За Цивільним кодексом України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб і володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Але, абз.3 ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України визначено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дано визначення державній реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) , як офіційному визнанні і підтвердженні державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону України обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, а саме: - право власності на нерухоме майно. Ст.18 цього ж закону визначено, що підтвердженням виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно (правовстановлюючим документом) є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видається державними реєстраторами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державної реєстрації прав.
Валентина Сіра,
начальник управління юстиції
Надія Никифорівна КОРОЛЬ нещодавно відсвяткувала свій ювілейний день народження. Прожиті роки вимірюються добрими справами, а їх немало на рахунку в цієї вимогливої і відповідальної, мудрої і щирої жінки, вчителя за покликанням. Маючи глибокі фахові знання, добре серце, справжній талант педагога й організатора, вона навчила й вивела на широку дорогу самостійного життя не одне покоління учнів Андрушівської міської школи № 1. Багато вихованців, шануючи вчителя, любили її предмет - фізику, а тому стали інженерами, вчителями, будівельниками. Вони й зараз часто телефонують своїй наставниці, приходять в гості. А молодші колеги, кому довелося працювати разом з Надією Никифорівною, вдячні їй за щирі поради, підтримку, вміння прийти на допомогу. Шановна колего! Щиро вітаємо Вас з ювілеєм! Зичимо міцного здоров’я, добробуту та довгих років життя.
Вчителі-ветерани Андрушівської міської школи № 1
Евгения Брижук все еще надеется отыскать еврейскую девочку, которую в годы Отечественной войны пряталиее родители...
«Столько времени прошло, а я все не могу забыть то, что произошло в 1941 году. Однажды поздно вечером (было лето), в дом постучали. Отец открыл, потому что это были две дочери дяди Мошка, портного из городка Червоного, Андрушевского района. Младшую, Цилю, я знала. Старшая говорит: «Дядя Корней, наш папа как шел из дома, просил разрешения спрятать у вас Цилю от фашистов. Он очень надеялся, что вы не откажете». Самого дядю Мошка, как рассказала дочь, немцы запрягли в бочку, и заставили возить на ток воду. Потом куда-то забрали, назад он так и не пришел. Мои родители знали дядю Мошка еще с голодных 20-х. Тогда он по нашей деревне Скаковка ходил и обшивал людей, ведь страшный голод погнал его из Червоного, где у него осталась жена Голда, сын и трое дочерей. Бывало, идя домой, заходил к нам и говорил: «Корнеиха, дайте буханочку хлеба. Дома голодные дети». Отец оставил Цилю у нас, а старшая сестра пошла дальше. Мать их спряталась в Червоном на чердаке «дяде Ивана», как говорили девочки. Они очень переживали, что там страшно жарко, и она, бедная, задыхается. Циля очень боялась. При каждом шорохе, или как собака залает, Циля бросалась под широкую кровать, и долго оттуда не вылезала. Однажды в дом зашел соседский парень Петр, а Циля еще не успела скрыться. Он нам и рассказал страшную весть, что за Бердичевом немцы бьют евреев. С тех пор Циля совсем потеряла покой, кричала по ночам, звала маму, и каждое утро, боясь за нее, собиралась из дома. Мой отец знал, какая судьба ждет ребенка, и не пускал ее. Но она все равно не осталась. Уже была осень, мама дала ей одежду, и я повела Цилю в Червоное. Дошли до совхоза «Красный ток» и стали прощаться. Она так просила меня пойти с ней, но я боялась. Сняла с себя белый перкалевый платок и повязала ей, чтобы не было видно ее чёрных кудрявых волос. Уже 65 лет, как мы победили фашизм, а я все вспоминаю ту девочку и ее родню. Очень хочется знать об их дальнейшей судьбе. Может, кто в Червоном или в Бердичеве помнит их...»
Правове виховання та профілактика правопорушень серед підлітків - постійно в центрі уваги наших педагогів. Адже нікого не може залишити байдужим зростання злочинності, особливо в підлітковому середовищі. І зумовлене це, на жаль, соціальними процесами у суспільстві. Приміром, в останні роки зростає кількість сімей, не здатних забезпечувати нормальний розвиток своїх дітей як у моральному, так і в матеріальному плані.
В даний час нерідко трапляються розбіжності у поглядах на цінності сім’ї і школи, виникають конфлікти у стосунках батьків і дітей. Небезпечно те, що підліток нерідко опиняється один на один з вулицею, яка штовхає його до наркоманії, алкоголю та розпусти. Школа ж продовжує відстоювати ідеали добра, безкорисливості, чесності, порядності і милосердя. І в цьому вкрай необхідні взаєморозуміння, підтримка батьків. Шляхи вирішення цієї проблеми намагалися віднайти учасники районного семінару з виховної роботи на тему: «Профілактика правопорушень серед учнівської молоді», в якому взяли участь методисти відділу освіти, заступники директорів шкіл з виховної роботи, педагоги-організатори, представники відповідних служб райдержадміністрації. Семінар розпочався презентацією Старокотельнянської гімназії. Присутні обмінювалися досвідом роботи по формуванню правової культури та профілактики правопорушень серед підлітків. Про хід виконання районної Програми боротьби із злочинністю на 2011-2015 роки розповіла методист райметодкабінету Л. В. Ковальчук. На семінарі обговорювалися також питання про стан злочинності серед учнівської молоді та кримінальну відповідальність неповнолітніх, про попередження негативних проявів у дитячому середовищі, вплив сімейного виховання на становлення особистості дитини, про секрети успішної організації батьківських зборів тощо. Педагоги і правоохоронці намагалися віднайти шляхи, якими треба йти до спільної мети - навчити дітей поважати закони, дотримуватися правової культури.
Леся Нишпал,
заступник директора Старокотельнянської гімназії
Ось уже шостий рік 3 листопада у нашій країні відзначають День Дошкілля - професійне свято працівників дошкільної освіти. В цій галузі працює велика кількість людей, які опікуються малюками в дитячих садках, відділах освіти, навчальних та позашкільних закладах.
Ніби з корабля на бал - чарівний, веселий, радісний. Ніби з осені в літо - яскраве, червонощоке, палке. Ніби-то з відрядження додому - де тепло, затишно, спокійно. Так і ми, відчинивши двері Андрушівського дошкільного навчального закладу "Сонечко” 4-го листопада, потрапили з буденності у всесвіт Дня Дошкілля, який закружляв та захороводив піснями й казками. На святкуванні було незвично людно, тому що зійшлися представники з усіх дитячих садків району, батьки, діти. На святі присутніми також були заступник голови райдержадміністрації Мирончук О. С., заступник голови районної ради Шпаківський В. Б., заступник начальника відділу освіти Бобер В. А. та секретар міської ради Пташник В. В. Дошкільні заклади, як завжди, на висоті! Вигадка, вмілі руки, любов до дітей та своєї роботи простежуються в змісті, оформленні кожного матеріалу, що був представлений на виставці "Садочок рідний, ти - моє життя!” А в залі - веселі танці та пісні у виконанні дітей і дорослих створили чудовий настрій всім учасникам свята. Кожен дитячий садок підготував творчий сюрприз для гостей: від Гальчинського ДНЗ "Теремок” та Лісівського ДНЗ "Колобок” - яскраві танці, від педагогічних працівників ДНЗ "Малятко” - гумор, цікаві номери від інших дошкільних закладів. Усім пощастило побачити привітання Вєрки Сердючки у виконанні помічника вихователя ДНЗ "Калинка” Сірої С. В. Гучними оплесками всі привітали батьків, представників громадськості та приватних підприємців, які переймаються проблемами дошкілля та допомагають їх вирішувати. Для них у виконанні вихованців ДНЗ „Дзвіночок” прозвучала чудова музична композиція. У виступах Мирончука О. С. та Шпаківського В. Б. були слова подяки педагогам-дошкільникам району за почесну і відповідальну справу у вихованні найменших мешканців нашого району, а також вони відзначили грамотами найкращих працівників дошкільних навчальних закладів. Заступник начальника відділу освіти Бобер В. А. оголосив підсумки районного конкурсу "На кращий розвивальний простір у групових приміщеннях дошкільних закладів”. Переможцю - Андрушівському ДНЗ "Сонечко” за І місце у конкурсі були вручені грамоти та приз - спортивний інвентар. Не обійшли увагою і педагогів, які більше 30 років пропрацювали з дошкільнятами, їх привітали вихованці ДНЗ "Дюймовочка”. Непомітно промайнув час, але в серцях присутніх надовго залишились тепло і радість від справжнього свята, СВЯТА ДЛЯ ДУШІ, що зміцнює співдружність дітей і дорослих, педагогів і батьків, усіх людей, причетних до дошкільного дитинства, як свято, яке повертає маленьких і великих обличчям один до одного.
Олена Сапожко
Терміново продам газифікований будинок в м.Андрушівка
Тел.: 067-137-88-38
4 листопада Андрушівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 відзначила свій 140-річний ювілей. На урочистості, які проходили в районному будинку культури, прийшли учні і їх батьки, вчителі, гості. Серед них заступник начальника відділу освіти райдержадміністрації Бобер В. А., колишній директор школи Лоханський Й. В., вчителі-пенсіонери, колишні вихованці школи: Олексюк Ю. А. - начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації, Бойко В. І. - Андрушівський міський голова та інші.
Найпершими вітали з ювілеєм рідну школу наймолодші учні, звучав гімн навчального закладу. Директор школи Дисак С. І. звернувся до присутніх із словами щирих вітань, дякував колегам за творчу працю, учням - за старанність, батькам і спонсорам - за підтримку. У кожного з нас найтепліші і найсвітліші спогади про школу, де були перемоги і невдачі, перше кохання і зневіра. У її стінах формувався характер і світогляд, тут ми вчилися перемагати труднощі й досягати поставленої мети. Тут залишилося наше дитинство - найщасливіша пора людського життя. Виступаючи перед присутніми, Бойко В. І. привітав усіх із 140-річним ювілеєм навчального закладу, щиро дякував своїм вчителям за терпіння і невтомну працю, за сивину, яка завжди передчасно вкриває вчительські скроні, за глибокі й міцні знання. Так, до вчителів ми завжди йдемо із своїми радощами й болями, черпаємо сили для нових висот. Бо ж учитель вміє заглянути у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє. На святкову сцену піднімається автор слів гімну школи, випускниця, а нині вчителька міської школи № 1 Щесюк Л. П. Рідній школі вона присвятила свій вірш, де є такі рядки: Усе життя пройшло у цім дворі, Виховувала, вчила і пишалась Здобутками своїх випускників, Та ученицею я все ж таки зосталась. На святі вшанували вчителів-ветеранів, кожен з яких - зірка на педагогічному небосхилі. Вони віддали найкращі роки свого життя своїм вихованцям, навчаючи їх добру та людяності. Учні школи подарували їм букети осінніх квітів. Перед присутніми виступив колишній директор школи, ветаран Великої Вітчизняної війни і праці Лоханський Й. В., який дякував своїм колишнім колегам за невтомну працю, учням - за старанність, яка увінчалася тим, що вони досягли омріяних вершин. Серед випускників школи є вчені і кандидати наук, орденоносці, високопосадовці, майстри спорту, призери чемпіонатів СРСР та України. Відмітив, що історія школи - це історія рідного міста, кожного андрушівчанина. Піснею «Родина» вітав ювілярку випускник 2007 року Кондратюк Андрій, а випускник 1985 року Шваб Сергій для запрошених та гостей виконав пісню «Щастя більшого не треба», свій вірш прочитала учениця школи Панченко Анастасія. Випускниця 1970 року Скорик С. А. у своєму виступі згадувала роки навчання, своїх вчителів, дякувала їм за невтомну працю. Випускник 2010 року Жаркой Артур подарував своїм вчителям та всім присутнім пісню «Я і ти», а Пташник Н. К., яка закінчила школу у 1986 році, прийшла на ювілей школи разом із своїми вихованцями - зразковим танцювальним колективом «Веселка», який майстерно виконав танець «Гопак». Голова батьківського комітету школи, випускник 1981 року Коксун П. О. у своєму привітанні звернувся до вчителів і учнів, їх батьків, дякував за розуміння проблем школи, за оперативне вирішення невідкладних питань. А букети квітів вручив авторам гімну школи Щесюк Л. П. і Пишнюк Л. О. та привітав з днем народження вчительку Козловець Р. О. Народна мудрість каже: «Перший свій уклін віддай батькам - вони тебе зростили, а другий дай учителям - вони тебе навчили». Так, поряд з дітьми завжди йдуть батьки і вчителі, які роблять все, щоб молодь могла реалізувати свої творчі та організаторські здібності, допомагають їм досягти поставленої мети, щоб вони й надалі розбудовували нашу незалежну Україну. А із вуст ведучих звучать слова: Ось і закінчується свято. Немов на крилах сплинув час. Ми віримо, що рідна школа Залишиться в серцях у нас.
Марія ОЛЕКСЮК