Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
субота, 9 квітня 2011 р.

Другорядних проблем немає

Ось і весняне сонечко заходилося обціловувати землю-годувальницю своїм теплом, а в кожного з нас побільшало турбот, бо час прибрати садибу, провести весняний догляд за садом, підготувати картоплю та насіння однорічних культур для висаджування та посіву. Вже підживлено озимину, йде посів ярих зернових, постійно вирішуються невідкладні проблеми у галузі освіти, культури, охорони здоров’я. Про те, як працюємо у 2011 році, про плани на перспективу ми й вели мову з головою районної державної адміністрації Б. В. Мазуром.
- Борис Валентинович, сьогодні хотілося б Вам поставити запитання, які найбільше хвилюють жителів району. Як аграрій з багаторічним досвідом, із добре відомою всім вимогливістю до себе й підлеглих, любов’ю до землі розкажіть про хід весняно-польових робіт та перспективи на майбутній урожай.
- Для проведення весняно-польових робіт сільгосптоваровиробники закупили 4115 тонн селітри, 2,5 тис. тонн складних добрив. В першому кварталі 2011 року придбано 16 одиниць сільськогосподарської техніки на загальну суму 2,6 млн. грн. Відповідно до структури посівних площ ярі зернові прогнозується посіяти на площі 25,1 тис. га. На 3,5 тис. га буде збільшено, в порівнянні з минулим роком, посіви кукурудзи на зерно. Станом на 13 квітня посіяно 30% ранніх зернових, а це 4000 гектарів. Викликає тривогу те, що близько 30 відсотків площ озимого ріпаку доведеться пересівати, а от посіви озимої пшениці та жита знаходяться у доброму і задовільному стані. Всю озимину підживлено.
- Неодноразово на сторінках газети йшла мова про газифікацію Волиці, реконструкцію очисних споруд м. Андрушівка. Що Ви можете сказати з цього приводу?
- В даний час активно ведуться роботи по будівництву підвідного газопроводу в с. Волиця, там створено кооператив, обрано керівника, який безпосередньо займається питаннями газифікації. Нарешті розпочато роботи по реконструкції та будівництву очисних споруд. Завдяки підтримці голови облдержадміністрації С. М. Рижука з обласного фонду на ці роботи виділено 800 тис. грн., а рішенням сесії районної ради - 100 тис. грн.
- Останнім часом гостро стоїть питання щодо прийняття та запровадження пенсійної реформи. І найболючішим тут є легалізація заробітної плати. Які заходи вживаються керівництвом району стосовно виведення доходів громадян з тіні і зменшення сум виплаченої в «конвертах» заробітної плати?
- По-перше, страховий стаж залежить не від печатки в трудовій книжці, а від того, протягом якого періоду за людину платили внески. По-друге, розмір пенсії прямо пропорційний тій заробітній платі, з якої вони сплачувалися. А людина, яка отримує заробітну плату в «конвертах», позбавлена соціальних гарантій, захисту від незаконного звільнення, права на відпочинок, а головне - гідної пенсії в старості. Працівники Державної податкової інспекції, управління Пенсійного фонду спільно з правоохоронними органами постійно проводять перевірки та рейди по виявленню нелегально працюючих. Але, в першу чергу, від людини, її свідомості та відповідальності залежить, яким чином їй виплачують зароблені гроші. Хочу сказати, що незабаром Верховна Рада розгляне законопроект, в якому передбачено значні штрафні санкції за виплату «тіньової» зарплати.
- Борис Валентинович, нещодавно відбулася колегія обласної прокуратури, де йшла мова про соціальний захист інвалідів. Скажіть, а як в нашому районі вони забезпечуються спеціальним автотранспортом, технічними засобами реабілітації та протезно-ортопедичними засобами, санаторно-курортним лікуванням?
- Дотримуючись чинного законодавства про соціальний захист ветеранів війни щодо першочергового забезпечення автомобілями інвалідів війни, тих, хто безпосередньо брав участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, всіх інвалідів війни включено у першочергові списки на отримання автомобілів. В минулому році три інваліди Великої Вітчизняної війни отримали транспортні засоби. Технічними засобами реабілітації забезпечені 55 інвалідів, направлення на виготовлення протезно-ортопедичних виробів отримали 143 чол. На жаль, існує проблема забезпечення інвалідними візками, де в черзі перебуває 12 чол. А щодо санаторно-курортного лікування, то в минулому році ним забезпечено 36 інвалідів та ветеранів війни. На жаль, немає можливості забезпечити путівками всіх інвалідів загального захворювання. Так, на обліку для отримання путівок перебуває 87 інвалідів, а виділено було їх лише 5. В цьому році ми плануємо, по можливості, для придбання путівок виділити кошти з місцевого бюджету.
- Хотілося б з перших вуст почути, як проводиться реформування закладів охорони здоров’я в нашому районі.
- Відповідно до чинного законодавства з 1 січня 2011 року всі заклади первинної медико-санітарної допомоги - дільничні лікарні, лікарські амбулаторії, амбулаторії загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти фінансуються з районного бюджету і підпорядковуються ЦРЛ як структурні підрозділи. В районній державній адміністрації створено відділ охорони здоров’я, який є розпорядником бюджетних коштів та замовником медичних послуг. А з ініціативи моїх однопартійців, членів Партії регіонів, планується відремонтувати в лікарні ліфт та прийомне відділення. Сподіваюся, що всі ці заходи сприятимуть поліпшенню медичного обслуговування населення.
- Скажіть, які заходи вживаються місцевою владою для покращення матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів району, підтримки обдарованої молоді?
- За кошти районного бюджету в грудні минулого року придбано автобус вартістю 293 тис. грн. для підвезення до Червоненської ЗОШ І-ІІІ ст. учнів, які проживають у селах Забара, Котівка, Малі Мошківці. Планується провести ремонтні роботи в багатьох школах району, а в Степківській зробити електроопалення замість існуючого пічного та провести ремонт шиферної покрівлі приміщення. Необхідно також зробити реконструкцію теплогенераторної в Андрушівській ЗОШ І-ІІ ступенів. З нашої ініціативи з районного бюджету виділено кошти для підтримки обдарованих дітей.
- Борис Валентинович, приємно, що Ви не залишили своє захоплення спортом. Мабуть, вболіваєте і за цю галузь. Що ж нового у спортивному житті району?
- Команда «Аміко» успішно виступає в чемпіонаті області та України з футболу серед ветеранів, «Фортуна» бере участь у чемпіонаті області, дитячі команди ДЮСШ є неодноразовими призерами обласного футбольного фестивалю «Даруймо радість дітям». У нас щорічно проводиться чемпіонат району з футболу. Вже в цьому році маємо гарні результати - підготовлено п’ять спортсменів-першорозрядників, а Юля Яремчук із Зарубинець на ХVІ чемпіонаті України з армспорту посіла перше місце, виконавши спортивний розряд кандидата в майстри спорту. Зараз в районі триває місячник «Спорт для всіх - спільна турбота» і я запрошую спортсменів та шанувальників спорту, небайдужих жителів району взяти участь у ремонті, впорядкуванні та облаштуванні спортивних майданчиків у кожному населеному пункті. Давайте всі разом будемо привчати нашу молодь до здорового способу життя. Задля позитивних змін у розвитку галузі в області - зміцнення матеріально-технічної бази спортивних закладів, підтримки провідних спортсменів та тренерів з ініціативи голови обласної державної адміністрації С. М. Рижука на Житомирщині створено обласний благодійний фонд «Розвитку фізичної культури і спорту та Олімпійського руху». Запрошую всіх, по можливості, підтримати матеріально ЖОБФ.
- На часі гостро стоїть питання виховання патріотів, високодуховних культурних людей. Чільне місце у цій справі відводиться школі мистецтв, але ж умови, в яких навчаються діти, не відповідають вимогам. Яка перспектива щодо діяльності школи та вирішення питання приміщення для неї?
- У нас в районі немало талановитих дітей, більшість з них навчається в школі мистецтв, бере участь в різноманітних конкурсах, фестивалях. А коли в Житомирі проходив творчий звіт району, то в ньому брали участь чотири колективи зі школи мистецтв і їх виступи були оцінені досить високо. Саме школа мистецтв, здійснюючи естетичне виховання, готує підґрунтя для занять художньою творчістю. Але на даний час умов для збільшення кількості учнів немає, бо й так два класи - образотворчого мистецтва й хореографії проводять заняття в приміщенні районного будинку культури. А тому райдержадміністрацією було прийнято рішення про переведення школи мистецтв у приміщення районного кінотеатру. Зрозуміло, що там необхідно зробити реконструкцію та ремонт, а для цього потрібні немалі кошти. Ремонтні роботи розпочалися ще в минулому році, проводяться й зараз. І сподіваюся, що за два роки ми всією громадою відсвяткуємо новосілля школи мистецтв.
- Нещодавно однопартійці одноголосно обрали Вас головою районної організації Партії регіонів. Як Вам вдається поєднувати нелегку роботу керівника району з громадською діяльністю?
- Як і в кожного керівника району, роботи в мене багато, але, очоливши Партію регіонів, відчув справжню підтримку однодумців. Я високо ціную досвід роботи й ініціативу однопартійців Святюка Є. П., Яцюк Л. Д., Сословської С. І., Сілецької Л. П. Користуючись нагодою хочу подякувати депутатам обласної ради О. В. Пастовенському та М. М. Олещенку за їх слушні поради, підтримку й допомогу.
- Борис Валентинович, я поставила Вам лише частину запитань, які цікавлять наших читачів. Сподіваюся, що на сторінках газети в майбутньому ми продовжимо наш діалог з приводу інших наболілих, актуальних тем.

Бесіду вела Марія ОЛЕКСЮК
пʼятниця, 8 квітня 2011 р.

У ветеранів багато турбот

Людям поважного віку, ветеранам праці притаманні ініціативність, творчість та наполегливість в досягненні мети. Реалізувати себе в різних сферах життєдіяльності - таке завдання поставили перед собою члени президії районної ради ветеранів на черговому засіданні.
У виступах Семенова М. О., Ковтун Р. Ф., Піцикевича С. А. говорилося про турботу, якою оточені ветерани та учасники війни, і про те, що ще слід зробити для поліпшення їх життя та соціального захисту. У виступах йшла мова також про підготовку матеріалів до випуску додаткового тому Книги Пам’яті України «Переможці». Було наголошено, що назріла необхідність значно поліпшити роботу ради ветеранів. Слушні пропозиції висловили Ворона В. Д., Войцехівський Б. І., Дяченко Я. А., Озорніна Н. І. Говорилось про пошуки нових форм і методів роботи організаціі по залученню ветеранів праці та дітей війни до активного громадського життя. Запропоновано створити комісію з організації культурного відпочинку та дозвілля ветеранів, пенсіонерів. Керівник волонтерського центру Вожик М. В. розповіла про відзначення Міжнародного дня волонтерів. Захід цей ми почали проводити в останні роки. Громадські активісти різних поколінь порозумілися заради досягнення спільної мети - творити добро для тих, хто ним обділений. За проявлені людяність і доброту, чуйність і повагу до людей похилого віку ветеранська організація району відзначила подякою учнів 11-их класів Андрушівської №1, Городківської, Степківської та Червоненської загальноосвітніх шкіл. З усіх заслуханих питань були прийняті відповідні рішення.

Надія Горкун,
голова ради районної організації ветеранів

Двое нероб випили та закусили на 600 чужих гривень

6 квітня до Андрушівського райвідділу міліції звернувся житель м. Житомира, 1970 р.н., із заявою про те, що з його приватного магазину невідомим викрадено алкогольні напої та продукти харчування. Сума збитку становить майже 600 гривень.

Дільничні інспектори спільно із працівниками карного розшуку за підозрою у скоєнні злочину затримали двох 25-ти та 35-річних непрацюючих жителів району.

ВЗГ УМВС України в Житомирській області
четвер, 7 квітня 2011 р.

До відома власників транспортних засобів

Повідомляємо, що з 1 по 10 число кожного місяця за адресою м. Андрушівка, вул. Корольова, 10 (АТП "Агробуд”) буде проводитися перевірка технічного стану транспортних засобів та видача протоколів для подальшого проходження чергового ТО в ДАІ.

Учасник героїчного рейду на Берлін

Боляче і соромно за те, що нащадки забули про героїчні подвиги патріота-андрушівчанина Петра Григоровича Токунова. Його ім’я, на жаль, не внесене до Книги Пам’яті. Петро Токунов - випускник Андрушівської семирічки 20-их років минулого століття і Андрушівської школи ФЗН. Працював слюсарем на цукрозаводі, був ініціатором будівництва народним методом будинку культури імені Леніна. В 30-их роках закінчив Чугуївське авіаційне училище. В роки Великої Вітчизняної війни Петро Токунов - пілот І класу, був учасником історичного рейду 8 серпня 1941 року на Берлін. 9 серпня газета «Правда» писала про цей рейд так: «Окрема особлива група авіації Червонопрапорного Балтійського флоту під командуванням полковника Е. Н. Преобреженського вилетіла з о. Сарема (Ефель), провела перший нічний бомбовий удар по військових об’єктах фашистів у Берліні. Під час бомбардування танкової колони ворога бомбардувальник батальйонного комісара Нежданова знищив 5 танків ворога, але і сам був пошкоджений і приземлився в розташуванні німецьких військ. Радянські пілоти не залишили свого комісара в біді. Декілька екіпажів, ставши в коло, інтенсивно обстрілювали німецьких солдатів, не давали їм наблизитися до радянських льотчиків. А в цей час лейтенант Н. К. Струєв зробив посадку, взяв на борт свого літака екіпаж комісара і доставив його у свій полк». Серед учасників цього героїчного рейду був і Петро Токунов. Нам відомо, що він загинув пізніше, але коли і де – не знаємо. Якщо хто знає щось про подальшу долю героя, просимо повідомити по телефону 2-14-03 Й.В. Лоханському або в редакцію районки.

Йосип Лоханський,
історик-краєзнавець
середа, 6 квітня 2011 р.

Відкрите акціонерне товариство "ЧЕРВОНСЬКИЙ ЦУКРОВИК", повідомлення

Відкрите акціонерне товариство "ЧЕРВОНСЬКИЙ ЦУКРОВИК", надалі за текстом ВАТ «ЧЕРВОНСЬКИЙ ЦУКРОВИК» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 00372374, місцезнаходження згідно з реєстраційними документами: 13434, Житомирська область, Андрушівський район, смт. Червоне, вул. Свердлова, буд. 75, тел. 041-3694-809) повідомляє: У зв’язку із отриманням відповідної пропозиції від акціонера (Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСЕРВ КОНСАЛТИНГ ЕЛЕЛПІ», зареєстроване за законодавством Великобританії, якому належить 5470282 простих іменних акцій ВАТ «ЧЕРВОНСЬКИЙ ЦУКРОВИК», що складає 24,9% акцій), до порядку денного загальних зборів акціонерів ВАТ «ЧЕРВОНСЬКИЙ ЦУКРОВИК», що відбудуться 19 квітня 2011 року, вносяться зміни. Зміни до порядку денного вносяться шляхом включення нових питань, а саме: 1. Про прийняття рішення про розміщення облігацій ВАТ «Червонський цукровик» на суму 31000000,00 гривень (Тридцять один млн., 00 коп.) та затвердження рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій.
2. Про надання повноважень Наглядовій раді ВАТ «Червонський цукровик» на проведення усіх необхідних дій, пов’язаних із розміщенням облігацій, затвердженням результатів розміщення облігацій та звіту про результати розміщення облігацій, а у випадку дострокового закінчення розміщення облігацій, прийняття рішення про закінчення розміщення, а також підписання всіх необхідиих документів та угод, пов’язаних з випуском, обігом та погашенням облігацій.

вівторок, 5 квітня 2011 р.

І досі тривожать серце спогади

11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Близько 66 літ минуло відтоді, як закінчилась Велика Вітчизняна війна, яка назавжди залишила болючі мітки в людських долях, серцях, а багатьом - фашистське клеймо на тілі. Стоїть таке і на руці нашої односельчанки, великої трудівниці і усіма шанованої жінки Надії Олексіївни Яцик (дівоче прізвище Горбач), якій довелося пройти через німецькі концтабори і вижити. У їх родині підростало четверо дітей. Надія була найстаршою. Закінчивши шість класів, пішла разом з батьком працювати різноробочою на невеликий лісопильний завод, що був тоді в Нехворощі. А тут - війна. І досі стає моторошно, коли згадує, який страх охопив, коли почули оту страшну звістку. Батько пішов на фронт. В селі фашисти влаштовували облави на юнаків і дівчат, виловлювали ночами, як звірину, щоб відправити до Німеччини. В 1941-ому спіймали і Надію, разом з іншими дівчатами посадили на віз і повезли в Бердичів, але їй вдалося втекти по дорозі… Вдруге, у липні 1942-го, уже не відкрутилася: в Бердичеві посадили в товарняк і повезли в Польщу. В дорозі їли сухий пайок, бо води не давали. Гнітили важкі думки, лякала невідомість. Висадили їх неподалік Кракова, де один заможний поляк відібрав 20 дівчат, аби працювали на нього. Не з медом було, вирішила втікати будь-що. Спіймали, посадили у в’язницю, а восени 1942-го відправили непокірну в концтабір міста Аушвіц, де терпіла знущання до січня 1945, а потім був страшний Бухенвальд. Смугастий одяг, дерев’яне взуття, баланда з брюкви, в кожному з бараків жило по 600 чоловік. Постійно стояв страшний сморід з крематорію, де спалювали хворих, бо їх ніхто не лікував. Отож молила Бога, аби не захворіти, бо то був кінець. А євреїв там спалювали партіями, вели ніби до лазні… Не існувало ні прізвищ, ні імен, лише табірний номер. У неї на обох руках вибито 22487. Цей номер ще й тепер будить страшні спогади. На власні очі бачила Надія Олексіївна смерть, насилля, звіряче катування. Витримала все: і приниження, і важку працю. А дім, рідне село снились ночами. Їх звільнили в квітні 1945-го, а додому потрапила аж у червні. Небагатьом в’язням із тих 100 тисяч мучеників нацистського концентраційного табору Бухенвальд судилось вижити. Але життя було до Надії Горбач прихильним, бо вона, сильна духом, вижила, повернулася до рідної домівки. Працювала на полі, потім стала дояркою. В 1946 році вийшла заміж, народила і виховала п’ять прекрасних дочок. Ними живе і радіє, а ще - внуками, правнуками.

Андрій Устименко,
студент Житомирського держуніверситету ім. І. Франка

Архів блогу