Палац Терещенків знаходиться у самому центрі Андрушівки над ставом. Його першим власником був поляк за походженням, камергер російського двору Станіслав Бержинський. За його наказом палац побудували в другій половині 19 ст. у стилі французького неоренесансу. Микола Терещенко купив маєток разом з цукровим заводом у синів Станіслава. Цукровий завод був першим на Житомирщині ще з 1843 року.
Зі старих часів у палаці збереглись мармурові сходи і ліплені позолочені стелі в деяких приміщеннях. Цю позолоту жодного разу не оновлювали, а вона й досі, як нова.
В палаці все було пограбоване будьонівцями в 1920 році, коли тут містився їхній штаб. При відході червоні вояки збирались підірвати палац, але місцеві вмовили їх дозволити розмістити в ньому школу. Навіть досі палац слугує школою для місцевого населення.
Давно заросли травою окопи... Давно сіють пшеницю на землі, яка горіла і стогнала... Але колишнім фронтовикам і досі болять завдані війною рани. Традиційно напередодні свята Великої Перемоги вихованці старшої групи дитячого садочка «Сонечко» (м. Андрушівка) зустрічалися з ветераном Великої Вітчизняної війни Й. В. Лоханським. Дітям було цікаво слухати розповідь сивочолого ветерана про визволення нашого міста від німецько-фашистських загарбників. Потім разом з вихователями та Йосипом Володимировичем малюки побували біля могили розстріляних мирних жителів, на Алеї Слави, біля обеліска Слави та біля меморіальної дошки С. Е. Вобяну і скрізь поклали букети живих квітів. Зустріч з ветераном, його розповіді, покладання квітів до пам’ятних місць назавжди залишаться в пам’яті наших вихованців. Але найголовніше, що не зачерствіють їх серця і душі, а пам’ять про переможців у кривавій війні 1941-1945 років буде вічною.
В цьому році ми будемо відзначати 70-річчя визволення Андрушівського району від фашистських окупантів. Понад 12 тисяч наших земляків брали участь у Великій Вітчизняній війні, близько 6 тисяч полягли в боях за Вітчизну. Та, на жаль, лише 1254 з них внесено в 1-й том книги «Переможці», що вийшла з друку в 2010 році. Якось зателефонував мені син ветерана Великої Вітчизняної війни Півня Семена Григоровича Віктор: - Йосипе Володимировичу, знаємо Вас як людину, яка роками збирала матеріали про ветеранів війни. Наш батько, Семен Григорович, пройшов ту війну з боями від першого і до останнього дня, закінчив її в битвах з японцями. Були в батька ордени і медалі, посвідчення до них. На жаль, ми, діти, не завжди розуміли, яка то цінність для прийдешніх поколінь. Згадую, що колись, років 30-40 тому, учні міської школи № 1 разом з вчителями збирали матеріали про ветеранів для музею бойової слави… Можливо, щось Ви знаєте і про нашого батька? Допоможіть… Прикро, що ми не бережемо, не шануємо правду історії. У своїх архівах я розшукав 5 нагородних документів Півня С. Г. - посвідчення про нагородження його медалями. Ці посвідчення збереглись у мене після ліквідації музею в школі в 90-х роках. Через день після нашої розмови прийшов до мене Віктор Семенович за документами батька. Він приніс мені реферат правнучки Семена Григоровича - учениці 5 класу Київської школи І-ІІІ ступенів № 298 Захлібної Софії під заголовком: «Мій прадідусь - ветеран Великої Вітчизняної війни». Чудово оформлена робота проникнута любов’ю і гордістю за подвиги прадідуся, його бойові і трудові звершення. Софійці є ким пишатися. Багато років після війни Семен Григорович працював водієм автобуса в Андрушівському автопарку, брав активну участь у громадському житті. Хор ветеранів війни, в якому він співав, виступав в Андрушівці, в селах району, в Житомирі і навіть у Москві. Нещодавно у відділі освіти райдержадміністрації відбулась нарада директорів навчальних закладів, де я з дозволу начальника відділу С. І. Сословської виступив і порадив їм допомогти працівникам сільських рад виявити односельців, учасників бойових дій, прізвища яких ще не внесені в книгу «Переможці». Орієнтиром щодо кількості фронтовиків, які живими повернулися в село, можуть послужити книги «Історія міст і сіл УРСР. Житомирська область» та «Переможці». Перша книга вийшла з друку в 1973 році, коли більшість ветеранів ще була жива, а тому наведені тоді дані про учасників війни були більш точними. Кожне село, провівши на війну своїх найкращих синів, не дочекалося багатьох з них. Так, з Антопільської сільської ради пішли воювати 183 чоловіки, загинуло - 99, а повернулося - 84. На жаль, в книгу «Переможці» внесено лише 11 чоловік. А де 73 ?.. І так по кожному населеному пункту. З Бровківської сільської ради воювало 337 чоловік, загинуло 152; Великомошківецької - 423 і 130; Волицької - 232 і 113; Волосівської - 225 і 160; Гальчинської - 420 і 162; Глинівецької - 240 і 128; Городківської - 480 і 178; Забарської - 62 і 26; Зарубинецької - 320 і 117; Іванківської - 208 і 116; Івницької - 492 і 263; Каменівської - 129 і 68; Крилівської - 270 і 90; Лебединецької - 290 і 140; Любимівської - 302 і 148; Малоп’ятигірської - 127 і 63; Маломошківецької - 273 і 120; Міньківецької - 400 і 170; Мостівської - 370 і 159; Нехворощанської - 335 і 147; Павелківської - 322 і 122; Старокотельнянської - 597 і 362; Степківської - 414 і 222; Червоненської - 302 і 120; Яроповицької - 405 і 190; Андрушівської - 895 і 304. Після виходу 1-го тому книги «Переможці» в районі проведено роботу і складено додаткові списки ветеранів-переможців, та, на жаль, ще сотні учасників бойових дій не внесено і в них. Від імені районної організації інвалідів війни вітаю всіх з Днем Перемоги. Згадаймо всіх поіменно. Доки не запізно.
Йосип Лоханський, голова районної організації інвалідів війни, краєзнавець
Більшість андрушівчан добре знає партизанську землянку, що знаходиться в Городківському лісі, де 14 квітня 1943 року в нерівному бою з фашистськими загарбниками та їхніми прихвостнями-поліцаями, прикриваючи відступ своїх товаришів, мужньо загинули Віктор Філіпський та Юрій Шлапак. Вшанувати їх пам’ять щорічно біля цього святого місця 22 вересня, в День партизанської слави, збираються учні шкіл району зі своїми наставниками, гості з інших районів та обласного центру. З часом землянка зазнала руйнувань. З ініціативи відділу освіти при фінансовій підтримці Андрушівської районної організації ТСОУ та за сприяння лісничого Андрушівського лісництва Ткачука С. В. 19 квітня силами допризовників Городківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчителів предмета "Захист Вітчизни” та фізкультури Городківської, Гальчинської та Нехворощанської ЗОШ І-ІІІ ст., інструкторів водіння Андрушівської автошколи було проведено реконструкцію цього історичного місця бойової слави - прибрано навколишню територію, поновлено надписи на пам’ятній плиті. Ця акція була приурочена 68-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Вона сприятиме увіковічненню пам’яті героїв та патріотичному вихованню молоді.
Є такі професії, які викликають в оточуючих захоплення і особливу повагу. Це - фах вихователя дитячого дошкільного закладу. Він повинен володіти такими якостями, як доброта, милосердя, щирість і ніжність. А найголовніше - любити дітей, прагнути відкривати для них цей великий і цікавий світ. Всі ці якості притаманні Любові Іванівні Гнатюк - виховательці ДНЗ "Сонечко” (м. Андрушівка). Жінка закохана у свою роботу, повністю віддається їй. Вона добре вивчила всіх своїх вихованців, їх звички, уподобання, здібності, а тому знає, чим зацікавити кожного, аби не сумували за батьками, домівкою. Вихователька вміє організувати з хлопчиками і дівчатками цікаві і веселі ігри, конкурси. А тому батьки впевнені, що з їх малечею буде все добре.
Знову весна дзвенить голубінню, ніжить теплим вітром, ароматом квітів і молодого листя, співом солов’їв у білій пелюстковій завії. Свято Перемоги для нас усіх пов’язане із весною, народженням та розквітом нового життя. Так хочеться мріяти, милуватися квітами, травами, сонцем, просто насолоджуватись кожним прожитим днем. Розуміємо, що всі, кому випали на долю страшні роки війни, також не хотіли помирати, але віддали своє життя, щоб нам посміхався травневий ранок, щоб линув щасливий сміх дітей і матері були спокійні за долю синів... Багато років минуло з того дня, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов довгоочікуваний мир, вистражданий, оплачений найвищою ціною - людським життям. Які і де знайти слова вдячності, шани Вам, ветерани? Ні, не словами, а своїми вчинками ми повинні бути гідними продовжувачами справи переможців, що вирвали країну із лап фашистів, своєю хоробрістю і героїзмом, відвагою та безмежною любов’ю до Вітчизни довели всьому світові, що наш народ не скорити. Ми схиляємося у доземному поклоні перед загиблими і нині живими, потом та кров’ю яких щедро зрошена наша українська земля. Ми, нинішнє покоління, у вічному боргу перед Вами, дорогі ветерани, за обірвану війною юність, за мільйони нерозквітлих доль, нездійснених мрій і задумів. Ми вдячні Вам за те, що можемо мріяти, жити, кохати. Дякуємо, шановні ветерани-воїни, за життя, за наше дитинство і юність, за сонце яскраве у високості, за небо блакитне над головою, адже немає більшої цінності, ніж жити на вільній землі. Низько схиляємо голову перед сивочолими фронтовиками за їх великий подвиг, дякуємо за мирне сьогодення, пам’ять про Вашу доблесть житиме у наших серцях.
Іменем сина, що батька не знає, Іменем батька, що сина не має, Іменем жінки, що овдовіла, Іменем матері, що посивіла, Іменем пам’яті з роду до роду, Іменем чесним безсмертного народу перед Вами ми голову низько схиляємо, клятві священній навік присягаємо, ми не дозволимо той жах повторити, Хочемо в мирі, у щасті ми жити.
18 квітня жителі смт. Червоне та його гості зібралися у святковій залі, щоб відзначити 90-річчя від часу створення Андрушівського району, вшанувати відомих земляків, невтомних трудівників, які своєю працею прославили рідний край. Селище має свою цікаву історію, про яку також ішла мова. Як зазначили ведучі, населені пункти із назвою «Червоне» є у Львівській, Вінницькій, Закарпатській, Кіровоградській,Київській областях. Як стверджують історики, містечко Червоне було засноване 1624 року воєводою брест-литовським Яном Тишковичем. Пізніше його власником став граф Грохольський, який побудував палац, цукроварню, ряд побутових та житлових приміщень, складів. Коли селище придбала родина Терещенків, то вони за власні кошти замовили збільшену чавунну копію скульптурної композиції видатного французького скульптора Жермена Пілона «Три грації» і встановили її для фонтана. Видатна пам’ятка монументального мистецтва збереглася до наших днів. Розповідь ведучих - це подорож в минуле, світлі спогади про літакобудування, випробування літальних апаратів всесвітньо відомими льотчиками-випробовувачами Любов’ю Галанчиковою та Петром Нестеровим. Але чи не найбільшою гордістю чевоненців є місцевий цукровий завод, історія якого бере початок у далекому 1870 році. Про роботу підприємства, його людей розповіла присутнім голова профкому Андрійчук Т. Г. - ПАТ «Червонський цукровик» - один з найкращих цукрозаводів на Україні, - наголосила вона. - З багатьох виробничих показників ми вийшли на європейський рівень. За останні роки на заводі збудовано плавні майданчики, жомопресосушильний цех, закуплено дві потужні електробуртоукладальні машини, проведено реконструкцію в технологічній схемі. Виступаюча добрим словом згадала невтомних трудівників, які удостоєні високих нагород. Зокрема, це Скобель Л. В., Коротка Р. С., Короткий О. В., Приверенда Б. Я., Шишкін В. Б., Рак В. М., Богайчук О. Д., Ковалишин О. П., Тарновський П. Ю., Ковалюк Л. Ф., Мельник М. В. та ряд інших. Вшанували на святі й тих трудівників, які перебувають на заслуженому відпочинку: Орлика В. М., Ківгіло Н. Ф., Петровського В. І., Айбіндер Т. Ф., Сидоренко Н. Ф., Шевчук Р. С. На святковому зібранні був присутній Гребенюк В. Г., колишній секретар парткому. Завдяки його невичерпній енергії, невгамовній вдачі, ініціативі, повазі до трудівників червоненці мали змогу побачити виступи відомих артистів Раїси Кириченко, Миколи Мозгового, квартету «Явір», зустрітися з цікавими людьми - диктором центрального телебачення Ігорем Кириловим, артистом Миколою Оляліним та ін. Всі ці події червоною стрічкою вписані в історію селища та району, 90-річчя від створення якого ми відзначаємо цьогоріч. Ведучі познайомили присутніх з історією ФЗУ (фабрично-заводського училища), яке було створене у 1944 році. Нині в приміщенні колишнього навчального закладу облаштовано монастир. Є в Червоному два дошкільних навчальних заклади - «Горобинка» та «Калинка», працює філія Андрушівської школи мистецтв. Про життя в селищі, про його людей розповідали у своїх виступах селищний голова Ящук Ю. В., депутат районної ради Кирилюк О. В., ветеран праці Гребенюк В. Г. та ін. Історія розквіту Червоного нерозривно пов’язана з історією всього району. А ведучі, перегортаючи сторінки історії, розповіли, що у 1956 році в селищі відкрито універмаг, у 1967 р. - хлібозавод, куди входили сирзавод, ситроцех, бойня, ковбасний цех, підсобне господарство. У 1986 році селище було газифіковано. Це далеко не повний перелік добрих справ, які зроблені в Червоному, щоб його мешканцям жилося комфортно. На святі були присутні начальник відділу культури райдержадміністрації Білецька Г. І., директор районно будинку культури Рожко В. Ф., працівники культосвітніх закладів із сіл району. Перед учасниками урочистого зібрання виступали місцеві аматори, вихованці дитячих садочків, яких присутні зустрічали гучними оплесками.
26 квітня в смт. Ружин пройшла обласна нарада-семінар редакторів районних комунальних ЗМІ на тему: "Тенденції розвитку комунальних друкованих ЗМІ області. Сучасний стан і перспективи”. Із вступним словом перед присутніми виступив голова Ружинської райдержадміністрації Бондарчук В. С. Директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Басова І. В. проаналізувала роботу комунальних ЗМІ області та накреслила завдання із удосконалення інформаційної діяльності на 2013 рік. Про те, як буде відбуватися роздержавлення комунальних друкованих засобів масової інформації в Україні розповів головний редактор обласної газети "Житомирщина” Панчук Д. О. Перед редакторами виступили також начальник відділу розповсюдження періодичних видань ЖД УДППЗ "Укрпошта” Хмілевська Т. М., директор комунального книжково-газетного видавництва "Полісся” Орел В. О. та ін. Досвідом організації передплатної кампанії поділився головний редактор районної газети "Ружинська земля” Кащук В. А. Учасники наради обмінялися досвідом роботи.
18 квітня в Нехворощанській ЗОШ І-ІІІ ст. пройшов День цивільної оборони під девізом: "Знати, вміти, допомогти!”. З учнями були відпрацьовані дії у разі евакуації з приміщення школи при виникненні надзвичайної ситуації. Школярі також брали участь у годинах спілкування, тренінгах, конкурсах, вікторинах, змаганнях тощо. Учні ознайомилися із надзвичайними ситуаціями у довкіллі, із заходами безпеки та системою медико-біологічного, хімічного, радіаційного захисту населення, а також з порядком та засобами індивідуального захисту населення. Цікавою для дітей була зустріч з працівниками 36-ППП смт. Червоне Закабулою А. А. та Павлушком В. П.
Віктор КОРОТКИЙ, вчитель Нехворощанської ЗОШ І-ІІІ ст.
24 квітня на базі Андрушівського професійного ліцею відбувся ІІ етап обласної олімпіади серед учнів професійно-технічних навчальних закладів з предмета «Захист Вітчизни». Олімпіада проводилася з метою розвитку творчої активності учнів, підготовки їх до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях. В олімпіаді взяли участь 24 професійно-технічні навчальні заклади Житомирської області. Учасники конкурсу виконували тестові завдання з предмета «Захист Вітчизни», а практичний тур конкурсу включав завдання з військової топографії, основ цивільного захисту, вогневої, прикладної, фізичної, стройової підготовки, пересування на полі бою. Учні продемонстрували високий рівень знань та готовність до служби в Збройних Силах України. Вітаємо учня 101 групи Андрушівського професійного ліцею Попова Дмитра (викладач Халін О. Г.), який посів 2 місце.
Алла Статкевич, заступник директора з навчально-виховної роботи
Скільки б літ не минуло, а Чорнобиль болітиме ще не одному поколінню українців. Та й не тільки одним нам, бо чорне крило невидимої біди торкнулося й інших країн, а для всього світу Чорнобиль став пересторогою - люди мають бути пильними, навіть з мирним атомом не можна бути на «ти». Адже тоді він стає далеко не мирним і може обернутися новою техногенною катастрофою. А людство ще не пережило ту, яка сталася в пам’ятному 1986-му. Ми пам’ятаємо ту весну, коли нікого не радували ні сонце, ні весняні квіти, бо скрізь, здавалося, підстерігала біда. Тоді ще ніхто не знав, чим обернеться для нас аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, після якої з’явилася Чорнобильська зона - зона відселення, де спорожніли містечка і села, спопеліли не тільки ліс і земля, а й людські душі, життя. Про це забувати не можна. - Ми пам’ятаємо про тих, хто, не думаючи про себе, в перші хвилини Чорнобильської катастрофи ліквідовували її наслідки, до кінця протистояли біді, - сказав у своєму виступі начальник служби цивільного захисту в Андрушівському районі ТУ МНС в Житомирській області М. В. Кобилинський, відкриваючи мітинг, який відбувся 26 квітня, в день Чорнобильської катастрофи, біля пам’ятного знака, що знаходиться на території Андрушівської пожежної частини. Там зібралися ліквідатори-чорнобильці, пожежники, представники громадськості, аби вшанувати учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. До підніжжя пам’ятного знака поклали вінки перший заступник голови райдержадміністрації О. А. Борисов, заступник голови районної ради В. Б. Шпаківський, представники народних депутатів, трудових колективів. Від районної організації Товариства Червоного Хреста ліквідаторам-чорнобильцям були вручені подарунки.
24 апреля 2013 г., Киев. В преддверии празднования одного из величайших христианских праздников - Воскресения Христова - Пасхи, представители компании «КАМИА ПЛЮС» посетили с визитом доброй воли и щедрыми поздравлениями ряд дружеских подшефных организаций города Андрушевка. В ходе праздничной акции были переданы наборы с пасхальными яйцами - не только традиционным праздничным атрибутом, но и полезным для здоровья детей и взрослых питательным продуктом.
Следуя уже сложившимся добрым традициям, 23 апреля 2013 года сотрудники «КАМИА ПЛЮС» посетили с праздничным визитом детские дошкольные учебные заведения - детсады «Малятко» и «Звоночек», Андрушевскую общеобразовательную школу I-III степени №1, редакцию районной газеты «Новости Андрушевки». Представители компании обсудили с руководителями подшефных заведений их текущие потребности и планы на ближайшую перспективу, отметив для себя основы для будущих проектов. По завершению, делегация добра и мира «КАМИА ПЛЮС» провела встречу с настоятелем местной церкви, благочинным Андрушевского округа Иеромонах Макария Свято-Покровской парафии Украинской православной церкви села Гальчин, передав в Трапезную церкви 4 ящика в количестве 1 440 шт. яиц высшей категории для угощения местных жителей и прихожан церкви. Для всех верующих христиан обычай на Пасху начинать празднование яйцом бытует издавна, яйцо обладает чудодейственной силой, укрепляет здоровье, есть знаком зарождения новой жизни, Воскресения Христова.
Состоявшаяся акция - это не единственное доброе дело, реализованное силами «КАМИА ПЛЮС» для своих друзей. Компания регулярно, с самого момента своего основания, поддерживает инициативы подшефных организаций. В частности, в 2012 году для обустройства «Святого источника Девы Марии» компанией было выделено финансирование в размере 66 тыс. грн. Держа под контролем вопрос текущих потребностей ряда местных школ, детских садов, в преддверии сезонных праздников, «КАМИА ПЛЮС» провела серию благотворительных акций - не только по обеспечению детскими подарками, но, и предоставлению материальной помощи, закупке школьной и детсадовской мебели, оборудования в классы и кабинеты.
Общество с ограниченной ответственностью «КАМИА ПЛЮС» всегда оперативно реагирует на общественные запросы и сигналы от местных государственных организаций, детских учебных заведений, предоставляя свою посильную помощь.
17 квітня в залі засідань районної ради відбулася нарада з керівниками підприємств, організацій та установ, на якій ішла мова про організацію робіт по благоустрою. Голова районної державної адміністрації Мазур Б. В. у своєму виступі наголосив, що під час робочого візиту на Житомирщину Прем’єр-міністр України Азаров М. Я. відзначив, що в цьому році слід оперативно провести благоустрійні роботи. Як зазначив голова РДА, до травневих свят необхідно прибрати і в Андрушівці, і в кожному населеному пункті району. Голова районної ради Мельник О. В. відмітив, що, прибравши території, потрібно зробити все, щоб надалі у нас завжди було чисто. На зібранні виступили також Ульянинський В. І., Михалюк В. В., Пташник В. В., Ляшук М. І., які внесли пропозиції щодо організації благоустрійних робіт.
Андрушівський районний підрозділ кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України в Житомирській області тісно співпрацює з Андрушівським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді по перевихованню неповнолітніх і молодих людей, які засуджені до покарань без позбавлення і перебувають на обліку в інспекції. Працівники центру та інспекції під час індивідуальної та групової роботи з підлітками та молодцю проводять бесіди, роз'яснення з юридичних, соціально-педагогічних питань, надання рекомендацій щодо покращення відносин в сім'ї, профілактики правопорушень та злочинів. Під час останньої зустрічі в приміщенні районного центру соціальних служб був проведений відеолекторій на тему: «Торгівля людьми - злочинна діяльність». Обговорювались різні ситуації, пов'язані з вербуванням, перевезенням, передачею і приховувнням або одержанням людини за допомогою сили, примусом або іншими засобами, вжитими з метою експлуатації. Виступила директор центру Жук О. Г., яка широко висвітлила основні причини торгівлі людьми.
Сільськогосподарські підприємства району мають засіяти ярими культурами площі в 36,8 тис. га, в тому числі зерновими - 19,2 тис. га; з них ранніми зерновими - майже 4 тис. га, під цукрові буряки відводиться 4,9 тис. га, під кукурудзу на зерно - 15,0 тис. га, під соняшник - 2,5 тис. га, під сою - майже 8,0 тис. га, під картоплю та овочі відведено 890 гектарів. Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 308 тракторів, 125 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки. Особливості нинішньої весни - це затримка майже на три тижні проти минулого року початку вегетації озимих культур, запізнення із календарними строками сівби ранніх ярих зернових, посилене ураження озимини, яка довгий час знаходилась під снігом, грибковими хворобами, стримування темпів підживлення озимих. Враховуючи ці фактори, слід запровадити комплекс диференційованих підходів до проведення догляду за озимими зерновими та ріпаком і до всього комплексу польових робіт. Озимина в сільськогосподарських підприємствах району перезимувала нормально, посіви знаходяться переважно в задовільному та доброму стані, але погода вносить свої корективи. Враховуючи те, що посіви зимували в немерзлому грунті, під високим сніговим покровом, впродовж зими життєдіяльність рослин не припинялась, а тому необхідно провести підживлення з внесенням підвищених доз азотних добрив. Потрібно постійно спостерігати за станом озимини, із настанням сприятливих умов проводитити відповідний догляд - боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами. Загиблі посіви озимих культур доцільно буде пересівати посухостійкими ярими культурами (просо, гречка, кукурудза). Весняно-польові роботи слід проводити у максимально короткі строки, по можливості в одному технологічному циклі з сівбою. Основна перевага в обробітку грунту повинна бути зосереджена на використанні широкозахватних агрегатів. Найбільшу продуктивність, волого- і ресурсозберігаючий ефект забезпечує застосування сучасних посівних комплексів для «прямої» сівби та використання багатофункціональних грунтообробних посівних агрегатів. В екстремальних умовах 2013 року важливе значення має дотримання сортових технологій, застосування особливо інтенсивних сортів, розроблених установами-оригінаторами в наших умовах. Станом на 17 квітня майже всі господарства включились в комплекс весняних робіт. Підживлення озимих зернових уже проведено більш як на 89% площ, озимого ріпаку - на 87%, закриття вологи - майже на 40%. Приступили до підготовки грунту під посів в ТОВ СП «Спіка», ПП «Імпак», СФГ «Ткаченки». Розпочали посів в ТОВ СП «Спіка» та фермерському господарстві «Ткаченки». Головне нинішньої весни - максимально зберегти нагромаджену вологу, прискорити проведення всіх агротехнічних заходів, вчасно посіяти та доглянути культури.
Наталія Лисюк, начальник відділу управління АПР райдержадміністрації
З настанням довгожданого тепла андрушівчани - справжні господарі, взялися наводити порядок у своїх дворах, на прилеглих до них територіях, вулицях, включившись в оголошений міською радою місячник по благоустрою, який триває з 1 квітня по 1 травня. Однак проведення благоустрійних робіт не обмежується часом - це процес постійний і ніколи не закінчується. Поряд з охайними господарями можуть поселитися недбальці, ті, що порушуючи санітарні норми, або не прибирають зовсім свої території, або створюють стихійні сміттєзвалища. Про це та інше розповідь директора КП міської ради «АНДРУШІВКАБЛАГОУСТРІЙ» Петра Ананійовича Яремчука. - Технічна оснащеність нашого підприємства - це автомобіль-сміттєвоз, два трактори з причепами та трактор Т-16. Цього вистачає для того, щоб регулярно забирати сміття від дворів жителів міста, які уклали з комунальниками відповідні угоди. Хоча й нова техніка нам не завадила б. В нас також не вистачає техніки для прибирання снігу та боротьби з ожеледицею в зимову пору. Обсяг робіт для прибирання великий, а ставка двірника всього одна. В цілому служба справляється із своїми обов’язками. Збираємо сміття у встановлені дні й години. Коли техніка ламається, то жителі справедливо обурюються. Ящо виходить з ладу автомобіль, на графік виходить трактор, що створює для жителів деякі незручності. Але ж всім зрозуміло - не заберемо сміття вчасно, виникнуть стихійні звалища, яких, на жаль, і так багато в місті. Щоб зарадити цьому, ми постійно нагадуємо жителям міста, що договори з нашим комунальним підприємством на вивезення сміття треба укладати обов’язково - контора знаходиться у приміщенні нового гуртожитку цукрозаводу. Плата за послуги невелика - всього 5 грн. 97 коп. з одного члена сім’ї на місяць, з двору не більше 11 грн. 94 коп. Зате буде у вас чисто і в дворі, і біля нього. Але є домовласники, які вперто твердять: ми не смітимо. Проте в темну пору доби вкрадьки викидають сміття будь-де, найчастіше на околицях, і, як не прикро, у міському парку і в сквері. До речі, урн для сміття у місті не вистачає. До краю обурює ганебний вчинок "мисливців за металом”, які за одну ніч вирізали у парку 11 урн. Стихійне сміттєзвалище утворилось в кінці вулиці Лисенка. Вивезти звідти непотріб неможливо - він розкиданий. Як тільки жителі навколишніх будинків (а там проживають і депутати, і активісти, і природолюби) зберуть сміття в одне місце - ми відразу його вивеземо. І такі випадки непоодинокі. Злісних порушників санітарних правил міська рада притягує до адмінвідповідальності. Підприємці за порушення санітарних норм можуть бути оштрафовані на суму від 850 грн., фізичні особи - від 650 грн. Ще одне прохання до жителів міста: приберіть узбіччя дороги біля свого будинку, зберіть сміття на купки, а комунальники вивезуть його. Біля дворів старих, хворих і немічних мешканців приберуть наші працівники. Не забувайте, що закопувати, спалювати різноманітні побутові відходи згідно санітарних норм забороняється. У свій час за кошти місцевого бюджету ми поставили огорожу по вулицях Леніна і Житомирській. Зараз ці штахетні тини треба ремонтувати. Просимо домовласників зробити це своїми силами, бо централізовано кошти на це не виділяються. Благоустрійні роботи тривають. Саме в ці дні треба навести порядок у дворах і поза ними, на прилеглих територіях біля підприємств, установ, усіх торговельних точок, на ігрових майданчиках. Навіщо штрафами відкуплятися від безгосподарності - краще бути охайним, добросовісним господарем. Щоб місто наше було охайним і привабливим, треба про це щодня дбати кожному жителю. Побачите недбальців, телефонуйте нам - 2-17-75.
Тиждень дитячої книги пройшов у Крилівській ЗОШ І-ІІ ступенів. В рамках заходу школярі дізнались багато нового про історію книговидання. Учні початкових класів Федько ілона і Базилівська Марина виступили в ролі «брудних» книжечок і переконували всіх, що книги потрібно берегти і любити. Цікавою для дітей була читацька конференція «Моя золота полиця», на якій школярі і вчителі розповідали про свої улюблені видання. Змістовним був вечір поезії, на якому учні декламували свої улюблені поетичні твори. А Писаренко Мирослава читала власні вірші. Захід разом з дітьми готувала педагог-організатор Арцюх К.В.
Манич Петро Андрійович родом з Київщини, але в нашому районі живе і трудиться вже 27-ий рік. Він стоматолог-хірург центральної районної лікарні. Стати лікарем мріяв з дитинства, тому після закінчення школи вступив до Київського медучилища № 2, а пізніше - до Полтавського медичного стоматологічного інституту. Потім були інтернатура і направлення на роботу в Андрушівку. Молодого, здібного спеціаліста одразу оцінили і колеги, і пацієнти. Щоб потрапити на прийом до Петра Андрійовича, люди з самого ранку займали чергу в реєстратурі - а раптом не вистачить номерків. У нього лікуються цілими родинами, багато постійних пацієнтів. Петро Андрійович - простий у спілкуванні, стриманий і поміркований, як і личить справжньому лікарю. А в нього ще й специфіка роботи така - хто з нас не знає, як тривожно чекати прийому під дверима стоматолога-хірурга. Добре, що Петро Андрійович володіє природним хистом - сам спокійний і пацієнта вміє заспокоїти, а маніпуляції проводить зі знанням справи. Він має першу професійну категорію, вдосконалює свій фаховий рівень на курсах підвищення кваліфікації. У колективі Петра Андрійовича шанують і лікарі, і середній та молодший медперсонал. За роки роботи було в нього багато студентів, які проходили переддипломне стажування, а потім щиро дякували своєму наставнику за набуті навики і за напутні слова про те, що без любові до обраної професії ніколи не станеш висококваліфікованим спеціалістом. За таким правилом живе і трудиться П. А. Манич, чий портрет ви побачите на оновленій районній Дошці пошани. Це заслужена шана за добросовісний труд.
Культура робить людину особистістю, незримою силою формує національну спільність, робить нас неповторними та несхожими на інших. Творче начало, яке закладено в кожній людині, має розкритись і виплекатись у великий талант чи зробити людину просто щасливою від осмислення того, що вона доторкається до джерела мистецтва та краси. Задля збереження витоків національної духовної культури, розвитку сучасного аматорського мистецтва, формування художніх смаків жителів Андрушівщини, щорічно проходить огляд-конкурс народної творчості «Полинь світами, рідна пісне!». На ньому демонструють свої творчі здібності аматорські колективи та окремі виконавці клубних установ району. Ця подія стає справжнім святом для глядачів, любителів народного аматорського мистецтва та самих учасників, які мають чудову нагоду продемонструвати свої обдарування і таланти. Символічно, що в цьому році огляд-конкурс був присвячений 90-річчю утворення Андрушівського району. Змістовність програми, висока виконавська майстерність, різножанровість та сценічна культура - таких основних критеріїв дотримувалась переважна більшість колективів. До таких можна віднести аматорів с.Стара Котельня (директор Омельчук В. В., художній керівник Басюк О. В.), смт. Червоне( Лисюк Н.В., Ю.П., Чепурна О.В. ), с. Городківка( Посудевський В.Л.,Загоруйко В.М.). Щирими, схвальними оплесками зустрічали глядачі виступи аматорів сіл Антопіль(директор Устич П.В.), Гальчин ( Самплавський В.І.), Івниця ( Гощицька Р.В.), Великі Мошківці ( Горностай Р.Ф.). Працівники культури постійно займаються пошуком талантів серед дітей та молоді. Відкриття цьогорічного огляду – конкурсу стали такі юні обдарування: Ангеліна Янкова з Антополя, Карина Поліщук з Гальчина, Марійка Грушківська зі Старої Котельні, Макаревич Крістіна з Івниці, Вікторія Приходько з Яропович. Щире захоплення викликали у глядачів виступи напівпрофесійних колективів, що носять знання «народний»: хору будинку культури с.Стара Котельня, фольклорного колективу будинку культури с. Антоль «Співуча родина», жіночого вокального ансамблю «Надія» з смт. Червоне. Справжнім подарунком для всіх присутніх став виступ жіночого вокального ансамблю Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра, який виконав музичний твір «Диптих» на вірші Ліни Костенко. Музику написала наша землячка Світлана Антонюк з с. Лісівка. Традиційно на районному огляді-конкурсі представляють виставки робіт майстрів народно-ужиткового мистецтва. Цікаві, яскраві та вишукані були вироби майстрів з сіл Бровки Перші, Глинівці, Котівка, Нова Котельня, Крилівка, Нехворощ, смт. Червоне.
На загальні збори громадян, що відбулися 5 квітня в с. Великі Мошківці, зійшлося майже 90 чоловік. Було видно, що громаді не байдужі її проблеми, на такі зібрання вони щороку збираються дружно й організовано. З доповіддю на зборах виступила сільський голова Р. С. Пастернак, яка проаналізувала роботу ради, виконавчого комітету, громадських організацій, закладів соціально-культурної сфери. Потім тривало обговорення сільських проблем, громада підказувала шляхи їх вирішення. Отець Максим, настоятель церкви с. Глинівці, подякував директору ТОВ «Спіка» Авдєєву Г. А. за придбання приміщення для храму в с. Великі Мошківці, а також закликав прихожан допомогти в ремонтних роботах. Директор школи Науменко А. Г. розповів про життя учнівського та педагогічного колективів. Лікар-епізоотолог Червоненської дільничної ветеринарної лікарні Сусол П. М. вів мову про необхідність проведення ідентифікації тварин та різного роду щеплень. Завідуюча ДНЗ «Капітошка» Волчок О. І. розповіла, що в минулому році проведено поточний ремонт приміщення дитсадка, на що використано 99 тис. грн. бюджетних коштів. В садочку є проточна вода, внутрішній туалет, замінено вікна і двері, перероблено систему опалення, організовано здешевлене триразове харчування. В цьому році заплановано відремонтувати дах та приміщення їдальні. У виступах учасників зборів порушувалися питання про роботу поштового зв’язку, про такі назрілі проблеми, як газифікація села, відсутність вуличного освітлення населеного пункту. Люди обурювалися тим, що відмінено пільговий проїзд для пенсіонерів. Так, Колодюк В. В. порушила питання про те, що немає куди здавати високовагову худобу. А ті закупівельники, що навідуються в село, платять низьку ціну. Присутній на зібранні директор ТОВ «Спіка» Авдєєв Г. А. розповів про діяльність господарства та порядок розрахунку з власниками паїв за орендовану землю. Дільничий інспектор міліції Кропивницький В. Б. охарактеризував криміногенну обстановку в селі, говорив про дотримання громадянами законів про заборону посіву маку, куріння в громадських місцях, розпивання спиртних напоїв. На зборах був присутній і виступив начальник управління агропромислового розвитку РДА Горкун А. М. Він відповів на запитання учасників зборів. На закінчення сільські аматори показали присутнім концерт.
Тетяна Поліщук, секретар Великомошківецької сільської ради
Майже десятиліття поспіль президія районної ради жінок вшановувала кращих жінок Андрушівщини. У ювілейний рік заснування району вирішили відзначити кращі родини нашого краю, які багато років творили і творять історію, які, народивши та виховавши дітей справжніми громадянами своєї держави, дбають про майбутнє родини й України вцілому. 5 квітня в районному будинку культури зібралися члени президії районної ради жінок, жінки – керівники, жінки – депутати районної ради, шановні гості та знані родини Андрушівщини. Голова районної жіночої ради Білецька Г.І. розпочала свято віршованими рядками нашого відомого земляка Володимира Шинкарука: Вже давно моя юність відлетіла за вирій, Заблудились роки У холодній осінній блакиті, Але мама дала мені долю на виріст І зносити її – не зносити…… На незвичайне районне свято, щоб представити свою родину, прибув професор, заслужений працівник культури України, відомий поет – пісняр Володимир Федорович Шинкарук зі своєю дружиною Людмилою Василівною. Гість подарував районному музею рушників полотняний родинний рушник, а авторські пісні у його виконанні були надзвичайно емоційними. Голова районної ради Мельник О. В. вручив Шинкаруку В. Ф. та його дружині відзнаку знаної родини й іменну вазу. До присутніх у залі звернулася перший голова районної жіночої ради Ковтун Р. Ф., яка щиро вітала усіх, дякувала жінкам району за активну життєву позицію. Білецька Г. І. вручила їй подарунок. Найкращі врожаї овочевих культур в районі збирають фермерські господарства "Демитра" та "Ткаченки", а започаткував сімейний бізнес Віктор Якович Ткаченко, який, на жаль, уже відійшов за межу вічності. Сини Дмитро й Сергій гідно продовжують хліборобську справу свого батька. Віншував родину Ткаченків заступник голови районної державної адміністрації Олексюк Ю. А. На святі найтепліші слова були адресовані родині Басюків – Олексію Володимировичу й Валентині Олександрівні, які приїхали в Стару Котельню молодими спеціалістами, а нині мають заслужений авторитет і повагу серед односельців. Білецька Г.І. запросила до мікрофону родину Кебалів – Василя Васильовича і Наталію Василівну, розповіла про їх дітей та внуків, про нелегку працю вчителя й надзвичайно відповідальну – сільського голови. У святковій залі звучали пісні про сім’ю й жіночу долю, про родину. У Великих Мошківцях шанують родину Саюків – Івана Тихоновича та Марію Йосипівну, які уже 45 років ідуть по життю поряд, виховали двох дітей, радіють внуками. Їх життя тісно пов'язане із місцевою школою, бо обоє педагоги, до них і нині йдуть за порадою колишні учні. Родину Андрійчуків у Червоному знають всі, бо ці люди не лише невтомні трудівники, а й творчі натури - Тетяна Григорівна пише вірші, а Михайло Іванович виготовляє оригінальні вироби з дерева. Вони виховали двох синів, радіють внуками, з якими часто влаштовують сімейні вистави. Як зазначила ведуча, кожен другий житель с. Гальчин назвав родину Віктора Олексійовича й Тетяни Андріївни Дерди найбільш шанованою в їх населеному пункті. Лікарі за фахом, ці мудрі і щирі люди користуються незаперечним авторитетом серед односельців. І ще одна славетна родина була присутня на святі: головний лікар Старокотельнянської дільничної лікарні Хоменко Володимир Андрійович та його дружина, заступник директора Старокотельнянської гімназії Майя Іванівна, яких шанують у рідному селі. Для лікаря Хоменка немає поганої погоди, він не має права хворіти, бо на нього постійно чекають ті, кому дошкуляють недуги. А щоб залишити добрий слід на землі, це подружжя пише нариси про людей, які живуть поряд. Степан Антонович та Людмила Луківна Піцикевичі прожили в парі 45 років. Мають двоє дітей та четверо внуків. Хоча літа й на осінь повернули, але вони беруть активну участь у громадському житті міста. З діда-прадіда коріння цього роду - у рідному селі Волиця. Григорій Васильович та Марія Олександрівна Хімко прожили в парі 50 років, виховали трьох дітей. Все своє життя трудилися на фермі місцевого господарства. Шанують їх в селі за щирість, працьовитість, оптимізм. Родина Мельників - Валентина Васильовича й Марії Василівни, також має шану й повагу в Любимівці. Закохані в музику, голосисту українську пісню й запальний танок, вони, підтримуючи один одного, зробили все, щоб зібрати й відтворити найкращі зразки української пісні й танцю. Перед тим, як запросити знані родини на свято, Білецька Г. І. та члени президії районної ради жінок зустрічалися з родинами, їх дітьми, сусідами. Вони найтеплішими словами розповідали про ці сім'ї. А віншували родини, вручали їм відзнаки, подарунки та квіти шановані гості: заступник голови районної ради Шпаківський В. Б., директор районного центру зайнятості Солопій С. Б., начальник Андрушівського відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Білий М. П., директор ДОЗ "Чайка" Горкун В. І., начальник управління Пенсійного фонду в Андрушівському районі Онищук О. П., виконавчий директор ПСП "Заготзерно" Хоменко О. П., директор міжрайонної дирекції ФССТВП Васьковський Ф.Ф. та ін. Свято закінчилося. Всі роз'їхалися по домівках, але спогади про цю чудову зустріч ще довго грітимуть серця її учасників.
