінної труби);
- Підвісні (монтуються під спеціальну урізаний кухонну шафку);
- Вбудовані (механізм витяжки вбудовується у кухонну шафку, знизу якої розміщується висувна панель з кнопками управління).
Витяжки можуть виготовлятися з пластику, емалі на основі стального корпусу, неіржавіючої сталі, алюмінію або загартованого тонованого скла. Не нехтуйте дизайном витяжки, оскільки вона завжди розташовується на самому видному місці в центрі кухонної композиції і є предметом, на який у першу чергу звертають увагу гості. Новий напрям в дизайні - декоративна обробка матеріалом, розробленим на основі алюмінію. Його матова поверхня набуває кольорів приладів, які знаходяться поруч. Завдяки цьому моделі чудово гармонують з будь-яким оточенням і служать прикрасою інтер'єру. Крім того, новий матеріал не боїться корозії, на ньому не залишається відбитків пальців, його легко підтримувати в чистоті, оскільки, на відміну від неіржавіючої сталі, йому не можуть пошкодити будь-які миючі засоби. "Алюмінієву" серію випустили на ринок фірми AEG (серія Alutec), Siemens (Focus-line), Zanussi (Alu) та інші.
Витяжки бувають стандартних розмірів - 50, 60, 90, 120 см та нестандартними. Якого розміру вибрати витяжку? Якщо плита у Вас має ширину 60 см, то і витяжка повинна бути не меншого розміру - 60 або 90 см. Якщо плита шириною 90 см, то витяжка - 90 чи 120 см.
На панелі управління витяжкою знаходяться: вмикач електровентилятору, перемикач швидкостей, вмикач освітлення.
Сучасні витяжки оснащуються електронним перемикачем швидкостей. Він автоматично підвищує продуктивність, якщо раптом на плиті що-небудь підгоріло. При нормальних умовах витяжка встановлюється на економічний режим. Наприклад, в нових моделях витяжок концерну Siemens / Bosch ультразвуковий датчик розпізнає випаровування над плитою, оцінює їх щільність і вмикає відповідний рівень вентиляції. Тут використовується і перший в світі блок радіоконтролю, коли управління роботою витяжки виконує плита. У блок входить кодований радіопередавач і настроєний саме на цей код радіоприймач. Слід включити конфорку - передавач отримує сигнал і подає команду на приймач, встановлений у витяжці. Чи включається освітлення, і витяжка починає працювати. При відключенні всіх конфорок радіопередавач передає на витяжку команду "вимкнути". Витяжка реагує перемиканням на мінімальну потужність і працює ще протягом 10 хвилин (завдяки цьому можливе використання залишкового тепла електричних конфорок). Через 10 хвилин витяжка і освітлення автоматично відключаються.
Витяжка для вбудовування
А фірма Gaggenau, що також належить до згаданого концерну, використовує в своїх нових витяжках аеродинамічний ефект "Coanda", названий так на ім'я румунського винахідника. В основі ефекту - унікальний вентилятор, що створює повітряний потік біля передньої панелі приладу. За рахунок перенаправлення повітряного потоку усі шкідливі випаровування і неприємні запахи ніколи не потраплять до повітря кухні, вони прямують безпосередньо до фільтру.
У деяких моделей є так званий "інтервальний" режим увімкнення. У цьому разі автоматика забезпечує автоматичне увімкнення витяжки один раз на годину на малій потужності. Так забезпечується постійний приток свіжого повітря на кухню.
Продуктивність повітреочисника залежить і від того, чи правильно Ви їм користуєтеся. Коли на плиті щось підгоріло і кухня наповнилася чадом, бажано, якщо у Вас є витяжка, відкрити кватирку або вікно в одній з прилеглих до кухні кімнат. Але не на кухні, тому що тоді витяжка буде працювати в основному на всмоктування, фільтрування і викид свіжого повітря, яке щойно надійшло з вулиці, а запах буде ще довго залишатися в кухонному повітрі.
Щоб отримати найбільшу ефективність від роботи витяжки, слід вмикати її одночасно з увімкненням плити, а вимикати - через декілька хвилин після закінчення процесу приготування. У виробах деяких фірм для цього існує режим залишкового ходу вентилятору (від 5 до 15 хвилин), або таймер, який автоматично відключає витяжку через заданий Вами час.
Витяжка, як електричний прилад, цілком безпечна. Зазвичай кухонні витяжки мають подвійну ізоляцію електричних ланцюгів, хоча додаткове заземлення не буде зайвим. Більшість витяжок мають функцію захисного вимкнення - автоматичне вимкнення після декількох годин безперервної роботи.
Витяжки вітчизняного виробництва коштують недорого, але за дизайном значно поступаються західним аналогам. Імпортна витяжка обійдеться Вам, як мінімум, у $ 50. Витяжка камінного типу коштуватиме $ 150-200, а ціни на найкращі зразки та ще й великого розміру (від 90 см) сягають за $ 500.
Андрушівське, ВАТ
Підприємство займається вирощуванням цукрового буряка, насіння цукрового буряка, зернових культур та тваринницької продукції.
Продукція/послуги: Продукція: Зернові культури / Технічні культури / Цукровий буряк.
Адреса:
13400, Житомирська обл., Андрушівський р-н, м. Андрушівка, вул. Радгоспна, 11
Телефон: (04136) 56643
Факс: (04136) 56643
Керівник: Ануфрієв Микола Володимирович - Голова правління
Розклад роботи
Пн 08:00 - 17:00
Вт 08:00 - 17:00
Ср 08:00 - 17:00
Чт 08:00 - 17:00
Пт 08:00 - 16:00
Банківскі реквізити
Код ЄДРПОУ: 00385738
Банк: Житомирська облдирекція АППБ ”Аваль”
МФО: 311528
Р/рахунок: 260062173
Інформация про підприємство
Кількість працівників: 54
Рік заснування: 1995