Філія “Андрушівський райавтодор” - одне з тих підприємств, яке працює з прибутком, не маючи боргів по зарплаті та по внесках і податках. Треба віддати належне і керівництву, і колективу в цілому. Незважаючи на те, що матеріально-технічна база філії застаріла, тут, образно кажучи, дають машинам друге життя, бережуть їх, вміло експлуатуючи, реставрують. Таким чином, за 9 місяців підприємство виконало всіх робіт на суму 2049,3 тисячі гривень. На ремонт дорожньої мережі з державного бюджету виділено 2087,4 тис. грн. Ці кошти освоєно майже на 80 відсотків. Серед відремонтованих об’єктів - дороги на вулицях Житомирська, Шевченка, Франка (не до кінця) в Андрушівці, міст через Гуйву, що в районі Загреблі. Ці роботи проведені за кошти субвенції на утримання доріг комунальної власності в сумі 299,9 тисячі гривень. Укладені також договори із Івницькою, Городківською, Зарубинецькою, Старокотельнянською, Бровківською, Павелківською сільськими радами на ремонт доріг та благоустрій населених пунктів. Роботи на цих територіях ведуться в міру надходження коштів від замовника. Для утримання в належному стані доріг у зимовий час підготовлено грейдер, трактор з навісним очищувачем, припасли достатню кількість піску й солі для посипання. Дорожники господарюють ощадливо, незважаючи на економічну скруту, зуміли за власні кошти купити новий спецавтомобіль марки ЗІЛ, трактор МТЗ-92. В успіхах колективу - праця кожного робітника, гуртом вболівають за діло. Дисципліна в колективі - на першому плані, а вона - невід’ємна складова успіху. Додає честі колективу й те, що у філії - висока культура виробництва: територія - у зразковому стані, робочі місця ремонтників - теж. Тут створені належні побутові умови. Заробітна плата своєчасна. Її середній розмір - в межах 1300 гривень на місяць. Все це сприяє стабільності в роботі, плинність кадрів зовсім незначна - багато працюючих на підприємстві трудяться по 10-20 років.
14 жовтня 2009р. Незвичайним був цей осінній день для всіх, хто має хоч якесь відношення до Андрушівської гімназії. Цього дня тут відбулося величне свято - відзначення 70-річчя навчального закладу. Материнським привітом зігрівала школа кожного, хто прийшов, приїхав на зустріч з дитинством. Сайт Андрушівської гімназії http://2school.info
14 жовтня Андрушівська гімназія відзначила 70-ліття з часу заснування.
Для народного депутата України, голови Житомирської обласної організації Партії регіонів Миколи Присяжнюка вже стало традицією всіляко підтримувати молоде покоління області: «Що посіємо сьогодні в душах цих хлопців і дівчат – те проросте через кілька років. Сьогоднішнє молоде покоління – це запорука завтрашнього злету нашої держави».
До ювілею у гімназії вирішили відкрити світлицю – своєрідний музей, відвідувачі якого зможуть дізнатися про історію школи і сьогоднішнє життя гімназії, про здобутки колективу та учнів.
- На жаль, сьогодні з бюджету майже не виділяються кошти на подібні цілі, - зазначив депутат обласної ради від Партії регіонів Едуард Ставицький.
– Проте Партія регіонів виконує обіцянку, дану в рамках акції «Віктор Янукович почує кожного». Ми почули звернення керівництва гімназії. Ми почули про бажання учнів мати такий музей.
Народний депутат Микола Присяжнюк та депутат обласної ради Едуард Ставицький подарували гімназистам усі необхідні для світлиці меблі.
- Саме освічена та здорова молодь допоможе нашій державі розвиватися економічно, культурно та соціально, - зауважив у привітальному слові депутат Житомирської обласної ради, заступник голови обласного партійного осередку Андрій Дяченко. – Гімназія славиться обдарованістю школярів та професіоналізмом учителів. Адже тільки за останні три роки 16 учнів гімназії стали призерами обласних олімпіад.
Партія регіонів почула і крик про допомогу з села Новоівницьке Андрушівського району. Після розформування військової частини з балансу Міністерства оборони був знятий дитячий садочок – і проблеми малечі стали мало кого цікавити. Зокрема, гостро постала проблема умеблювання: кілька тижнів тому маленька дитина впала зі зламаного стільця, травмувавши голову. Завідуюча дитсадка звернулася до Партії регіонів з проханням допомогти.
На проблему оперативно відреагував активіст Партії регіонів, куратор Андрушівської районної організації Ігор Якубович, який завжди переймається проблемами кожного мешканця району і по мірі можливостей намагається знайти вихід із ситуації. Так, малюки з Новоівницького вже обідають та граються, сидячи на нових стільчиках.
- Кожен із нас повинен розуміти, що особливу увагу потрібно приділяти нашому майбутньому – нашим дітям, - зазначив голова Андрушівської районної організації Партії регіонів Віктор Гладунець. – Якщо держава не може потурбуватися про них самостійно, це повинні зробити ми. Партія регіонів і надалі максимально приділятиме увагу проблемам дітей і молоді.
14 жовтня. Незвичайним був цей осінній день для всіх, хто має хоч якесь відношення до Андрушівської гімназії. Цього дня тут відбулося величне свято - відзначення 70-річчя навчального закладу. Материнським привітом зігрівала школа кожного, хто прийшов, приїхав на зустріч з дитинством… Зранку на шкільному подвір’ї звучить музика, святково прибраний вхід до приміщення. Біля кожного кабінету - виставка квіткових композицій під назвою “Красуйсь, гімназіє, в дитячім квіті”. Господарі - одинадцятикласники. Це вони чекають на гостей. Серед найпочесніших - ветерани вчительської праці. В одному з кабінетів відбулася тепла зустріч трьох поколінь: сьогоднішніх випускників, випускників 1954 року та досвідчених, мудрих вчителів-ветеранів. Нові часи, нові завдання, нові вимоги, новий ритм життя нинішніх учнів не завадив із щирою цікавістю вслуховуватись у розповіді вчителів про свій перший урок, кумедні випадки, про шкільних всезнайок і пустунів. А далі - традиційне свято повноліття “Ми - спадкоємці цінностей держави”. Старшокласникам гімназії урочисто вручають паспорти. Їх вітають начальник паспортного столу Мосузенко Ю. В., батьки. Учні у відповідь дарують присутнім чудові пісні про Україну, танці. Молодші друзі на згадку дарують шістнадцятирічним дбайливо сплетені в пучечки барвінок і калину. “На життєвих вітрах вічно світить хай вогник твій, школо!” - назва концерту, що тривав у районному будинку культури. Його розпочали вчителі гімназії танцем з рушниками. Не передати словами ту самовіддану працю, той гідний наслідування ентузіазм, який супроводжує роботу вчителя. Наша доля щаслива, бо кожен педагог прагне світ обійняти і вкласти в душі, серця своїм учням. “Меди і терни”, - так назвала у своєму виступі-привітанні директор гімназії А. Л. Михайловська роки життя і праці А. І. Семенової та П. І. Коваль, що прийшли на свято. Їм особлива увага, особливі вітання за творчий неспокій, за добру лагідну вдачу, красу душі, за відданість професії. Першими вітали весь великий колектив учнів та вчителів гімназії почесні гості нашого свята - голова районної державної адміністрації К. І. Курсон і голова районної ради В. Б. Шпаківський, які подарували школі інтерактивну дошку. Від управління освіти і науки облдержадміністрації виступила спеціаліст управління О. М. Тимченко. Почесними грамотами управління освіти райдержадіністрації нагородила голів методичних об’єднань гімназії начальник відділу Л. В. Ковальчук. Всіх присутніх у залі вразив фільм про історію становлення навчального закладу. А ось і кульмінація свята: на сцену виходять 60 вчителів, що працюють у гімназії, а учні під оплески запрошують приєднатися ветеранів педагогічної праці. І лине в зал однаково дорога для всіх пісня “Команда молодості…” Стало тепло і радісно від єднання поколінь, від неперервності нитки життя, традицій закладу. Щиро привітала усіх присутніх Р. А. Животовська - ветеран освітянської ниви, талановитий педагог, керівник клубу “Надвечір’я”. Нас вітали депутат обласної ради від Народної Партії М. Олещенко, представник першого випуску школи Л. Щербакова, наші випускники багатьох попередніх років. І всі вони прийшли з подарунками для сьогоднішніх учнів. А депутат обласної ради від Партії регіонів А. Дяченко, привітавши гімназію з ювілеєм, передав допомогу на умеблювання гімназійної ”Світлиці” - майбутнього музею закладу. Сучасне гімназії - це Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення. Тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. Тож бажаємо усьому колективу педагогів, учнів сміливо обминати підводні рифи, чутливо вловлювати вітер змін в освіті, надихати усіх своїм творчим неспокоєм!
13 октября 35-летний житель г. Андрушевка Житомирской области обратился к работникам милиции с заявлением о том, что из его гаража, путем повреждения окна, неизвестным похищены автомагнитола и автомобильный телевизор, чем вызван ущерб на общую сумму 1 тыс. 350 гривен. Об этом Житомир.info сообщает пресс-служба УМВД Украины в Житомирской области.
Сотрудники уголовного розыска установили, что это преступление совершил 21-летний безработный житель района, у которого похищенное изъято.
В Нехворощі 14 жовтня 1919 року в селянській сім’ї Василя та Ганни Захарків народилася дівчинка, яку назвали Розалією. Дитинство було тривожним, бо тривала громадянська війна. У сім’ї підростало п’ятеро дітей. Всі змалку були привчені до праці, допомагали по господарству. Перед війною поєднала Розалія свою долю з Петром Козінчуком. Народила йому 5 синів і дочку. Та недовго діти тішилися батьком: Розалія Василівна рано овдовіла і всі клопоти про сім’ю взяла на свої плечі. Важко було одній: лягала спати і прокидалася з однією думкою - чим нагодувати дітей. Ходила на торфорозробку, бо там хоч щось та платили, потім працювала в колгоспі. Одного бажала, щоб діти виросли порядними людьми. Через це змалку всіх до праці привчала, тлумачила, щоб були скромними і ввічливими. Діти вдячні матері за науку. Про це вони казали неньці і в день її 90-річчя, яке та зустріла нещодавно. Її гордість - це дочка Юлія, сини Василь, Микола, Леонід, Станіслав, Павло, а ще 8 онуків і 11 правнуків. Поки здужала, жила Розалія Василівна у рідній Нехворощі, а оце два роки тому переїхала до дочки в Андрушівку. У бабусі й досі світлий розум, завидна пам’ять, поміркований характер. Старенька допомагає по господарству, любить читати газети. Коли діти, зібравшись у сімейному колі, починають говорити про хвороби, бабуся Рузя жартома вставить: «А в мене нічого не болить!». Така вона в нас, Розалія Василівна, трудівниця, оптимістка, мати-героїня і просто хороша людина.
Є особлива категорія жінок, котрі, здається, у які б часи не жили, неодмінно утвердилися б як непересічні особистості - інтелектуали, талановиті лідери і водночас світлі стилем життя, здатні щедро віддати свої знання, подати руку допомоги, не стримати сліз, коли комусь боляче... Добре відома і знана жінка на Андрушівщині - директор ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” Матвієнко О.Ю. (фото). Якщо коротко охарактеризувати цю жінку, я без лукавства сказала б - це справді гармонійна особистість. Багато чого їй подарували Бог і доля, але й сама вона доклала чимало зусиль до того, аби жити в рівновазі з собою та людьми, лишити слід на землі. Народилась Оксана Юріївна в нашому місті в родині Хомичів. Мама, Валентина Іванівна, була вчителькою Гальчинської школи, батько, Юрій Михайлович, працював на Андрушівському цукровому заводі. В 1978 році вона закінчила із золотою медаллю Андрушівську школу № 2. В цьому ж році стала студенткою Київського інституту харчових технологій ім. Мікояна. Після закінчення вузу без вагань попросилась на Андрушівський маслосирзавод, хоч були пропозиції лишитись в столиці. І в трудовій книжціі з’явився запис № 1- мікробіолог Андрушівського маслосирзаводу. Відтак за 25 років трудової діяльності на заводі вона пройшла пліч-о-пліч з працівниками непростими дорогами виробничника - від технолога, бактеріолога, начальника радіологічної лабораторії, зав. виробництвом до директора заводу. На цій посаді Оксана Юріївна 12 років. За роки її керівництва різні часи переживав завод. Але в останні роки - це стабільне підприємство з високим рівнем виробництва, де трудиться майже 600 працівників. Високі показники підтверджують численні нагороди, дипломи та відзнаки, що зберігаються у кабінеті Оксани Юріївни. Торгова марка «Золотава» відома не лише по всій Україні, а й за її межами. Жодне представлення Житомирщини не відбувається без продукції ТОВ “Андрушівський маслосирзавод”. В цьому велика заслуга особисто Оксани Юріївни. В цій жінці поєднані принциповість, вимогливість керівника та водночас небайдужість, щедрість і людяність. Матвієнко О. Ю. займається і доброчинними справами. Не стоїть осторонь благодійних акцій в районі, що стосуються дітей-сиріт, інвалідів, ветеранів, допомагає бюджетним установам, рідній школі, де навчалась. Жодне свято у місті чи районі не проходить без допомоги підприємства. У Оксані Юріївні поєднуються керівник, чарівна жінка, добра дружина, мама двох доньок, бабуся, вірна подруга та прекрасна господиня. Минулого року вона стала переможницею обласного конкурсу «Квітуче моє Полісся». Уся садиба Матвієнків з ранньої весни до пізньої осені квітує. А на присадибній ділянці вирощує господиня усілякі чудернацькі овочі, про які з захопленням усім розповідає. А ще помітний пагінець дерева життя Оксани Юріївни - громадська робота. Протягом восьми років вона є активним членом президії районної ради жінок. Усі справи жіночої ради - це і її досягнення, її життя. І ось напередодні Дня працівників харчової промисловості радісна звістка прийшла у наш район: Указом Президента України Матвієнко О. Ю. нагороджена орденом княгині Ольги. Ця заслужена нагорода - як оцінка всього життя Оксани Юріївни. Бо вочевидь вона зуміла (попри всі складнощі та негаразди, які випали на долю жінки-керівника, громадського діяча) зберегти в собі чисті паростки добра і доброти, любові до рідного краю, людей, з якими живе і працює, своєї родини. Президія ради жінок щиро вітає Оксану Юріївну з високою нагородою і зичить міцного здоров’я, щасливого буття та довгих років активної праці на ниві утвердження та розбудови Української держави.