Спочатку звільнили від ворога Яроповичі, Вербів (зараз Любимівка). Наступного дня визволяли Зарубинці, Лісівку, частину Волиці, Бровки Перші, Міньківці, Городківку.
27 і 28 грудня наші війська зайняли повністю Волицю, Гардишівку. Далі вигнали фашистів з Нехворощі, Забари. 29 грудня точилися бої в напрямку Червоного і 30 грудня були звільнені усі села району.
При визволенні Андрушівщини загинуло близько 2 тисяч бійців, які назавжди залишилися в братських могилах на нашій землі.
Вшановуємо тих, хто захищав наш край і повернувся сюди після Перемоги. Один з тих, хто визволяв Андрушівщину, нині проживає у місті – це Шломов Іван Іванович, якому присвоєнно звання Почесного громадянина міста. Велика шана всім, хто воював на інших фронтах, хто не повернувся з поля бою і тим, хто залишився живим.
Пам'ять про визволення свято шанується на Андрушівщині. Керівництво району, громадськість, учнівська молодь оточують турботою ветеранів., родини полеглих фронтовиків, бережуть братські могили, пам’ятники.
Сьогодні в районі залишилося менше двохсот фронтовиків, у місті – менше п’ятдесяти. Війна живе у їх спогадах, ранах. А нагороди за бойову звитягу й досі знаходять визволителів.
Пам'ятають свої героїв і в республіках колишнього Радянського Союзу. В минулому році Білорусь визначила 65 – річчя звільнення своїх земель і нагородила фронтовиків, які брали участь у її визволенні. Серед таких – 11 жителів нашого району, які удостоєні медалі "За визволення Білорусії", з них 6 фронтовиків проживають в Андрушівці. Нагороди їм в день визволення районну вручали заступник голови районної державної адміністрації В.І. Горкун та голова районної ради В.Б. Шпаківський.
30 грудня ц .р., в день визволення району від німецько – фашистських загарбників, представники районної державної адміністрації, районної ради, колишні фронтовики, представники громадськості поклали квіти до братської могили, монумента на Алеї Слави та до обеліска Слави.
Андрушівська районна державна адміністрація
Шановні жителі району! Дорогі земляки!
Ось і став надбанням історії ще один прожитий нами 2009 рік. Рік, скажемо відверто, нелегкий для всього українського народу, а значить, і для нас з Вами. Він був сповнений напруженою працею, тривогами і надіями, сподіваннями і звершеннями. Не обминула нас і гіркота розчарувань, бо не завжди відбувалося так, як ми цього хотіли. І завершуючи 2009 рік, зустрічаючи Новий 2010-й, сповна оцінюємо найголовніше. А найголовніше – це те, що на нашій землі панує мир, на столі є хліб. У копіткій праці й наполегливій боротьбі наш працелюбний народ робить усе для того, щоб наша держава була могутньою і багатою.
Рік, що фінішує, був складним і напруженим, він був продовженням непростих випробувань, які випали на нашу долю. Головне завдання, яке органи державної влади і місцевого самоврядування намагалися вирішити – це стабілізувати, закріпити позитивні тенденції у промисловості та сільському господарстві району й на цій основі добитися зрушень у розв’язанні соціальних проблем.
Завдяки спільним зусиллям ми зберегли стабільність та громадську злагоду в районі, здійснили ряд запрограмованих на цей рік заходів щодо соціального розвитку міста і сіл Андрушівщини
Нам все-таки, вдалося забезпечити зростання обсягів виробництва. Ряд колективів, підприємств і за нинішніх нелегких умов працюють краще, оновлюють основні засоби, ведуть пошук ринків збуту продукції, постійно дбаючи про її якість.
Тривала робота з ремонту приміщень дитячих садків, шкіл, лікарень, спорудження шляхів, газових та водопровідних мереж, газифікації будинків та інших об’єктів соціально – культурного і виробничого призначення.
Багато зроблено для вирішення гострого питання погашення заборгованості по заробітних платах, пенсіях та інших соціальних виплатах.
Вірні своєму хліборобському обов’язку, трудівники села Андрушівщини в нелегких погодних та економічних умовах року вибороли порівняно непоганий урожай зернових культур. Зросло виробництво продукції тваринництва.
Селяни своїми мозолястими руками відремонтували зношену техніку, механізми, обладнання, зробили все, що могли, і мають хороші здобутки.
Творчий пошук характерний для органів правопорядку, правосуддя, колективів медичних, комунальних установ, навчальних, культурно – освітніх закладів.
Шановні друзі! Від імені районної державної адміністрації, районної ради хочу висловити тверду впевненість у тому, що жителі Андрушівщини всіх національностей, до яких би релігійних конфесій вони не належали, яких би політичних поглядів не дотримувалися, зберігатимуть і надалі, як зіницю ока, єдність, злагоду, терпимість. Тільки мир і праця дадуть нам змогу здолати труднощі, йти шляхом піднесення економіки, поліпшення добробуту.
Дорогі жителі Андрушівщини! Вітаючи Вас з Новим 2010 роком і Різдвом Христовим, зичимо: нехай прийде із цими святами до кожної домівки, у кожну сім’ю міцне, як криця, здоров’я, хай у Ваших родинах оселяться затишок, достаток і гарний настрій, на радість і втіху зростають Ваші дітки й онуки, хай завжди і в усьому прихильною до Вас буде доля.
Щастя Вам у Новому році.
З наступаючим Новим Роком і Різдвом Христовим, шановні жителі району!
Бажаю Вам благословення в ім’я розбудови і процвітання рідного краю й незалежної України.
К.І. КУРСОН,
голова районної державної адмiнiстрацiї.
В.Б. ШПАКІВСЬКИЙ,
голова районної ради.
Андрушівська районна державна адміністрація
15.12.2009 року Указом Президента України від 8 грудня 2000 року №1318/2000 в Україні встановлено ще одне професійне свято - День працівників суду, яке відзначається щорічно 15 грудня. На мій погляд, це цілком заслужено, бо, як гласить Конституція України, судді - це носії судової влади. На них покладено розгляд кримінальних, цивільних та адміністративних справ, інших подань. У зв’язку з перехідними положеннями Конституції, у поточному році внесено багато змін до діючого законодавства. З першого вересня вступив у дію новий Кримінальний кодекс України. Тепер на суди покладено ту роботу, яку раніше виконувала прокуратура. Це розгляд матеріалів про обрання міри запобіжних заходів до обвинувачених, проведення обшуків тощо. Суд сьогодні розглядає й адміністративні матеріали щодо порушників правил дорожнього руху, таких в поточному році надійшло 1186, з них розглянуто 1170. Так, з початку року до Андрушівського районного суду, який працює нині з великим навантаженням, надійшло 1482 цивільні справи, з яких 1200 розглянуто, 218 кримінальних справ, розглянуто 120. Взагалі ж до суду звертається все більше громадян, значить, люди вірять, що саме ми допоможемо їм розв’язати невідкладні проблеми. Хоча рішенням суду всі задоволені не бувають, одна сторона завжди залишається скривдженою. Для багатьох громадян судові засідання стали сенсом життя, для суддів - це важка робота: спробуй розглянути по 15 і більше справ щоденно. По кожній потрібно перечитати матеріали, все обміркувати, добре зважити, бо за всіма справами стоять конкретні люди, вирішується чиясь доля, а то й життя. Наші судді намагаються справитися з ще одним важливим завданням - навчити людей поважати закон. Бо якщо громадянин порушить його, то це не мине безкарно, за вчинене доведеться відповідати. Говорити про проблеми у свято - не прийнято. Але їх не обминеш, бо таким є життя. З ними щоденно стикається наш колектив, який нараховує 21 чоловік, з них 4 - діючих судді (один без повноважень), 4 помічники суддів, 4 секретарі судових засідань, 1 старший секретар суду, 2 секретарі суду, 2 судових розпорядники, консультант, архіваріус, техпрацівник. І за те,що ми тепер працюємо в гарних умовах, бо ще не минуло року, як відсвяткували новосілля,ще раз дякую органам влади нашого району, області, апеляційному суду Житомирської області та всьому нашому колективу. Щиро вітаю усіх своїх колег з професійним святом, бажаю вірного служіння ідеалам добра і справедливості, енергії і наснаги, міцного здоров’я, щастя і родинного затишку. Зі святом!
Андрушівська районна державна адміністрація
У простій селянській родині Петра Васильовича й Людмили Йосипівни Кобилянських із Старої Котельні не завжди панували достаток і благодать, але тепло материнського серця та батькова працелюбність були запорукою того, що в сім’ї виросли й розійшлися своїми життєвими дорогами четверо синів і донька. Батьківське й материнське серце гріє те, що їх сім’ї живуть у тісній родинній дружбі, як пелюстки соняшника туляться один до одного і до вічної пристані - рідної домівки. Петро Васильович понад 40 років працював у колгоспі ковалем, грав у сільському духовому оркестрі, добре пам’ятає жахливі роки голодомору, німецьку окупацію, важку працю остарбайтера. А Людмила Йосипівна, молодша від чоловіка на десяток років, знає все це лише з розповідей чоловіка та рідних, але важка праця на колгоспних ланах та фермі зігнула її плечі, посріблила скроні. Поєднавши долю понад 50 років тому, молода родина довгий час жила у старенькій хатинці, а вже потім, коли діти попідростали, звели новий просторий будинок. Дідусь з бабусею виняньчили 12 онуків, мають стільки ж правнуків. Коли збирається вся родина разом, то обід готувати треба, як на весілля. Проста, але мудра жінка Людмила Йосипівна жодного разу не назвала синових дружин невістками - тільки дочками. Зоя - дружина Анатолія, пригадує, як вперше прийшла до чоловікових батьків, як сусідки нашіптували матері, щоб гнала її подалі, бо та вже мала трійко діточок, була розведена. А мама-свекруха розсудила мудро і відповіла їм: "Діти - Божа роса. Виростуть, розійдуться, а любов залишиться”. У молодого подружжя народилося ще двоє діточок - Іра і Толя. Швидко збіг час, виросли, одружилися всі п’ятеро дітей, мають Анатолій із Зоєю восьмеро внуків. Але невістка завжди пам’ятає про ту моральну й матеріальну підтримку, які мала їх велика сім’я від свекрухи у перші роки спільного з Анатолієм життя. Розповідає, як щомісяця сотню-другу свекруха давала їм, бо бачила, що ой як нелегко зводити кінці з кінцями багатодітній синовій родині. Одного разу, коли знову привезла гроші, Зоя відмовилася брати, сказала, що вони тепер мають більший прибуток, так що мати може по-іншому розпорядитися грошима. На це Людмила Йосипівна відповіла їй: "Бери, бо хто-зна, чи зможу ще дати”. Щирість, велика свята любов до дітей і внуків підносять цю жінку-матір, Берегиню на найвищу сходинку моральності. А тому й діти та внуки виросли такі - добрі, щедрі, працьовиті, щирі й людяні. А мені пригадується, як Людмила Йосипівна та Петро Васильович віддавали заміж доньку Надійку: на весіллі були лише близькі родичі, сусіди. Біля нареченої, як орли-охоронці, стояли брати, а наймолодший Віктор завзято грав на гармошці. Коли ж батьки благословляли дітей, то й де слова такі брали: стільки тепла, щирості і любові звучало в них, що важко було втриматися від сліз. Мабуть, тому й живуть Надійка з Леонідом у любові та злагоді, вже й внуків горнуть до серця. Сьогодні, коли глибока осінь постукала в життя Петра Васильовича і його дружини, діти, як ластів’ята, при першій нагоді злітаються до батьківської домівки, допомагають матеріально. На жаль, відійшов у вічність найстарший син Володимир. Материнські очі не просихають від сліз. Син Віктор та донька Надійка відвідують батьків найчастіше, бо мешкають найближче. Не за горами Новорічні та Різдвяні свята, тож всі діти, онуки та правнуки надішлють найтепліші вітання і низький уклін Петру Васильовичу та Людмилі Йосипівні. Як завжди, побажають, щоб осінь їх життя була спокійною, щоб не боліли натруджені руки, а веселий щебіт онуків та правнуків звучав вічною, незрадливою мелодією життя.
Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
У більшості господарств значно зросла продуктивність дійного стада в порівнянні з минулим роком. Запорукою успіху є кращий підхід керівників і спеціалістів господарств до питання заготівлі кормів, поліпшення селекційної роботи та умов утримання худоби.
Так, на зимівлю 2009-2010 року по агроформуваннях заготовлено 21,3 центнера кормових одиниць на умовну голову, що становить 92 % до потреби. Є ряд господарств, які забезпечені кормами більш ніж на 100%. Це дає можливість і надалі одержувати високі надої та збільшувати виробництво тваринницької продукції.
Новини Андрушівщини
У виступах теплим словом згадали про нас голова райдержадміністрації К. І. Курсон, голова районної ради В. Б Шпаківський, заступник голови РДА О. В. Балюк, начальник управління АПР О. О. Гайдабас та начальник обласної інспекції з якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції М. А. Галич. І те, що кожному ветерану було вручено шматочок короваю із цьогорічного врожаю, червона гвоздика та висловлені щирі слова подяки, надовго залишиться в нашій пам’яті. Не подарунок треба ветерану, а людська шана. Ми щиро вдячні за гарну організацію свята районній державній адміністрації (К. І. Курсон), управлінню АПР (О. О. Гайдабас, Б. В. Мазур), районній раді (В. Б. Шпаківський), а також Г. І. Білецькій та учасникам художньої самодіяльності за чудовий концерт та музичне оформлення.
Василь Гребенюк,
с. Малі Мошківці
Новини Андрушівщини
11 грудня з ініціативи президії районної жіночої ради відбулися традиційні урочистості «Жінка року-2009». На нього запросили 35 матерів-героїнь району, яким це почесне звання було присвоєне Указом Президента України Віктора Ющенка від 5 травня 2009 року. Серед гостей були також претендентки на звання бути кращою в одній із вісімнадцяти номінацій, керівники підприємств і установ, які прийшли, щоб привітати переможниць, спонсори. З вітальним словом до присутніх звернулася голова районної державної адміністрації К. І. Курсон. Високо оцінивши благородний материнський труд, вона подякувала берегиням і продовжувачкам роду людського за нелегку працю, побажала їм і їх родинам миру й благополуччя, сімейного затишку і особистого щастя. Потім тривала церемонія вручення нагород матерям-героїням. Кожну з них зал вшановував дружними оплесками. А учасники художньої самодіяльності районного будинку культури дарували задушевні пісні, що торкалися серця й повертали у спогади, тривожили минуле, яке не підлягає забуттю. Для того, щоб під мирним небом матері народжували й ростили своїх дітей, п’ять років йшла дорогами війни тендітна, добра і мужня жінка Вікторія Антонівна Осецька. На святі медаль «За визволення Білорусії» - нагороду від Президента цієї держави Олександра Лукашенка - колишній фронтовичці вручив депутат обласної ради, керівник депутатської фракції Народної партії в обласній раді М. М. Олещенко. Їй та всім ветеранам війни і праці він побажав міцного здоров’я на довгі роки, уваги й тепла від рідних та близьких, гідних пенсій. Ведуча - голова районної жіночої ради Г. І. Білецька з шанобою згадала своїх попередниць, активних громадських діячок Р. Ф. Ковтун, М. І. Срібнюк, Л. А. Любченко, Ю. К. Ракович та інших, які у свій час очолювали цю громадську організацію і започаткували багато гарних традицій. А ось ця - вшанування «Жінки року» - ініціатива і напрацювання нинішніх активісток. Всі члени президії районної жіночої ради - це дружний, завзятий колектив однодумців. Свято продовжувалося врученням відзнаки «Жінка року -2009». Переможницею в номінації «Керівник підприємства» визнано директора КП «КРЕП» Н. М. Омельчук. Голова опікунської ради м. Андрушівка, член виконкому міської ради Н. Н. Кукуруза, яка завідує дошкільним закладом «Малятко», стала переможницею в номінації «Громадський діяч».
В номінаціях «Працівник освіти» кращою визнано вчительку історії і правознавства Андрушівської гімназії Л. В. Борисову, в номінації «Працівник дошкільної освіти» - завідуючу дитсадком «Колосок» с. Стара Котельня Г. М. Сокольчук, в номінаціях «Працівник охорони здоров’я» - завідуючу інфекційним відділенням центральної районної лікарні А. В. Козак, «Працівник ветеринарної медицини» - лікаря-епізоотолога Зарубинецької ветеринарної дільничної лікарні Л. М. Харчук, «Працівник культури» - завідуючу бібліотекою мікрорайону «Гардишівка» Л. І. Бурякову. Кращими в номінаціях «Працівник сільського господарства» визнано свинарку з 50-річним стажем із СФГ«Шевченківське» Н. О. Кравчук, «Працівник промисловості» - завідуючу лабораторією ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» Н. Г. Павленко. Серед жінок, які працюють у силових структурах, кращою визнано прапорщика військової частини № 1912 Л. А. Довгань. Звання кращого працівника органів місцевого самоврядування здобула секретар Великомошківецької сільської ради Т. М. Поліщук, в номінаціях «Працівник енергетичної галузі» перемога дісталась бухгалтеру РЕМ Г. О. Яринчиній, «Працівник соціальної сфери» - заступнику директора районного центру зайнятості Т. В. Афанасьєвій; кращим працівником поштового зв’язку визнано листоношу М. В. Кропивницьку з Гальчина. Оцінили й самовіддану багаторічну працю головного бухгалтера СТОВ «Старокотельнянське» Л. П. Музичук, якій віддали перемогу в номінації «Фінансовий працівник»; в номінації «Працівник банківської сфери» переможницею стала контролер Андрушівського відділення «Ощадбанку» Г. П. Коробіцина. Звання кращих в номінаціях «Працівник комунальної сфери» і «Приватний підприємець» здобули В. В. Мислива і Л. В. Хоменко. Голова районної державної адміністрації К. І. Курсон вручила нагороди ?Жінка року-2009? голові районної жіночої ради та члену президії Г. І. Білецькій і О. Ю. Матвієнко, які за багаторічну, самовіддану, творчу працю нещодавно були відзначені високими державними нагородами. Відмітила, що в нашому районі є немало жінок, які заслуговують шани та поваги за сумлінну працю, активну громадську діяльність. Квіти, пісні, вдячні слова, щирі побажання залишатися й надалі невтомними, працьовитими життєлюбами звучали на адресу матерів-героїнь, переможниць-номінанток і всіх присутніх у залі. А ті в свою чергу дякували Президенту В. А. Ющенку, голові районної державної адміністрації К. І. Курсон, голові районної жіночої ради Г. І. Білецькій, спонсорам - сім’ям Є. Я. та В. Є. Гринишиних, керівнику СФГ «Шевченківське» П. М. Рудюку, директорам - ПОСП «Надія» В. І. Семенюку, СТОВ «Добробут» В. Б. Клименку, міському голові М. Г. Сушку, депутату обласної ради М. М. Олещенку та іншим за визнання і вшанування жінки-матері і трудівниці.
Андрушівська районна державна адміністрація