Андрушівка фото

Андрушівський районний Будинок культури.
Керівник - Сергій Дебой.
В творчому доробку гурту «Дежавю» - естрадні вокальні твори українських композиторів, сучасні естрадні та авторські пісні. Колектив приймає активну участь в концертах, фестивалях та інших культурно-мистецьких заходах, є дипломантом обласного конкурсу «Зорі над Убортю» (с.м.т. Олевськ, 2013 р.) та конкурсу естрадної пісні «Червона рута».

Никипорець Кузьма Мусійович, вчитель фізики, відмінник народної освіти, почесний громадянин Андрушівки, ветеран Великої Вітчизняної війни.

Час невпинно наближає до дати, з висоти якої хочеться поглянути на свій життєвий шлях, оцінити все, що встиг зробити, проаналізувати, чи достойно жив і живу. Часу тепер на роздуми і оцінку є вдосталь. Тож, наче хроніку, кадр за кадром переглядаю все прожите…

Народився я в 1922 р. в с. Радичів Понорницького (нині Коропського) району Чернігівської області в бідній селянській родині, якій належало 1,5 десятини землі, не враховуючи городу і сінокосу на лузі біля Десни.

Матері не пам’ятаю, вона померла, коли я ще був малий. Батько одружився вдруге. Мачуха була доброю жінкою, до мене ставилася, як і до своїх дітей. Трудився з дитинства, глядів менших братиків Тимофія і Миколу. У 1938 р. закінчив семирічку і вступив у 8 клас Крисненської десятирічки, де з нашого села навчалося ще 13 учнів. В теплу пору року ми долали тих 8 км пішки, а взимку, коли були великі снігопади і яром було не пройти, а через с. Іванків — надто далеко, жив на квартирі. А вже в 10 класі добирався додому за будь-якої погоди аж увечері, стомлений лягав на теплу лежанку, засвічував каганець і готував уроки.

Але мало не залишив був школу — вийшов закон про платне навчання, а батькові нічим було платити за нього. Я дуже сумував, що доведеться покинути науку. Хтось з товаришів розповів про це вчителям. Директор школи дозволив мені продовжувати навчання. Дякуючи цьому доброму і чуйному чоловіку, я закінчив десятирічку, одержавши атестат відмінника.

У мене була мрія — вступити в Ленінградське військове артилерійське училище інструментальної розвідки. А для цього потрібні були гроші. Вирішив заробити їх сам. З цією метою ми з товаришем попросилися в бригаду, яка сплавляла ліс. Пароплавом добралися до Трубчевська Брянської області, поселилися у фанерних будочках на березі Десни. Пропрацювали день, а наступного десь під вечір прибіг посильний з контори лісосплаву зі страшною звісткою — сказав, щоб загасили всі вогнища, бо розпочалася війна. Потім він з’явився знову і повідомив, що мене викликають у військкомат.

Ось так я повернувся в батьківську хату без зароблених грошей, із розтоптаними війною планами, потім пішов в Понорницький військкомат. Декілька разів відправляли мене назад додому зі скупими пожитками в торбі та сухарями, веліли чекати повістку. Та скоро німці захопили наше село, розпочалися чорні дні окупації, розстріли, переслідування. Молодь виловлювали, як звірину, відправляли в Німеччину на примусові роботи. Піймали і мене. Привезли нас в район на комісію. Мені пощастило, лікар, що робив огляд, був батьком мого колишнього однокласника, тож він сказав німцям, що в мене тиф, мене відпустили додому.

Аби вижити, працювали з батьком біля землі, яку весною 1943-го розділили німці між людьми, а також тяглову силу і інвентар. Нам дістався віл. Ним ми і орали поле — батько за плугом, а я — в погоничах.

Село наше звільнили від фашистського ярма 18 вересня 1943 р. і я пішов на фронт. Зарахували мене у 188-й артилерійський стрілецький полк Забайкальської стрілецької дивізії. Під час форсування Дніпра неподалік м. Лоєв, що в Білорусії, мене поранило, а після шпиталю вже служив у 915-ій кулеметній роті.

Якось терміново викликають мене в штаб батальйону. Начальник штабу повідомив, що мене направляють на семимісячні курси підготовки молодших лейтенантів. Я відмовився. Якщо раніше дуже хотів стати військовим, то тепер, побачивши, яка відповідальність покладається на них, втратив таке бажання.

Мої фронтові дороги пролягли не лише по території Білорусії, а й України — наш полк проходив через Овруч, тиждень стояв в Бердичеві, а потім взяв курс на Захід. В Тернопільській області вступили в запеклий бій з фашистами. В березні 1944-го мене вдруге поранило.

Після лікування в шпиталі м. Житомира служив в окремій винищувально-протитанковій дивізії.

В складі цієї частини дійшов до Австрії, де в м. Грац зустріли довгождану Перемогу. Радощам не було меж… Майже все літо 1945-го ми стояли в таборі у підніжжя гірських Альп. І тільки наприкінці серпня наша дивізія вирушила в напрямку Радянського Союзу. Думали, що уже не за горами Батьківщина. Але зупинилися в Румунії. Там і зимували. В грудні 1946 р. я демобілізувався. Рік працював у колгоспі на різних роботах.

Одного разу до нас в хату завітав вчитель молодших класів Г. Т. Ященко і запропонував мені йти працювати в школу. Його пропозиція мене трохи спантеличила, бо ж не мав ніякої підготовки. Та Григорій Тихонович пообіцяв у всьому допомогти. І допоміг. Так я став вчителем. Заочно закінчив Новгород-Сіверське педагогічне училище імені Ушинського. Всякі курйози були на початку моєї педагогічної діяльності. Все ж робота з дітьми мені подобалась і батьки моїх учнів були задоволені та й завідуючий райвно врешті підбадьорив, сказавши, що з мене буде-таки непоганий вчитель.

Я вирішив і далі йти цією життєвою стежкою — у 1951 р. вступив на фізичний факультет Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка.

Завідувач кафедри молекулярної фізики О. З. Голік дуже хотів, аби я залишився працювати у нього на кафедрі, але я вирішив продовжувати вчителювати. Коли було розприділення, вибрав собі Андрушівку, де на педагогічній ниві пропрацював з 1956 по 1992 рік. Знаю, що був надто вимогливим вчителем, бо хотів, аби мій предмет знали. Під час численних зустрічей випускників різних років, на які мене завжди запрошують, я зрозумів, що колишні мої учні не тримають на мене зла, а навпаки — вдячні за науку.

За роки педагогічної роботи нагороджений грамотами дирекції школи, райвідділу освіти, міністерства освіти України та Радянського Союзу, а також нагрудним знаком «Відмінник народної освіти», присвоєне мені звання “старший вчитель”, “вчитель-методист”. Але найвищою нагородою для мене є шана і вдячність моїх колишніх учнів, повага людей, з якими працював і живу поруч.

Скажу відверто, нелегке життя прожив, багато трудився фізично. Я й тепер у свої 90 не випускаю з рук сокири і пилки.

Важко уже, але я задоволений. Не збираюся здаватися рокам.

Кузьма Никипорець

Ніна Марцелівна Лоханська народилася 16 травня 1927 року у с. Стара Котельня у сім’ї службовця. Дитинство пройшло в Андрушівці, де і вступила на навчання до АСШ №1. Першою вчителькою була Віра Юхимівна Павлівська, яку учні любили і дуже поважали. Ніна Марцелівна в день 70-річного ювілею своєї першої вчительки у 1953 році у привітальному листі писала: Я пам’ятаю як прийшла до Вас в перший клас, як Ви були для нас не лише вчителькою, а і матір’ю. Я пам’ятаю, скільки Ви приділяли кожному з нас уваги…Спасибі Вам за перше слово, яке Ви навчили нас писати, спасибі за той фундамент, який Ви заклали і на якому побудоване все наше життя”. Коли Ніна була ще в першому класі, вже тоді у неї зародилася мрія стати вчителькою. Вчилася відмінно. До війни Ніна Марцелівна встигла закінчити лише 6 класів. У роки війни сім’я не встигла евакуюватися, і до визволення прожили в Андрушівці. Родичі Ніни Марцелівни були пов’язані з партизанським підпіллям, і в роки війни Ніна, ризикуючи життям, переносила повідомлення партизанам, листівки на дні відерця з вугіллям, або в туфельках. Після звільнення Андрушівки продовжила навчання в школі, яке завершила у 1947 році, і цього ж року поступила до Мінського педагогічного інституту ім. Горького на факультет іноземних мов. Мінськ був майже повністю зруйнований після війни, доводилося і навчатися, і відбудовувати місто. Але у всіх мінчан панував гарний настрій, бо був мир, і життя налагоджувалося. Навчалася сумлінно, після війни у всіх була велика тяга до знань, і до навчання студенти відносилися дуже відповідально. Так як на відбудові міста працювали полонені німці, Ніну з однокурсниками часто запрошували як перекладачку. Так на практиці формувалася ота гарна вимова, яку потім неодноразово відмічали природні носії мови. У Мінську у цьому ж інституті Ніна Марцелівна познайомилася з майбутнім чоловіком Йосипом Володимировичем Лоханським.

У 1951 році Ніна Марцелівна повернулася до Андрушівки і до своєї рідної школи вчителькою німецької мови. Вчителькою вона була від Бога. Разом з чоловіком віддано працювали, набували професійного досвіду, займалися позакласною роботою. Разом їздили на туристські змагання, разом створювали кабінети, музеї, завжди підтримували і розвивали ідеї один одного. У 1961 році за ініціативи Ніни Марцелівни було створено Клуб інтернаціональної дружби, незмінним керівником якого вона була на протязі багатьох років. Налагодили листування з ровесниками з різних куточків світу. Мабуть, кожен учень школи у ті роки вважав за честь бути членом КІДу. Школярі листувалися не лише з ровесниками з союзних республік, але і з ровесниками з НДР, Болгарії, Польщі, Чехословаччини, Китаю. КІД був колективним членом Товариства радянсько-болгарської дружби. Юні інтернаціоналісти мали свій статут, емблему – білий голуб на фоні голубої земної кулі, а також девіз „За мир і щастя на планеті, за дружбу всіх дітей землі”. Члени КІДу брали участь у вікторинах, оголошених республіканськими газетами. Клуб був нагороджений Почесними грамотами Радянського та Республіканського комітетів захисту миру, Міністерства освіти УРСР, інших установ. Власне, все чого досяг клуб – в першу чергу заслуга Ніни Марцелівни.

Хоча у молодої сім’ї педагогів вже було двоє дітей, будувалася хата, вони продовжували шліфувати свою майстерність. Зрозумівши, що англійська мова з часом стане мовою спілкування у багатьох країнах, Ніна Марцелівна поступила до Житомирського педагогічного інституту на відділення англійської мови, який успішно закінчила, отримавши другу освіту, і почала викладати дві мови. Після уроків, а заняття тоді були у дві зміни, Ніна Марцелівна проводила факультативи та гуртки, готувала тематичні вечори, фестивалі на іноземних мовах. А вже після цього ночами готувала наочний матеріал на наступний день. Скільки таблиць було написано ночами, скільки літератури перечитано… І знання її учнів, і один з найкращих кабінетів, спочатку звичайний, а потім з аудіотехнікою, лінгафонний кабінет, і вся позакласна робота по інтернаціональному навчанню принесли визнання і школі, і вчительці.

Грунтуючись на досвіді Ніни Марцелівни, Житомирський обласний інститут підвищення кваліфікації учителів організував школу передового педагогічного досвіду по іноземній мові при АСШ №1, а керівником призначив Ніну Марцелівну. Вона з великим натхненням та щирістю передавала свій досвід молодим вчителям, завжди раділа їх успіхам, допомагала набувати досвід і передавала свою любов до роботи. Діяльність школи творчо розвивалася, і у вересні 1977 року на базі Андрушівської середньої школи №1 було створено районний методичний центр учителів іноземних мов, керівником якого стала вчитель-методист Ніна Марцелівна Лоханська. У жовтні 1981 році на базі методичного центру було проведено республіканський семінар учителів іноземних мов, у роботі якого прийняли участь педагоги з різних куточків України, і навіть з Прибалтики.

Першою в районі їй присвоюють звання „Вчитель-методист”. Серед трудових нагород – знак „Відмінник народної освіти України”, медалі „За доблестный труд», „Ветеран праці”, понад 40 грамот районного і обласного відділів народної освіти, Міністерства освіти. У її трудовій книжці був лише один запис – робота в АСШ № 1.

Йосип Володимирович Лоханський народився 8 січня 1926 року в сім’ї селян, у с. Храпков, Хойнікського району Гомельської області Білорусії, де і пройшло голодне і важке дитинство. Коли Йосипу Володимировичу виповнилося 12 років, по неправдивому анонімному наклепу заздрісника-односельця було арештовано, а потім заслано до Сибіру батька, який був повністю реабілітований лише в 1956 році. У сім’ї було четверо малих дітей, і усім їм прийшлося найматися на роботу. Працював Йосип Володимирович дуже старанно, розуміючи, що потрібно допомогти мамі та молодшим дітям, а вечорами йшов на навчання до школи.

Та прийшов 1941, розпочалася війна. Село зайняли німці. Фашисти вивозили молодь на роботи до Німеччини, і щоб не потрапити туди, Йосип з молодшим братиком переховувався, доки Червона армія не звільнила село від фашистів 24 листопада 1943 року. Йому в цей час було 17 років, і він пішов до лав Червоної армії. Спочатку його направили у полкову школу , після закінчення якої прослужив до кінця війни у діючій армії. Перемогу зустрів під Берліном. Там при обстрілі наших позицій був контужений. Після лікування у шпиталі продовжував служити у 3-го гвардійському корпусі, а у листопаді 1946 року був демобілізований.

Після повернення у рідне село, почав працювати різноробочим і водночас готуватися до вступу у інститут. У 1947 був зарахований до Мінського педінституту на факультет іноземних мов, французьке відділення. У 1948 році на 2 курсі зустрів свою долю, студентку 2 курсу факультету німецької мови Ніну Марцелівну, яка була родом з Андрушівщини. Вони одружилися. Після закінчення 2 курсу Йосип Володимирович перевівся на історичний факультет Мінського педінституту ім.. Горького, і паралельно навчався у Мінській Вищій профшколі ВЦСПС, яку успішно закінчив у 1952 році. Диплом школи також прирівнювався до дипломів учительських інститутів, отож отримав другу вищу освіту. У цьому ж році Йосип Володимирович переїхав у Андрушівку, отримавши призначення в АСШ №1 вчителем історії. З 1953 по 1957 роки працював директором вечірньої школи робітничої молоді. З 1957 по 1959 роки – вчителем історії АСШ №2, а з 1959 – вчителем історії АСШ №1. З 1967 року – організатором позакласної виховної роботи АСШ №1, а з 1975 року по 1989 рік – директором СШ №1. За ці роки керівництва школою було добудовано шкільну їдальню, перекрито оцинкованим залізом головний корпус школи, завершено роботи з будівництва спортивного і актового залів, обладнано навчальні кабінети меблями і новими технічними засобами навчання. Мріяв про будівництво нового приміщення школи і навіть було виготовлено проектно-кошторисну документацію, та нестабільність у країні не дала змоги втілити плани у життя. З перших кроків роботи на посаді директора він говорив і докладав усіх зусиль щоб школа була першою не лише за номером.

Йосип Володимирович завжди намагався залучати талановитих учнів до краєзнавчої роботи, туризму, вивчення історії рідного краю. Ним був створений гурток юних краєзнавців- слідопитів, який працював майже 20 років. На основі зібраних ним та слідопитами матеріалів в АСШ № 1 у 1964 році було створено історичний музей та Музей бойової і трудової слави, в яких експонувались матеріали з археології, знаряддя праці і побуту ХVIII-XIX століть, зброя та документи періоду громадянської та Великої вітчизняної воєн, фотоматеріали, інформація про історію Андрушівщини, про видатних земляків та випускників школи. Та на жаль, чудовий і правдивий музей був знищений на початку 90-х років, проте зараз музей спільними зусиллями, в тому числі і Йосипа Володимировича, намагаємося відновити.

Йосип Володимирович був ініціатором побудови обеліску жителям Андрушівщини, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни, зі своїми слідопитами віднайшли багато прізвищ, що потім були викарбовані на обеліску. Також встановили імена героїв-визволителів що загинули при звільненні Андрушівки, і біля раніше безіменного пам’ятника у парку було встановлено плиту з іменами воїнів визволителів. Слідопити розшукали адреси рідних, які з різних куточків СРСР приїздили поклонитися до братської могили.

Головними рисами Йосипа Володимировича є високий професіоналізм та глибоке знання предмету, ерудиція, самодисципліна, вимогливість, чуйність. Підготовлені ним учні успішно виступали на олімпіадах, він завжди допомагав у роботі предметних гуртків та у організації шкільних вечорів, у роботі Клубу інтернаціональної дружби, гри „Зірниця”., організовував поїздки з вчителями та учнями до міст-героїв Києва, Мінська, Москви, Севастополя, Бреста, Ленінграду, Волгограду, до Хатині, Архангельська, Вільнюса. Команда туристів Андрушівської СШ№1, якою він керував протягом багатьох років, завжди займала призові місця на обласних змаганнях, та багато іншого було зроблено за довгі роки роботи.

Окрім основної педагогічної та адміністративної роботи на різних посадах, яку він завжди виконував сумлінно, цікавився і приділяв багато часу історії рідного краю і намагався передати отримані знання жителям Андрушівщини. За ці роки зібрано величезну кількість матеріалів по археології, архівні матеріали з історії Андрушівки. Його нариси про Андрушівку опубліковані у книзі „Історія міст і сіл УРСР” у томі „Житомирська область”, вступні статті про Андрушівщину до „Книги Пам’яті України, Житомирська область” та в першому томі „Книги скорботи України”, та не менше 200 правдивих статей з історії рідного краю, про визначних людей Андрушівщини, про рідну школу та її вихованців в районних газетах „Соціалістичний шлях”, „Перемога”, „Шлях до комунізму” та „Новини Андрушівщини”, в обласних газетах „Радянська Житомирщина”, „Зірка надії”, „Пульс”, „Комуніст Полісся”, „Народ і правда”, у республіканських газетах „ Молодь України”, „Радянська освіта”, „Сільські вісті”, „Комсомольское знамя”, „Ветеран України”, в газетах „Зоря” (Дніпропетровськ), „Вінниччина” та в наукових журналах „Український історичний журнал”, „Пам’ятники України”, „Архіви України”. У 2012 році була опублікована книга Йосипа Володимировича „Патріоти. Партизани та підпільники Андрушівщини у боротьбі за визволення України (1941-1944 рр)”., а зараз він працює над матеріалами по історії нашої школи.

В різні роки Йосип Володимирович виконував чимало громадських доручень — очолював профспілку вчителів, районне товариство „Знання”, організацію ветеранів та інвалідів війни, та ін.

Ратні і трудові діла Йосипа Володимировича відзначені державними нагородами: ”Орден Вітчизняної війни ІІ ступеню”, орден „За мужність”, орден „За заслуги ІІІ ступеню”, медалі „За взяття Берліна”, „За взяття Кенігсберга”, „За перемогу над Німеччиною”, „За звільнення Білорусіі” „За доблесну працю”, знаком „Відмінник народної освіти” та десятки грамот та ювілейних медалей.

Учні і колеги завжди з великою повагою звертаються до свого учителя і директора, хоча він давно на заслуженому відпочинку. Учні, колеги, друзі часто спілкуються з Йосипом Володимировичем, пишуть про нього, згадуючи минулі події. Ось лише деякі з них. Витримка із статті В. Улянинського „Передусім — учитель” ( газета „Житомирщина”, № 25, 3.03.98 р.): „…Учительська праця, вважає Й.В.Лоханський, невіддільна від творчості. За плечима більше сорока років педагогічного стажу. Його нестандартні уроки, збагачені додатковою, позапідручниковою інформацією, місцевими фактами, досі пам’ятні багатьом…Гордістю школи був краєзнавчий музей, виплеканий директором (Йосипом Володимировичем). Упродовж багатьох років він невтомно збирав цінні експонати, документи, фотографії, записував розповіді ще живих на той час свідків і очевидців значимих подій…Учасникам шкільного краєзнавчого гуртка, активу музею вдалося розшукати членів екіпажу танка у складі І.Д.Степанова, П.Т.Бабушкіна, С.І. Гутмахера з 44-ї гвардійської танкової бригади, який першим, визволяючи Андрушівку, увірвався в населений пункт в ніч з 26 на 27 грудня 1943 року. … Не старіє душею ветеран. І сьогодні, як і колись він на вістрі життя, займає активну життєву позицію. Часто зустрічається зі шкільною молоддю… Читачі (газети „Новини Андрушівщини”) пам’ятають як Й.В.Лоханський допоміг німцю Ф.Аппельту з далекого міста Бобінгена розшукати місце загибелі брата Вільгельма…Його було збито над Андрушівкою, а впав він поблизу нинішнього саду с.Гальчин, там же члени екіпажу були захоронені. Йосип Володимирович розшукав свідків (дехто з них живий ще й донині), встановив точне місце падіння літака…Запитую Йосипа Володимировича:”Що рухало Вами, що спонукало до цих пошуків? Чи не було неприязні до колишніх ворогів?” . „Однозначно відповісти не можна, — сказав він.- Було, насамперед, нормальне бажання допомогти людині, яка розшукувала понад 50 років місце загибелі свого брата. Не останню роль, безумовно, відіграли прагнення з’ясувати всі обставини, сам процес пошуку. Хотілося хай не на рівні високої політики, а народної дипломатії обговорити ті події, той час, трагедію поколінь…”. Ось інша стаття колишніх колег про Йосипа Володимировича в газеті „Новини Андрушівщини”, №1, 06.01.2011 р.: „ Педагог з великої літери, історик – краєзнавець, завуч з позакласної роботи, директор першої міської школи. На якій би посаді він не працював, скрізь трудився творчо, з повною віддачею і великим ентузіазмом…. Й.В.Лоханський – вчитель широкої ерудиції, людина з багатющим життєвим досвідом, краєзнавець і правдолюб, завжди багато працював над тим, аби розширювати дитячий кругозір, збагачувати серця школярів добротою…”. Інформація про Йосипа Володимировича внесена до книги Г.Л.Махоріна „Андрушівщина: історія і сьогодення”(2011 р.) та П.МИХАЙЛЕНКА та ін. :”Видатні постаті Андрушівщини”.

За багаторічну сумлінну педагогічну працю, високий професіоналізм, активну краєзнавчу і громадську діяльність рішенням Андрушівської міської ради від 25 липня 2006 року Лоханському Йосипу Володимировичу було присвоєно звання почесного громадянина міста Андрушівки.

В Андрушівку ми, Репринцеві Ф.С., О.І., прибули в 1947 році після закінчення Дніпропетровського університету, за призначенням в АСШ №1.

Їхали з осторогою і наміром відпрацювати 3 роки, а вийшло так, що прожили цілих 20 років. Дім побудували, дітей виростили. А чому? Бо вже в перший день приїзду Андрушівка зустріла нас теплим серпневим днем, морем квітів у кожному дворі, школа в чудовому парку біля озера з каштанами-велетнями. Вся ця картина нас приємно вразила. Страхи трішки пройшли. Але треба ж було ще зустрітися з дирекцією школи, педагогічним колективом. Тут душа була ще не на місці. Хвилювання було даремне. В колективі нас так прийняли, що ми зовсім не відчули себе новенькими. Навпаки, нам здалося, що ми тут були все життя, і всі нам давно знайомі. Це тому, що вчительський колектив був уже з великим життєвим досвідом і високо фаховий. Завдяки професійності колег, їх майстерності, аналізу уроків і порадам мені вдалося зробити уроки не лише науковими, а й методично правильно побудованими та успішно донести знання учням. Більшість з них почали працювати у школі ще до війни. Завдяки керівництву школи колектив був по-сімейному згуртований, дійсним патріотом школи. Ми, як молоді спеціалісти, були оточені увагою і турботою з боку вчителів. Вважаємо, що фахові знання ми одержали в Дніпропетровському університеті, а педагогічну майстерність, життєвий досвід одержали в «університеті» СШ №1 м. Андрушівка від найкращих носіїв високої моралі і вчення – вчителів цієї школи.Як наслідок наполегливої праці над собою, я отримала урядові нагороди, а мої учні були переможцями Республіканських олімпіад по географії. Подальше моє життя зв язане з Дніпропетровську, роботою в двух школах,Але ніде я не підвела РІДНУ ШКОЛУ. Навпаки показала, як вчителі працюють на периферії. І коли я розповідала про організацію роботи в нашій школі, про колективі , про позакласну роботу, художню самодіяльність, про якість знань учнів, які підтвердили це в подальшому житті — ніхто не міг повірити, що в школі можна здійснити такий об єм роботи, та ще й так якісно. Директор школи , де я працювала, часто просив розповісти про роботу в Андрушівській школі. А йому кажу, що це йому ні до чого, бо в своїй школі він все одно цього не здійснить. Але все таки щось розкажу… Так він мені каже , що йому цікаво, але хіба його щкола гірша.., .а я й кажу — гірша не гірша, але не така! -Я каже , оце вас слухаю, та мені наче ніж в серце…

Сорок п’ять років пройшло з того часу, як ми виїхали з Андрушівки, але спогади про колег, і живих, і тих, що відійшли у вічність – свіжі, теплі, незабутні. В цій школі пройшли найкращі роки нашої творчої праці, серед найкращих людей, яких ми зустрічали на своєму життєвому віку. І зараз згадую мою школу, моїх учнів, яких я люблю все своє життя. Ми працювали в той час , коли і батьки і діти хотіли вчитися, а школа була центром культури і освіти, і взагалі центром життя молоді в Андрушівці. З таким дітьми я б пройшла ще раз свій трудовий шлях з радістю!

05 серпня 2016 р. відбулося засідання конкурсної комісії по проведенню процедури призначення на посаду директора Андрушівського районного Будинку культури та директора Андрушівської центральної районної бібліотеки.
За результатами відкритого голосування членів конкурсної комісії (протокол №3 від 05.07.2016 р.) на посаду директора Будинку культури пройшла Рудницька Наталія Іллівна, на посаду директора центральної районної бібліотеки Шпаківська Неоніла Володимирівна.

5 серпня відбулося засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету та комунальної власності.

В засіданні взяли участь голова районної ради Марценюк С.М., голова районної державної адміністрації Дудар О.М., заступник голови районної ради Ляшук М.М., начальник управління фінансів РДА Суботенко Н.О.

На засіданні депутати розглянули питання порядку денного, а саме: внесення змін до районного бюджету на 2016 рік та внесення змін до Прогорами фінансового забезпечення роботи Андрушівської районної державної адміністрації для виконання та реалізації повноважень, делегованих Андрушівською районною радою на 2016 рік. За результатами обговорення прийняті відповідні рішення.

Також депутати заслухали звіт голови райдержадміністрації Дудара О.М. про готовність Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ст. та Старокотельнянської гімназії до опалювального сезону.

Десятки андрушівчан старшого покоління з великою вдячністю і любов’ю згадують першу вчительку – Віру Юхимівну Павлівську. Це вчителька – берегиня нашої школи, і усі випускники школи мають пам’ятати, що саме ця тендітна жінка зберегла і саме приміщення школи, і навчила першим літерам, добру і відповідальності сотні дітлахів, які через десятки років пронесли її настанови. Переселення школи у сучасне приміщення відбулося в червні 1920 року, після звільнення Андрушівки від білополяків частинами Першої кінної армії під командуванням С.М.Будьонного. Жителі селища хотіли знести з лиця землі палац. Перед центральним входом майбутньої школи зібрався великий натовп андрушівчан, які поривалися підпалити будинок. Та тут на захист його стала вчителька Віра Юхимівна Павлівська. Піднявшись на сходи, вона розповіла людям, що незабаром з панських покоїв Радянська влада зробить просторі класи, і діти всіх андрушівчан прийдуть до них, щоб здобути освіту, на яку колись мали право лише пани. І натовп обурених зупинився перед світлим розумом і переконаністю педагога.

Так воно і сталось. Через кілька місяців по цьому Андрушівський волревком раз і назавжди передав палац під школу. Саме завдяки Вірі Юхимівні багато поколінь андрушівчан вчилося у просторих світлих класах палацу. Віра Юхимівна Павлівська – Вчителька молодших класів, у 1954 році отримала звання Заслуженої вчительки Української РСР, була кавалером ордена Леніна та нагороджена медаллю „За трудову доблесть у Великій Вітчизняній війні”, зустрічалася з керівниками країни М.І.Калініним, Н.К.Крупською, С.М.Будьонним, допомогла зробити перші кроки до знань сотням дітей.

Віра Юхимівна закінчила Київську єпархіальну вчительську школу у 1903 році. Після закінчення працювала на Київщині, Вінниччині, Житомирщині. Її учні назавжди запам’ятали її доброту, витриманість, такт. У Віри Юхимівни завжди вистачало часу і для відвідування учнів вдома, і для громадської роботи – вона часто відвідувала засідання виконкому районної Ради депутатів, займалася благоустроєм, привчала малюків займатися впорядкуванням вулиць. Це і її заслуга, що її колишній учень Борис Мазорчук став відомим лікарем, доктором наук, професором, що Арсен Гаскевич одержав орден Леніна, що Марії Сетінсон присвоєно звання заслуженої вчительки УРСР. Серед колишніх учнів Віри Юхимівни багато вчителів. Вона була і першою вчителькою Ніни Марцелівни Лоханської, яка після закінчення інституту повернулася до рідної школи вчити дітей іноземним мовам. В день 70-річного ювілею своєї першої вчительки у 1953 році у привітальному листі Ніна Марцелівна писала: „Я пам’ятаю як прийшла до Вас в перший клас, як Ви були для нас не лише вчителькою, а і матір’ю. Я пам’ятаю, скільки Ви приділяли кожному з нас уваги… Спасибі Вам за перше слово, яке Ви навчили нас писати, спасибі за той фундамент, який Ви заклали і на якому побудоване все наше життя”. Любов до першої вчительки вплинула на вибір майбутнього трудового шляху.

А ось як згадував про Віру Юхимівну у далекому 1959 році її учень, тепер уже шанований професор Борис Мазорчук,: „…Скільки вміння, часу і здоров’я потрібно, щоб прищепити цікавість і любов до навчання цій непосидющій, часто неслухняній дітворі? А як же їх зацікавити? … Вона приносила на уроки ілюстраційні малюнки, наочне приладдя, водила учнів на дослідні ділянки школи, на екскурсії до місцевої друкарні, на заводи. Прищеплювала їм любов до праці, до навчання….Пройдуть твої літа, молоді неповторнії, ти вступиш у нове, щасливе життя, а пам’ять про перших своїх вчителів залишиться назавжди, як приємний спогад про щасливе дитинство, дитячі мрії і перший шкільний дзвінок”.

Віра Юхимівна Павлівська (1883-1969) похована на старому кладовищі в Андрушівці.

1971 року школа відзначала своє сторіччя. Чудового осіннього дня в парку біля школи зібралися майже всі жителі Андрушівки та гості, долі яких пов язані з першою школою. Люди різного віку обнімалися , цілувалися, сміялися, згадували своє дитинство, юність, вчителів, школу. На святі були присутні випускники першого випуску десятих класів 1937 року випуску, повоєнного 1941 року та інші.

Під сонцем виграє окраса парку фонтан, гримить музика шкільного оркестру. Телебачення проводить зйомку знаменної події. В парку біля школи панує атмосфера радості і гордості за навчальний заклад, який об єднав усіх присутніх. Гостям свята роздавали пам ятні значки з силуетом школи і цифрою - 100.

Та раптом все затихло. Звучить фанфари. На сцену-балкон виносять державний прапор та стяг школи. Почесна президія займає свої місця. Звучить державний гімн. З доповіддю про історичний шлях та сьогодення школи виступає директор Лялюшко Микола Минович. В своій промові він відмітив, що школа дала знання понад 2000 учнів. Багато з них продовжили навчання у вищих учбових закладах, стали кваліфікованими спеціалістами у всіх сферах народного господарства. Школа пишається своїми випускниками, які відданою працею на благо Батьківщини прославили школу.

Присутніх вітали представники влади, почесні гості. Було зачитано листи, телеграми, привітальні листівки з усіх куточків Радянського Союзу.

Свято тривало до півночі. А схід сонця колишні учні зустріли в парку біля школи.

P.S. Про цей славний ювілей був знятий фільм за участю М. І. Слободяна. На жаль, сліди його загубилися.

1871 рік- на кошти поміщика М.А. Терещенка в містечку Андрушівка , Житомирського повіту засноване однокласне училище.

Перші відомості про дату заснування школи з явились в 1986 році в газеті » Волинь» про святкування 22 жовтня 25-річного ювілею однокласного училища міністерства народної освіти.

1904 рік-збудоване приміщення училища,яке мало одну класну кімнату. Зараз достеменно відомо, що воно знаходилось на місці нинішньої бібліотеки біля церкви, яка стояла раніше поруч.

1908 рік - училище реорганізоване в двукласне.

1914 рік - переведена в розряд земських училищ.

1918 рік - створена трудова 7-річна загальноосвітня школа

1920 рік - школа почала працювати в палаці Терещенка, де вона знаходиться і в наш час.

До 1923 року школа була утриманні цукроварні, а з 1924 року перейшла на державне фінансування.

1934 рік - школа реорганізована в загальноосвітню десятирічку.

1937 рік - відбувся перший випуск десятикласників.

1944 рік - школа відновила роботу в повоєнний період.

1971 рік - школа відмітила 100-літній ювілей.

За матеріалами Житомирського обласного архіву, Ленінградського історичного архіву, люб язно представлених вчителем історії, краєзнавцем Й.В.Лоханським.

Відповідно до ст. 46 Закону України „Про місцеве cамоврядування в Україні” скликати дев’яту позачергову сесію районної ради сьомого скликання 05 серпня 2016 року о 10 годині в залі засідань районної ради.

На розгляд сесії винести такі питання:

1. Звіт голови районної державної адміністрації про готовність Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та Старокотельнянської гімназії до опалювального сезону.
2. Про внесення змін до Програми фінансового забезпечення роботи
Андрушівської районної державної адміністрації для виконання та реалізації
повноважень, делегованих Андрушівською районною радою на 2016 рік.
3. Про внесення змін до районного бюджету на 2016 рік.
4. Різне.

Апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи прокуратури Житомирської області щодо незаконності надання в оренду 224 га землі в Андрушівському районі. Рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсними розпорядження, накази та договори оренди залишено без змін.

Про це повідомляють на сайті прокуратури Житомирської області.

«Установлено, що наказами ГУ Держземагентства в області неправомірно затверджено проекти землеустрою та передано жителю Київщини терміном на 20 років для ведення фермерського господарства в оренду 224 га землі із земель запасу чотирьох сільських рад Андрушівського району. Зокрема, Держземагентство, всупереч вимогам земельного законодавства, формально підійшло до розгляду заяви та прийняття рішення, не пересвідчившись у спроможності орендаря вести фермерське господарство такого виду та взагалі у намірах його створювати. Насправді особа переслідувала мету отримати у пільговому порядку у користування значну площу земель державної власності без проведення передбачених законом земельних торгів. За принципової позиції прокуратури області припинено незаконну оренду землі вартістю майже 3 млн грн», – йдеться в повідомленні.

zhitomir.info/news_158514.html

«Андрушівська районна рада оголошує конкурс на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи з питань зв’язків з територіальними громадами, органами місцевого самоврядування, місцевою держадміністрацією та з питань адміністративно-територіального устрою».

Вимоги до конкурсанта на посаду:
- освіта вища (юридична або економічна);
- досвід роботи (не менше трьох років) знання ПК.

Заяви приймаються протягом місяця. За довідками звертатися за телефоном 2-27-56, 2-20-09.

Черговий нещасний випадок трапився 1 липня в Андрушівці – від укусу гадюки постраждав 16-річний місцевий мешканець.

Про це повідомив головний спеціаліст управління цивільного захисту населення облдержадміністрації Микола Мінчук.

«Нещастя трапилося біля села Івниця у лісі. Юнака вкусила гадюка під час збирання лісових ягід. Наразі він перебуває у районній центральній лікарні. Стан постраждалого стабільний»,- повідомили в райдержадміністрації.

В управлінні цивільного захисту населення нагадують, що вирушаючи до лісу, необхідно взувайте чоботи або високі закриті черевики, та дають кілька порад.

«Якщо вас укусила змія, найкраще не гаяти часу та якомога швидше звернутися до найближчого лікувального закладу. А ще пам'ятайте, що до гадюки не варто наближатися, хоч якою б нікчемно маленькою вона вам не здавалася. А коли вже зашипіло десь зовсім близько, відкидайте її палицею подалі від себе», - наголошує Микола Мінчук.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 28 червня близько 11:00 на 3 км під’їзної дороги до м. Андрушівки.

За попередніми даними, водій автомобіля «Tоyotа Соrolla», 64-річна жителька м. Житомира, рухаючись із обласного центру в напрямку м. Андрушівки, не впоравшись з керуванням, з’їхала у кювет, де сталося зіткнення з деревом.

Унаслідок ДТП пасажир автомобіля, 79-річний житомирянин, загинув на місці події. Водій автомобіля отримала тілесні ушкодження та доставлена до лікарні.

Нині у рамках розпочатого кримінального провадження триває з’ясування причин та обставин події.

Метеорит можна пофарбувати в біле – щоб відвернути від Землі

Наш основний телескоп – іграшковий, порівняно з інструментами, що літають на орбіті Землі. Але сенс у таких телескопах теж є. Бо астрономія різноманітна, Всесвіт безмежний – є що вивчати. Потенціал усіх інструментів на планеті не задовольняє і десятої частини потреб науки. Приміром, фонд мільярдера Вільяма Кека профінансував спорудження двох телескопів на ­Гаваях. До 2007-го вони були найбільшими у світі. Мають діаметр дзеркала – 10 метрів. Їхнє будівництво коштувало 70 мільйонів доларів.

Свій телескоп привезли з Кавказу. У Приельбруссі на піку Терскол була високогірна база Академії наук УРСР. Цей телескоп – усе, що вдалося забрати звідти. Решта відійшла до Росії.

Мав ідею поставити віддалений телескоп – у Мексиці, Аргентині або Чилі. Там є місця з кращим астрокліматом – розрідженою атмосферою, спокійною і прозорою. Такі є здебільшого в горах. Телескоп змонтували просто тут на подвір'ї. Але проект задумали спільно з російськими колегами. Через війну довелося про нього забути. Самому фінансово потягнути це – нереально.

У космосі нема понять – кращий, гірший, величніший. Це суто людські категорії. Усі відкриття там – важливі. Тому міжнародна спільнота не віддає перевагу професійним дослідженням над аматорськими. Є організація в Гарварді – Міжнародний центр малих планет, яка координує дослідження астероїдів і комет. Туди сходяться дані з близько 400 обсерваторій світу. Аматори з невеличкими телескопами також відкривають об'єкти.

Полювання за астероїдами складається з двох частин – спостереження за ними й робота аналітичного центру. Він збирає інформацію від астрономів цілого світу і зіставляє з даними, що є у базі.

За останні роки відкрили багато планет, що обертаються навколо інших зірок. Чимало мають умови, подібні до земних. Однак не спостерігаємо на них жодних ознак цивілізації. Мабуть, час їхнього життя обмежений, і вони обов'язково гинуть. Скоріше за все – через небезпечні астероїди, які врізаються у планету. Для Землі актуальніші – вулкани. На заході США у штаті Вайомінг є Єллоустонський супервулкан. Його кратер знайшли у 1960-х. Під ним зберігся величезний пузир розпеченої магми, глибиною 8 тисяч метрів. Якщо вулкан вибухне, буде ядерна зима на кілька років. В атмосферу здіймуться пилюка і пар, які зависнуть. Тепло від Сонця не потраплятиме на планету. Це призведе до 50 градусів морозу на всіх широтах. Усе вимре. Невідомо, чи люди виживуть.

Щодоби на Землю випадає кілька тонн метеоритного матеріалу. Він згорає, щойно потрапляє в атмосферу. Якщо не згорає, то падає в океан або в безлюдні місця. Це невеликі камінці. Якби упав астероїд із півкілометра, потужного вибуху не уникнути.

Важливий розмір астероїда, а не його склад. Кілька метрів вважають спокійним об'єктом. Він згорає в атмосфері. Тіла від 50 метрів можуть призвести до локальних катастроф, як землетрус. Кілометр і більше – це ядерна зима.

Найнебезпечніший астероїд – невідкритий. Про Челябінський астрономи не знали. Прилетів із боку Сонця 2013-го. Завдав багато збитків. Добре, що ніхто не загинув. Усе це наганяє песимізм. Бо скільки зусиль вкладають люди у спостереження за астероїдами! А цей десь з'явився.

Найефективніший варіант – відвернути астероїд, щоб пролетів повз. Але це треба робити за кілька років. Для цього можна змінити відбивні властивості метеорита – пофарбувати в біле за допомогою космічного апарата, що розпилюватиме фарбу. Тоді сонячне світло тиснутиме на нього сильніше, і це змусить його змінити орбіту. Траєкторія стане іншою, і він може пройти повз Землю. Застосування до тіла метеорита атомної бомби перетворить велику глибу на багато маленьких. Вони впадуть на Землю. Коли вже падає, нічого не допоможе. Швидкість страшенна – по 20 кілометрів на секунду.

Юрій ІВАЩЕНКО, 55 років, астроном. Народився в місті Андрушівка на Житомирщині 12 квітня – у день першого польоту Юрія Гагаріна в космос. Назвали на честь космонавта. Мати працювала вчителькою фізики й астрономії. Батько – журналістом обласної газети. Закінчив на відмінно школу. Навчався на кафедрі астрономії Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював у Головній обсерваторії Академії наук України. 1992-го влаштувався на СТО – зараз ”Автомобільний центр ”Голосіївський”. Продовжував бувати на міжнародних конференціях астрономів. 1998-го власним коштом почав будувати обсерваторію у селі Гальчин біля Андрушівки. Через три роки відкрив її. Тут працюють співробітники Національної академії наук. Досліджує астероїди. Відкрив два, які наближаються до Землі. У 2005–2012 роках Андрушівська обсерваторія належала до 20 найплідніших у світі – за спостереженнями малих планет. Відкрили 334 астероїди. Живе в Андрушівці та Києві. Про родину не розповідає
2008-го помітили астероїд 2008 TC3, що наближався до Землі. Його кілька днів відслідковували. Потім підрахували, що має впасти на території Судану. Так і сталося. Астрономи скидалися, хто скільки може, щоб купити шматок у місцевих шукачів осколків і подарувати відкривачу – Річарду Ковальськи. Ціна на шматок метеорита залежить від його типу. Якщо силіконовий камінець – то недорого. Найдорожчий – суміш металу і слюди ($2 тис. за кілограм – Країна ). Можна купити через інтернет, на чорному ринку.

Орбіта астероїда змінюється, коли проходить біля великої планети – як Юпітер чи Сатурн. Вона може викинути його із Сонячної системи чи навпаки – направити всередину її. Може перевести орбіту тіла просто на Землю. Ймовірність цього – один випадок на мільйон чи мільярд.

Астероїди падають і на інші планети. За винятком гігантів Юпітера і Сатурна, бо це – газові планети.

Найбільша катастрофа буде, якщо від зіткнення Землі з іншим великим тілом назовні виллється гаряча мантія і захолоне. ­Завдяки їй на планеті існує магнітне поле. Його створюють заряджені частинки, що гуляють у мантії під високою температурою. Якби не було магнітного поля, нас би спалив сонячний вітер. А так воно відводить його вбік.

Ситуації, коли Земля зіштовхується з іншим великим тілом, у фільмах-катастрофах моделюють досить правдиво. Та мені більше подобається серіал "Життя після людей" – що буде з планетою, коли зникне людство.

Анна Балакир

Відомості про матеріально-технічну базу та фінансову звітність Андрушівського районного Будинку культури за 2015 рік та умови праці керівника:

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ БУДИНОК КУЛЬТУРИ

Фінансова звітність та матеріально-технічна база
Андрушівський районний Будинок культури розташований за адресою: м.Андрушівка Житомирської області вулиця Садова, 2, є бюджетною установою і фінансується з місцевого бюджету. В закладі працюють 28 працівників.
Загальна площа будівлі закладу становить 1189,5 м2, в т.ч. глядацької зали – 314,0 м2 на 450 місць.
Вартість основних засобів складає 3320 од. на загальну суму 1262,6 тис. грн., інших необоротних матеріальних активів – 961 од. на суму 202,2 тис.грн.
У 2015 році з місцевого бюджету було отримано коштів у сумі 1422,3 тис. грн., які були використані на оплату праці з нарахуванням працівникам у розмірі 1061,1 тис. грн.; оплату комунальних послуг – 184,2 тис. грн.; оплату інших поточних видатків та послуг – 177,0 тис. грн.
Власні надходження, отримані як плата за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю, в розмірі 19,7 тис. грн., спрямовані на здійснення господарської діяльності закладу.

Умови праці керівника

Посада – директор Андрушівського районного будинку культури . Оплата праці здійснюється відповідно до постанови КМУ від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», зі змінами, наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 №745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», зі змінами, виходячи з установлених директору:
- посадового окладу в розмірі 3057 грн. з урахуванням фактично відпрацьованого часу;
Згідно з чинним законодавством України директору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 28 календарних днів. Оплата відпустки проводиться, виходячи із середньомісячного заробітку, обчисленого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відпустки, йому одночасно надається матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань до посадового окладу.

АНДРУШІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА

Фінансова звітність та матеріально-технічна база

Андрушівська центральна районна бібліотека розташована за адресою: м.Андрушівка Житомирської області вулиця Київська, будинок 13, є бюджетною установою і фінансується з місцевого бюджету. В закладі працює 16 працівників.
У 2015 році кількість читачів в бібліотеках міста становила 4750 чол., кількість книговидач – 98464 тис. примірників.
Вартість основних засобів складає 52 од. на загальну суму 80,9 тис. грн., інших необоротних матеріальних активів – 321 од. на суму 63,5 тис. грн., в т.ч. бібліотечний фонд – 49,1 тис. примірників на суму 388902 грн. У 2015 році з місцевого бюджету було отримано коштів у сумі 700330,47 грн., які були використані на оплату праці з нарахуванням працівникам у розмірі 612,9 тис. грн.; оплату комунальних послуг – 56,0 тис. грн.; придбання предметів і матеріалів – 10,5 тис. грн.; оплату інших поточних видатків та послуг – 20,9 тис. грн.; капітальний ремонт – 63,5 тис. грн.
Власні надходження, отримані як плата за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю, в розмірі 1917 грн., спрямовані на здійснення господарської діяльності закладу.

Умови праці керівника

Посада – директор Андрушівська центральна районна бібліотека. Оплата праці здійснюється відповідно до постанови КМУ від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», зі змінами, наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 №745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», зі змінами, виходячи з установлених директору:
- посадового окладу в розмірі 2690,00 грн. з урахуванням фактично відпрацьованого часу;
- надбавка за особливі умови роботи, надбавка за вислугу років
Згідно з чинним законодавством України директору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 28 календарних днів. Оплата відпустки проводиться, виходячи із середньомісячного заробітку, обчисленого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відпустки, йому одночасно надається матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань до посадового окладу.

Сектор культури Андрушівської районної державної адміністрації оголошує конкурс на посаду директора районного Будинку культури та директора центральної районної бібліотеки.
Вимоги до керівника: вища освіта, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіння державною мовою та здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.
Заяви приймаються протягом 30 (тридцяти) днів з дня опублікування оголошення.
Довідки за телефоном: (04136)2-19-75; 9-49-43.

Наступне засідання 7 сесії 7 скликання Андрушівської міської ради – 17 червня

Порядок денний:

Внесення змін до положення про преміювання у частині – преміювання міського голови.
Земельні питання.
Затвердження рішень виконкому.
Різне.

Символічний ключ від нового приміщення вручив дітям директор приватного підприємства "Рембудсервіс" Володимир Лугина.

20 травня 2016 р. в м. Андрушівка Житомирської обл., відбулося урочисте відкриття нового приміщення Андрушівської школи мистецтв

Почесне право перерізати символічну стрічку надали: директору Андрушівської школи мистецтв О.Яремчук, голові Андрушівської районної державної адміністрації О.М.Дударю, голові районної ради С.М.Мерценюку, начальнику обласного управління культури, народному артисту України Ю.Градовському та головному спеціалісту відділу навчальних закладів та науки Департаменту мистецтв та навчальних закладів Міністерства культури України І.Тимошенко.

Відзначення 50-річчя з дня заснування Андрушівської школи мистецтв співпало з відкриттям нового приміщення, в якому буде розміщуватись заклад.

Костьол св. Антонія Падуанського (1786 р., барокко) с.Стара Котельня - пам'ятка архітектури національного значення. Будівля церкви – це трьохнефна, чотирьохстовпна базиліка, яка має п'ятигранний пресбитерій і прямокутні сакристії, гвинтові дубові сходи. На півциркульне зведення з розпалубками перекривають центральний неф, хрестові зведення – бічні нефи. Прикрасою фасадів служать спарені пілястри іонічного ордена з гірляндами в капітелях, тосканські колонки фланірують арку головного входу в костьол. Пам'ятник архітектури обнесений цегляною огорожею, в північно-східному кутку якої розташовується трьохпролітна дзвіниця.

29 квітня 2016 року Андрушівська міська рада провела конкурс з відбору суб’єктів оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, загальною площею – 0,4529 га, кадастровий №1820310100:01:027:0142, місцерозташування: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Зазулінського,15-А.

На розгляд комісії надійшло 2 конкурсні пропозиції: від ТОВ “Перша земельна агенція” та ТОВ «ЗемЮрКонсалтинг» Житомирське представництво».

Комісія прийняла рішення: визнати конкурс таким, що відбувся, переможець конкурсу – Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗемЮрКонсалтинг» Житомирське представництво.

Дворец Терещенко в Андрушевке - сооружен во второй половине ХІХ века, промышленником-сахарозаводчиком Николаем Терещенко, который в 1848 году приобрел имение у графов Бержинских.

Дворец построен в стиле неоренессанса. Замок, двухэтажное кирпичное сооружение, располагается в прекрасной местности на реке Гуйва и окружен удивительным парком, среди растительности которого можно встретить кедр и пробковое дерево. Сейчас парк находится под государственной опекой.

В 1920 году во дворце располагался штаб легендарного Семена Буденного, о чем до сих пор напоминает мемориальная доска на фасаде здания.

В 1975 году дворец несколько преобразовали - был надстроен второй этаж, произведен капитальный ремонт хозяйственных помещений.

Сегодня во Дворце Терещенко находится городская средняя школа №1.

1. Мета проведення робіт:

Проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

2. Дані про земельну ділянку:

Земельна ділянка для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, загальною площею – 0,4529 га, кадастровий № 1820310100:01:027:0142, місцерозташування: Житомирська область., м. Андрушівка, вул. Зазулінського, 15-А.

3. Умови конкурсу:

Конкурсна документація подається в запечатаному конверті, на якому, крім поштових реквізитів, робиться відмітка “На конкурс з відбору виконавців послуг з виконання робіт з оцінки земель” із зазначенням об’єкта та дати проведення конкурсу.

У конверті мають міститися підтвердні документи з їх описом та окремий запечатаний конверт з конкурсною пропозицією.

Конкурсна пропозиція претендентів подається в запечатаному конверті і має містити пропозицію про вартість виконання робіт з урахуванням податку на додану вартість, калькуляції витрат, пов’язаних з виконанням робіт, строк виконання робіт (у календарних днях), а також інформацію про кількість складених учасником конкурсу звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок за попередні 24 місяці.

Прийняття заяв припиняється за два робочих дні до дати проведення конкурсу.

Конверти претендентів з конкурсною пропозицією розпечатуються на засіданні комісії.

У разі неповноти, невідповідності наданих підтвердних документів або несвоєчасності їх подання претендент до участі у конкурсі не допускається, про що його письмово повідомляє голова комісії із зазначенням підстав відмови.

4. Перелік підтвердних документів, які подаються на конкурс з відбору виконавців:

– заява про участь у конкурсі з відбору виконавців послуг з виконання робіт з оцінки земель за формою згідно з додатком 1 Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.09.2012 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2012 р. за № 1655/21967 (далі – Порядок);

– копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, або копія сторінок паспорта для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті (для претендента – фізичної особи – підприємця);

– згода на обробку персональних даних (для претендента – фізичної особи – підприємця) згідно з додатком 2 Порядку;

– копії установчих документів претендента та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного коду згідно з ЄДРПОУ (для претендента – юридичної особи);

– копія(ї) ліцензії(й) та сертифікату(ів);

– копії кваліфікаційних документів оцінювачів претендента, яких буде залучено до проведення оцінки та підписання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки;

– проект завдання на виконання послуг з виконання робіт з оцінки земель, у якому, зокрема, має бути зазначено вид документації з оцінки земель, яку пропонує розробити претендент, перелік вихідних даних, які має надати організатор, та перелік документів і матеріалів, які будуть представлені за результатами виконаних робіт.

5. Строк подання конкурсної документації: до 17 год. 00 хв. 26 квітня 2016 року (включно).

6. Поштова адреса, за якою подаються документи: 13401, Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка пл. Т.Г.Шевченко,7

7. Інформація про проведення конкурсу: конкурс відбудеться 29 квітня 2016 року о 10:00 годині в залі засідань Андрушівської міської ради за адресою м. Андрушівка, пл. Т.Г.Шевченка,7

8. Відомість про місцезнаходження комісії, контактні телефони: 13401, Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка, пл. Т.Г.Шевченка, 7. Контактний телефон: (04136) 2–15-86.

Красивые осенние пейзажи и осенние стихи немного грустные.
Для звукового сопровождения использована музыка Tuscon Tease John Deley and the 41 Players.
Autumn scenery.

31.03.2016р. відбулися Загальні збори громадян в с.Антопіль. Участь в зборах взяли голова районної ради Марценюк С.М., заступник голови районної ради Ляшук М.М.та керуючий справами апарату районної ради Михайловський С.А.

Звіт Антопільського сільського голови Устича Ю.В.

Робота сільської ради за звітний період 2015 року та початок 2016 року була направлена на виконання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Посадові особи місцевого самоврядування діяли лише на підставі та у спосіб, передбачені Конституцією України і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Документування управлінської діяльності органу місцевого самоврядування ведеться відповідно до інструкції з діловодства, положення якої поширюється на всю службову документацію. Секретарем сільської ради здійснюється контроль за обов'язковим додержанням в апараті щодо складання, оформлення документів. Відповідно до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада проводила свою роботу сесійно. Протягом звітного періоду було скликано 5 сесій сільської ради 6 скликання , 5 сесії сільської ради 7 скликання, прийнято 63 рішення.

На сесіях розглядалися такі основні питання:
• Про програму соціального, економічного і культурного розвитку сільської територіальної громади.
• Про сільський бюджет та затвердження звітів про виконання сільського бюджету.
• Про встановлення податку на майно ( в частині на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частки для фізичних та юридичних осіб на території Антопільської сільської ради.
• Про встановлення ставок збору за провадження торгівельної діяльності та діяльності з надання платних послуг та податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
• Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, що зареєстровані на території населеного пункту сільської ради.

• Про затвердження ставок земельного податку.
• Про затвердження плану заходів по благоустрію населеного пункту Антопільської сільської ради.
• Про відзначення 70-ї річниці Перемоги та пам'ятних подій Другої світової війни 1941-1945p.p.

• Про відзначення 29-ї роковини аварії на Чорнобильській атомній станції
• Про організацію проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць на території населеного пункту Антопіль.
• Про підсумки роботи із зверненням громадян та забезпечення виконання в селі вимог Закону Україна «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07.02.2008 №109/2008 та актів Уряду щодо розгляду звернень громадян»
Затверджено Програми: «Про сільську комплексну Програму підтримки військовослужбовців та членів їх сімей на 2016-2017 роки», «Про Програму оздоровлення території Антопільської сільської ради від сказу на 2015 рік», «Про сільську Програму розвитку надання первинної медико-санітарної допомоги на 2015-2016 роки», «Про затвердження Програми зайнятості населення на території Антопільської сільської ради на 2016 рік», та багато інших питань.

Сільський бюджет

Відповідно до ст.26 п.23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " на засіданнях сесій затверджується місцевий бюджет, вносяться зміни до нього та затверджується звіт про виконання відповідного бюджету, проект якого попередньо розглядається виконавчим комітетом та постійною комісією з питань бюджету, комунальної власності, земельних відносин та соціального розвитку села.
ДОХОДИ сільського бюджету за 2015 рік склали:
по загальному фонду:
Земельний податок з фізичних осіб - 8067грн
Орендна плата з фізичних осіб - 267902грн (Кучеренко Н.М., Бараш М.В.)
Орендна плата з юридичних осіб -11237грн (СФГ Ткаченки, ВАТ Укртелеком, Андрушівський РЕМ,ПАРСС Комбінат громадського харчу¬вання).
Единий податок с/г виробників - 63314грн (ФОП Мхикян СМ.,СФГ Ткаченки, СФГ Демитра)
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі -11050грн (Бородій Світлана Павлівна)
Дотація з районного бюджету -213566 грн.
по спеціальному фонду:
Батьківська плата за дитячий садочок -5825грн
ВИДАТКИ:
загального фонду:
1. Сільська рада - 174283грн, з них заробітна плата та нарахування - 143257грн
придбання предметів та підписка періодичних видань -3716грн за телекомунікаційні послуги -2028грн за природний газ -25282 грн.
2. Дошкільний навчальний заклад "Журавлик" -115685грн, з них
заробітна плата та нарахування -64584 грн придбання предметів та підписка періодичних видань-3262 грн енергоносії - 6956 грн продукти харчування - 16092 грн
3. Сільська бібліотека - 12131 грн, з них заробітна плата та нарахування - 12131 грн
4. Будинок культури - 34715 грн, з них
заробітна плата та нарахування - 34110 грн енергоносії - 605 грн
5. Надано сільською радою субвенціі - 43709 грн: Антопільській ЗОНІ І-ІІ ст. -12700 грн на придбання електро плити
Центральна районна лікарня -10000 грн. на миючі засоби та запасні частини до автомобілів

ПМСД (ФАП) - 16840 грн, з них:
4000 грн на придбання медикаментів на невідкладну допомогу, 12840 грн на заміну вікон і дверей
Андрушівка пожарна частина - 5000 грн на придбання паливо-мастильних матеріалів.
спеціального фонду:
1. Продукти харчування - 5201 грн

ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
В 2015 році в сільську раду звернулося 119 громадян: на особистому прийомі прийнято 93 чол., кількість звернень, що надійшли поштою 23. Частина звернень вирішується безпосередньо під час прийому. Особлива увага приділяється пільговій категорії громадян: інвалідам, учасникам війни, пенсіонерам, багатодітним сімям . Надійшло звернень від учасників війни та бойових дій, «дітей війни» - 16, від членів багатодітних сімей, одиноких матерів, матерів-героїнь -12, інші -15. Видано довідок сільською радою -440, оформлено нотаріальних дій -32. Зареєстровано смертей -9 та отримано довідок на отримання допомоги на поховання -9. Зареєстровано народжень -2. Зареєстровано шлюбів -6. Всі громадяни були прийняті, вислухані та їм було надано відповідь. Всі звернення, що надійшли до сільської ради розглянуті в місячний термін без порушення законодавства та ЗУ «Про звернення громадян». За 2015 рік померло громадян 9 чол., народилося-2, з них 1 дівчинка, 1 хлопчик. Одружилося 6 пар.

Соціально демографічні показники
Загальна чисельність населення села Антопіль станом на 01.01.2016 року складає - 420 громадян, з них 217 жінок , 203 чоловіків. Дітей до 18 років -57, з них дітей дошкільного віку - 41. На території сільської ради проживає 93 пенсіонери. Всіх пенсіонерів можна розділити на категорії: за віком , з них одиноких пристарілих 12 чоловік які обслуговуються соціальним працівником територіального центру Полівенко Оксаною Леонідівною, по інвалідності - 20 чоловік. Багатодітних сімей -11 , в них дітей -43, дітей позбавлених батьківської опіки -1, кількість допризовників -6, кількість учасників АТО -13, виїхало з села за рік -6 , прибуло -7.

Статистичні показники
На території Антопільської сільської ради станом на 01.01.2016 року нараховується 169 постійних та 58 тимчасових дворів. Також ведеться облік та реєстрація нерухомого майна усіх форм власності:
- по вулиці Центральна: ФАП, Укрпошта, сільська рада, магазин Андрушівського споживчого товариства, 1111 Вознюк О.І., будинок культури, Антопільська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів , дошкільний навчальний заклад « Журавлик».
В підсобних господарствах громадян налічується великої рогатої худоби всього -127, з них корови - 98, телиці - 12, телят - 17, свиней -140 голів, коней -19.

Установи соціально- культурної сфери.
На території населеного пункту сільської ради діють такі установи соціально- культурної сфери:
-дитячий дошкільний навчальний заклад «Журавлик», завідувачка Петрученко Людмила Броніславівна,
- Будинок культури, директор Устич Петро Володимирович, який на належному рівні веде роботу гуртків художньої самодіяльності, які приймають участь в районних , обласних святах, огляді «Полинь світами рідна пісне»,
- сільська бібліотека, бібліотекар Полівенко Оксана Леонідівна.
- Антопільська ЗОШ І-ІІ ст.., директор Сілецька Лариса Павлівна,
- Фельдшерсько- акушерський пункт, завідуюча Добровінська Тетяна Василівна, підпорядковані та фінансуються з районного бюджету. Кожного разу ми ставимо питання як допомогти їм.
- поштове відділення, начальник Янкова Тетяна Андріївна, листоноша Гуменюк Лідія Василівна.
Хочеться відміти роботу керівників цих установ, які показують відмінні результати, заслуговують подяки за їх наполегливу працю, активність, самовідданість, небайдужість до роботи. Вони вболівають за підпорядковану їм підвідомчу територію, доручену їм роботу.

Військовий облік
Слід відмітити, що в сільській раді ведеться облік військовозобов'язаних.
Згідно карток первинного обліку всього військовозобов'язаних-15 в т.ч.: офіцерів - 3, солдатів і сержантів - 12,. Кількість призовників - 6.
Протягом 2015 року в сільській раді приймалось рішення на виконання Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», розпорядження голови райдержадміністрації від 23.01.2015 року № 19 «Про часткову мобілізацію в районі», з метою забезпечення оборони держави. На виконання вищесказаного законодавства сільська рада зобов'язана : забезпечувати в установленому порядку призов військовозобов'язаних, резервістів для забезпечення
потреб Збройних Сил України, Національної гвардії У країни.Забезпечити своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу. Хочу наголосити, що оповіщення військовозобов'язаних здійснюється на підставі розпоряджень військового комісара Андрушівського РВК підполковника Беспалова А.Ю. Про результати виконання таких розпоряджень сільська рада складає акти, які подаються у військомат у встановлені терміни.

Соціальний захист населення
Конституція України гарантує кожному громадянину право на соціальний захист. Наші громадяни отримують різні види допомоги-малозабезпеченість, одиноким матерям, субсидії та інші.
Сільська рада спільно з депутатським корпусом постійно тримає в полі зору питання життя і побуту, в першу чергу інвалідів війни, багатодітних сімей, членів сімей військовослужбовців, які призвані по частковій мобілізації.

Забезпечення законності, правопорядку
Відповідно до ст.. 26 п.40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада тісно співпрацює з органами внутрішніх справ. Забезпечено кімнатою та створені належні умови для виконання роботи і прийняття дільничним інспектором громадян. Великою проблемою залишаються особи, які зловживають спиртними напоями, вчиняють правопорушення.

Перейменування вулиць
На виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного ( нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», ст.. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на території населеного пункту с. Антопіль перейменували наступні вулиці без змін поштових номерів житлових будинків, установ та споруд:

№ п.п. Існуюча назва Нова назва
1. Радянська Центральна
2. Чапаева Нижня
3. Жовтнева Миру

Благоустрій
Відповідно до ст.. 26 п.44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на території сільської ради установлено єдиний санітарний день - четвер. Під час проведення весняного місячника по благоустрою села ми зрозуміли, що це не проблема одного дня. Тут треба добре попрацювати і ця робота потребує багато фінансових вкладень. Але разом з громадою ми можемо це вирішити, тому ми хочемо разом з вами вирішити це питання тому ми вносимо пропозицію щоб кожна працездатна людина один раз на рік відпрацювала 7 годин на благоустрій села . І я вдячний тим жителям села, які вже долучились до благоустрою своїх домівок та присадибних ділянок. Також хочеться подякувати односельцям, які відкликаються на прохання допомогти у вирішенні багатьох питань громади. Я вдячний, що до цієї підтримки долучились такі підприємці, як Кучеренко Ярослав Валерійович , Ткаченко Дмитро Вікторович, які виділяють техніку, гроші на огорожу для церкви та школи. Завдяки фінансовій підтримці депутата районної ради Кучеренко Я.В. у селі створена молодіжна футбольна команда «Маяк», закуплена форма, м'ячі та інший спортивний інвентар. Молодь йому за це дуже вдячна. Сподіваюсь і надалі на тісну співпрацю спонсорів та громади.

Співпраця між районною радою та сільською радою
Виходячи із положень Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», для ефективного здійснення самоврядування в інтересах населення села, взаємодії і координації дій з метою перерозподілу між собою окремих повноважень, надання методичної та практичної допомоги діє угода про співпрацю.

23.03.2016р. відбулися Загальні збори громадян в с.Ст.Котельня та с.Старосілля. Участь в зборах взяли голова районної ради Марценюк С.М., заступник голови районної ради Ляшук М.М., керуючий справами апарату районної ради Михайловський С.А, в.о. начальника відділу Держгеокадастру в Андрушівському районі Масира П.В.

Звіт сільського голови Свірського А.А. перед Старокотельнянською територіальною громадою.

Старокотельнянська сільська рада нараховує 14 депутатів по округах. За 2015 рік відбулося 14 засідань сільської ради та постійних комісій, де вирішувалися різноманітні поточні та перспективні питання життя громади, хід державних, обласних, місцевих програм та інші питання віднесені до компетенції сільської ради.
Щомісяця проводяться засідання виконавчого комітету, який налічує 7 чоловік, де вирішуються питання віднесені до його компетенції.
Бюджет сільської ради формується з надходжень податків підприємств, організацій, установ, фізичних осіб, зареєстрованих на нашій території, державних дотацій та субвенцій. Ключовими статтями доходів місцевого бюджету є: податок з доходів фізичних осіб (легальне працевлаштування) та земельний податок. Основними платниками бюджетних надходжень є: СТОВ « Старокотельнянське», ТОВ « Жива нива».

Територія сільської ради становить 5213,6 га, в межах населеного пункту- 685,93 га, площа розпайованих земель- 3315,3 га, власників земельної частки (паю)- 886 . Загальна чисельність господарських дворів 751 , в яких зареєстровано 1718 жителів . Учасників війни - 2 чоловік, - учасників АТО – 13 чоловік, один інвалід війни, двоє учасників бойових дій, чотири ліквідатори аварії на ЧАЕС та 8 жителів нашого села служать в зоні АТО.
На території сільської ради працює 17 торгових точок, два рази в тиждень працює виїзний ринок.
Налагоджена робота в населеному пункті ветеринарної дільниці, яка надає послуги по лікуванню та щепленню тварин в індивідуальних господарствах, штучному заплідненню тварин.
За 2015 рік народилося в населеному пункті - 23 дітей, в 2015 році померли 29 жителів села, і вже в цьому році уже померло 7 односельчан.

На території сільської ради проживає 120 дітей дошкільного віку . Учні шкільного віку підвозяться шкільним автобусом до гімназії із сіл Нова Котельня та Волосів. 52 дітей дошкільного віку відвідує дитячий садок
«Колосок» .
В минулому році ми відзначили 40 -річчя нашого дошкільного закладу «Колосок», одного з найкращих сільських дошкільних закладів області. Теплі слова подяки завідуючій Сокольчук Галині Миколаївні , всьому колективу, батькам, спонсорам за плідну працю , вміння знати вихід із складних ситуацій сьогодення. В цьому році заплановано відкриття дитячого спортивного залу, ремонт вхідних східців, поточний ремонт вуличного освітлення.
Гімназія – сучасний навчальний заклад з матеріальною базою відповідних освітніх вимог. Приємно відмітити факт тісного взаєморозуміння між гімназією та сільською радою . Ми вдячні дирекції гімназії за те, що надає актовий зал для проведення репетицій учасників художньої самодіяльності, концертів та інших заходів. Тричі на тиждень в спортзалі займається сільська волейбольна команда. Юні спортсмени виборюють перемоги на змаганнях різного рівня.
Надаються транспортні послуги шкільним автобусом. На харчування дітей в гімназії сільська рада виділила кошти, в міру можливості забезпечуємо гімназію дровами.
Учнівські волонтерські загони допомагають у благоустрої території громади, надають допомогу громадянам.

Культура

З давніх давен славиться наша котельнянська земля своїми талантами . В дні радості і в дні печалі в селі звучить пісня. З гордістю хочу сказати слова вдячності всім учасникам художньої самодіяльності , які є фаворитом багатьох пісенних оглядів районного та обласного рівнів ( керівник Басюк Олексій Володимирович ). В цьому році наш колектив поповнився молодими талантами. Колектив художньої самодіяльності Старокотельнянського будинку культури систематично організовує концерти до визначних дат. На районному огляді художньої самодіяльності в лютому місяці виступ наших учасників був найкращий серед усіх колективів району.
На жаль,ми маємо багато проблем з приміщенням будинку культури, який знаходиться в край незадовільному стані. Через аварійний стан приміщення, сільська бібліотека вимушена була переїхати в адмінбудинок. Сільська рада віднайшла кошти на перекриття в цьому році даху приміщення будинку культури . І я надіюсь, що в цьому році ця проблема буде вирішена. Працівникам культури необхідно шукати шляхи вирішення фінансового забезпечення, активізувати роботу по наданню платних послуг. З молоддю села проводити різноманітні заходи, що дасть можливість додатково наповнити бюджет закладу культури.

Соціальний захист

При сільській раді працює два працівники територіального центру обслуговування населення. Ними щосереди проводяться прийоми громадян з питань соціального захисту. Приймаються заяви на призначення субсидій та соціальних виплат сім'ям з дітьми, призначення допомоги інвалідам та дітям інвалідам, також проводиться первинна обробка документів для здачі їх до управління соціального захисту населення. Ведеться робота по виявленню сімей із складними життєвими обставинами та їх соціальний супровід.
За період 2015 року:
• проведений подвірний обхід окремих категорій громадян, які потребують різних видів допомоги;
• проведена робота по оформленню документів на отримання субсидії на тверде паливо та скраплений газ 10 чоловікам;
• до 9 травня з управління праці та соціального захисту надали одноразову допомогу учасникам війни та учасникам бойових дій та прирівняних до них;
• чотирьом чоловікам надана матеріальна допомога;
• надавалася допомога в отриманні пенсійних посвідчень пенсіонерам;
• проводиться обмін книжок по газу, звернулося 20 чоловік;
• соціальні послуги вдома отримують 24 особи одиноких та одиноко проживаючих, яких обслуговує соціальні працівники Люлько Надія Миколаївна та Вознюк Тетяна Степанівна ;
• залучаються учні-волонтери для допомоги учасникам війни, одиноким пенсіонерам у прибиранні подвір'я та допомоги на присадибних ділянках;
• проводять роботу пенсіонери-волонтери у роз’ясненні населенню інформації про соціальний захист населення, а також поточної інформації;
• співпраця з відділом у справах дітей у вирішенні питань не благонадійних сімей, багатодітних сімей, дітей сиріт;
• співпраця з дільничною лікарнею - проводиться робота по проходженню пенсіонерів медичних оглядів.
Кожного року проводяться Святкові вогники присвячені Дню Перемоги, Дню людей похилого віку, Міжнародному дню інвалідів, де по мірі можливості надаються продовольчі набори та проводяться зустрічі. Такі заходи проводяться при підтримці депутатів та виконкому сільської ради, працівників будинку культури, дирекції гімназії, спонсорської допомоги підприємців села.

Транспорт і дороги.

Майже всі дороги села потребують капітального ремонту, особливо занедбані дороги районного значення це - вулиця Миру, Камінна, Андрушівська. Основною причиною руйнування дорожного полотна є рух великовантажних автомобілів вагою понад 50 тон до сільськогосподарських підприємств, цегельного заводу , деревообробного заводу.
В цьому році рішенням 5 сесії сільської ради 7 скликання заплановані кошти на ремонт доріг та частково на ямковий ремонт. Я надіюсь, що ми зможемо відремонтувати намічені ділянки доріг.
Другим напрямом вирішення даної проблеми є надходження спонсорської допомоги для утримання доріг від вищезгаданих підприємств . Вкрай небезпечним для дорожнього руху є самовільна забудова споруд, загорож, складування будівельних матеріалів від краю дороги до п’яти метрів . Для вирішення даної проблеми необхідно прийняти рішення щодо заборони даних дій.

Благоустрій

Питання благоустрою в нас щороку одне з найболючіших питань та найактуальніших питань, адже порядок, належний санітарний стан, вуличне освітлення, стан доріг, впорядковані сільські кладовища, розвиток інфраструктури – одне з ключових питань сьогодення. В напрямку благоустрою території робота ведеться по кільком напрямкам. Рішенням виконавчого комітету всі прилеглі території закріплені за місцевими підприємствами, установами, організаціями. В даний час ми заключили договір з ПП «Енергосервіс – плюс» на ремонт вуличного освітлення по вулиці Житомирській, Камінній, Східній, Любченко та в центрі села.
Слід позитивно відзначити роботу трудових колективів гімназії, дільничної лікарні, ДНЗ в даному напрямку. Дякуючи підтримці керівництва СТОВ «Старокотельнянське» та « Жива нива» ліквідовуємо несанкціоновані сміттєзвалища, але вони знову «ростуть», хоча щочетверга проводиться централізований вивіз сміття. Несанкціоновані смітники не будуть рости мабуть тільки тоді, коли запровадимо штрафні санкції. Всім жителям населеного пункту нагадую, що викид сміття на несанкціоновані сміттєзвалища буде суворо наказуватись, згідно Закону та Правил благоустрою населеного пункту.
Я пропоную ввести штраф за викид сміття в не відведеному для складування сміття місці - від 150 до 360 гривень .
Щовесни та восени проводяться місячники благоустрою, активно працюють волонтерські шкільні загони.
Ми розробили заходи по організації робіт по благоустрою населеного пункту. В цьому році проведена велика робота по благоустрою трьох кладовищ за рахунок зібраних коштів жителів територіальної громади. Виконавчим комітетом сільської ради було розроблене «Положення про похоронну справу». В зв’язку з нестачею коштів на впорядкування кладовищ, виконавчий комітет пропонує залучати кошти за поховання громадян. В цьому році ми плануємо вирізку аварійно - небезпечних дерев на кладовищах. Дане питання уже погоджене з екологічною службою, плануємо ремонт ритуальної площадки на центральному кладовищі та будівництво ритуальної площадки на новому кладовищі , встановлення громадських туалетів.
Висловлюю слова вдячності тим, хто допомагає нам в благоустрої кладовищ та населеного пункту – це товариству СТОВ «
( директор Ракович А.С.), ТОВ « Жива нива» ( Язиков О.В., Дорош М.В. )
Особлива подяка Могильницькому Віктору , Могильницькому Андрію, Яремчуку Сергію, Яремчуку Олександру, Артемчуку Олексію , Вознюку Ігорю , Остапчуку Дмитру , Шахову Миколі, Якимець Миколі, Свірському Максиму , Ващенко Володимиру.

Охорона здоров’я.

На території сільської ради є повністю укомплектований необхідним обладнанням комунальний заклад « Центр первинної медико – санітарної допомоги» Андрушівської районної ради Житомирської області, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, ФП. Сумна доля спіткала терапевтичне відділення нашої лікарні. Припинення діяльності терапевтичного відділення № 2 Андрушівської центральної районної лікарні на базі Старокотельнянської амбулаторії загальної практики з 0 4 березня 2016 року спричинило значні незручності для жителів населеного пункту та навколишніх сіл. До центральної районної лікарні 25 км. , а до районного центру зовсім немає налагодженої схеми міжрайонного автобусного сполучення.
В зв’язку з цим, значно погіршилась якість надання медичної допомоги жителям населеного пункту та навколишніх сіл ( Нова Котельня, Волосів, Іванків, Івниця, Новоівницьке), особливо в нічний та в не робочий час, та у вихідні дні.
При проведенні даної реорганізації жодним чином не враховувалася думка громадськості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Всіляко підтримуючи курс Держави на децентралізацію влади , ми глибоко стурбовані тим, що ліквідація терапевтичного відділення проводиться без врахування перспективних планів майбутнього укрупнення населених пунктів.
Ми будемо просити вище стоячі органи відкрити на базі Старокотельнянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини
пункт тимчасового базування бригади екстреної та невідкладної допомоги, або благодійний фонд, що в значній мірі зняло б соціальну напругу серед жителів територіальної громади та в якійсь мірі виправдало б непопулярні дії влади Прекрасне приміщення за рік - два прийде в непривабливий стан. Нам дуже прикро, що збудоване руками наших жителів руйнується сучасною системою. Село старіє і кожному жителю лікарня просто необхідна. Прийнято Звернення територіальної громади с. Стара Котельня до голови Андрушівської районної державної адміністрації Дударя Олександра Миколайовича та голови районної ради Марценюка Сергія Михайловича, депутатів районної ради про можливість відкриття на базі Старокотельнянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини
пункту тимчасового базування бригади екстреної та невідкладної допомоги або благодійного фонду « Благодійний фонд с. Стара Котельня».

Результати поіменного голосування Андрушівської міської ради 4 сесія 7 скликання від 26 лютого 2016 року.

Перелік питань:

1. Порядок денний.
2. Про затвердження змін до РЕГЛАМЕНТУ Андрушівської міської ради VII скликання.
3. Про затвердження звіту про виконанню міського бюджету за 2015 р.
4. Про звільнення від сплати податків комунальні підприємства.
5. Про встановлення плати для батьків за харчування дітей в шкільних навчальних закладах міста.
6. Про фінансування будівництва водопроводу у мікрорайоні “Загребля”.
7. Про виділення коштів для співфінансування робіт по ремонту гідроспоруди.
8. Про виділення коштів для фінансування робіт по будівництві котельні вул. Шкільна.
9. Про виділення коштів для фінансування робіт по ремонту даху в ДНЗ “Дюймовочка”.
10. Про виділення коштів для фінансування робіт по поточному ремонту доріг.
11. Про виділення коштів для фінансування робіт по вуличному освітленню.
12. Допомога при пожежі по вулиці Корольова.
13. Про встановлення місцевих податків та зборів на території Андрушівської міської ради на 2016 рік.
14. Про затвердження Порядку інформування про діяльність комунальних підприємств.
15. Про затвердження Положення про звітування міського голови, виконавчих органів, постійних комісій та депутатів міської ради.
16. Про затвердження Положення про електронні петиції.
17. Про затвердження положення про помічника-консультанта депутата Андрушівської міської ради VII скликання.
18. Про затвердження Положення про постійні комісії Андрушівської міської ради.
19. Про затвердження Положення про здійснення закупівель товарів і послуг в системі електронних. державних закупівель ProZorro.
20. Перерва в роботі 4 сесії 7 скликання Андрушівської міської ради.
21. Зміни в штатній структурі Андрушівської міської ради.
22. Припинити право оренди та розірвати договір оренди.
23. Передати земельну ділянку у власність24 Затвердити технічні документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність.
25. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду.
26. Надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність.
27. Надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі у спільну сумісну власність.
28. Надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду.
29. Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність.
30. Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду.
31. Внесення змін в рішення виконкому сесії.
32/1. Внесення змін до договорів оренди землі в частині зменшення орендної плати.
32/2. Внесення змін до договорів оренди землі в частині зменшення орендної плати.
33/1. Продовження терміну дії договорів оренди.
33/2. Продовження терміну дії договорів оренди.
34. Погодити надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами міста.
35. Відмовити в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
36. Надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.
37. Відмовити в наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення ОСГ.
38. Відмовити в наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення ОСГ.

Учні місцевої гімназії завітали до відділення поліції, де познайомилися з роботою різних служб, отримали нові знання та враження.

17 березня в Андрушівському відділенні поліції побували учні 7 та 8 класів районної гімназії. Хлопці та дівчата прийняли запрошення поліцейських ознайомитися із їх професією.

Екскурсія розпочалася із серця відділення – чергової частини, де інспектори поліції розповіли, яким чином організована діяльність чергових та спеціальної лінії «102», як сформована слідчо-оперативна група та яким чином здійснюються виїзди за повідомленнями громадян.

У навчальному класі школярі дізналися про законодавче забезпечення роботи поліції, її оснащення. Особливо підлітків зацікавила розповідь та демонстрація спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Школярі отримали можливість приміряти захисні обладунки.

У дворі відділку діти оглянули майданчик для автомобілів, які потрапили у дорожньо-транспортні пригоди. Поліцейські розповіли їм про реальні небезпечні ситуації та випадки аварій і закликали молодь до обов’язкового дотримання правил дорожнього руху.

Старшокласники дізналися і про вимоги та умови вступу до поліцейських навчальних закладів.

Гімназисти подякували правоохоронцям за цікаву та змістовну екскурсію.

Відділ комунікації ГУНП в Житомирській області

Слідчі направили до суду кримінальне провадження за фактом крадіжки з місцевого кафе-бару. Підозру у скоєнні злочину пред’явлено трьом жителям району, які за ніч винесли з торгівельно-розважального закладу 65 пляшок алкогольних напоїв.

У лютому до Андрушівського відділення поліції надійшло повідомлення від жителя с. Старої Котельні про крадіжку із його кафе, розташованого в цьому ж селі. На місці події правоохоронці з’ясували, що зловмисники викрали з розважального закладу виключно спиртне: зникло близько 65 пляшок з пивом, горілкою, шампанським та коньяком загальною вартістю майже 2000 гривень. Крадії потрапили до приміщення, розбивши скло у вікні.

Відомості про подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України. Поліцейські розпочали слідчо-оперативні заходи для встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

За кілька днів інспектори превентивного блоку з’ясували, що крадіжку вчинили троє місцевих жителів віком 20, 21 та 24 років. За їх місцем проживання поліцейські вилучили пляшки з-під викрадених алкогольних напоїв.

- Хлопці пояснили, що того вечора святкували день народження одного з товаришів. Спиртного виявилось замало, тож вони вирішили роздобути ще у місцевому барі, - розповів начальник Андрушівського відділення поліції Сергій Бойко. – Їх не зупинило те, що заклад вже був зачинений. Хлопці розбили скло у вікні та залізли до приміщення. Частину з викраденого вони просто розбили, намагаючись донести до місця святкування, решту - випили.

Усім трьом було оголошено про підозру у вчиненні крадіжки. Днями обвинувальний висновок направлено до суду.

Молодикам загрожує від 3 до 6 років позбавлення волі.

Відділ комунікації ГУНП в Житомирській області

Витік: на захід від м. Козятина
Гирло: Тетерів
Країни басейну: Україна, Вінницька область, Житомирська область
Довжина: 97 км
Площа басейну: 1505 км2
Притоки: Пустоха, Коденка (ліві)

Гуйва — річка в Україні, у межах Козятинського району Вінницької області та Андрушівського і Житомирського районів Житомирської області. Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Довжина Гуйви 97 км. Площа басейну 1505 км2. Похил річки 0,9 м/км. Річкова долина на значному протязі V-подібна, завширшки до 2 км. Заплава у верхів'ї заболочена. Річище звивисте, завширшки до 20 м, завглибшки пересічно 1,2 м. Стік зарегульовано ставками. Споруджено Андрушівське водосховище. Використовується на технічне водопостачання, зрошення, рибництво.

Бере початок на захід від міста Козятина. Тече спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від м. Андрушівки) — на північний захід. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира.

Найбільші притоки: Пустоха, Коденка (ліві).

На Гуйві розташовані міста Козятин і Андрушівка.

В ході другого етапу декомунізації відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" в Андрушівському районі демонтували всі пам’ятники та пам’ятні знаки, що містять заборонену символіку, пише сайт райдержадміністрації. Крім того, перейменовано 123 топонімів (вулиці, провулки, площі), що складає 98,4 % від загальної кількості, та один населений пункт - с. Чубарівка перейменовано на с. Града. Неперейменованими залишаються дві вулиці: у м. Андрушівка (Жовтнева) та с. Павелки (Колгоспна).

У помешканні 41-річного чоловіка правоохоронці виявили майже 0,5 кг коноплі та пристрій для куріння. Нині все вилучене направлено на експертне дослідження. Триває досудове розслідування.

Працівники андрушівської кримінальної поліції отримали оперативну інформацію про можливе зберігання в будинку жителя райцентру наркотичних засобів. Саме для її перевірки правоохоронці провели санкціонований обшук в помешканні.

У результаті поліцейські виявили суху подрібнену рослинну масу вагою 0,5 кг та саморобний пристрій для куріння. Господар пояснив, що це конопля, яку він придбав у незнайомця для власного споживання.

Нині чоловікові оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту) Кримінального кодексу України, - проінформував начальник Андрушівського відділення поліції Сергій Бойко. – Нині ми з’ясовуємо походження наркотичного засобу.

Чоловікові загрожує до 3 років обмеження чи позбавлення волі.

Одне з загорянь сталося в м. Андрушівка. Там горіла квартира чотирьохповерхового житлового будинку. Після прибуття на місце виклику вогнеборці побачили, що з квартири на першому поверсі йде дим. Докладніше про це розповідає фахівець прес-відомства обласного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій Павло Франчук: "Провівши розвідку, надзвичайники виявили всередині непритомну жінку. Як з’ясувалося пізніше, це була власниця помешкання 1969 року народження. Постраждалу передали до рук медиків і її доставлено до Андрушівської ЦРЛ з попереднім діагнозом отруєння продуктами горіння. Надзвичайникам вдалося вберегти житло від цілковитого знищення. Вогнем знищено лише домашнє майно та оздоблення кухні.

Стара назва вулиці, провулку / Нова назва вулиці, провулку

Боженко / Берегова
Будьоного / Веселкова
Ворошилова / Хлібна
Дзержинського / Софіївська
Калініна / Соснова
Кірова / Ярослава Мудрого
Провулок Колгоспний / Урожайний
Комсомольська / Незалежності
Котовського / Квітнева
Провулок Котовського / Квітневий
Куйбишева / Володимирська
ХХІІ з'їзду КПРС / Дмитрівська
Петровського / Соборності
Попіля / Нова
Свердлова / Львівська
Провулок Свердлова / Львівський
Радгоспна / Мирна
Радянська / Європейська
VI з'їзд Рад / Енергетична
Тельмана / Щаслива
Чапаєва / Сонячна
Провулок Чапаєва / Сонячний
Щорса / Благовіщенська
I пров. Щорса / I Благовіщенський
II пров. Щорса / II Благовіщенський
Леніна / Київська
Дімітрова / Грушевського

18 лютого о 14:54 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в квартирі чотирьохповерхового житлового будинку в м. Андрушівка. Один із мешканців будинку почув гучне тріскотіння та їдкий запах диму. Також йому здалося, що за дверима сусідньої квартири стогне людина. Потрапити в помешкання самотужки він не зміг, тому одразу викликав рятувальників.

Вже через 3 хвилини бійці 5-ї державної пожежно-рятувальної частини прибули на місце події. Вони встановили, що загоряння сталося в квартирі на першому поверсі. Також всередині спостерігалась сильна задимленість.

Під час проведення розвідки біля вхідних дверей рятувальники виявили власницю у непритомному стані. Ймовірно жінка хотіла залишити оселю, але не встигла це зробити. Вогнеборці винесли постраждалу на вулицю та передали медикам. Каретою швидкої допомоги її негайно доставили до реанімаційного відділення Андрушівської центральної районної лікарні.

З’ясувалось, що осередок займання знаходився на кухні. Силами бійців ДСНС вже о 15:14 пожежу вдалося локалізувати, а о 16:00 – ліквідувати. Вогонь устиг знищити домашнє майно та оздоблення на кухні. Рятувальники не допустили розповсюдження полум’я за межі кухні.

Ймовірною причиною пожежі стала необережність під час паління. За версією фахівців, жінка кинула недопалок цигарки у смітник, в якому і виникло займання.

У ДСНС у Житомирській області

У місті Андрушівка Житомирській області 15 лютого розпочався суд над дільничним поліції, який у новорічну ніч, перебуваючи за кермом власного автомобіля, збив насмерть 15-річного підлітка.

Це сталося у селі Стара Котельня Андрушівського району. Троє підлітків йшли по узбіччю, коли на «Таврії» в них врізався дільничний. Водій не зупинився і помчав далі. Селяни згодом перепинили його за селом, кажуть, він був п’яний.

«Він навіть на ногах не міг стояти, як я його догнала, він тільки на третій раз зміг вийти з машини. Від нього такий штин стояв, що просто неможливо», - каже свідок Оксана Андрощук.

15-річний Олексій Паламарчук отримав важку черепно-мозкову травму і за декілька годин після аварії помер у лікарні. Після скоєного ДТП стало відомо, що дільничного звільнили з поліції за день до трагедії. Рідні підлітка певні, поліцейського звільнили заднім числом.

«Тяжко все це перенести, до цієї пори не можу повірити, що синочка немає. Хочу справедливості, щоб правильно засудили», - говорить мама загиблого Любов Паламарчук.

«Ми хочемо щоб дану особу засудили, як працівника поліції, і хочемо, щоб суд відкликав його заяву про звільнення заднім числом і його все-таки визнали працівником поліції і судили, як працівника поліції», - говорить родичка загиблого Ольга.

Перевірку по даному факту проводить прокуратура.

«Одну з обтяжуючих обставин було зазначено, що він вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння. Зараз говорити наперед, яка буде міра покарання, не можна, ми не чули ще його показань, чи визнає, чи відшкодує», - каже прокурор відділу прокуратури Житомирської області Андрій Ширяєв.

Під час першого судового засідання суддя зробив самовідвід, сказавши, що добре знає обвинуваченого, разом працювали у поліції, тому не зможе справедливо вести суд. Рідні загиблого хлопця тим часом домагаються справедливого покарання для колишнього дільничного.

www.zhitomir.info/news_154614.html

У місті Андрушівка Житомирській області 15 лютого розпочався суд над дільничним поліції, який у новорічну ніч, перебуваючи за кермом власного автомобіля, збив насмерть 15-річного підлітка.

Це сталося у селі Стара Котельня Андрушівського району. Троє підлітків йшли по узбіччю, коли на «Таврії» в них врізався дільничний. Водій не зупинився і помчав далі. Селяни згодом перепинили його за селом, кажуть, він був п’яний.

«Він навіть на ногах не міг стояти, як я його догнала, він тільки на третій раз зміг вийти з машини. Від нього такий штин стояв, що просто неможливо», - каже свідок Оксана Андрощук.

15-річний Олексій Паламарчук отримав важку черепно-мозкову травму і за декілька годин після аварії помер у лікарні. Після скоєного ДТП стало відомо, що дільничного звільнили з поліції за день до трагедії. Рідні підлітка певні, поліцейського звільнили заднім числом.

«Тяжко все це перенести, до цієї пори не можу повірити, що синочка немає. Хочу справедливості, щоб правильно засудили», - говорить мама загиблого Любов Паламарчук.

«Ми хочемо щоб дану особу засудили, як працівника поліції, і хочемо, щоб суд відкликав його заяву про звільнення заднім числом і його все-таки визнали працівником поліції і судили, як працівника поліції», - говорить родичка загиблого Ольга.

Перевірку по даному факту проводить прокуратура.

«Одну з обтяжуючих обставин було зазначено, що він вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння. Зараз говорити наперед, яка буде міра покарання, не можна, ми не чули ще його показань, чи визнає, чи відшкодує», - каже прокурор відділу прокуратури Житомирської області Андрій Ширяєв.

Під час першого судового засідання суддя зробив самовідвід, сказавши, що добре знає обвинуваченого, разом працювали у поліції, тому не зможе справедливо вести суд. Рідні загиблого хлопця тим часом домагаються справедливого покарання для колишнього дільничного.

Слідчим відділом прокуратури Житомирської області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом скоєння дорожньо-транспортної події за участю колишнього працівника поліції за ч. 2 ст. 286 КК України.

Про це повідомила прес-служба прокуратури Житомирської області.

«Встановлено, що 31 грудня 2015 року, близько 22.30 год, колишній старший інспектор Андрушівського відділення Бердичівського ВП ГУ Національної поліції в області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись на власному автомобілі, в с. Стара Котельня Андрушівського району скоїв наїзд на 15-річного жителя села. Унаслідок дорожньо-транспортної події неповнолітній отримав тілесні ушкодження, від яких помер», – йдеться у повідомленні.

Наразі сторонам повідомлено про завершення досудового розслідування та після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувальний акт буде скеровано до суду для розгляду по суті.

Санкція зазначеної статті передбачає покарання - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Димоходи з нержавіючої сталі для газових котлів в м.Андрушівка.
Захист існуючих димоходів від руйнування і конденсату.
Тел.: 096-344-77-19; 093-79-84-124.