Слабким моментом нашої економіки, в тому числі і сільського господарства є те, що ми реалізуємо, зокрема, і за кордон в основному сировину. Тобто, продаємо зерно, а потім купуємо розфасоване борошно. І тому нині головним стратегічним напрямком повинна стати глибока переробка продукції.
І ось компанія “Зернова база України” зробила прорив у цій справі – 2 вересня в Андрушівці відбулося урочисте відкриття ТОВ “Млин База”, де на сучасному турецькому обладнанні буде перероблятися 70 тонн зерна за добу, а вихід борошна з перемеленого зерна становитиме 80%. Планується в подальшому встановити фасувальну лінію та відкрити склад-магазин для реалізації продукції.
В урочистостях взяли участь заступник начальника управління АПК облдержадміністрації Леонід Бабич, голови Андрушівської райдержадміністрації та районної ради Олександр Дудар і Сергій Марценюк, помічник-консультант народного депутата України Олександра Ревеги, депутат райради Катерина Курсон, начальник Бердичівської ОДПІ Ірина Самборська, представник комерційного банку “Південний” (м. Вінниця) Олександр Лановенко, директор товариства “Зернофарм” (м. Вінниця) Віктор Мазур та представник турецької компанії, обладнання якої встановлено на підприємстві Камбар Арпаджі, які підкреслили важливість даного інвестиційного проекту, адже це нові робочі місця та впровадження інноваційних форм роботи та запевнили у всебічній підтримці.
У своєму виступі генеральний директор ТОВ “Зернова база України” Алтинбек Мусабекович Мустапаєв, зокрема, зазначив: “Для нашої компанії стало традицією щорічно відкривати нові підприємства. Зокрема, у 2014 році елеватор в Андрушівці, у 2015 році – Бердичівський елеватор, а сьогодні – відкриваємо “Млин Базу”. Зі своїми клієнтами ми будуємо прозорі відносини, створюємо репутацію надійного партнера. За останні роки у нас сформувалась висококваліфікована команда, якій я хочу подякувати за їх непросту працю. Окрема вдячність моїм колегам керівництву банку “Південний”, представникам турецької фірми, моїм колегам з Вінниці”.
Порадував присутніх своєю майстерністю дитячий хореографічний ансамбль “Яринка” Центру позашкільної освіти імені Олександра Разумкова.
Головний офіс: 38 (04143) 4-50-10, ел.адреса: www.grasnbseuk.com ТОВ “Млин база”: 13400, Житомирська обл., м. Андрушівка, вул. Лисенка, 22. Тел.: 093 701-80-60; 067 699-71-32.
2 вересня 2016 року у м. Андрушівка відбулося урочисте відкриття борошномельного підприємства ТОВ «Млин База». Інвестором виступило підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Зернова база України», яке вже має на території області два елеватори Андрушівський (введений у експлуатацію у 2014 році) та Бердичівський (введений у експлуатацію у 2015 році). ТОВ «Млин База» спроможне переробити 70 тонн зерна пшениці за добу. Продукція виготовлятиметься під торговою маркою «Хлібний майстер». Із введенням в дію підприємства створено понад 30 нових робочих місць.
Перше вересня – це особливе свято, тому що 1 вересня – це день знань. Якщо забути про стереотипи та штампи, то це свято змін, свято позитивного розвитку, свято пізнання нового та невідомого, водночас, зі збереженням зв'язку з минулим. У цей день хочеться особливо теплими словами привітати всіх людей, які мають безпосереднє відношення до освіти. Бажаю Вам, дорогі друзі, здоров'я, щастя та радості, а також невичерпної енергії при здобутті нових знань. Нехай завжди з Вами буде поруч підтримка та розуміння Ваших близьких та знайомих. Зі святом Вас!
К медикам малыш попал лишь через двое с половиной суток.
Когда я вошел в палату реанимации Житомирской областной детской больницы, тут же услышал, как детский голосок прокричал с требовательной интонацией: "Я домой хочу!". В кроватке лежал крошечный белобрысый мальчонка, в его глазах были страх и страдание. Он хочет домой. Он хочет к маме. Правда, мама, которую трехлетний Рома любит больше всех на свете, так и не поинтересовалась его здоровьем. С Ромой Мельником из Андрушевского района, которому скоро исполнится 3 года, недавно случилась беда - его из пневматического ружья подстрелил родной дядя 20-летний Иван Остапенко. Это произошло 19 августа возле речки в пригороде Андрушевки, в селе Гальчин. Возможно, выстрел произошел случайно. Но то, что произошло потом, а точнее - не произошло, объяснить невозможно: мать не вызвала скорую помощь и вообще не показывала раненого ребенка врачу до тех пор, пока тому по прошествии двух с половиной суток не стало очень плохо по причине пробитого пулей кишечника. Корреспондент газеты "Эхо" поехал в Гальчин, чтобы на месте выяснить, как такое могло случиться. Вот что рассказала секретарь сельсовета Валентина Берладын: - Эта семья на территории нашего сельсовета не проживает. Раненый мальчик с мамой был в гостях у своей бабушки Натальи Леонидовны Мельник. У его мамы Татьяны Мельник четверо детей. Все зарегистрированы в селе Миньковцы нашего района, но часто бывают в Гальчине, живут по нескольку дней, а то и недель. Говорят, что у Татьяны проблемы с супругом. И поскольку в семье есть малолетние дети (младшему ребенку Татьяны 7 месяцев), наша амбулатория патронирует Мельников. По данным амбулатории, Татьяна Мельник недостаточно внимания уделяет воспитанию детей: нет ванночки для купания младенца, нет в доме детского питания. Эту информацию мы рассматривали на совместном заседании комиссии по делам детей и женсовета. О ситуации мы проинформировали Миньковецкий сельсовет. Там семье выделили более просторный дом, но Татьяна содержать дом в порядке не хочет, готовить еду детям не хочет… Что касается истории с ранением 3-летнего Ромы, секретарь сельсовета сообщила, что узнала о случившемся в понедельник 22 августа, когда позвонили из полиции. Ранивший его 20-летний Иван Остапенко работал в Киеве охранником, никаких нареканий на него у сельсовета не было. Парень озабочен случившимся, навещал племянника в больнице. Вот дом бабушки раненого мальчонки. Неухоженный, мало похожий на жилой. Обвалившаяся штукатурка, некрашеные оконные рамы. Что удивило: ворота есть, а забора нет. Входная дверь в дом заперта. На стук в дверь никто не отреагировал. Соседи говорят об Остапенко-Мельниках сдержанно: особых хлопот не доставляют, но… …Но понятно, что праздничных дней в календаре этой семьи больше, чем рабочих. Нетрудно догадаться, что и детей рожала Татьяна только ради того, чтобы получать на них выплаты. Еду в областную детскую больницу. Прошу заместителя главного врача Николая Бобра прокомментировать случившееся. Николай Дмитриевич показал рентгеновский снимок. Вот яркое белое пятно на негативе. Это пуля. Ее достали. Малыш в порядке, но ему тяжело. А мамы рядом нет… - Доставать инородное тело из организма - неблагодарное дело, - делится Николай Дмитриевич. - Бывает, разрезал, и вот оно. А бывает, роешься… Вроде и обследование провел, вроде даже нащупал, а найти сразу не получается. Трехлетний Рома поступил 22-го августа около 9-ти вечера с подозрением на острый аппендицит: температура до 37-ми градусов и рвота. Врачи обнаружили небольшую ранку на его животе. Крестный мальчика сказал, что тот поранился о гвоздь. В том, что выстрелил в мальчика, не признался, поэтому пулю мы не искали, а заподозрили непроходимость кишечника. Сделали рентгеновский снимок, и обнаружилась пуля. К счастью мальчика, четыре изгиба тонкого кишечника она зацепила лишь по касательной, но сигмовидную кишку все-таки пробила. Мальчика прооперировали, он идет на поправку. Его мама так ни разу в больнице и не появилась. А наивный малыш ждет ее, надеется, что, как только мама приедет, его страдания закончатся. Но, похоже, его страдания начались с момента его рождения, поскольку он появился на свет лишь ради государственного пособия, которое получила его мама. Как сообщил и.о. начальника Андрушевского отделения полиции Александр Томашов, по данному факту открыто уголовное производство по ч. 1 статьи 121 УК Украины (Умышленное тяжкое телесное повреждение). Санкция статьи предусматривает наказание в виде лишения свободы на срок от 5-ти до 8-ми лет. Однако стрелявший уверяет, что попал в мальчика случайно, а не показали малыша медикам потому, что ранка была небольшая. Почему врал врачам, в то время когда жизнь Ромы висела на волоске, неизвестно. Социально неблагополучные семьи есть почти в каждом селе: многодетные мамы рожают чуть ли не каждый год, а выплаты на детей пропивают. И сельсоветы такими семьями занимаются, и районные службы по делам детей, но в итоге обязательно случается что-то страшное. Более того, не может не случиться. Дети из таких семей сгорают в пожарах, как недавно в Брусиловском районе. Пьяные родители ненароком душат их, как это случилось совсем недавно в Романовском. Они тонут, их просто выбрасывают, как это было минувшей зимой в Житомире и совсем недавно - в Бердичеве. В них ради развлечения стреляют. И вроде все социально неблагополучные семьи на учете в службах по делам детей, вроде всеми ими занимаются, но в итоге слишком часто приходится констатировать детские смерти по недосмотру. Неужели только для таких констатаций и для "принятия мер" постфактум придумали службу по делам детей и расходуют на нее деньги налогоплательщиков?
3 дні маленький Роман із села Гальчин прожив із кулею у животі. Після поранення родичі приховували дитину від медиків скільки могли та коли зрозуміли, що хлопчик може померти – звернулися до лікарні, але все одно відверто брехали, приховуючи справжню причину поганого самопочуття хлопчика.
І лише рентгенівський знімок показав, що дитина має кульове поранення у живіт.
Хто стріляв у хлопчика та чому близькі приховували злочин дивіться у сюжеті «Надзвичайних новин».
до 18.00 - заїзд та реєстрація учасників ДОЗ «Чайка» м. Андрушівка вул. Тітова, 24; 19.00 - від’їзд творчих колективів, учасників фестивалю на концерти в територіальні громади району; 22.00 - екскурсія до Андрушівської народної обсерваторії.
27 серпня 2016 р.
9.00 - сніданок; 10.00 - від’їзд до парку-садиби Терещенка; розміщення майстрів у виставковому містечку; 11.00 - урочисте відкриття фестивалю; 11.00 - 18.00 - робота етнографічних містечок; 11.30 - композиція Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І.Огієнка «Рушник - це доля, вишита на рушнику»; 12.00 - конкурс короваю; 12.30 - представлення рушників та виступи творчих колективів Білорусії, Литви, з регіонів України (20 хв. кожен колектив); 14.30 - конкурс на кращий український костюм; 15.00 - виступи кращих аматорських колективів Житомирщини; 16.00 - концерт ансамблю національного обряду «Родослав»; 17.00 - 18.00 урочисте закриття фестивалю. Церемонія нагородження учасників фестивалю; 18.00 - 20.00 - концерт кращих колективів Андрушівщини; 20.00 - виступ гурту «Древляни» Житомирської обласної філармонії ім. Святослава Ріхтера.
28 серпня 2016 р.
9.00 - сніданок; 10.00 - екскурсія в музей космонавтики та музей С.П.Корольова (м. Житомир). Відвідування СвятоАнастасіївського монастиря; 15.00 - від’їзд делегацій.
Сьогодні, напередодні Дня незалежності, вся країна відзначає свято вшанування одного з трьох символів нашої держави – Державного Прапора України. Щоб визначитися з цим важливим державним символом, знадобилося спеціальне засідання парламенту із залученням істориків. Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року прийняла постанову про затвердження державним прапором України національного прапора, а 23 серпня 2004 року було офіційно встановлене державне свято – День державного прапора України. День Державного Прапора - це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують величну працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня. Патріотизм, любов до Батьківщини, почуття національного єднання народжується в наших серцях, коли звучить Державний Гімн і майорить Державний Прапор. У повазі до національних символів, до числа яких належить і Державний прапор, проявляються громадянська самосвідомість, вміння і готовність об'єднати сили і подолати будь-які перешкоди, вирішити завдання будь-якої складності. Саме в цьому полягає справжній патріотизм, любов до своєї великої Батьківщини, гордість за свою історію. За відносно невеликий період становлення України, державний прапор став відомий в усьому світі. Сьогодні від кожного з нас залежить, щоб це визнання тільки зміцнювалося, адже це визначає авторитет нашої країни, авторитет державної символіки. Вірю , що кожне з ваших сердець наповнене почуттями гордості за рідний край, любові до Батьківщини, поваги до держави та її символів. Упевнений, кожен з нас готовий зробити все від нього можливе для процвітання нашої країни, зміцнення її позицій на геополітичному просторі, щоб державні символи України упізнавали і поважали в усьому світі. Бажаю всім українцям миру, щастя, благополуччя, успіхів в роботі і у всіх починаннях на благо Вітчизни! Бажаю всім нам бути гідними пам'яті наших попередників, які працею, здоров'ям, а деколи і своїм життям створювали славу і велич Державного прапора країни! Зі святом вас, дорогі земляки!