Ім не байдужі проблеми села.
На загальні збори громадян, що відбулися 5 квітня в с. Великі Мошківці, зійшлося майже 90 чоловік. Було видно, що громаді не байдужі її проблеми, на такі зібрання вони щороку збираються дружно й організовано.
З доповіддю на зборах виступила сільський голова Р. С. Пастернак, яка проаналізувала роботу ради, виконавчого комітету, громадських організацій, закладів соціально-культурної сфери. Потім тривало обговорення сільських проблем, громада підказувала шляхи їх вирішення.
Отець Максим, настоятель церкви с. Глинівці, подякував директору ТОВ «Спіка» Авдєєву Г. А. за придбання приміщення для храму в с. Великі Мошківці, а також закликав прихожан допомогти в ремонтних роботах. Директор школи Науменко А. Г. розповів про життя учнівського та педагогічного колективів. Лікар-епізоотолог Червоненської дільничної ветеринарної лікарні Сусол П. М. вів мову про необхідність проведення ідентифікації тварин та різного роду щеплень. Завідуюча ДНЗ «Капітошка» Волчок О. І. розповіла, що в минулому році проведено поточний ремонт приміщення дитсадка, на що використано 99 тис. грн. бюджетних коштів. В садочку є проточна вода, внутрішній туалет, замінено вікна і двері, перероблено систему опалення, організовано здешевлене триразове харчування. В цьому році заплановано відремонтувати дах та приміщення їдальні.
У виступах учасників зборів порушувалися питання про роботу поштового зв’язку, про такі назрілі проблеми, як газифікація села, відсутність вуличного освітлення населеного пункту. Люди обурювалися тим, що відмінено пільговий проїзд для пенсіонерів. Так, Колодюк В. В. порушила питання про те, що немає куди здавати високовагову худобу. А ті закупівельники, що навідуються в село, платять низьку ціну.
Присутній на зібранні директор ТОВ «Спіка» Авдєєв Г. А. розповів про діяльність господарства та порядок розрахунку з власниками паїв за орендовану землю.
Дільничий інспектор міліції Кропивницький В. Б. охарактеризував криміногенну обстановку в селі, говорив про дотримання громадянами законів про заборону посіву маку, куріння в громадських місцях, розпивання спиртних напоїв.
На зборах був присутній і виступив начальник управління агропромислового розвитку РДА Горкун А. М. Він відповів на запитання учасників зборів.
На закінчення сільські аматори показали присутнім концерт.
Тетяна Поліщук,
секретар Великомошківецької сільської ради
Майже десятиліття поспіль президія районної ради жінок вшановувала кращих жінок Андрушівщини. У ювілейний рік заснування району вирішили відзначити кращі родини нашого краю, які багато років творили і творять історію, які, народивши та виховавши дітей справжніми громадянами своєї держави, дбають про майбутнє родини й України вцілому.
5 квітня в районному будинку культури зібралися члени президії районної ради жінок, жінки – керівники, жінки – депутати районної ради, шановні гості та знані родини Андрушівщини.
Голова районної жіночої ради Білецька Г.І. розпочала свято віршованими рядками нашого відомого земляка Володимира Шинкарука:
Вже давно моя юність відлетіла за вирій,
Заблудились роки
У холодній осінній блакиті,
Але мама дала мені долю на виріст
І зносити її – не зносити……
На незвичайне районне свято, щоб представити свою родину, прибув професор, заслужений працівник культури України, відомий поет – пісняр Володимир Федорович Шинкарук зі своєю дружиною Людмилою Василівною. Гість подарував районному музею рушників полотняний родинний рушник, а авторські пісні у його виконанні були надзвичайно емоційними. Голова районної ради Мельник О. В. вручив Шинкаруку В. Ф. та його дружині відзнаку знаної родини й іменну вазу.
До присутніх у залі звернулася перший голова районної жіночої ради Ковтун Р. Ф., яка щиро вітала усіх, дякувала жінкам району за активну життєву позицію. Білецька Г. І. вручила їй подарунок.
Найкращі врожаї овочевих культур в районі збирають фермерські господарства "Демитра" та "Ткаченки", а започаткував сімейний бізнес Віктор Якович Ткаченко, який, на жаль, уже відійшов за межу вічності. Сини Дмитро й Сергій гідно продовжують хліборобську справу свого батька. Віншував родину Ткаченків заступник голови районної державної адміністрації Олексюк Ю. А.
На святі найтепліші слова були адресовані родині Басюків – Олексію Володимировичу й Валентині Олександрівні, які приїхали в Стару Котельню молодими спеціалістами, а нині мають заслужений авторитет і повагу серед односельців.
Білецька Г.І. запросила до мікрофону родину Кебалів – Василя Васильовича і Наталію Василівну, розповіла про їх дітей та внуків, про нелегку працю вчителя й надзвичайно відповідальну – сільського голови.
У святковій залі звучали пісні про сім’ю й жіночу долю, про родину.
У Великих Мошківцях шанують родину Саюків – Івана Тихоновича та Марію Йосипівну, які уже 45 років ідуть по життю поряд, виховали двох дітей, радіють внуками. Їх життя тісно пов'язане із місцевою школою, бо обоє педагоги, до них і нині йдуть за порадою колишні учні.
Родину Андрійчуків у Червоному знають всі, бо ці люди не лише невтомні трудівники, а й творчі натури - Тетяна Григорівна пише вірші, а Михайло Іванович виготовляє оригінальні вироби з дерева. Вони виховали двох синів, радіють внуками, з якими часто влаштовують сімейні вистави.
Як зазначила ведуча, кожен другий житель с. Гальчин назвав родину Віктора Олексійовича й Тетяни Андріївни Дерди найбільш шанованою в їх населеному пункті. Лікарі за фахом, ці мудрі і щирі люди користуються незаперечним авторитетом серед односельців.
І ще одна славетна родина була присутня на святі: головний лікар Старокотельнянської дільничної лікарні Хоменко Володимир Андрійович та його дружина, заступник директора Старокотельнянської гімназії Майя Іванівна, яких шанують у рідному селі. Для лікаря Хоменка немає поганої погоди, він не має права хворіти, бо на нього постійно чекають ті, кому дошкуляють недуги. А щоб залишити добрий слід на землі, це подружжя пише нариси про людей, які живуть поряд.
Степан Антонович та Людмила Луківна Піцикевичі прожили в парі 45 років. Мають двоє дітей та четверо внуків. Хоча літа й на осінь повернули, але вони беруть активну участь у громадському житті міста.
З діда-прадіда коріння цього роду - у рідному селі Волиця. Григорій Васильович та Марія Олександрівна Хімко прожили в парі 50 років, виховали трьох дітей. Все своє життя трудилися на фермі місцевого господарства. Шанують їх в селі за щирість, працьовитість, оптимізм.
Родина Мельників - Валентина Васильовича й Марії Василівни, також має шану й повагу в Любимівці. Закохані в музику, голосисту українську пісню й запальний танок, вони, підтримуючи один одного, зробили все, щоб зібрати й відтворити найкращі зразки української пісні й танцю. Перед тим, як запросити знані родини на свято, Білецька Г. І. та члени президії районної ради жінок зустрічалися з родинами, їх дітьми, сусідами. Вони найтеплішими словами розповідали про ці сім'ї.
А віншували родини, вручали їм відзнаки, подарунки та квіти шановані гості: заступник голови районної ради Шпаківський В. Б., директор районного центру зайнятості Солопій С. Б., начальник Андрушівського відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Білий М. П., директор ДОЗ "Чайка" Горкун В. І., начальник управління Пенсійного фонду в Андрушівському районі Онищук О. П., виконавчий директор ПСП "Заготзерно" Хоменко О. П., директор міжрайонної дирекції ФССТВП Васьковський Ф.Ф. та ін.
Свято закінчилося. Всі роз'їхалися по домівках, але спогади про цю чудову зустріч ще довго грітимуть серця її учасників.
Марія Олексюк
На засіданні координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові районної ради, яке відбулося 10 квітня, голови місцевих рад обговорювали питання благоустрою населених пунктів та поводження з твердими побутовими відходами.
В районі прийняті і діють «Програма благоустрою населених пунктів Андрушівського району на 2011-2013 роки» та «Програма поводження з твердими побутовими відходами». З інформаціями про хід виконання даних програм виступили начальник відділу архітектури, містобудування та ЖКГрайдержадміністрації Струць Ю. М. та заступник голови районної ради Шпаківський В. Б. Роз’яснення щодо вимог природоохоронного законодавства зробив інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Житомирській області Войнаш Д. Л. Про результати проведення загальних зборів громадян проінформував присутніх керуючий справами виконавчого апарату районної ради Михайловський С. А. Бровківський та Городківський сільські голови Мельник Н. І. і Кебал В. В. поділилися з колегами своїми напрацюваннями з організаторської роботи по впровадженню у практичну діяльність вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З пропозиціями щодо оздоровлення дітей звернувся до голів рад директор дитячого оздоровчого закладу «Чайка» Горкун В. І. З усіх розглянутих питань координаційна рада прийняла відповідні рішення.
Тетяна Ломберг,
начальник відділу організаційної роботи районної ради
9 квітня відбулося засідання координаційної ради з питань організації відпочинку та оздоровлення дітей Андрушівського району, яке провів голова ради, заступник голови районної державної адміністрації Олексюк Ю. А.
На обговорення були винесені питання про підсумки оздоровчої кампанії 2012 року і планові показники на 2013 рік та про оздоровлення дітей у 2013 році в дитячому оздоровчому закладі ”Чайка”.
На зібранні йшла мова про те, що в оздоровчій кампанії 2013 року потрібно більше уваги приділяти дітям пільгових категорій, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, - сиротам, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам.
Присутні брали активну участь в обговоренні питань.
За результатами засідання координаційної ради були прийняті відповідні рішення.
Наталія Пінчукова,
в.о. начальника відділу у справахсім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації
В сімдесятих роках минулого століття в нашому районі, як і в усій країні, популярним було трудове суперництво між господарствами, районами. Наш маломошківецький колгосп, наприклад, змагався із господарством с. Турбівка з Попільнянщини. Ми обмінювалися делегаціями, вивчали і запозичували досвід сусідів.
В кінці листопада 1973 року вони запросили нас на звітні збори в Турбівку. Наші господарства спеціалізувалися на відгодівлі великої рогатої худоби, отож інтереси і проблеми були спільні. У складі делегації зі мною поїхали водій Максимчук Л. А., завідуючий фермою Сірий Ю. П., головний інженер Ковальчук В. І.
Виявилось, що збори були не загальні, а проходили в садово-городній бригаді з участю голови правління Панченка М. П. Там нас тепло зустріли, показали господарство, розповіли про досвід одержання високих приростів на відгодівлі ВРХ. Багато цінного ми запозичили, наприклад, для технічного оснащення фермських приміщень - встановлення обладнання для напування худоби, механічного роздавання кормів.
На закінчення зустрічі нас за доброю українською традицією господарі запросили на вечерю. В невимушеній розмові згадували минуле, Михайло Петрович розповідав про службу в армії, де в його роті служив рядовий Л. О. Оверчук.
Після служби М. П. Панченко повернувся в рідне село, де його обрали головою колгоспу. Якось з району передали, що в господарство їде секретар обкому партії. Як же здивувався голова, коли побачив перед собою колишнього рядового Оверчука Л. О. Секретар обкому не розгубився:
- Ну от ми й зустрілись. В армії Ви були моїм командиром, а зараз я став Вашим.
Далі згадував голова про свої нелегкі трудові будні керівника, сповнені турботами з раннього ранку до пізнього вечора. Розрадою було те, що вдосвіта виходив з хати, яка стояла неподалік ставка, дихав прохолодою, слухав пташиний щебіт. Якось в неділю вирішив відпочити - одягнув вишиту сорочку і пішов берегом водойми.
Коли це підбіг сусідський хлопчина:
- Дядьку голово, он якісь приїхали легковою машиною і ловлять рибу.
- Це мене розсердило, - розповідав Михайло Петрович, - пішов я до непроханих гостей. Бачу, стоїть з вудочкою чоловік однаковісінький, що у висоту, що в ширину: - Хто такий? - питаю.
- А ти хто? - запитує гість.
- Колгоспник, - кажу.
Е, ні, - каже чоловік. По пиці бачу, що не колгоспник.
- І я бачу, що не робітник.
Незнайомець, посміхаючись, простягнув руку для вітання і сказав: Федір Маківчук.
- Мені і стукнуло в голову, - продовжував Михайло Петрович, - що це ж редактор журналу «Перець». - Ну що Ви наловите цією вудочкою? - звернувся я до знаного не лише в Україні, а й в Союзі сатирика. - Зараз я гукну своїх рибалок.
Хлопці затягнули невід, наловили риби, зварили юшки, посідали ми всі біля багаття і полились спогади. Федір Маківчук розповів про свою поїздку в США. В мене, згадував Панченко М. П., ще тиждень болів живіт від сміху.
Після цієї щирої гостини ми подякували господарям і поїхали додому.
В пам’яті залишились спогади про наше господарство і його трудівників, про гарного господаря, душевну людину - Панченка Михайла Петровича, про змагання між колективами, яке було ідейним стимулом у побудові соціалізму.
Василь Гребенюк,
с. Малі Мошківці
12 квітня в приміщенні районного будинку культури відбувся творчий звіт вихованців Андрушівської школи мистецтв. Юні таланти демонстрували, яких висот зуміли досягти. Вони розуміли, що попереду у них ще так багато роботи, аби в цьому році, який оголошений Президентом Роком дитячої творчості, якнайширше розкрити свої обдарування.
Такі заходи завжди збирають численну глядацьку аудиторію. Шанувальники музики, пісні і танцю мають можливість оцінити творчі здібності дітей, підтримати їх прагнення до самовдосконалення.
А перед концертом і школярі, і дорослі з цікавістю та щирим захопленням оглядали виставку художніх робіт класу образотворчого мистецтва, який веде педагог Л. В. Чупринська, ліплення. Що не картина, то маленьке диво, витвір дитячої фантазії, де відображений навколишній світ у дитячому сприйнятті - багатий і неповторний, ще ними до кінця непізнаний.
А потім глядачів покликали до залу хвилюючі акорди музики. Концерт подарував слухачам зустріч з класичним і сучасним музичним мистецтвом, хореографією.
Інструментальні твори для скрипки, фортепіано, домри, гітари, баяну, духових інструментів прозвучали у виконанні Ксенії Пастовенської, Вікторії Фесюк, Вікторії Негоди, Максима Гладуна, Насті Панченко, Дениса Стельмашенка, Святослава Повальчука, Андрія Білошицького, Сергія Поліщука, Світлани Швидкої, Каті Пилипенко, Сергія Семенова, Юлії Мирончук.
Щиро аплодував зал, коли виконували українські пісні Аня Коксун, фольклорний гурт «Веретенце».
Із задоволенням слухали глядачі виступи хору молодших класів, оркестрів народних та духових інструментів.
Скільки чудових хвилин відпочинку подарували тим, хто прийшов на концерт, учні класу хореографії - танцювали в ритмі, злагоджено, із запалом за що були нагороджені хвилею оплесків.
Після закінчення концерту юним талантам, їх викладачам щиро дякувала за гарні виступи начальник відділу культури райдержадміністрації Г. І. Білецька.
Валентина Василюк
5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі Закон), який набрав чинності 1 січня 2013 року. Законом встановлються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання. Тобто держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Законом встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Із заявою про виконання рішення суду стягувач звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», тобто протягом року, якщо інше не передбачене законом. Термін рахується з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення, Державна казначейська служба України повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до Державної казначейської служби України для виконання рішення суду у строки, зазначені вище, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення Державної казначейської служби України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.
Якщо Державна казначейська служба України протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про їх стягнення, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми.
Відповідно до вказаного Закону стягнення проводяться, зокрема, щодо виконання судових рішень по виплаті надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Валентина Сіра,
начальник районного управління юстиції