Кожна людина йде по життю тим шляхом, який йому простелила доля. У одних він рівний і гладенький, в інших - зітканий з перешкод та випробувань. У Лаврентія Григоровича Рудюка з Андрушівки він хоч краєм та проліг через війну.
Коли гітлерівська Німеччина віроломно напала на нашу Батьківщину і в полум’ї війни горіли міста й села, гинули на фронтах солдати, захищаючи свій край, він ще був хлопчаком. Лаврентія і його ровесників мобілізували наприкінці листопада 1944-го. Юнакові не виповнилося тоді ще й сімнадцяти літ. Багато що з пам’яті стирають роки - це і не дивно у його 84. Але все, що відбувалося тоді, пам’ятає дуже чітко. Його однолітків 1927 року народження зібрали більше двохсот чоловік біля військкомату, вишикували в колону і ввечері пішки погнали на Житомир. Вранці вже були на Богунії, а наприкінці дня з вокзалу їх повантажили в теплушки і привезли в м. Бар Вінницької області в 29-ту снайперську школу, де шість місяців молоденькі бійці пізнавали військову науку і, звісно, рвалися скоріше потрапити на фронт. Нарешті позаду школа, щоденні заняття. Усім їм, в тому числі і єфрейтору Лаврентію Рудюку (звання присвоїли за відмінне навчання) хотілося доказати, чого вони варті. І ось знову теплушки. Колеса поїзда відраховують миті, коли юні снайпери приймуть перший бій. Та скільки було розчарувань, коли їх висадили в лісі під с. Пришивальня Фастівського району. Там відібрали частину - понад 3,5 тис. чоловік, видали сухий пайок, нову військову форму, навіть речові мішки і казанки. І знову дорога - тепер уже на Баку. Там повантажили солдатів на два кораблі, заборонивши їм виходити на палубу. Ніхто з них не знав, куди пливуть. Сонце зустріли в морі. Катерами їх переправили на сушу - відразу зрозуміли, що на чужій землі. Був ранок, спека, невідома база, де солдатів тримали до вечора, чужа мова. Отак потрапило молоде поповнення до Ірану. Надвечір їх знову чекала дорога довжиною в 400 км. - через Казвінський перевал до м. Решт, де і ніс Лаврентій Рудюк свою нелегку службу в 158-ій шляховій комендантській дільниці військово-автомобільної дороги № 32, яку в свій час будував СРСР при допомозі США. Це була військова частина, підпорядкована лише Москві. Дорога була поділена на 159 дільниць, довжиною 200 км. кожна. По ній наші солдати супроводжували і охороняли автоколони, котрі перевозили вантажі, що прибували із США в Перську затоку. Звідти їх потрібно було доставити іранською територією до Азербайджану. Ситуація була майже неконтрольована, подібна до афганської. Часто автомобілі з вантажем обстрілювали бандитські формування. Скільки разів Лаврентію Григоровичу як снайперу доводилося займати позицію в голові колони, посередині чи в останній вантажівці і тримати навколишню територію під прицілом - адже кожної миті із-за скель, каміння їх підстерігав вогненний шквал. Нарешті прийшла очікувана Перемога. Їх частину вивели з Ірану на територію Азербайджану. І знову теплушки, дорога, що тривала 16 діб, було зрозуміло, що не додому. Солдатів кинули на Далекий Схід, майже до самісінької Находки, на поповнення 3-ї Харбінської дивізії у 36-ий мотострілецький полк. Вони стояли за 12 км. від Китаю, який уже не контролював свої кордони - там безчинствувала озброєна до зубів квантунська армія. Протягом усієї війни Японія, все чекала моменту, коли Гітлер увійде в Москву і тоді вона "відхопить” територію Азії аж по Урал. Апетит Японії на Сході змушені були стримувати наші війська. Частину, де служив Л. Г. Рудюк, частенько кидали на китайську територію - там страхіття творили японські камікадзе. Важко було нашим солдатам ставати супроти озвірілих, приречених убивць, які ніколи не здавалися в полон. І навіть тоді, коли квантунська армія капітулювала, наші бойові частини ще довго залишалися на Далекому Сході. Лаврентій Григорович, котрий, як і інші бійці, марив уже домою, потрапив до неї лише в 1951 році. Цей звичайний український юнак, котрий залишив батьківську хату в 16 літ, повернувся до неї уже 24-річним. Він мужнів, гартував характер, силу волі, безстрашність в армії. Війна перевіряла не раз його на міцність і він витримав всі її випробування: про це свідчать ордени і медалі на грудях. А в мирний час здобував освіту, закінчивши Житмирський сільгосптехнікум, працював дільничним механіком в Старокотельнянській МТС, 41 рік - майстром і старшим майстром Андрушівського СПТУ-32. Там вручили йому медаль «Ветеран праці». З дружиною Тамарою Миколаївною виростили три сини, тепер всю свою любов, доброту і ласку віддають онукам, молять Бога, аби світ більше не потрясали війни.
Валентина Василюк
Завдяки праці органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, податківців, а також господарюючих суб’єктів, які спільно дбали про пошуки наповнення бюджетів, до загального фонду районного бюджету впродовж звітного року надійшло 9724,2 тис. грн., тобто, обминаючи всі камені спотикання, плановий показник Міністерства фінансів України за цей період виконано на 111,1%.
Найбільший приріст надходжень до загального фонду районного бюджету у 2010 році, в порівнянні з попереднім роком, досягнуто із податку з доходів фізичних осіб - на 1734,3 тис. грн. У структурі надходжень 2010 року провідне місце належало податку з доходів фізичних осіб, питома вага якого становить 82 відсотки від загальної суми одержаних районним бюджетом доходів. Його отримано 9055,4 тис. грн. Надходження плати за землю становили 573,9 тис. грн., що на 92,6 тис. грн. більше, ніж у попередньому році. До спеціального фонду районного бюджету у звітному періоді надійшло 824,6 тис. грн., що становить 155,17 відсотка до планових призначень. Видатки загального фонду районного бюджету за 2010 рік склали 83183,5 тис. грн., що перевищує відповідний показник 2009 року на 17309 тис. грн., або на 20,1%. Наявні ресурси районного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей бюджету відповідно до статті 43 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. На утримання закладів соціально-культурного призначення спрямовано 52,7 відсотка обсягу видатків загального фонду районного бюджету, або 45454,6 тис. грн. Найбільшу питому вагу, тобто 70,2 %, становлять видатки на утримання установ та проведення заходів у галузі „Освіта”, на яку спрямовані кошти в сумі 31915,5 тис. грн., що на 4678,9 тис. грн. більше показника 2009 р. На галузь «Охорона здоров’я» спрямовано кошти в сумі 10693,3 тис. грн., що також більше показника 2009 року на 846,4 тис. грн. На соціальний захист та соціальне забезпечення спрямовано 24635,3 тис. грн., або на 6390,5 тис. грн. більше, ніж у 2009 році. По установах культури проведені видатки становлять 2502,0 тис. грн., що на 750,6 тис. грн. більше, ніж у 2009 році. На проведення заходів із фізичної культури і спорту спрямовано 307,2 тис. грн. Для забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування (районної ради) спрямовано кошти у загальній сумі 837,9 тис. грн. Аналізуючи виконання районного бюджету в розрізі напрямків використання коштів, необхідно, перш за все, відзначити пріоритетне їх спрямування на виплату заробітної плати з нарахуваннями, на що витрачено 36631,7 тис. грн., або на 5433,7 тис. грн. більше, ніж у 2009 році. На придбання продуктів харчування для потреб бюджетних установ та на забезпечення їх медикаментами спрямовано відповідно 1341,6 та 531,0 тис. грн. Значну суму коштів, а це 2923,3 тис. грн., у 2010 році із загального фонду бюджету спрямовано на капітальні видатки. Крім того, на придбання предметів і матеріалів та на надання послуг використано 60,3 тис. грн. На розрахунки за спожиті бюджетними установами енергоносії та оплату комунальних послуг спрямовано 4725,5 тис. грн., що на 204,8 тис. грн. більше відповідного показника 2009 р. По спеціальному фонду районного бюджету проведено видатків на загальну суму 5474,4 тис. гри. У 2010 році з Державного до районного бюджету надійшло 49755,5 тис. грн. дотації вирівнювання, що в повному обсязі відповідає запланованому річному показнику. На проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів надійшло субвенції з Державного бюджету 1214,0 тис. грн. До районного бюджету надійшло субвенцій з Державного бюджету по загальному і спеціальному фонду бюджету на загальну суму 27952,5 тис. грн., в тому числі: - на виплату допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям - 21865,7 тис. грн.; - надання пільг і субсидій населенню - 4654,4 тис, грн.; - на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "Гроші ходять за дитиною» - 413,3 тис. грн. Публічне представлення звіту про виконання районного бюджету за 2010 рік у розрізі економічної класифікації відбулося на засіданні сесії районної ради при затвердженні звіту про виконання районного бюджету за 2010 рік.
Ніна Суботенко,
начальник фінуправління райдержадміністрації
Сьогодні виповнюється 20 років від дня створення служби зайнятості в Житомирській області
З того часу на місцевому ринку праці відбулися суттєві зміни. Зовсім іншими стали й форми та методи діяльності соціальної інституції, що виконує посередницькі функції між роботодавцями та пошуковцями місця праці. Незмінним у роботі працівників центру зайнятості є бажання працювати для людей, повертати їм віру у власні сили, мотивувати до подальшої трудової діяльності, вказувати чіткі орієнтири у професійному самовизначенні молоді. Ця робота вельми непроста - надавати нашим клієнтам якісні соціальні послуги, якомога ефективніше розв’язувати проблему зайнятості мешканців району, налагодити тісну співпрацю із представниками органів влади, освіти, працедавцями, громадськістю. Про результативність діяльності районної служби зайнятості свідчать хоча б такі цифри. Упродовж двадцяти років за сприянням у працевлаштуванні звернулося понад 13 тисяч мешканців Андрушівського району, із них кожному четвертому вдалося допомогти знайти місце праці. Ще 2273 особи, пройшовши за скеруванням центру зайнятості професійне навчання, працюють за набутим фахом. Понад 7333 жителі району працювали на оплачуваних громадських роботах, отож мали тимчасову працю та гарантований заробіток. Чимало безробітних за посередництва і підтримки служби зайнятості розпочали підприємницьку діяльність, а молоде покоління отримало якісні профорієнтаційні послуги задля вдалого вибору майбутньої професійної стежини. Яким же був рік, що минув, для працівників Андрушівського районного центру зайнятості? Загалом - роком інтенсивної та продуктивної праці. А це - прийом різних категорій громадян, сприяння їм у працевлаштуванні, надання професійних консультацій і психологічної підтримки, добір персоналу та його фахова підготовка для працедавців. Впродовж 2010 року в центрі зайнятості перебувало на обліку понад 2390 незайнятих громадян. На оплачувані громадські роботи скеровано понад 420 безробітних, проходити професійне навчання - 273 особи. Ще 163 безробітних було працевлаштовано шляхом надання дотацій працедавцям з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Одноразову виплату допомоги з безробіття для започаткування підприємницької діяльності отримали 11 осіб. Саме торік значно урізноманітнилася робота з учнівською молоддю. На День знань районний центр зайнятості порадував сільських учнів "Профорієнтаційним щоденником школяра”. Це доволі цікава інноваційна розробка Державного центру зайнятості і Міністерства освіти та науки України, націлена на допомогу підростаючому поколінню у виборі професії. Задля проведення комплексної профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю з використанням сучасних інформаційних засобів і для задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах в Андрушівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 було встановлено Програмно-апаратний комплекс «Профорієнтаційний термінал», з допомогою якого учні можуть поглиблювати знання про світ професій. Цей електронний порадник є також джерелом корисної інформації про стан і перспективи ринку праці, перспективні професії, законодавчі норми у сфері трудових відносин для батьків, дітей та учителів. За підсумками 2010 року колектив Андрушівського РЦЗ (фото) виборов друге почесне місце серед центрів зайнятості області та нагороджений пам’ятним знаком до 20-річчя створення служби. За двадцять років ринок праці Андрушівщини дуже змінився, зазнала трансформацій і служба зайнятості. Вона змужніла, утвердилася, стала надійним помічником як для тих, хто залишився без роботи, так і працедавців. Одначе її кредо - служити людям праці - залишилося незмінним.
Степан Солопій,
директор районного центру зайнятості
Додаток
до рішення четвертої сесії
районної ради шостого скликання
від 18 лютого 2011 року
ПОЛОЖЕННЯ
Про порядок та умови надання одноразової матеріальної допомоги головою районної ради малозабезпеченим громадянам Андрушівського району.
І Загальні положення
1. Положення визначає порядок та умови надання головою районної ради одноразової грошової допомоги малозабезпеченим громадянам району.
2. Загальна сума коштів для надання допомоги визначається щороку районною радою в районному бюджеті.
3. Одноразова допомога (далі допомога) надається громадянам, які проживають на території району.
4. Допомога малозабезпеченим громадянам може надаватися для лікування, придбання ліків та вирішення соціально-побутових проблем.
ІІ Порядок забезпечення надання матеріальної допомоги
1. Допомога надається головою районної ради за поданням депутата районної ради.
2. Допомога надається у розмірі 100грв.-200грв одному і тому ж громадянину один раз на рік, у виняткових випадках-500грв.
3. Подання про надання допомоги подається голові ради депутатами районної ради.
4. До подання депутати районної ради додають наступні документи:
4.1 письмова заява громадянина до голови районної ради про надання матеріальної допомоги з вказанням причин звернення. В заяві вказується прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання;
4.2 ксерокопії сторінок паспорта громадянина України ( 1,2);
4.3 ксерокопія ідентифікаційного номера Державної податкової інспекції;
4.4 документи, які підтверджують об’єктивність мотивації звернення (акт обстеження матеріально-побутових умов або медична довідка про стан здоров’я);
5. Сума матеріальної допомоги вказується депутатом районної ради в поданні.
6. Документи подаються у виконавчий апарат районної ради, попередньо розглядаються головою ради і за його дорученням відділ організаційної роботи готує розпорядження.
7. Депутати районної ради мають рівні права і рівні суми коштів на надання матеріальної допомоги в залежності від виділеної суми коштів на початку бюджетного року.
8. В разі невикористання депутатами виділеної суми коштів, право подальшого їх використання надається голові районної ради.
ІІІ Контроль за використанням коштів
1. Депутати районної ради підзвітні постійній депутатській комісії з питань законності, регламенту, депутатської етики та місцевого самоврядування по питанню надання громадянам матеріальної допомоги.
2. З метою контролю за отриманням громадянами річної матеріальної допомоги у виконавчому апараті районної ради створюється банк реєстрації громадян, які отримали допомогу.
3. Контроль за отриманням громадянами допомоги покладається на постійну комісію районної ради з питань бюджету комунальної власності.
Заступник голови районної ради В.Б.Шпаківський
З перших днів 2011 року ми, працівники прокуратури, працюємо у новому приміщенні. Звісно, що доклали немало зусиль, щоб віднайти необхідні кошти для завершення будівництва, проведення внутрішніх робіт, придбання офісних меблів, комп’ютерної техніки. У приміщенні тепер затишно й тепло (фото). Спеціалісти прокуратури працюють в гарних умовах. Віднині у моїх помічників, слідчого прокуратури, інших спеціалістів є все необхідне для продуктивної праці. Прийом жителів району, які звертаються за допомогою чи консультаціями, проводимо при зачинених дверях. Я щиро дякую керівникам сільськогосподарських підприємств та приватним підприємцям Гринишину Є. Я., Маліновському С. В., всім, хто допомагав в будівництві приміщення. Звичайно, є ще у нас чимало невирішених проблем - не проведено впорядкування прибудинкової території, не всі кабінети облаштовано згідно вимог, все це найближчим часом буде зроблено. Але жителі району вже зараз можуть звертатися зі своїми проблемами в прокуратуру, яка розміщена за адресою: м. Андрушівка, вул. Леніна, 17.
Тут же, у приміщенні прокуратури, наприкінці січня 2011 року відбулася координаційна нарада керівників правоохоронних органів району.
Основне питання, яке розглядалося на зібранні, - стан і заходи посилення боротьби зі злочинністю на території Андрушівського району. Як не прикро констатувати, але загальний рівень злочинності в районі зріс на 10,9%, крадіжок - з 64 у 2009 році до 97 у 2010-у. Викликає занепокоєння збільшення кількості злочинів, вчинених неповнолітніми. В минулому році залишились нерозкритими 32 злочини, а профілактична робота, яку проводять працівники райвідділу міліції, є недостатньою. Співпраця із службою у справах дітей, відділом у справах сім’ї, молоді та спорту, освіти райдержадміністрації, директорами навчальних закладів, органами місцевого самоврядування носить епізодичний характер. Суттєвим недоліком у боротьбі з хабарництвом і корупцією є те, що мало проводиться перевірок дотримання законності суб’єктами підприємницької діяльності, які займаються відчуженням державного й комунального майна, виконання ними податкового законодавства. З метою запобігання вчинення злочинів, дільничні інспектори міліції не здійснюють систематичного контролю за поведінкою осіб, які зловживають спиртними напоями, перебувають під адміністративним наглядом, не працюють. В ході здійснення прокурорського нагляду за проведенням досудового слідства, дізнання працівниками Андрушівського РВ УМВС України в минулому році були виявлені грубі порушення і 20 посадових осіб райвідділу міліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Викликає занепокоєння той факт, що серед молоді не зменшується кількість злочинів, пов’язаних із виготовленням, придбанням та збутом наркотичних засобів. На нараді виступив також начальник Андрушівського райвідділу міліції Бенедюк В. Г., який погодився з тим, що працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх, відділення карного розшуку, служби дільничних інспекторів недостатньо займаються профілактикою злочинності. Не вживаються у повній мірі заходи адміністративного впливу до батьків або осіб, які їх заміняють, та ухиляються від обов’язків по вихованню дітей. В роботі наради брав участь заступник прокурора області Кондратюк А. В. У своєму виступі він наголосив, що необхідно приділити більше уваги профілактиці злочинів, пов’язаних з крадіжками майна, корупцією, хабарництвом, розкраданням і привласненням державних коштів, зловживанням владою, перевищенням службових повноважень. Йшла мова про необхідність зосередження зусиль на захисті інтересів держави і громадян у сфері використання лісових та земельних ресурсів, прав громадян на оплату праці, пенсійне забезпечення, соціальний захист. Зрозуміло, що у працівників правоохоронних органів немало роботи. Але поліпшити криміногенну ситуацію в районі можна лише тоді, коли кожен житель Андрушівщини буде дотримуватися чинного законодавства, житиме чесно.
Юрій КОЗЛОВ,
прокурор району
Часто людині не під силу зробити своє життя самодостатнім. Тому люди повинні допомагати один одному, бути щедрими та щирими, чесними, милосердними. А милосердя - це і співчуття, і допомога. Наші прадіди знали десять заповідей Божих, завжди шанобливо ставилися до батька, матері, вчителя, старших за віком. А хліб називали святим. Коли ж той ненароком випадав із рук, піднімали й цілували, як і руки жіночі, батька й матері. Старість - це зима нашого життя. Різною буває вона, але дуже часто - безпорадною і одинокою. Боляче дивитися іноді на самотніх батьків, чиї діти живуть у містах і забули отчий дім, мамину світлицю, рідну землю, котра їх хлібом годує. А будинки для пристарілих переповнені літніми людьми - матерями, татусями, які виростили, викохали своїх дітей і з радістю та великою любов’ю виховували б внуків та правнуків. В нашій країні є багато сиріт при живих батьках. Дуже часто вони виростають обділеними теплом і любов’ю, байдужими споживачами, пихатими, ненависними. Це в якійсь мірі стає причиною вчинених ними злочинів, бо дорослим не завжди вистачає доброти, милосердя, чесності й порядності у справі виховання підростаючого покоління. Районна організація Товариства Червоного Хреста завжди проявляє милосердя і турботу про тих, кому живеться особливо важко. Так, у 2010 році до нас надійшло 183 заяви про допомогу. Всі розглянуто, підтримку отримали матері загиблих воїнів-інтернаціоналістів (9 чол. на загальну суму суму 328,5 грн.), до 65-ої річниці Великої Перемоги - вдови загиблих у Великій Вітчизняній війні (24 чол. на загальну суму 573 грн.), почесні донори району (8 чол. на загальну суму 120 грн.). До Міжнародного дня людей похилого віку Товариство Червоного Хреста вручило 55 громадянам 55 пляшок олії на суму 470 грн. А 99 ветеранів отримали засоби гігієни на суму 1277 грн. До Міжнародного дня інваліда 11 лежачих важкохворих громадян отримали продуктові набори на суму 440 грн. До Дня Святого Миколая 25 дітям з неблагополучних та багатодітних сімей ми вручили подарунки на суму 600 грн. Було проведено дві виставки здоров’я для жителів міста, де вони могли дізнатися про свій артеріальний тиск, масу тіла, зріст, свій біологічний вік, пройти масаж. Гуманітарну допомогу згідно заяв та актів обстеження отримали 150 чол. на суму 1500 грн., а грошову в сумі 650 гривень одержали 4 чол. Ми висловлюємо щиру подяку благодійникам та меценатам, які творять добро: Маліновському С. В., Гринишину Є. Я. Отож, робімо добро, проявляймо милосердя один до одного.
Поліна Каленська,
голова районної організації Товариства Червоного Хреста
andrushevka.at.ua
П’ятнадцятого лютого. В зал засідань районної ради все заходять і заходять чоловіки різного віку з нагородами на грудях, якось по- особливому тепло тиснуть один одному руки, цікавляться життям та проблемами. Відразу відчуваєш ту невидиму атмосферу бойового побратимства, що об’єднує цих обпалених війною колишніх воїнів, які з миротворчою місією пройшли нелегкими дорогами Афгану, Чехословаччини, Угорщини, Сирії, Єгипту, Анголи, Мозамбіку, Ефіопії, інших країн, в трюмах кораблів добиралися до далекої Куби, аби допомогти відстояти незалежність далекому острову Свободи.
Їх усіх запросили на урочисте зібрання з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цих мужніх чоловіків та й усіх присутніх в залі глибоко хвилювали слова ведучих, пісні, у виконанні Олексія Рудницького, присвячені воїнам-афганцям, які загинули на чужій землі, виконуючи свій воїнський обов’язок, і поверталися до рідних домівок, своїх наречених, розтерзані й знівечені війною і чужими кулями в «чорних тюльпанах» як вантаж-200. Про той зловісний «чорний тюльпан» зворушливо до сліз, з біллю в голосі співав Вадим Гонзецький. І пісня ця звучала як реквієм по тих, хто навіки залишився юним, хто недокохав, недорадів, не народив синів. Зал, наче по команді, встав і слухав пісню стоячи… Зі щирими словами звернулися до воїнів-інтернаціоналістів голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, голова районної ради О. В. Мельник. Вони дякували колишнім солдатам за мужність, за те, що і нині вони займають активну життєву позицію, вручили грошові допомоги матерям, чиї сини загинули в Афганістані, на підтримку районних Спілок воїнів-афганців та воїнів-інтернаціоналістів. Перед присутніми виступили міський голова В. І. Бойко та військовий комісар Андрушівсько-Попільнянського ОМВК, підполковник В. Л. Моторний. Вони вітали колишніх воїнів з Днем захисника Вітчизни, а останній вручив з нагоди такого свята медалі окремим воїнам-інтернаціоналістам. Щиро дякували своїм бойовим побратимам за ратний подвиг і голова районної Спілки воїнів-афганців Ю. П. Красовський, котрий вручив своїм товаришам ювілейні медалі, та голова районної Спілки воїнів-інтернаціоналістів В. Я. Шикір, який теж вручив колишнім миротворцям грамоти та книжки «Вони захищали мир в Європі». Сповнений болючих спогадів був і виступ заступника голови районної Спілки воїнів-афганців С. Є. Ткачука. Афганська війна, що тривала довгих 10 років і через яку пройшло понад 160 тис. юнаків з України, з яких не повернулися в родини близько 4 тис., а понад 3500 стали інвалідами, залишила болючі мітки і на його душі та тілі. І хоча ця війна вже стала історією, та житиме вона в пам’яті кожного з них, бо написана кров’ю, тисячами обірваних життів. Кожен афганець засвоїв військовий і моральний урок тієї ніким і нікому неоголошеної і непотрібної, героїчної і трагічної війни. Воїнів-інтернаціоналістів вітав з Днем захисника Вітчизни і ветеран Великої Вітчизняної війни К. М. Никипорець. Трохи похмурнілі, стривожені болючою пам’яттю залишали воїни-інтернаціоналісти зал, аби покласти квіти до пам’ятника воїнам-визволителям на Алеї Слави та на могили бойових побратимів в Жерделях, Малій П’ятигірці, Нехворощі, Великих Мошківцях, Івниці, Гарапівці, Ярешках, Андрушівці.
Валентина Василюк
andrushevka.at.ua